Категоричний імператив І. Канта. Етика обов’язку

Вищим принципом етики І. Кант вважав категоричний імператив (загальнийобов'язковийморальний закон), якиймає гранично формальний і всезагальний характер. Категоричнимвін є тому, щойогосліддотримуватися не задляпевнихцілей, а зарадийого самого. Він не потребуєобґрунтування, оскільки є дедукцієючистого практичного розуму. Кант запропонувавкількаформулювань категоричного імперативу: "чини так, щобтизавждиставився до людства і у своїйособі, і в особі будь-якогоіншого так само, як до цілі, і ніколи не ставився б до ньоготільки як до засобу", "Чини так, щоб максима твоєїволі могла водночасмати силу принципу всезагальногозаконодавства".

Кант багато роздумував над уточненням предмета етики, специфікою моралі. її він розглядав як сферу людської свободи, окреслюючи три ступені діяльності суб'єкта:

— техніко-механічнийступінь (такадіяльністьспрямована на об'єкти. Завдякиїйлюдствопідносить себе над природою);

— прагматичнийступінь (діяльністьохоплюєекономічну, суспільну структуру, тобтоспосібжиття з йогосоціальнимзмістом. Вона є протилежною природному буттю);

— моральнийступінь (на цьомурівнідіяльностілюдствокультивує, цивілізує і вдосконалює себе як рід, суспільстворозгортає себе як царство свободи, а не просто як суспільнийприродний стан, за якогозажерливість і ненависть стримуютьсялишезовнішнімнасиллям). Усюетичну проблематику Кант розглядавуконтекстівзаємозв'язківцихтрьохступенівсуспільно-діяльнісноїприродилюдини.

З'ясовуючиспецифікуморалі, Кант порівнювавїї з правом, релігією, мистецтвом та іншими сферами людськогожиття. Рушійнісилисоціальноїповедінкилюдинивінподіляв на зовнішні (юридичні), якіреалізуютьсязавдякинасиллю, і внутрішні (моральні), якіз'являютьсявнаслідокусвідомленнялюдиноювнутрішньогообов'язку. Право стосуєтьсялишевчинків, а мораль — і переконань.

Отже, Кант першим розмежував сфери дослідження етики і психології; визнав автономію людини як суб'єкта моралі, носія волі, що встановлює всезагальний закон; проголосив особистість самоціллю (людину недопустимо розглядати як засібреалізації будь-якихзавдань, навіть таких, щостосуютьсязагального блага); обґрунтувавзагальнолюдський характер моралі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: