Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію

Фінансові послуги на валютному ринку надаються стосовно об'єкта ринку - валютних цінностей в готівковій та безготівковій формах, банківських металів, цінних паперів та платіжних документів, випущених в іноземній валюті, операції з якими здійснюються професійними учасниками ринку для реалізації намірів клієнтів. Реалізація фінансових послуг на валютному ринку передбачає здійснення різноманітних валютних операцій.

Валютні операції — це угоди, що укладаються суб'єктами валютного ринку щодо купівлі-продажу, обміну, залученню та наданню в кредит валютних цінностей та проведення розрахунків за ними.

Класифікацію валютних операцій можна здійснити за такими ознаками.

1. За економічним змістом валютні операції, що здійснюються в Україні, поділяються на:

ü операції, що пов'язані з переходом права власності на валютні цінності (за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України);

ü операції, що пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборго­ваностей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

ü операції, що пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

2. Залежно від мети здійснення валютні операції поділяються на:

ü поточні торговельні;

ü поточні неторговельні;

ü операції, що пов'язані з рухом капіталу;

ü валютно-обмінні операції.

У процесі реалізації поточній торговельних операцій професійними учасниками валютного ринку надаються послуги щодо проведення розра­хунків між суб'єктами господарювання - резидентами й нерезидентами за зовнішньоторговельними операціями та між учасниками господарських відносин - резидентами всередині країни за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

Поточні неторговельні операції спрямовані на забезпечення переказів в іноземній валюті заробітної плати, стипендій, пенсій, державної та благодійної допомоги, допомоги родичів тощо, виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками, оплати витрат на відрядження, лікування, навчання, стажування громадян за кордоном.

У процесі реалізації валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, забезпечуються надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик в іноземній валюті, міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів, виконання зобов'язань учасників зовнішньо - економічних відносин за гарантіями, пору ками та заставою, за лізинговими та факторинговими договорами, здійснення прямих і портфельних інвестицій в Україну та за межі України, розміщення валютних коштів на депозитних рахунках, проведення операцій з цінними паперами, випущеними в іноземній валюті тощо.

Валютно-обмінні операції передбачають купівлю у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів та продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти, зворотній обмін громадянами іноземних країн невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, конвертація готівкових валютних цінностей однієї краї на готівкову валюту іншої країни, купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну або національну валюту, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

3. Залежно від терміну реалізації валютні операції можуть бути касовими та терміновими.

Загальна класифікація валютних операцій та їх види наведені на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Класифікація валютних операцій

У процесі реалізації валютних операцій професійними учасниками валютного ринку надаються такі види фінансових послуг:

1) відкриття та обслуговування рахунків у іноземній валюті;

2) випуск платіжних документів, платіжних карток в іноземній валюті та їх обслуговування;

3) переказ валютних цінностей по Україні таза кордон та їх одержання із України та з закордону;

4) забезпечення міжнародних розрахунків;

5) купівля—продаж (обмін) валютній цінностей за дорученням клієнтів на міжбанківському ринку та міжнародному валютному ринку;

6) купівля готівкової валюти у фізичних осіб резидентів та нере­зидентів та продаж готівкових валютних цінностей фізичним особам - резидентам;

7) конверсія валютних цінностей однієї держави на валютні цінності іншої держави; О надання кредитів в іноземній валюті;

8) розміщення валютних цінностей на депозитних рахунках;

9) купівля - продаж цінних паперів, випущених в іноземній валюті, за дорученням клієнтів;

10) купівля - продаж дорожніх чеків, випущених в іноземній валюті;

11) прийняття на інкасо пошкоджених банкнот грошових знаків іноземних держав та іменних чеків тощо.

Фінансові послуги, що реалізуються на валютному ринку можуть бути поділені на такі групи: розрахункові, торговельні та конверсійні, кредитні, депозитні, гарантійні, довірчі. Особливості реалізації зазначених послуг визначаються валютним законодавством України.

Реалізація валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, забезпе­чується професійними учасниками валютного ринку шляхом надання резидентам кредитів і позик, залучення валютних цінностей на депозитні рахунки, придбання-продажу цінних паперів, випущених в іноземній валюті, за дорученням клієнтів, гарантування виконання зобов'язань клієнтів в іноземній валюті тощо.

Кредитні послуги на валютному ринку підлягають реалізації шляхом надання резидентам кредитів і позик в іноземній валюті та в банківських металах. Зазначені операції здійснюються на загальних принципах кредитування і передбачають відповідальність кредиторів і позичаль­ників за виконання прийнятих на себе зобов'язань. Сучасна кон'юнктура ринку позик та якісні характерне гики валютних цінностей обумовлюють застосування за такими кредитами нижчих процентних ставок в порівнянні з кредитами, що надаються в національній валюті.

Надання кредитів та позик в іноземній валюті на користь резидентів України можуть забезпечувати також іноземні банки та фінансові установи, що розташовані на території інших держав. Посередниками за такими кредитами відповідно до законодавства України можуть бути лише вітчизняні фінансові установи, що приймають на себе функції обслуговуючих банків.

10.2. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках

Надання фінансових послуг з купівлі-продажу безготівкових валютних цінностей за дорученням клієнтів забезпечується професій­ними учасниками валютного ринку шляхом реалізації операцій на спотовому і терміновому ринках. Поставка валютних цінностей на зазначених ринках забезпечується за допомогою касових і термінових валютних угод.

Касові угоди являють собою угоди з негайною поставкою валютних цінностей. їх сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її поставки контрагенту протягом 48 годин з моменту укладення угоди за курсом, що є зафіксованим під час укладення угоди. Касові операції займають домінуючі позиції на валютному ринку. На ці операції припадає до 90 відсотків обсягу валютних угод.

Залежно від терміну поставки валютних цінностей касові угоди поділяються на такі різновиди:

ü валютні операції на умовах "тод", за якими придбані валютні цін­ності оплачуються і поставляються в день укладення угоди; валютні операції на умовах "том", які передбачають оплату і поставку валютних цінностей в перший робочий день після дня укладення договору;

ü валютні операції па умовах "спот", за якими поставку валюти належить здійснити на другий робочий день, що настає?а днем укладення договору.

Серед касових угод базовою валютною угодою вважається угода "спот". Базовим вважається і курс за угодами, що укладені на умовах "спот". По відношенню до спотового курсу визначається ціна валютних цінностей за іншими угодами.

Реалізація касових операцій забезпечує учасникам валютного ринку можливість негайно одержати валютні цінності для погашення своїх зовнішньоекономічних зобов'язань, уникнути втрат від зміни валютного курсу, оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам - відрегулювати свою валютну позицію

В Україні реалізація касових валютних операцій відбувається на міжбанківському валютному ринку в процесі торговельних сесій. Участь в роботі торговельних сесій можуть приймати уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, що надіслали заявки Національному банку на участь в торговельних сесіях, і одержали від нього необхідне підтвердження.

У заявки професійні учасники валютного ринку включають незадо- волені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні.

Техніка здійснення касових валютних операцій складається з кількох етапів.

На першому етапі уповноважений банк, що виконує замовлення клієнта на купіллю валютних цінностей, аналізує поточну кон'юнктуру міжбанківського валютного ринку, вивчає офіційні курси валют з метою визначення можливого контрагента за майбутньою валютною операцією.

У процесі зд йснення наступного етапу обраному контрагенту уповно­важенії й банк надсилає телекс - пропозицію щодо продажу валютних цінностей з такими стандартними реквізитами: код валюти, курс, кількість валютних цінностей, тип угоди, дата здійснення операції, номер кореспондентського рахунку банку- покупця в банку-продавця.

На третьому етапі банк-контрагент надсилає телекс-підтвердження угоди банку-покупцю за умови згоци із запропонованими умовами. Укладена угода оформляється розпорядженням на здійснення розра­хунків.

Протилежними до касових угод є термінові валютні угоди. За терміновою валютною угодою сторони домовляються про поставку обумовленими валютних цінностей на умовах «форвард» (не раніше ніж на 3-й робочий день після її укладення) і за курсом, що є зафіксованим в угоді. Герм і і ю зі валютні угоди хараісі еризуються такими особливостями:

ü існує значний інтервал в часі між моментом укладення і моментом виконання угоди;

ü курс валютних цінностей за терміновою угодою фіксується на момент її укладення;

ü ціна валютних цінностей за терміновими угодами не співпадає з їх ціною за касовими угодами.

Термінові угоди з іноземною валютою здійснюються в цілях обміну валюти в комерційних цілях, страхування портфельних або прямих інвестицій за кордоном від збитків у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти та одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці. Ринок термінових валютних угод є меншим за розміром в порівнянні з ринком касових операцій. Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є переважно вільно конвертовані валютні цінності.

Курс валютних цінностей за терміновими валютними контрактами складається із курсу валюти на спотовому ринку й надбавок або знижок, обумовлених різницею в банківських процентних ставках у країнах, валюти яких обмінюються за терміновими контрактами.

Інструментами термінового валютного ринку є валютні опціонні, ф'ючерсні та форвардні контракти. Базовим активом за такими контрактами виступають валютні цінності та банківські метали. Термі­нові валютні угоди оформляються стандартизованими документами, що мають юридичну силу протягом певного терміну часу і самі стають об'єктом купівлі-продажу на валютному ринку.

Валютний опціон - це різновид термінових валютних контрактів, за яким один із учасників угоди набуває право купівлі або продажу валютних цінностей за визначеним курсом на обумовлену майбутню дату, а інший учасник за винагороду приймає на себе зобов'язання забезпечити реалізацію цього права. Учасниками опціонної угоди є покупець і виставник опціону. Виставник опціону є фінансовим посередником, який емітує терміновий контракт і за винагороду (опціонну премію) приймає на себе фінансові ризики власника опціону, пов'язані з несприятливою зміною кон'юнктури валютного ринку, за якої реалізація опціонного контракту не відбувається. У випадку сприятливої зміни кон'юнктури ринку власник опціону одержує можливість придбати обумовлену суму валютних цінностей за нижчим курсом ніж той, що складається на ринку, або продати валюту - за більш високим. Валютні опціони широко застосовуються для хеджування фінансових ризиків та одержання спекулятивного доходу

Валютні ф 'ючерсні контракти забезпечують реалізацію термінових операцій, за якими контрагенти зобов'язуються здійснити поставку або придбати валютні цінності у наперед обумовлену майбутню дату за курсом, що визначається у момент укладення угоди. Емітентами ф'ючерсних контрактів є фондові або валютні біржі та торговельно- інформаційні системи. Існують чіткі критерії уніфікації ф'ючерсних контрактів за видом, обсягами, ліквідністю базового активу та строками йога поставки. Розрахунки за ф'ючерсними контрактами здійснюються виключно через клірингово-розрахункову палату або кліринговий банк торговельної системи. Реалізація ф'ючерсних контрактів відбувається переважно без реальної поставки базового активу шляхом перерахування різниці в цінах контракту на момент закриття та відкриття позиції учасником ринку.

Форвардні валютні контракти забезпечують реалізацію термінових валютних операцій, за якими відбувається кугіівля-продаж валютних цінностей між двома суб'єктами ринку з передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту. Характерними рисами форвардних угод є їх укладення між учасниками ринку поза біржею, відсутність чіткої формалізації щодо виду, обсягу базового активу та дати його поставки. Умови реалізації форвардних контрактів та гарантії їх виконання визначаються сторонами під час укладення угод.

Порядок здійснення термінових валютних операцій в Україні визначається "Правилами випуску та обігу валютних деривативів", затверджених постановою Правління НБУ № 216 від 7 липня 1997 року. Цей документ обмежує перелік інструментів термінового валютного ринку в Україні форвардним валютним контрактом.

За цим доку ментом форвардний валютний контракт являє угоду між двома банками, що має на меті запобігання ризиків щодо змін у майбутньому курсів валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті. За форвардним валютним контрактом дві сторони зобов'язані визначити процентну ставку та валютний курс на певний період часу для узгодженої суми валюти, починаючи з визначеної контрактом майбутньої дати розрахунків (не раніше ніж через місяць з дати укладення угоди). За умови згоди контрагента можливим є продаж (передача) зобов'язань за форвардним валютним контрактом іншим особам. Форвардні валютні операції широко використовуються для страхування валютних ризиків. В Україні уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, а також суб'єкти зовніш­ньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидні валюти є вільноконвертованими валютами. За допомогою форвардних контрактів зазначеним учасникам ринку також дозволено здійснювати обмін гривні на вільиоконвертовану валюту з метою хеджування ризику зміни курсу національної грошової одиниці щодо іноземної. Зазначені операції можуть, здійснюватись в межах відкритої валютної позиції уповнова­жених фінансових установ за умови, що довга (коротка) позиція посе­редника за такими операціями становить не більше 10 відсотків його регулятивного капіталу. Форвардні Еіалютні операції відповідно до зако­нодавства виконуються у строк, що не перевищує один календарний рік.

На міжнародному валютному ринку особливого розпитку одержали похідні від касових і термінових валютних угод - валютні свопи і арбітражні операції. Ці операції також спрямовані на одержання пр ибутку та хеджування валютного ризику.

Валютний своп — це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, що здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту. Наприклад, продаж доларів за гривні на умовах спот і одночасна купівля доларів за гривні на умовах «форвард». Реально валютний своп спрямований на заміну грошового потоку в одній грошовій одиниці на грошовий потік в іншій грошовій одиниці.

Валютний арбітраж- це комбінація кількох операцій з купівлі — продажу двох чи більшої кількості валют за різними курсами з метою одерж ання додаткового прибутку. Валютний арбітраж'являє собою типову спекулятивну операцію, що розрахована на одержання спекулятивного доходу завдяки різниці в курсах валют або в процентних ставках за різними валютами.

Валютний арбітраж поділяється на такі види: часовий, просторовий, простий, складний та процентний.

Часовий арбітраж - це операція, що здійснюється з метою одержання прибутку від різниці вачютних курсів у часі.

Просторовий арбітраж мас на меті одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках.

Простий валютний арбітраж здійснюється з двома валютами.

Складний валютний арбітраж проводиться з більшою кількістю валют.

Процентний валютний арбітраж - це операція, що поєднує в собі конверсійну і депозитну операції з метою одерж ання прибутку за рахунок різниці в процентний ставках за різними валютами. Процентний валютний арбітраж може застосовуватись у двох формах: з форвардним покриттям і без покриття. Перший - практично не містить валютного ризику. Другий - може забезпечити як прибуток, так і збиток, залежно від напряму зміни валютних курсів до моменту закриття валютного депозиту.

Реалізація арбітражних операцій на валютному ринку забезпечується шляхом надання посередниками торговельних, конверсійних та депо­зитних послуг.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: