Регулювання фондового ринку: мета, суб'єкти, види

Регулювання ринку цінних паперів можна умовно розділити на два види:

ü державне регулювання;

ü саморегулювання.

Державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Основною метою державного регулюванн я є узгодження інтересів усіх суб'єктів фондового ринку шляхом впровадження необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах, а також непрямим втручанням у їхню діяльність.

Хоча в процесі регулювання ринку цінних паперів державою реалізуються різні підходи до регулювання професійних та інших учасників ринку - емітентів та інвесторів, державне регулювання повинне забезпечити рівні права і однаковий доступ до ринку всіх його суб'єктів, максимальну прозорість ринку, конкурентне середовище, не допускати монополізації ринку.

Основними законодавчими актами, що регулюють український ринок цінних паперів, є: Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» (1991 р.), Закон України «Про господарчі товариства» (1991 р.), Закон України «Про банки і банків­ську діяльність» (1991 р.), Закон України «Про приватизаційні папери» (1992 р.), Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» (1993 р.), «Положення про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії» (1994 р.), «Концепція функціону­вання і розвитку фондового ринку України» (1995 р.), Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (1996 р.), Закон України «Про націо­нальну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (1997 р.), Закон України «Про акціонерні товариства» (2008 р.).

Ці законодавчі акти характеризують загальний аспект державного регулю­вання, тобто встановлення правил, обов'язкових для всіх чи більшості учасників фондового ринку. Поряд з цим існує конкретний аспект регулювання - конкретні нормативні документи, що впорядковують окремі аспекти діяльності на фондовому ринку (реєстрація емісій, ліцензування діяльності і т.п.).

Саморегулювання ринку цінних паперів здійснюється організаціями суб'єктів фондового ринку, які встановлюють для своїх членів формальні правила і процедури.

Згідно з «Положенням про саморегулюючу організацію ринку цінних паперів» статус саморегулюючої організації можуть одержати громадські організації і об'єд­нання юридичних осіб - професійних учасників ринку цінних паперів, а також фондові біржі. Саморегулюючі організації не мають на меті одержання прибутку.

Основними ознаками організацій, саморегулюючих фондовий ринок, є:

ü добровільність об'єднання;

ü наявність різноманітних видів діяльності;

ü захист інтересів членів організації;

ü встановлення для своїх членів «правил гри» на ринку;

ü виконання ряду регулюючих функцій, які недоцільно виконувати державі.

Саморегулювання фондового ринку України здійснюється фондовими біржами, Асоціацією учасників фондового ринку, Професійною асоціацією реєстраторів і депозитаріїв, Українською асоціацією інвестиційного бізнесу, Позабіржовою торго­вельною системою.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: