Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань

Вивчення сприймань у психології пов'язано з теоретичними підходами структуралізму, Гештальтпсихології, екологічним та конструктивістським.

Основним завданням структуралізму (В. Вуидт, Е. Тітченер\ 70-ті роки XIX ст.) було вивчення структури сприймань, а саме, виявлення найпростіших і найелементарніших його складових — відчуттів. Свої міркування вони обґрунтовували, за допомогою так званого «структуралістського» трикутника: якщо ми сприй­маємо трикутник, контур якого складають крапки, то цілісне сприймання трикутника є наслідком комбінації окремих відчуттів від кожної крапки.

Ґештальтпсихологи (М. Вертгеймер, В. Келлер; перша половина XX ст.), на відміну від структуралістів, вважали, що людина сприймає не суму елементів, а єдину, інтегровану структуру. За до­помогою «ґештальтистського» трикутника — трьох крапок, які розташовані па вершинах трикутника — вони показали, що конфігурацію з трьох крапок людина здатна сприйняти як цілісну фігуру трикутника. Ці три окремі елементи пов'язані між собою у цілісну структуру — фігуру, яка має якості, що не характерні окре­мим її частинам. Отже, людина сприймає навколишній світ, беручи до уваги його структурні елементи і сгіівідношення між ни­ми; вона прагне сприйняти цілісні й осмислені форми.

Екологічний підхід (Дж. Пбсоїг, середина XX ст.) оснований на положенні про безпосередній характер сприймання. Інформація, яка надходить із навколишнього світу,.містить усі необхідні дані для того, щоб у людини сформувався образ сприймання. Принци­повим у цьому підході є те, що сприймання розглядається як при­родний процес, сформований у процесі еволюції для забезпечення зв'язку з реальним світом. Мислення або відіграє значну роль у сприйманні, або взагалі не бере у ньому участі.

Конструктивістський підхід (І. Рокк, Дж. Хогберг, Л. Грегорї\ 80-ті роки XX ст.) підкреслює активну роль людини у процесі сприймання. Принциповим є положення про те, що сприйманню передує конструювання, усвідомлення зв'язку між явищами і подіями фізичного світу. Те, що людина сприймає, вона «виво­
дить» логічно, інтерпретуючи інформацію, яка надходить із навко­лишнього світу. Ця інтерпретація ґрунтується на пізнавальних стратегіях, минулому досвіді, очікуваннях, мотивації тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: