НОСТРИФІКАЦІЯ ТА ВИЗНАННЯ ЗАКОРДОННИХ КВАЛІФІКАЦІЙ.

Однією з умов забезпечення академічної мобільності, оцінювання набутих кваліфікацій, відкритості та прозорості міжнародного ринку праці є взаємне визнання документів про освіту і вчених звань (нострифікація). З рядом держав, в першу чергу колишнього СРСР та постсоціалістичними країнами, Україна уклала двосторонні угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання. Для власників дипломів про вищу освіту цих країн процедура визнання кваліфікації максимально спрощена. Однак для більшості іноземців, бажаючих продовжити навчання в Україні, процедура нострифікації має бути виконана в повному обсязі.

Традиційною проблемою національної системи освіти залишається визнання наукових ступенів, які здобуті за кордоном. За існуючими правилами отримання наукового ступеня за кордоном не означає його автоматичне визнання в українському освітньому просторі, а потребує, фактично, проведення повторного захисту дисертаційної роботи за дещо спрощеною процедурою. Численні спроби запропонувати механізми спрощеного визнання наукових кваліфікацій, в тому числі отриманих, як результат навчання в межах третього циклу вищої освіти, не зустріли підтримки в державних органах управління освітою та атестації наукових кадрів. Включення до структури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України раніше самостійного органа атестації кадрів – Вищої атестаційної комісії, не призвело до суттєвих змін в спрощенні та прискоренні цієї процедури.

Досвід навчання українських студентів та докторантів в країнах Європейського простору вищої освіти та наукових досліджень показує відсутність суттєвих перешкод академічного характеру. Більшість проблем, що виникають на шляху продовження навчання, пов’язані з матеріальними (відсутність власних фінансових ресурсів, обмеженість міжнародних грантових та кредитних програм), адміністративними (отримання віз, дозволу на часткове працевлаштування) та мовними проблемами.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: