Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Типи машинобудівного виробництва




Залежно від номенклатури, регулярності, стабільності й обсягу випуску продукції розрізняють три типи виробництва: одиничне, серійне, масове (ГОСТ 14.004-83).

Належність виробництва до того чи іншого типу визнача­ється ступенем спеціалізації робочих місць, номенклатурою об’єктів виробництва, формою руху цих об’єктів по робочим місцям.

Масове виробництво характеризується безперервним виго­товленням обмеженої номенклатури виробів на вузькоспеціалі­зованих робочих місцях. Цей тип виробництва дозволяє механізувати та автоматизувати технологічний процес у цілому та організувати його більш економно.

Серійне виробництво характеризується виготовленням обмеженої номенклатури виробів (деталі виготовляють партія­ми, а складальні одиниці – серіями), що повторюється через певні проміжки часу, і широкою спеціалізацією робочих місць. Розділення серійного виробництва на велико-, середньо- та дрібносерійне умовне, оскільки в різних галузях машинобуду­вання при одній і тій же кількості виробів у серії, але при суттєвій різниці їхніх розмірів, складності та трудомісткості виробництво може бути віднесене до різних типів. За рівнем механізації та автоматизації багатосерійне виробництво набли­жається до масового, а дрібносерійне до одиничного.

Одиничне виробництво – відзначається виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях, що повторюється через невизначені проміжки часу або взагалі не повторюються. Робочі місця при цьому не мають визначеної спеціалізації. Значний процент технологічних операцій виконують вручну.

Однією з ознак виробництва є коефіцієнт закріплення опе­рацій, під яким розуміють відношення кількості всіх операцій, що виконуються протягом одиниці часу (місяць), до кількості робочих місць:

де О – кількість різних операцій, що виконуються на робочих місцях ділянки або цеху протягом місяця;

Р – кількість робочих місць на ділянці або в цеху.

Слід зазначити, що на одному підприємстві й навіть в одному цеху можна зустріти поєднання різних типів виробництва. Тому тип виробництва заводу чи цеху в цілому визначається за ознакою переважного характеру технологічних процесів.

Одиничне виробництво характеризується малим обсягом ви­пуску однакових виробів, повторне виготовлення яких, як правило, не передбачається.

На робочих місцях в одиничному виробництві виконують різноманітні операції без їхнього періодичного повторення на універсальному технологічному устаткуванні з використанням універсального, уніфікованого й стандартного технологічного оснащення (лещата для кріплення деталей, косинці, прихвати й т. п.; стандартні різці, свердла, фрези й т. п.; універсальні вимірювальні засоби: штангенінструмент, мікрометри, нутро­міри й т. п.).

Спеціальне технологічне оснащення застосовують лише у виняткових випадках, коли без нього виготовлення деталей неможливе. Універсальність виконання робіт вимагає високої кваліфікації робітників.

Серійне виробництво характеризується виготовленням чи ремонтом виробів періодично повторюваними партіями. Залеж­но від числа виробів у партії чи серії і значення коефіцієнта закріплення операцій розрізняють дрібно-, середньо- й великосерійне виробництво (ГОСТ 3.1121-84):

20 < К < 40 – дрібносерійне виробництво;

10 < К < 20 – средньосерійне виробництво;

1 < К <10 – великосерійне виробництво.

Серійне виробництво є основним типом машинобудівного виробництва. Приблизно 80 % усієї продукції машинобудування країн світу виготовляється на заводах серійного виробництва (виробництво верстатів, пресів, деревообробних верстатів, текстильних машин, насосів, вентиляторів і т. д.). У серійному виробництві машини виготовляють серіями, а заготовки оброб­ляють партіями.

У серійному виробництві процес виготовлення деталей побу­дований за принципом диференціації операцій. Окремі операції закріплені за визначеним робочим місцем. Тому виробництво цього типу характеризується необхідністю переналагодження технологічного устаткування при переході на виготовлення деталей іншої партії. Для виконання різних операцій викорис­товують універсальні металорізальні верстати, оснащені як універсальними, так і універсально-збірними й спеціальними пристосуваннями. Знаходять застосування також спеціалізовані, спеціальні автоматизовані, агрегатні верстати. Досить широко використовують верстати із числовим програмним керуванням, у тому числі багатоцільові; одержують поширення гнучкі вироб­ничі системи. Доцільне застосування спеціального різального інструмента, а також застосування спеціальних мірних інстру­ментів і вимірювальних приладів.

За необхідності вибір технологічного устаткування й осна­щення повинний бути обґрунтований відповідними техніко-економічними розрахунками. Устаткування може бути розташо­ване за груповою ознакою чи у вигляді потоку (у великосе­рійному виробництві).

У серійному виробництві середня кваліфікація робітників нижча, ніж в одиничному виробництві.

Масове виробництво характеризується великим обсягом ви­пуску виробів, що безперервно виготовляються чи ремонту­ються тривалий час, протягом якого на більшості робочих місць виконується одна робоча операція. Для масового виробництва, як правило, К = 1.

У масовому виробництві застосовують високопродуктивне устаткування: спеціальні, спеціалізовані й агрегатні верстати, верстати для безперервної обробки, багатошпиндельні автомати й напівавтомати, автоматизовані виробничі системи, керовані від ЕОМ, автоматичні лінії. Знаходять також обмежене засто­сування верстати із ЧПК. Широко застосовується багатолезовий і спеціальний різальний інструмент, швидкодіючі, автоматичні й механізовані пристосування, вимірювальні інструменти та при­лади. Для технологічних процесів характерний високий рівень використання засобів автоматизації і комплексної механізації. Типовим прикладом масового виробництва є підприємства, на яких виготовляються автомобілі, трактори, мотоцикли, підшип­ники кочення, велосипеди, швейні машини й т. д.

У великосерійному й масовому виробництві широко засто­совують потокову організацію виробництва. Вона характеризу­ється розташуванням засобів технологічного оснащення в послідовності виконання операцій технологічного процесу з визначеним інтервалом випуску виробів.

Основним елементом потокового виробництва є потокова лінія, на якій розташовані робочі місця.

Для передавання предмета праці з одного робочого місця на інше застосовують спеціальні транспортні засоби.

При проектуванні технологічних процесів для потокового виробництва визначають такт випуску – інтервал часу, через який періодично виробляється (випускається) виріб чи заготівка визначених найменувань.

Існують дві форми організації потокового виробництва: безперервно-потокова й перервно-потокова (прямоточна).

У безперервно-потоковому виробництві робочі місця розта­шовують у порядку виконання технологічного процесу, утворю­ючи потокову лінію; кожна операція закріплена за визначеним робочим місцем. Предмет праці переміщається безупинно з одного робочого місця на інше, не затримуючись. Норми часу на виконання операцій повинні бути рівні чи кратні такту (ритму).

У перервно-потоковому виробництві робочі місця розташо­вують так само, як у безперервно-потоковому. Однак тривалість виконання різних операцій не дорівнює і не кратна такту (ритму). Тому, природно, рух предметів під час виконання дея­ких операцій відбувається з перервами. Неминучі або залежу­вання предметів праці, або простій робітників на місцях. Ці лінії організують у тих випадках, коли не вдається зробити синхро­нізацію операцій, тобто домогтися рівності чи кратності трива­лості часу виконання операції.

Подальше вдосконалення потокового виробництва призвело до створення автоматичних ліній, на яких всі операції вико­нують з установленим тактом на робочих місцях, оснащених автоматичним устаткуванням. Транспортування предметів праці на таких лініях здійснюється також автоматично.

Вищою формою розвитку автоматизованого виробництва є гнучкі виробничі системи (ГВС). Ці системи складаються із автоматизованих верстатів типу оброблюваних центрів, спе­ціальних транспортних засобів, керованих ЕОМ, і автомати­зованих складів. У цих виробництв перехід на випуск іншої продукції проходить шляхом зміни виду заготовки й комп’ю­терних програм для її обробки.

Загалом основні види технологічних процесів машинобу­дування наведені в табл. 12.1.

Таблиця 12.1




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных