Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






СТРАТЕГІЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА НОРМАТИВНОЇ ПІДТРИМКИ РЕФОРМ ВИЩОЇ ОСВІТИ.




Приєднання України до Болонського процесу обумовило необхідність швидкого запровадження низки системних та структурних змін у вищій освіті відповідно до рекомендаційних документів міністерських конференцій його країн-учасників. Ключовим інструментом запровадження інновацій в країнах Європи стало ухвалення нового законодавства про вищу освіту. Це знайшло своє відображення у формуванні національної освітньої політики в Україні. Аналіз цієї політики дозволяє виокремити три періоди, які характеризувались певними тенденціями у розвитку освітнього законодавства.

Перший період, який охоплює 2005–2007 роки (в окремих питаннях з 2003 року), став часом перших неуспішних спроб системної модернізації Закону України «Про вищу освіту». Міністерством було запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу, яка нагадує механічне об’єднання ECTS та вітчизняної модульно-рейтингової системи (створеної в 90-х роках на основі розробок пізнього радянського періоду). У цей час завдяки швидкому економічному зростанню покращилось державне фінансування вищої освіти.

У 2003–2007 роках на розгляд Верховної Ради України неодноразово вносились законопроекти, які передбачали суттєву модернізацію діючого освітнього законодавства і були орієнтовані на подолання чисельних вад та суперечностей Закону 2002 року. Важливо підкреслити, що стратегічних задач модернізації освітнього законодавства проекти 2003–2007 років не вирішували.

Другий період охоплює 2008 – початок 2010 року. У 2008 році Міністерство освіти і науки України ініціювало розробку проекту нової редакції Закону України «Про вищу освіту», яка передбачала комплекс заходів щодо модернізації національної системи вищої освіти, зокрема, імплементацію зобов’язань країни по Болонському процесу. Після завершення процесу погодження законопроект було схвалено 2009 року, але рішення про його внесення на розгляд Верховної Ради України так і не було виконано.

Водночас, у жовтні 2009 року у вищих навчальних закладах було офіційно запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему (ЄКТС) та її ключові документи, пізніше були схвалені Методичні рекомендації, які дозволяли подолати суперечності в нормативно-правовому регулюванні освітнього процесу. Важливим кроками реформування системи стали надання самостійності вищим навчальним закладам у розробленні навчальних планів, ухвалення Концепції та Програми організації підготовки магістрів в Україні, наказу про структуру освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки бакалаврів, затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту.

Третій період розпочався з березня 2010 року і триває досі. Очікування реформ у галузі вищої освіти оформилось у вигляді соціального замовлення суспільства і знайшло відображення в Програмі економічних реформ Президента України В.Ф.Януковича на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Серед визначених Програмою необхідних кроків у реформуванні системи освіти важливими для вищої школи є:

- Удосконалення системи управління освітою;

- Підвищення якості й конкурентоспроможності освіти;

- Забезпечення доступності освіти;

- Підвищення ефективності фінансування освіти

Останні два роки характеризуються наявністю політичної волі Президента України до здійснення реформ, що впливає на активність Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Після тривалого доопрацювання Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Парламенту нову редакцію законопроекту «Про вищу освіту», який ґрунтується на останній недосконалій редакції попереднього Уряду.

За останній рік Уряд та Міністерство поспіхом ухвалили низку важливих рішень.

Таким чином, законодавчі зусилля усіх Урядів України по імплементації рекомендацій Болонського процесу досі залишаються малоефективними. З одного боку, відбувся формальний акт входження України до Європейського простору вищої освіти та наукових досліджень, розвиваються міжнародні освітні проекти та номінально запроваджено ЄКТС. З іншого боку, в Україні не введено трициклову систему освітніх ступенів, ЄКТС не стала основою організації навчального процесу та розробки стандартів вищої освіти, а компетентнісний підхід не став основою технології навчання та оцінки його результатів, університетська автономія залишається не більш, ніж популярним лозунгом, схеми міжнародної та національної мобільності студентів і викладачів не отримали широкої державної підтримки, система гарантування якості вищої освіти досі не побудована і підмінюється відомчим контролюванням діяльності навчальних закладів.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных