Тема 1. Сутність ринку фінансових послуг та його роль в національній економіці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра фінансів та банківської справи

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Ринок фінансових послуг

для студентів ОКР «Магістр»

з напряму підготовки «Фінанси і кредит»

Схвалено:

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від «25» _серпня 2015р

Укладач: ___________ Ю.В.Сєрік

Київ-2015 рік

Тема 1. Сутність ринку фінансових послуг та його роль в національній економіці

1.1. Суть ринку фінансових послуг та його ознаки

Розвинута ринкова економіка передбачає функціонування багатьох ринків. Одним з таких ринків є ринок фінансових послуг.

Перехід економіки України на початку 90-х років XX століття на засади ринкового господарювання обумовив формування та розвиток в країні ринку фінансових послуг. Формування ринку фінансових послуг в Україні було спричинено розвитком ринкових відносин, появою приватної форми власності та зменшенням у структурі власності частки держави, переходом на об'єктивні засади розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів у недержавному секторі економіки, формуванням банківської системи країни та розвитком діяльності небанківських фінансових установ. Активізації розвитку ринку фінансових послуг сприяли роздержавлення та масова приватизація державного майна України.

Ринок фінансових послуг — це система економічних відносин, що забезпечує акумулювання та перерозподіл вільного капіталу в економіці країни за допомогою надання та споживання фінансових послуг. Згідно з українським законодавством до ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських, страхових, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Завдання ринку фінансових послуг полягає в акумуляції та перероз­поділі капіталу, наявного в суспільстві, для інвестування його в економіку країни та забезпеченні найбільш повного задоволення потреб споживачів у фінансових послугах за їх обсягом, структурою та якістю.

Функціонування ринку фінансових послуг забезпечує кругообіг фінансових ресурсів у суспільстві. Головними суб'єктами такого круго­обігу є власники та позичальники вільного капіталу. У процесі господа­рювання в одних суб'єктів ринку виникає потреба в коштах для розширення господарської діяльності або задоволення споживчих потреб, одночасно в інших - накопичуються заощадження, що можуть бути використані для інвестицій. Зазначені суб'єкти реалізують свої наміри на ринку шляхом проведення фінансових операцій за посередництва фінансових установ.

Функціонування ринку фінансових послуг забезпечується діяльністю фінансового сектора економіки. Фінансові установи забезпечують реалізацію широкого переліку фінансових операцій в інтересах своїх клієнтів.

Учасниками ринку фінансових послуг є оференти та споживачі фінансових послуг.

Оферентами фінансових послуг є фінансові установи та суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства здійснюють діяльність з реалізації фінансових послуг. Фінансовими установами в Україні є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові та факторингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Оференти фінансових послуг забезпечують пропозицію таких послуг на ринку. Найбільший обсяг пропозиції фінансових послуг на ринку на сучасному етапі забезпечують банки. Конкуренцію банкам в окремих сегментах ринку фінансових послуг починають складати небанківські фінансові установи, які спеціалізуються на реалізації окремих видів фінансових операцій. Поряд з фінансовими установами пропозицію окремих фінансових послуг на ринку забезпечують юридичні особи, що не є фінансовими установами, за умови виконання ними вимог законодавства щодо здійснення фінансової діяльності.

Споживачами фінансових послуг є юридичні та фізичні особи, дер­жавні органи, що звертаються до посередництва фінансових установ з метою реалізації своїх намірів на ринку. Такими намірами можуть бути здійснення ефективних вкладень капіталу та підвищення їх доходності, залучення вільних фінансових ресурсів, проведення операцій купівлі- продажу фінансових активів, страхування та мінімізація фінансових ризиків тощо. Споживачами фінансових послуг можуть бути самі фінансові установи, що одержують фінансові послуги від інших профе­сійних учасників ринку.

Споживачі фінансових послуг забезпечують формування попиту на такі послуги. Обсяг попиту на фінансові послуги знаходиться в прямій залежності від потреб національної економіки в інвестиційних ресурсах, обсягу заощаджень у суспільстві, ступеня розвитку фінансового сектора та його інституційної структури, поширення банківських, страхових та інших фінансових продуктів, розвитку кредитування, інтегрованості національного ринку у міжнародні ринки тощо.

Об'єктом ринку фінансових послуг є різноманітні фінансові операції, що реалізуються професійними учасниками ринку в інтересах клієнтів. Такі операції відповідно до законодавства України називаються фінансовими послугами.

Ринок фінансових послуг характеризується певними специфічними рисами (ознаками), що відрізняють його від інших ринків, і обумов­люються складом його учасників, особливостями його об'єкта та інфраструктури.

Серед основних ознак ринку фінансових послуг слід виділити такі:

ü неоднорідність об'єкта ринку, що зумовлена тим що фінансові послуги можуть мати риси різноманітних фінансових операцій, зокрема кредитних, гарантійних, торговельних, комісійних, операцій оренди та страхування;

ü багаточисельність оферентів фінансових послуг, що обумовлена наявністю багатьох видів фінансових установ, які на професійній основі здійснюють реалізацію фінансових операцій;

ü вільний вхід на ринок та вихід з ринку завдяки наявності розгалуженої інфраструктури ринку фінансових послуг та ліквідності фінансових активів;

ü ефективна інформаційна база ринку, що забезпечує безперервне акумулювання інформації про здійснені фінансові операції, визначає індикативні показники розвитку ринку і є основою для прийняття управлінських рішень.

1.2. Функції ринку фінансових послуг

Суть ринку фінансових послуг розкривається в його функціях. Основними функціями ринку фінансових послуг є такі.

1. Акумуляція вільного капіталу у суспільстві та його перерозподіл з метою інвестування в економіку країни. Завдяки наданню фінансових послуг з акумуляції та розміщення капіталу тимчасово вільні грошові ресурси перетворюються в позиковий капітал, який забезпечує свій приріст, розширене відтворення економіки та задоволення споживчих потреб населення.

2. Фінансове забезпечення діяльності держави та суб'єктів госпо­дарювання. Діяльність фінансових посередників, що пов'язана з орга­нізацією випуску та розміщенням фінансових активів, сприяє залученню капіталу для реалізації державних програм та фінансування діяльності суб'єктів господарювання. Функціонування ринку фінансових послуг забезпечує потребу суб'єктів економічної діяльності у додаткових фінансових ресурсах, що надаються фінансовими установами на принципах плагності, строковості, повернення та цільового характеру використання.

3. Розміщення заощаджень, наявних у суспільстві, у доходних акти ­вах. Формування прибутку заощаджувачів та інвесторів на вкладений капітал та захист заощаджень від інфляційного знецінення забезпечується посередниками шляхом надання депозитних, страхових, довірчих послуг, послуг зі спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення.

4. Реалізація інвестиційних намірів учасників ринку. Завдяки реалізації фінансовими установами торговельних, комісійних, довірчих, консультаційних послуг, послуг з обміну валют учасники ринку реалізують свої інвестиційні наміри на фінансовому ринку щодо забезпечення надійності, прибутковості та ліквідності вкладень.

5. Мінімізація фінансових ризиків суб'єктів ринку. Страхові, гаран­тійні, довірчі, консультаційні та інші фінансові послуги забезпечують обмеження фінансових ризиків при здійсненні господарської діяльності та проведенні інвестиційних операцій з фінансовими активами.

6. Мінімізація фінансових ризиків для суб'єктів ринку досягається завдяки широкій диверсифікації діяльності фінансових установ, їх адекватному реагуванню на зміну кон'юнктури фінансових ринків та створенню спеціальних систем страхування.

7. Реалізація вартості та споживчої вартості фінансових активів. Завдяки функціонуванню інфраструктури ринку фінансових послуг забезпечується обіг фінансових активів на біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах і визначення їхньої ринкової ціни (вартості) та здатності забезпечувати приріст капіталу (споживчої вартості).

1.3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види

Фінансові послуги — це сукупність різноманітних форм мобілі­зації й використання фінансових ресурсів для фінансового забезпе­чення економічної діяпьності та потреб населення, які здійснюються, як правило, на платній основі та мають відмінні риси свого функціонування.

Відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими послугами вважаються операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Зазначені операції можуть здійснюватись з грошовими коштами, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та правами вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами відповідно до вимог чинного законодавства та положень нормативно-правових актів.

Згідно із Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважають такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/ або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими актинами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг та інші операції.

Надання фінансових послуг забезпечує вирішення таких важливих завдань, як прискорення обігу капіталу у суспільстві, залучення суб'єктами економічної діяльності додаткових інвестицій, стримування інфляційних процесів, задоволення споживчих потреб населення та підвищення його добробуту.

Мобілізація та перелив капіталу в економіці забезпечуються за рахунок емісії та обігу фінансових активів, що є носіями вільного капіталу. У зв'язку з цим, надання фінансових послуг, пов'язаних із залученням та перерозподілом капіталу, супроводжується використанням фінансових активів - грошових коштів (як в національній грошовій одиниці, так і в іноземних), банківських депозитів, цінних паперів, боргових зобов'язань, прав вимоги боргу тощо.

Суть фінансової послуги проявляється у виконанні фінансовою установою конкретних дій з фінансовими активами в інтересах клієнта та переважно за його рахунок. Термін «фінансова послуга» за своїм змістом є вужчим, ніж термін «фінансова операція». Фінансова операція може здійснюватись фінансовою установою як в своїх цілях, так і в інтересах клієнта за рахунок власних або залучених ресурсів. Наприклад, здійснення банком інвестицій в цінні папери за рахунок банківських ресурсів є фінансовою операцією, проте не вважається фінансовою послугою.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: