Галузева структура та особливості розміщення машинобудування

Важке машинобудування випускає гірничо-шахтне, підйом­но-транспортне, металургійне обладнання, устаткування для хімічного та будівельного комплексів, шляхові машини (буль­дозери, екскаватори, котки, грейдери) тощо. Воно є метало­ємним, тому тяжіє до металургійних баз; водночас воно – гро­міздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випус­кається невеликими партіями або навіть одиничними зразками (парові котли, турбіни, прокатні стани) і є трудомістким.

Рівнем розвитку важкого машинобудування виділяються насамперед розвинені країни, де є важка промисловість. Серед країн, що розвиваються, важке машинобудування орієнтується на добувну (видобуток нафти, газу, руди, вугілля) чи на металургійну промисловість (Індія, Бразилія, Аргентина).

Транспортне машинобудування складається з виробництва автомобілів, морських та річкових суден, локомотивів, вагонів, трамваїв, тролейбусів тощо. Воно орієнтується переважно на економічно розвинені країни, де існує значний попит на цю продукцію, а також на сировинну базу.

Автомобілебудування позначене великою капіталомісткістю, а гостра конкуренція зумовлює високий рівень монополізації. Найбільшими монополіями з виробництва легкових автомобілів є «Вольво», «Даймлер-Бенц», ФІАТ, БМВ, «Дженерал-моторс», «Форд-мотор», «Тойота», «Нісан», «Опель». Серед регіонів лідерство тримає Північна Америка. Серед країн виділяються США, Японія та Франція.

АвтоЗАЗ-Daewoo в Україні налагодив випуск автомобіля «Forza», сдешевленого аналога китайського А-13 фірми «Чері», та трьох моделей «Daewoo».

Компанія General Motors у рамках спільного підприємства АвтоЗАЗ-Daewoo інвестувала в автомобілебудування 100 млн дол. задля складання Opel Astra та Vectra. У Луцьку утворено СП зі складання сьомої і дев’яносто дев’ятої моделей ВАЗ, а в Мелітополі на базі нещодавно збудованого моторного заводу налагоджено випуск двигунів фірми «Рено», у тому числі для СП «Рено-ЛАЗ» із виробництва нових автобусів.

Вантажне автомобілебудування зосереджене в таких країнах, як США, Канада, Японія, ФРН, Росія, Чехія, Білорусь. Тут виробляються вантажівки великої та середньої вантажопід­йомності. Найбільші центри: Москва, Набережні Човни, Нижній Новгород у Росії, Мінськ та Жодіно в Білорусі, Дирборн у США, Нагоя в Японії, Копршивниця в Чехії (вантажівки «Татра»), Японія (Mitsubishi, Nissan, Hino), Італія (Iveco), Швеція (Volvo), Франція (Renault), ФРН та США (Даймлер-Крайслер, Mercedes, MAN, а також моделі Scania та DAF). Росія з Україною створили 4 СП зі складання невеликих вантажівок «Газель» у Сімферо­полі, Іллічівську, Кременчуці та Київській області.

Виробництво автобусів зосереджене у ФРН («Меrcedes»), Угорщині («Ikarus»), Україні (ЛАЗ), Росії (ПАЗ, ЛіАЗ), США, Японії, Швеції (Volvo), Франції (Renault).

Виробництво мотоциклів зосереджене в Японії (Suzuki, Jamaha, Kawasaki, Honda); ФРН (BMW), Франції (Pegeout), США та Італії.

Локомотивобудування історично склалось там, де була розвинена мережа залізниць: у Західній Європі, Росії, Україні, США, Японії. У більшості розвинених країн випускають і використовують електровози (виняток США, де висока питома вага тепловозів), а в країнах, що розвиваються, застосовують тепловози й паровози. Найновіші типи локомотивів запроваджує Японія, швидкість руху на її спеціальних швидкісних залізницях по Тихоокеанському поясу – найвища. У США розроблений новий тип швидкісного залізничного составу, який рухати­меться зі швидкістю 240 км/год і стане одним із найнадійніших з огляду на безпеку руху. В Україні тепловози та електровози виробляються в Луганську, Харкові та Дніпропетровську, трамваї – у Луганську, тролейбуси – у Дніпропетровську і Львові.

Морське машинобудування зосереджене у Японії; ця країна дає 38 % споруджуваного тоннажу. За обсягом військового суднобудування перед лідирують США. Від середини сімдеся­тих років швидко (за активної участі японських монополій та з використанням японського суднового обладнання) морське суднобудування розвивається у Південній Кореї (20 % світового обсягу), Сінгапурі, Бразилії. У Західній Європі найвищі темпи розвитку суднобудування – у Німеччині та Італії (відповідно 5,4 % та 4,3 %). Китай в останній час витіснив із третього місця Німеччину і його питома вага становить 6,1 %.

В окремих країнах сформувалась певна спеціалізація: Японія робить судна для перевезення наливних та насипних вантажів, Франція – скраплених газів і хімікатів, Фінляндія – криголами й пасажирські судна, США – судна-баржовози та газовозні танкери.

Нова тенденція – переміщення суднобудівних потужностей у країни, що розвиваються. Крім Республіки Корея, до «першої десятки» ввійшла Бразилія. Це пов’язано з наявністю сиро­винної бази та дешевих трудових ресурсів.

У світовому виробництві суден питома вага України в 1995 р. становила 0,8 %, а у 1998 – упала до 0,3 %. Провідними покуп­цями українських суден є Греція (41 % від загальної вартості проданих суден), Росія (30 %), Данія, Ліберія, Нідерланди.

Верстатобудування є галуззю, яка визначає науково-техніч­ний прогрес у світі. Воно потребує залучення висококваліфі­кованих трудових ресурсів, тому розміщується в основному в економічно розвинутих країнах. Не випадково на шість із них – Японію, ФРН, США, Італію, Швейцарію та Францію – припадає 75 % виробництва верстатів. У експорті верстатів лідирують ті ж самі країни.

Верстатобудування в країнах світу має вузьку спеціалізацію. Так, США й ФРН перші – за випуском верстатів із програмним управлінням; Японія і ФРН – металорізальних верстатів; США, Японія і ФРН – ковальсько-пресових верстатів; Швейцарія – прецизійних верстатів.

Сільськогосподарське машинобудування включає випуск комбайнів, жаток, сіялок, косилок, устаткування для тварин­ництва тощо. Усі ці машини орієнтуються на споживача й виробляються в тих країнах, де в них виникає потреба. Багато країн, що розвиваються, мають цехи зі збирання сільськогос­подарської техніки, а комплектуючі завозять із Західної Європи, Японії та США. За обсягом виробництва сільськогосподарських машин лідирують США, вони ж є основними споживачами цієї техніки. Зернозбиральні комбайни випускають у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Сизрані, Красноярську (Росія), Луганську й Кіровограді (Україна); кукурудзозбиральні – у Херсоні (Украї­на); льонозбиральні – Бєжецьк, Люберці (Росія); бавовнозби­ральні – Ташкент (Узбекистан); картоплезбиральні – Гомель (Білорусь), Рязань, Тула (Росія). Херсонський завод кукурудзо­збиральних комбайнів налагодив виробництво зернозбирального комбайну «Славута».

Авіа- та ракетобудування характерне для економічно розви­нутих країн. США виготовляє «Шатли», Франція – «Оріони», Росія – штучні супутники, космічні станції, модулі; Україна – ракетоносії «Зеніт» і «Протон». Також Україна бере участь у комічній програмі «Морський старт». Найбільші виробники літаків у світі – Boeing (США) та Airbus (консорціум Західної Європи). Також різні типи літаків виготовляють Франція, Італія, Канада, Швеція та інші. Росія виробляє військові та цивільні літаки й гелікоптери: МіГ, Су, Ан, Іл, Ту та інші. В Україні виготовляють авіадвигуни (завод «Мотор-Січ» в Запоріжжі). Авіазаводи в Києві та Харкові налагоджують випуск Ту-334, Ан-140, Ан-74, Ан-74 ТК.

Важливим напрямом машинобудування є виробництво зброї. У світі серед виробників зброї виділяються розвинені країни, а серед покупців як розвинені країни, так і ті, що розвиваються.

Приладобудування – це виробництво електро- та радіовимі­рювальних оптичних приладів, приладів часу, засобів зв’язку тощо. Найбільшими виробниками електротехнічного устатку­вання у світі є компанії АВВ (Швейцарія та Швеція), Siemens (ФРН), General Electric (США), GEC-Alsthom (Франція та Великобританія).

Ці галузі виробництва спочатку з’явилися в Європі, США та Японії, а потім були перенесені також у нові індустріальні країни (НІК) Східної, Південно-Східної Азії та Латинської Америки в розрахунку на дешеву робочу силу.

Одним із напрямів приладобудування є електронна промис­ловість. Вона зародилась у США, потім перейшла до Європи і Японії, а тепер змістилась у НІК. Зараз такі НІК, як Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Бразилія, входять до десятки перших країн, поступаючись лише США, Японії, ФРН, Вели­кобританії та Франції. Спочатку в цих країнах тільки складали побутову електроніку з американських, європейських та япон­ських деталей; тепер тут впроваджують своє інтегроване вироб­ництво, яке містить усі основні стадії. Випускаються персональ­ні комп’ютери, великі інтегральні схеми, периферійні системи, обладнання для електронного проектування, засоби зв’язку, волоконна оптика тощо. У 1997 р. у світі було виготовлено 80 млн персональних комп’ютерів. Лідер – компанія Compag (США).

В Україні ця галузь теж широко представлена: більшість продукції виробляється на підприємствах військово-промис­лового комплексу. Серед центрів виділяються Київ, Дніпропет­ровськ, Львів, Одеса, Харків, Сімферополь.

Важке машинобудування України включає виробництво металургійного, гірничого, підйомно-транспортного обладнан­ня, енергетичних блоків (парових казанів, атомних реакторів, турбін, генераторів), а також іншої металомісткої та велико­габаритної продукції. У цій галузі створюються підприємства повного циклу з випуском продукції невеликими серіями або індивідуального призначення. Потреба великої кількості металу, складність транспортування готової продукції зумовлюють розміщення цих підприємств поряд із металургійними центрами, хоча інколи вони розташовуються і в районах споживання. За класичний приклад може правити Донецько-Придніпровський район: Краматорськ, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Маріуполь тощо.

Сільськогосподарське машинобудування – це передусім тракторний та моторобудівний заводи в Харкові, завод трактор­них сівалок у Кіровограді, бурякокомбайновий завод у Дніпро­петровську тощо.

Машини та обладнання для хімічної промисловості вироб­ляються в Сумах, Полтаві, Сніжному. В Західно-Українському та Центрально-Українському економічних районах переважає працемістке й неметаломістке виробництво: добре розвинуті верстатобудування, автобудування, виробництво різних прила­дів, електро- та радіоапаратури, засобів автоматизації, техно­логічного обладнання.

Центри верстатобудування – Київ, Житомир, Львів. Вироб­ництво приладів та засобів автоматизації – Київ, Житомир, Львів, Мукачеве, Черкаси. Сільськогосподарське машинобуду­вання тяжіє до місць споживання готової продукції.

Південь спеціалізується на суднобудуванні, судноремонті, виробництві сільськогосподарських машин, верстатів, будівель­но-шляхового й підйомно-транспортного обладнання, машин для легкої та харчової промисловості. Морське й річкове суднобудування (Миколаїв, Херсон, Керч), судноремонт (Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь) – це найдавніші галузі промисловості регіону. Тут будують судна найрізноманітнішого призначення.

Машинобудівний комплекс України містить значний науко­во-виробничий потенціал, тут зосереджена третина промислово-виробничих фондів і майже половина промислово-виробничого потенціалу країни.

Автомобільна промисловість (інколи також автомобіле­будування) – галузь транспортного машинобудування, що виробляє моторизовані нерейкові транспортні засоби, зокрема автомобілі, але також автобуси, мотоцикли, тролейбуси, тракто­ри й ін. До галузі входять підприємства, котрі займаються дизайном, конструюванням, виробництвом, маркетингом та про­дажем моторизованих засобів транспорту. Автомобільна про­мисловість виникла в 19 столітті й завдяки масовому вироб­ництву автомобілів, започаткованому Генрі Фордом, стала значною галуззю промисловості багатьох країн світу, особливо: США, Японії, Німеччини та Південної Кореї.

У 2006 р. у світі вироблено 69 млн моторизованих засобів транспорту. Найбільшими ринками автомобілів у 2006 р. були: США, де продано 16 млн автомобілів, Західна Європа – 15 млн, Китай – 7 млн та Індія – 2 млн. У 2007 р. ринки Північної Америки та Західної Європи стагнували, натомість ринки Південної Америки (особливо Бразилія), Східної Європи (особливо Росія) та Азії (Південна Корея та Індія) зростали.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: