Закони і закономірності навчання

ЗАКОНОМ у дидактиці можна вважати внутрішній істотний зв’язок явищ навчання, який зумовлює їхній необхідний вияв і розвиток (І.Я. Лернер).

Закон соціальної зумовленості цілей, змісту й методів навчання. Він розкриває визначальний вплив суспільства через соціальне замовлення освіти на зміст, мету, масштаби, засоби, методи організації навчального процесу.

Закон розвиваючого і виховного впливу навчання. І зміст, і стиль спілкування, і характер завдань – усі компоненти навчання неодмінно впливають на формування орієнтації, особистісних якостей, духовного світу, здібностей, рис характеру студентів.

Закон зумовленості результатів навчання особливостями діяльності й спілкування студентів. Розкриває вплив процесів, які формують особистість, зокрема пізнавальних, ступінь самостійності й продуктивності діяльності студентів на результати навчання.

Закон цілісності та єдності педагогічного процесу. Відображає зв’язки частин (наприклад, факту, закону) і цілого (теорії, загальної наукової картини світу тощо), взаємозв’язок раціонального й емоційного, репродуктивного і продуктивного, зумовлює необхідність гармонійної інтеграції предметів, змістового, мотиваційного й операційного компонентів (діяльності), оволодіння знаннями і розвитком.

Закон взаємозв’язку та єдності теорії і практики в навчанні. Він означає, що будь-яке наукове знання, пряме або опосередковане, служить практиці.

Закон взаємозв’язку і взаємозумовленості індивідуальної, групової й колективної навчальної діяльності. Ці види організації діяльності можуть бути розділені в часі або поєднуватися, взаємопроникати. Певному видові діяльності на певному етапі можна віддати перевагу, але вони мають не виключати, а доповнювати один одного.

Закономірності навчання. Закономірності навчання (дидактичні закономірності) – об¢єктивні, стійкі й суттєві зв¢язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність: спрямованість навчання на розв¢язання взаємопов¢язаних завдань всебічного і гармонійного розвитку особистості студента (С.У. Гончаренко).

Об¢єктивні закономірності процесу навчання:

- виховний і розвиваючий характер навчання.

- ефективність реалізації закономірності виховного і розвиваючого характеру навчання

- зумовленість навчання суспільними потребами.

- ефективність навчального процесу залежить від умов, у яких він протікає

- процес навчання залежить від реальних навчальних можливостей студентів.

- ефективність процесу навчання залежить від рівня активності студента.

Суб’єктивні закономірності процесу навчання:

ü поняття можуть бути засвоєні лише тоді, коли організовано пізнавальну діяльність студентів щодо співвідношення понять, відокремлення одних понять від інших;

ü навички сформуються лише за умови організації відтворення операцій і дій;

ü міцнішому засвоєнню змісту навчального матеріалу сприяє систематичніше організоване пряме й відстрочене повторення цього змісту;

ü опанування студентами складними способами діяльності залежить від успішного оволодіння попередніми простими видами діяльності;

ü рівень і якість засвоєння за рівних умов (пам¢ять, здібності) залежить від урахування педагогом ступеня значущості для студентів засвоюваного змісту;

ü використання педагогом варіативних завдань, що передбачають застосування засвоєних знань в істотних для студентів ситуаціях, сприяє формуванню готовності до перенесення засвоєних знань і пов¢язаних з ними дій у нову ситуацію.

Загальними закономірностями процесу навчання є: закономірності мети навчання, змісту навчання, закономірності управління процесом навчанням; закономірності методів навчання; закономірності стимулювання навчання; закономірності якості навчання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: