Тема 4. Структура ринку фінансових послуг

Характеристика структури ринку фінансових послуг

Структура ринку фінансових послуг це сукупність окремих складових ринку фінансових послуг; фінансові операції на яких здійснюються визначеними видами фінансових установ.

Структура ринку фінансових послуг об'єднує дві скла­дові - ринок банківських послуг і ринок фінансових послуг небанківських фінансових установ (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Інституційна структура ринку фінансових послуг

Оферентами на ринку банківських послуг є Національний банк України, вітчизняні та іноземні універсальні та спеціалізовані банки.

Ринок фінансових послуг небанківських установ поділяється на окремі складові (сегменти ринку) залежно від складу інституційних учасників небанківського фінансового сектора.

Залежно від виду фінансових установ у складі такого ринку виділяють:

ü ринок фінансових послуг кредитних спілок;

ü ринок фінансових послуг ломбардів;

ü ринок фінансових послуг компаній з управління активами;

ü ринок фінансових послуг торговців цінними паперами;

ü ринок фінансових послуг страхових компаній;

ü ринок фінансових послуг недержавних пенсійних фондів;

ü ринок фінансових послуг інститутів спільного інвестування;

ü ринок фінансових послуг фінансових компаній;

ü ринок фінансових послуг довірчих товариств;

ü ринок фінансових послуг суб'єктів господарювання, що за своїм статусам не є фінансовими установами.

Зазначені ринки характеризуються визначеним набором фінансових послуг, що надаються фінансовими установами. Більшість з зазначених складових ринку фінансових послуг в Україні є новими, і тому знаходяться на стадії формування та початкового розвитку. Для прикладу новими для України є ринки фінансових послуг недержавних пенсійних фондів та ринки фінансових послуг суб'єктів господарювання, що за своїм статусом не є фінансовими установами. Перший із зазначених ринків став формуватись у зв'язку з прийняттям у 2003 році Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», другий - виник завдяки законодавчому врегулюванню питання надання фінансових послуг на систематичній, професійній основі суб'єктами господа­рювання, що не є фінансовими установами.

Особливості функціонування зазначених ринків обумовлені законо­давчим та нормативно-правовим регулюванням діяльності професійних учасників таких ринків - банківських і небанківських фінансових установ.

У зв'язку з тим, що окремі види фінансових послуг мо/суть надаватись декількома видами фінансових установ, та залежно від особливостей самих фінансових операцій, що є в основі фінансової послуги, в складі ринку фінансових послуг набувають активного розвитку:

1) ринок кредитних послуг;

2) ринок депозитних послуг;

3) ринок розрахункових послуг;

4) ринок страхових послуг;

5) ринок послуг з недержавного пенсійного забезпечення;

6) ринок послуг зі спільного інвестування;

7) ринок довірчих послуг;

8) ринок гарантійних послуг;

9) ринок торговельних та конверсійних послуг;

10) ринок послуг з управління активами інституційних інвесторів та інші.

Серед зазначених ринків в Україні найбільш розвинутими є ринки кредитних, депозитних, розрахункових, страхових та торговельних послуг.

1. Банки є фінансовими установами, що надають найбільший обсяг фінансових послуг в Україні. Діяльність банків в Україні регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. зі змінами і доповненнями, нормативно-правовими актами Націо­нального байку України, іншими законодавчими та нормативними документами.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Націо­нального банку України здійснювати у сукупності такі операції: залу­чення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розмі­щення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

В Україні банківська система складається з Національного банку України та інших банків, які можуть діяти як універсальні або як спеціалізовані.

Універсальні банки виконують усі види основних банківських опе­рацій: кредитні, депозитні, розрахункові, гарантійні, інвестиційні та інші.

За спеціалізацією банківські установи можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банк є спеціалиованим у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Активи інвестиційного банку переважно складаються з цінних паперів, боргових зобов'язань та інших фінансових вкладень, активи іпотечного банку розміщені під заставу землі та нерухомого майна, активи розрахункового банку розміщені на клірингових рахунках. Банківська установа вважаєгься спеціалізованим ощадним банком у разі, якщо більше 50 відсотків її пасивів є вкладами фізичних осіб. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

За надання фінансових послуг банківські установи одержують дохід у формі процентних ставок, комісійних винагород, маржі між цінами продажу і купівлі фінансових активів, рівень яких не може бути меншим собівартості банківських послуг

2. Діяльність кредитних спілок в Україні регламентується Законом України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року. Відповідно до цього закону кредитна спілка є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяль­ності якої є надання фінансових послуг. Вона є юридичною особою, має самостійний баланс та діє на основі самофінансування.

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів і діє на основі статуту. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які об'єднуються за такими ознаками: спільне місце роботи чи навчання, приналежність до однієї проф­спілкової, іншої громадської чи релігійної організації або проживання в одному селищі, місті, районі, області.

Кредитна спілка провадить наступні види діяльності:

ü надає кредити своїм членам, а також селянським господарствам та приватним підприємствам, які знаходяться у власності членів кредитної спілки;

ü залучає на договірних засадах внески своїх членів на депозитні рахунки;

ü розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків;

ü мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян;

ü здійснює інвестування в державні цінні папери та паї кооперативних банків;

ü залучає на договірній основі кредити банків та об’єднаних кредитних спілок для здійснення кредитування своїх членів;

ü виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами та інше.

Серед зазначених видів фінансових операцій до фінансових послуг належать кредитні, депозитні та гарантійні операції кредитної спілки.

3. Ломбарди - фінансові у станови, виключним видом діяльності яких є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк та під процент. Ломбарди можуть створюватись державними підприємствами та повними господарськими товариствами. У своїй діяльності вони керуються законом України "Про заставу" та власним положенням. Фінансові ресурси ломбардів формуються за рахунок внесків засновників, прибутку та виручки від реалізації заставленого майна.

Специфіка кредитної діяльності ломбарду обумовлює необхідність надання ним супутніх послуг, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання. До супутніх послуг ломбарду належать:

ü оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства або умов договору;

ü надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією;

ü реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства або умов договору.

Діяльність ломбардів з надання фінансових кредитів за рахунок залу­чених коштів підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Надання фінансових кредитів здійснюється ломбардами під заставу відповідного майна позичальника. У заставу ломбарди можуть приймати вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, побутову техніку, автомобілі, цінні папери, немайнові права, нерухомість тощо. Фінансові установи самостійно визначають процентні ставки за кредитами та плату за супутні послуги. Звернення стягнення на предмет застави припиняє дію договору про надання фінансового кредиту ломбардом. Страхування предмета застави здійснюється за взаємною згодою оферента та спожи­вача кредитної послуги.

Позичальники за фінансовими кредитами ломбардів мають право достроково погасити суму заборгованості, при цьому проценти за користування фінансовим кредитом сплачуються за строк фактичного користування ним.

4. Фінансовими установами, що спеціалізуються на провадженні діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, є недержавні пенсійні фонди. Відповідно до українського законодавства недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам фонду.

Недержавне пенсійне забезпечення для пенсійних фондів є виключ­ним видом діяльності. За видами пенсійні фонди можуть утворюватись як відкриті, корпоративні та професійні. Засновниками відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб, окрім тих, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету або місцевих бюджетів. Засновником корпоративного пенсій­ного фонду може бу ти юридична особа-роботодавець або декілька юри­дичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватись роботодавці- платники. Засновниками професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Засновники корпоративного пенсійного фонду повинні працювати беззбитково не менш ніж протягом одного фінан­сового року, крім випадків реорганізації юридичної особи. Пенсійний фонд діє на основі статуту, який затверджується засновниками.

Регулювання діяльності професійних адміністраторів та їх державну реєстрацію здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Зазначені установи можуть здійснювати наступні види господарської діяльності:

ü діяльність з адміністрування пенсійних фондів;

ü професійну діяльність на ринку цінних паперів — діяльність з управління активами.

В Україні професійні адміністратори створюються у формі акціонер­ного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Формування статутного капіталу професійного адміністратора, створе­ного у формі акціонерного товариства, забезпечується шляхом емісії простих іменних акцій. Засновником професійного адміністратора не може бути зберігай пенсійного фонду, обслуговування якого планує здійснювати професійний адміністратор.

Для провадження адміністрування недержавних пенсійних фондів професійний адміністратор зобов'язаний одержати відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Згідно ліцензійних умов провадження такої діяльності професійний адміністратор повинен задовольняти наступним вимогам:

1) розмір статутного капіталу професійного адміністратора, сплачений грошовими коштами, повинен становити не менш ніж 300 тисяч свро за офіційним курсом НБУ на день його державної реєстрації;

2) мати утворені відповідно до законодавства про господарські товариства органи управління;

3) мати не менше трьох кваліфікованих працівників, які будуть забезпечувати ведення персоніфікованого обліку учасників недер­жавного пенсійного фонду;

4) володіти належним технічним забезпеченням та інформаційними системами для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду;

5) мати розроблені та затверджені внутрішнє положення про здійснення адміністрування пенсійних фондів та порядок обліку руху архівних документів.

5. Фінансовими установами, що надають фінансові послуги на фондо­вому ринку є інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та торговці цінними паперами. Ведення реєстру фінансових установ, що здійснюють діяльність на фондовому ринку, та ліцензування їх діяльності забезпечується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Реалізацію фінансових послуг зі спільного інвестування забезпечують інститути спільного інвестування та компанії з управління їх активами.

Інститути спільного інвестування здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001 р. Інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, які були створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані ліквідуватися після закінчення терміну, на який вони були створені, чи прийняти рішення про реорганізацію в корпоративний або пайовий інвестиційний фонд.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) - це корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість.

Корпоративний інвестиційний фонд створюється у формі відкритого акціонерного товариства та здійснює випуск акцій для об'єднання грошових коштів своїх учасників.

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, а являє собою активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності. Управління активами пайового фонду здійснює компанія з управління активами. Для об'єднання грошових коштів інвесторів вона здійснює випуск інвести­ційних сертифікатів фонду. У результаті розміщення цінних паперів, випущених інститутом спільного інвестування, формується спільний фонд грошових коштів, який використовується на потреби інвестування.

Інститути спільного інвестування залежно від порядку здійснення діяльності можуть бути відкритого, інтервального та закритого типу. Відкритий ІСІ (або компанія з управління його актинами) приймає на себе зобов'язання здійснювати викуп емітованих ним цінних паперів у будь-який час на вимогу інвесторів.

Торговці цінними паперами - це професійні учасники фондового ринку, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами. Для торговців цінними паперами діяльність з торгівлі цінними паперами становить виключний вид діяльності.

Відповідно до законодавства торговці цінними паперами створюються юридичними особами у формі господарського товариства. Розмір міні­мального статутного капіталу торговця залежить від виду професійної діяльності, що провадиться ним на ринку, та сплачується виключно грошовими коштами.

Торговці цінними паперами надають на фондовому ринку фінансові послуги з:

ü купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів (брокерська діяльність);

ü управління цінними паперами клієнтів;

ü андеррайтингу.

Ліцензування зазначених видів діяльності здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Для одержання ліцензії на здійснен­ня діяльності з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку торговець цінними паперами повинен відповідати таким основним вимогам:

1) мінімальний статутний капітал торговця цінними паперами, що здійснює брокерську діяльність та управління цінними паперами клієнтів становить не мети як 300 тис. грн., андеррайтинг — не менш як 600 тис. грн.;

2) мати відповідну кількість сертифікованих фахівців для проведення операцій з цінними паперами;

3) мати зареєстрованими у визначеному законодавством порядку всі випуски власних цінних паперів тощо.

6. Страховики — це фінансові установи, які згідно з отриманою ліцензією приймають на себе зобов’язання відшкодувати стра­хувальнику або особам, яких він назвав, завданий страховим випадком збиток або виплатити страхову суму.

В Україні страховики можуть бути створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств абс товариств з додатковою відпові­дальністю. Учасників таких господарських товариств повинно бути не менше трьох. Чинним законодавством України передбачена можливість створення державних страхових організацій. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України. За характерам діяльності страховики поділяються на види:

ü такі, що страхують життя;

ü здійснюють інші види страхування;

ü надають виключно перестраху вальні послуги.

Страховики можуть здійснювати свою діяльність через страхових посередників: страхових агентів та страхових брокерів.

Строковими агентами можуть бути юридичні та фізичні особи, що діють від імені та за дорученням одного або більше страховиків та за винагороду виконують частину їх страхової діяльності. В обов'язки страхових агентів може входити рекламування, консультування, пропонування страху­вальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укла­данням та виконанням договорів страхування, у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування. Свою діяльність страхові агенти провадять на підставі агентських угод.

Страхові брокери - це юридичні та фізичні особи - суб'єкти підпри­ємницької діяльності, що здійснюють професійну діяльність від свого імені та на підставі доручень страховика або страхувальника, спрямовану на визначення його потреби в отриманні страхових послуг, консуль­туванні, наданні допомоги в розроблянні умов договору страхування, пошуку страховиків, які відповідають вимогам страхувальника, укла­данні договорів страхування за дорученням страхувальника, здійсненні розрахунків у разі настання страховою випадку тощо. Під час провад­ження страхової посередницької діяльності страховий брокер зобов'я­заний забезпечити укладання договору страхування на найбільш вигідних для страхувальника умовах відповідно до брокерської угоди зі страхо­виком, який мес стійке фінансове становище, володіти інформацією, необхідною для укладання договору страхування та надавати цю інфор­мацію страхувальнику на його прохання. Згідно законодавства України страховий брокер не може займатися іншими видами діяльності, у чому числі посередницькою, окрім діяльності на страховому ринку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: