Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Розкрийте зміст методики підготовки і проведення лекційного заняття.




Провідною формою організації процесу навчання у ВНЗ є лекція.

Лекція – чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Вона забезпечує системне подання наукових знань у викладенні науково-педагогічних працівників. Матеріал під час лекції подають науково, концентровано, логічно й аргументовано.

Методика підготовки лекційного заняття. Успіх лекції на 90% - наскільки вдало вона підготована(підготовчий етап займає в кілька разів більше часу, ніж читання лекції).

Загальні моменти підготовчого процесу, які майже однакові, що для початківця, що для обізнаного лектора:

1. Звернення до тематичного плану і програми навчальної дисципліни (кафедра вирішує в якому співвідношенні мають бути лекції, практичні, семінарські заняття з врахуванням спеціалізації та обізнаність в предметі).

2. Ознайомлення з фондовими матеріалами кафедри по даній темі (текст лекції обов’язково повинен відповідати характеристикам адресату).

3. Визначення дидактичних цілей (викладач повинен чітко з’ясувати для себе питання: "Чого я прагну досягти? Яку мету я маю?". Мета – це основний конструктивний елемент лекції) Сучасна методика висуває ряд вимог до цілей: життєва необхідність, реальна досягненість цілей, точність визначення цілей, можливість перевірки.

4. Складання плану лекції. План – це орієнтир лектора і слухача (курсанта, студента), оскільки точно визначає межі проблеми, теми. Попередня схема – це методичний інструмент на час розробки теми, організуючий початок всієї підготовчої роботи.

5. Робота з науковою та навчальною літературою, інформаційними та довідковими матеріалами (З точки зору методики викладання, найбільш доцільно розпочати роботу з визначення ключових понять теми та їх тлумачення у словниках різних типів)

6. Систематизація матеріалів і підготовка моделі тексту лекції.

7. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.

8. Підготовка наочних матеріалів

9. Оформлення тексту лекції за існуючою формою. Затвердження тексту.

10. Підготовка до лекції як до акту публічного виступу

Методика проведення лекцій. Приступаючи до лекції викладач має пам’ятати 4 фази, які характеризують динаміку лекції:

1. Початок сприйняття - 4-5 хвилин (зосередитись на трансформації мимовільної уваги у довільну).

2. Оптимальна активність сприйняття - 20-30 хвилин (пік працездатності, на цей період - найбільш складний для розуміння матеріал).

3. Фаза зусиль - 10-15 хвилин (передвісник стомлення, але слухач ще в змозі керувати своєю діяльністю).

4. Фаза стомлення (слід перепочити, розповісти цікавий випадок, пожартувати, короткий відпочинок поверне аудиторію до сприйняття матеріалу)

Діяльність викладача під час лекції є полі функціональною (викладач є сценаристом, режисером, актором водночас залишаючись науковцем)

Найбільш типовими діями лектора є:

· повідомлення теми лекції;

· повідомлення плану лекції (основні вузлові питання);

· ознайомлення зі списком літератури;

· нагадування змісту попередньої лекції, пов’язання його з новим матеріалом;

· реалізація тез лекції (змістовна частина лекції) з підведенням підсумків кожного питання;

· підведення підсумків лекції, відповіді на питання;

· рекомендації щодо підготовки до семінарських і практичних занять;

повідомлення теми наступного заняття.

Під час проведення лекції викладач повинен враховувати наступне:

  1. Запорука успіху -контакт з аудиторією
  2. Авторитет лектора значно знижується, якщо він переказом одного підручника чи посібника
  3. Досвідченість лектора проявляється - вміння трансформувати підготований текст в залежності від рівня підготовленості, настрою аудиторії, готовності до сприйняття.
  4. Рівень навичок конспектування у різних слухачів різна.
  5. Щоб викликати інтерес і підтримувати його протягом всієї лекції слід створити чітку мотивацію навчання, продемонструвати, наскільки важливим у професійній діяльності або у формуванні світогляду особистості є тема, що розглядається.

Дякуючи лекторському красномовству в доказах, почуттю і знанням, розуму і дотепності у слухачів прокидається і весь час підтримується увага.

В кінці лекції необхідно пов’язати закінчення з початком, щоб підкреслити вичерпність змісту даної теми. Важливою складовою частиною всього лекційного процесу є відповіді на запитання. Саме питання є показником того, наскільки лекція захопила слухачів. Необхідно одразу ж поставити перед собою задачу домогтися розуміння слухачами. Необхідно вивчити напам’ять початок і кінець лекції

Використання емоційних прийомів викладання – це засіб, що посилює сприйняття лекції слухачами, що заглиблює їх розуміння і запам’ятовування.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных