6 страница. Яке обґрунтування своїх позовних вимог повинна надати гро- мадянка К.?

Яке обґрунтування своїх позовних вимог повинна надати гро-
мадянка К.?

Хто є відповідачем за цим позовом - товариство «ЛВС
І пі. согр.», українські учасники товариства як фізичні особи, укра-
їнські учасники та компанія «Р&О согр.»?

Яке рішення та з яким обґрунтуванням повинен винести суд?

Завдання № 2

Дні юридичні особи - відкрите акціонерне товариство «АБВ»,
створене в процесі корпоратизації, та приватне підприємство зі 100%
іноземним капіталом «ПМ-інвест» прийняли рішення про створення
товариства з обмеженою відповідальністю зі статутним капіталом 10

0 грн. Частка кожного з учасників складає 50%, тобто 5 000 грн.
Для реєстрації цього товариства районна державна адміністрація ви-
магає від учасників довідку Антимонопольного комітету про згоду на
створення такого підприємства та відмітку податкової адміністрації
відповідного району на реєстраційній карті підприємства про взяття
його на облік, а також надання директором нового підприємства довід-
ки з податкової інспекції за місцем його проживання про присвоєння
йому ідентифікаційного коду платника податків.

Чи є законними вимоги районної державної адміністрації?

Яким чином слід діяти учасникам для захисту їх прав?

Завдання № З

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон» вирішило при-
ватизувати шляхом викупу належне йому на праві оренди приміщен-
ня магазину. Регіональне відділення ФДМ України поряд з іншими
документами вимагає від ТОВ «Оріон» надання протоколу зборів
учасників ТОВ «Оріон», на якому учасники вирішили приватизувати
приміщення магазину. Учасниками ТОВ «Оріон» є дві юридичні особи:
ТОВ «Русь» та ТОВ «Надія». Однак рік тому ТОВ «Надія» ліквідоване
за рішенням його учасників. Свою частку до статутного капіталу ТОВ
«Оріон» ТОВ «Надія» не внесло. Таким чином, подати необхідний про-
токол до відділення ФДМ України неможливо.

Як слід вирішити проблему?

Чи зміниться рішення проблеми, якщо ТОВ «Надія» внесло свою
частку до статутного капіталу ТОВ «Оріон»?

Завдання № 4

Громадяни Іванов та Петров вирішили заснувати товариство з об-
меженою відповідальністю. Однак орган державної реєстрації відмовив
у реєстрації, мотивуючи тим, що кількість учасників товариства з об-
меженою відповідальністю повинна бути не менше трьох осіб, оскільки
за Законом України «Про господарські товариства» кількість членів
ревізійної комісії повинна бути не менше 3-х осіб.

Чи с законними дії органу державної реєстрації?

В яких випадках може бути відмовлено в реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності?

Яким чином громадяни Іванов та Петров можуть захистити
свої права та яку аргументацію вони повинні при цьому надати?

Завдання № 5

Громадянин К. був засновником і директором приватного підпри-
ємства. Після його випадкової загибелі банк, де у приватного підпри-
ємства був відкритий розрахунковий рахунок, відмовився приймати
платежі, мотивуючи це відсутністю підпису директора на платіжно-
му дорученні. Серед працівників приватного підприємства не було
жодного, кому б колишній директор надав право підпису платіжних
документів. Спадкоємцям померлого банк також відмовив у прове-
денні операцій з розрахункового рахунку приватного підприємства,
порадивши їм зачекати 6 місяців. Між тим, контрагенти приватного
підприємства вимагають платежів по укладеним договорам та погро-
жують господарським судом.

Дайте правову оцінку правовідносинам.

Чи є правомірними дії банку?

Яке рішення винесе господарський суд, якщо хтось з контрагентів
приватного підприємства звернеться до нього з позовом?

Хто буде представляти приватне підприємство у господарсь-
кому процесі?

Завдання № 6

На зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю
було прийняте рішення про звільнення директора як «такого, що не
відповідає посаді». Однак директор відмовився виконувати рішення
загальних зборів учасників та залишив у себе печатку, штампи, доку-
ментацію товариства. Банк, до якого був наданий протокол загальних
зборів про звільнення директора, продовжує приймати платіжні до-
кументи, підписані директором, аргументуючи це тим, що «директор
той, хто має печатку».

Яким чином примусити директора виконати рішення загаль-
них зборів?

Чи є правомірною позиція банку?

Завдання № 7

Між Національним бюро розслідувань України (Замовник) та ВАТ
«Київміськбуд» (Підрядник) був укладений договір підряду на капіталь-
не будівництво, відповідно до якого Підрядник зобов’язувався збудувати
і здати Замовнику адміністративну будівлю, а Замовник — прийняти
закінчений будівництвом об’єкт і оплатити його.

Підрядник виконав свої зобов’язання належним чином, будинок
був введений в експлуатацію в квітні 2005 року. Замовник не оплатив
повну вартість будівлі, внаслідок чого заборгованість з урахуванням
інфляції на 1 березня 2006 року складала 850 тис. грн. В серпні 2005
року НБР було ліквідоване указом Президента України, а будівля пе-
редана на баланс Господарського управління КМ України.

Хто повинен виступати відповідачем за позовом Підрядника
про стягнення заборгованості за договором?

Яку відповідальність несуть власники за зобов'язаннями ство-
рених ними установ?

Завдання № 8

Засновник приватного підприємства громадянин А. вирішив прода-
ти його громадянину Б. За усною домовленістю покупець (громадянин
Б.) зобов’язувався виплатити продавцеві (громадянину А.) за передане
підприємство 800 тис. грн. До державної адміністрації для реєстрації
змін до засновницьких документів були подані нотаріально засвідче-
нь заява громадянина А. про вихід його зі складу засновників і заява
громадянина Б. про введення його в якості засновника приватного
підприємства. Громадянин А. передав покупцеві усю документацію
підприємства, печатку та штампи. Громадянин Б. у встановлений
строк не оплатив вартість підприємства у розмірі 800 тис. грн.

З яким половом може звернутися громадянин А. для стягнення
заборгованості з громадянина.?

Як правильно оформити відносини, пов'язані з відчуженням
приватного підприємства?

Що с об'єктом договору відчуження приватного підприємства

саме підприємство, права засновника чи майно, належне підпри-
ємству?

Тести

1. Юридичною особою згідно з Цивільним кодексом України є:

а) підприємство, установа, організація, які мають відокремлене
майно, можуть від свого імені набувати цивільних прав та обов’язків
та він гупати позивачем або відповідачем у суді;

в) організація, створена і зареєстрована у встановленому законом
порядку;

в) організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які
мають право брати участь в управлінні нею;

г) організація, створена однією або кількома особами (заснов-
никами), які не беруть участь в управлінні нею.

2. Які види юридичних осіб передбачені Цивільним кодексом
України:

а) приватного права та публічного права;

б) товариства та установи;

в) акціонерні товариства та товариства з обмеженою відпо-
відальністю;

г) підприємницькі товариства та непідприємницькі товариства.

3. Яка з наведених ознак не вважається конститутивною озна-
кою юридичної особи:

а) організаційна єдність;

б) наявність відокремленого бухгалтерського балансу;

в) наявність відокремленого майна;

г) виступ в цивільному обороті від свого імені.

4. Яким є строк державної реєстрації юридичних осіб з дня
подання необхідних документів згідно Закону «Про державну реє-
страцію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»:

а) дорівнює двом робочим дням;

б) дорівнює трьом робочим дням;

в) не перевищує трьох робочих днів;

г) не перевищує тижня.

5. Які органи належать до органів управління товариством
згідно з Цивільним кодексом України:

а) загальні збори засновників;

б) загальні збори учасників;

в) загальні збори учасників та виконавчий орган;

г) правління.

6. Який орган є вищим органом акціонерного товариства:

а) наглядова рада;

б) загальні збори акціонерів;

в) правління;

г) дирекція.

7. Якій організаційно-правовій формі юридичної особи відпові-
дає наступне визначення «це добровільне об'єднання громадян на

засадах членства для спільної виробничої та іншої господарської
діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та
об’єднанні його членами майнових пайових внесків»:

а) виробничий кооператив;

б) споживчий кооператив;

в) установа;

г) громадська організація.

8. Господарські товариства можуть бути створені у формі:

а) акціонерного товариства, товариства з обмеженою відпові-
дальністю, повного товариства, товариства з додатковою відпо-
відальністю, командитного товариство;

б) акціонерні товариства і товариства з обмеженою відпові-
дальністю;

в) інші юридичні особи, статутний (складений) капітал яких поді-
лений на частки між учасниками.

9. Управління державними корпоративними правами в Україні
здійснює:

а) представник;

б) комісіонер;

в) І довірчий] управитель майном;

г) інше.

10. Представництво юридичної особи є відокремленим струк-
турним підрозділом:

а) з правами юридичної особи, що здійснює представництво інтер-
есів юридичної особи;

б) без прав юридичної особи, що здійснює від імені юридичної особи
частину чи всі напрями її діяльності;

в) інше.

11. Учасником господарського товариства може бути:

а) фізична або юридична особа;

б) будь-які учасники цивільних правовідносин;

в) інше.

12. Юридична особа припиняється в результаті:

а) передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юри-
дичиим особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу,
перетворення) або в результаті ліквідації:

б) відновленню її платоспроможності або банкрутства;

в) тимчасового призупинення її діяльності.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття юридичної особи та її ознаки.

2. Які організаційно-правові форми та види юридичних осіб перед-
бачено ЦК України?

3. Дайте визначення поняття господарського товариства і наведіть
їх види за вітчизняним цивільним законодавством.

4. Який характер правоздатності юридичних осіб передбачено ЦК
України?

5. Які види і повноваження відокремлених структурних підрозділів
юридичних осіб передбачено ЦК України?

ТЕМА 8: ДЕРЖАВА ТА ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ УТВОРЕННЯ
ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Питання для обговорення

1. Поняття, зміст та особливості цивільної правосуб’єктності
держави. Випадки участі держави в цивільних правовідносинах.

2. Україна як суб’єкт права державної власності.

3. Особливості участі територіальних громад у цивільних право-
відносинах.

4. Інші публічно-правові утворення як учасники цивільних
правовідносин.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними
змінами і доповненнями.

Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року// Голос України. - 2003. - № 47-
48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України 16 квітня 1991 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 377; з наступними змінами і
доповненнями.

Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 1997 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 70; з наступними змінами
і доповненнями.

Про столицю України - місто-герой Київ. Закон України від 15 січня 1999 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 11. - Ст. 79.

Про місцеві державні адміністрації. Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190; з наступними змінами
і доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загально-
державній власності» від 15 грудня 1992 р. // Бюлетень законодавства та юридичної
практики України. - 1993. - № 2.

Література

Апанасенко К. і. Правовий режим майна, що є в комунальній власності: Автореф.
дис.... канд. юрид. наук. - К., 2006. - 20 с.

Брагинский М. И. Участие Советского государства в гражданских право-
отношениях. - М., 1981.

Клименко О. М. Особливості правового становища держави як суб’єкта приватного
(цивільного) права: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 2006. - 22 с.

Мейер Д. И. Русское гражданское право. - М.: Статут, 2000.

Ніколаєв I. С. Держава Україна як суб’єкт міжнародного приватного права: Авто-
реф. дис.... канд. юрид. наук. - X., 2006. - 20 с.

Первомайський О. О. Окремі питання участі територіальних громад у цивільних
правовідносинах // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та
права. - 2002. - № 2. - С. 69-71.

Музика Л. А. Проблеми права комунальної власності в Україні: Монографія. - К.:
Атіка, 2006. - 228 с.

Борисова В. і., Баранова Л. М., Ігнатенко В. М., Первомайський О. О., Сиро-
тенко С. Є. Правові проблеми комунальної власності: Монографія (За заг. ред.

В.!. Борисової). - Харків: Вапнярчук Н. М., 2007. - 144 с.

Винар Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою: Автореф.
дис.... канд. юрид. наук. - Львів, 2006. - 20 с.

Ушаков Н. А. Юрисдикционные иммунитеты государств и их собственности.
-М., 1993.

Харитонов Е. О., Саниахметова И. А, Гражданское право: Частное право. Циви-
листика: Учеб. пособие. - К.: АСК, 2001.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - Т. 1, 2.- К.: ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнє-
цової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О., Калітенко

О. М. - X.: Одіссей, 2003.

Шершенезич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. - М.: СПАРК, 1995.

Методичні вказівки

Поряд з фізичними та юридичними особами - головними учас-
никами цивільно-правових відносин - у цивільному обороті
можуть брати участь також інші суб’єкти, що мають ознаки
публічно-правових утворень — Українська держава, Автономна
Республіка Крим (АРК), територіальні громади, іноземні держави
та інші суб’єкти публічного права (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

Оскільки приватне право ґрунтується на принципі юридичної
рівності учасників, держава в цивільних відносинах діє на рівних
засадах з іншими учасниками (ч. 1 ст. 167 ЦК України). Такий
же принцип притаманний участі в цивільних відносинах й інших
публічно-правових за своєю природою утворень.

Економічною передумовою участі держави в цивільному обо-
роті є наявність у державній власності певного майна. Згідно ст.
34 Закону України «Про власність» загальнодержавну власність
становлять: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради
України та утворюваних нею державних органів, майно Збройних
сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ,
оборонні об’єкти, єдина енергетична система, системи транспорту
загального користування, зв’язку та інформації, що мають загаль-
нодержавне значення, кошти державного бюджету тощо.

Ст. 35 зазначеного Закону до об’єктів права комунальної влас-
ності зараховує: майно, що забезпечує діяльність відповідних рад
та утворюваних ними органів, кошти місцевих бюджетів, держав-
ний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства,
майно закладів освіти, культури, охорони здоров’я тощо. Більш
повний перелік об’єктів права комунальної власності наведений у
Законі України «Про місцеве самоврядування».

Студентам слід звернути увагу на невідповідність правового
регулювання форм власності держави і територіальних громад,
які містилися в Законі України «Про власність», положенням Кон-
ституції України та ЦК України. Закон «Про власність» поділяв
об’єкти права державної власності на: а) об’єкти загальнодержавної
(республіканської) та б) об’єкти комунальної власності (власності
адміністративно-територіальних одиниць).

За Конституцією і ЦК У країни такого поділу немає, натомість
суб’єктами права комунальної власності визнаються територіальні
громади. Конституція України 1996 р. юридично закріпила, що
комунальна власність, тобто власність територіальних громад села,
селища, міста, є відокремленою від державної (ст. ст. 14, 142).

Потребує аналізу і питання про те, до якої форми власності відне-
сти власність АРК, оскільки законодавство не дає прямої відповіді
на нього. Для цього слід проаналізувати повноваження АРК, що
містяться у Конституції України та інших законодавчих актах.

Студенти повинні вміти наводити приклади участі держави та
інших публічно-правових утворень у цивільних відносинах.

Завдання

Завдання № 1

Тематика рефератів:

1) Особливості правового положення держави як суб’єкта цивільно-
правових відносин;.

2) Територіальні громади сіл, селищ, міст як учасники цивільних
відносин;

3) Іноземні держави як учасники цивільних відносин;

4) Цивільно-правовий статус Автономної Республіки Крим.

Завдання № 2

Суд м. Ліон (Франція) наклав арешт на судно, яке прибуло у фран-
цузький порт і належить державній акціонерній компанії (ДАК) «Ук-
ррічфлот», посилаючись на позов пасажира - громадянина Франції,
який під час подорожі зазнав серйозного харчового отруєння, як він
вважає, з вини ДАК.

Чи правильними є дії суду? Чи змінилося б вирішення справи,
якби судно перебувало не у державній, а у приватній чи комуналь-
ній власності?

Завдання № З

Київська міська рада прийняла рішення про безоплатне вилучення
земельної ділянки, належної на праві власності громадянину К., у
зв’язку із суспільними потребами (будівництвом метро).

К. звернувся за консультацією до юриста, який порадив йому оскар-
жити це рішення до вищестоящого органу, яким є Київська міська дер-
жавна адміністрація і послатися при цьому на ст. 350 ЦК України.

Чи вірною є консультація юриста? Які норми може використа-
ти власник земельної ділянки для захисту свого права? Чи зміни-
лося б вирішення справи у разі, якщо б на земельній ділянці було
вирішено збудувати торговельний центр?

7.

Тести

1. Держава як учасник цивільних правовідносинах приймає
участь в них:

а) на засадах юридичної рівності;

б) як організація панування;

в) як суб’єкт, що має важелі адміністративного впливу щодо інших
учасників цих відносин;

г) як суб’єкт, спроможний визначати юридичний статус інших
учасників.

2. Держава Україна як суб'єкт цивільного права є:

а) юридичною особою;

б) окремим публічно-правовим утворенням, наділеним цивільною
правосуб’єктністю;

в) інше.

3. Держава Україна як суб'єкт цивільного права є:

а) особливим суб’єктом цивільного права, який не має статусу юри-
дичної особи і здійснює приватну та публічну правосуб’єктність);

б) суб’єктом цивільного права без прав юридичної особи, на який
поширюються положення про суб’єктів цивільного права як юридично
рівні учасники цивільних правовідносин;

в) інше.

4. Яку концепцію судового імунітету держави застосовує чинне
законодавство України:

а) абсолютного судового імунітету;

б) функціонального судового імунітету;

в) інше.

5. Які види юридичних осіб можуть створювати територіальні
громади:

а) юридичні особи приватного права;

б) юридичні особи публічного права;

в) юридичні особи приватного та публічного права;

г) підприємства, установи, організації.

6. В якому випадку держава, в особі відповідних органів, не може
бути стороною цивільних правовідносин:

а) у випадку складання заповіту на користь держави;

б) у випадку емісії цінних паперів;

в) у випадку створення приватного підприємства;

г) у випадку створення державної установи.

7. Який державний орган є уповноваженим управляти держав-
ним майном згідно Конституції України:

а) Президент України;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) місцева державна адміністрація.

8. Який з перерахованих органів не є органом управління
об'єктами державної власності згідно Закону України «Про управ-
ління об'єктами державної власності»:

а) Фонд державного майна України;

б) міністерство;

в) Національна академія наук;

г) Рада національної безпеки та оборони.

9. Які органи представляють інтереси територіальних громад
у цивільних правовідносинах:

а) місцеві ради;

б) місцеві ради та їх виконавчі комітети;

в) місцеві ради, їх виконавчі комітети, а також місцеві голови;

г) місцеві ради та місцеві державні адміністрації.

10. Яке з наведених тверджень не відповідає цивільному законо-
давству з питань участі публічно-правових утворень у цивільних
відносинах:

а) юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою
Крим, територіальними громадами, відповідають за зобов’язаннями
відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних
громад;

б) держава відповідає за своїми зобов’язаннями своїм майном,
крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стяг-
нення;

в) територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та
обов’язки через органи місцевого самоврядування;

г) держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через
органи державної влади.

Контрольні питання

1. Які особливості держави Україна як суб’єкта цивільного права?

2.Хто виступає від імені Держави Україна в цивільному обороті?

3. Які особливості цивільно-правової відповідальності Держави
Україна?

4. Які територіальні громади є суб’єктами права власності, інших
цивільних прав?

5. В чому полягає інститут державних органів, уповноважених
управляти державним майном?

ТЕМА 9: ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Питання для обговорення

1. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин.

2.Поняття речей та їх ознаки. Класифікація речей та її правове
значення. Поняття майна.

3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних право-
відносин. Поняття та особливості цивільно-правового режиму
валютних цінностей.

4.Поняття та основні види цінних паперів.

5. Єдиний майновий комплекс підприємства як об’єкт право-
відносин.

6.Послуги та інші дії як об’єкти цивільних правовідносин.

7. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних право-
відносин.

8. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних право-
відносин.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними
змінами і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Голос України. - 2003. - № 47-
48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Житловий кодекс Української РСР. Затверджений Законом Української РСР від

ЗО червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1983. - Додаток
до № 28. - Ст. 573; з наступними змінами і доповненнями.

Лісовий кодекс України // // Відомості Верховної Ради України. - 1994. -
№ 17. - Ст. 99; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня
2001 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради Украї-
ни. - 2002. - № 21 -22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України № 3480-ІУ від 23 лютого

2006 р. // Голос України. - 2006. - № 69. - 14 квітня; з наступними змінами і допо-

'ЄННЯМИ.

Про приватизацію державного житлового фонду. Закон України від 19 червня

1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 36. - Ст. 524; з наступними
змінами і доповненнями.

Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - № 39. - Ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Закон України від 15 грудня

1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 2000, № 37, ст. 307; з наступними
змінами і доповненнями.

Про охорону прав на промислові зразки. Закон України від 15 грудня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 34; з наступними змінами і
доповненнями.

Про охорону прав на знаки для товарів та послуг. Закон України від 15 грудня
1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 36; з наступними
змінами і доповненнями.

Про охорону прав на сорти рослин. Закон України від 21 квітня 1993 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 2002, № 23, ст. 163; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Про інформацію. Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 26. - Ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.

Про науково-технічну інформацію. Закон України від 25 червня 1993 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст, 345; з наступними змінами і
доповненнями.

Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Закон України від 11 липня 2001 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 32.
-Ст. 1450.

Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні. Закон України від 10 г рудий 1997 року // Відомості Верховної Ради
України. - 1998. - № 15. - Ст. 67; з наступними змінами і доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і ва-
лютного контролю» від 19.02.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -
№ 17.-Ст. 184.

Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна»
від 17 червня 1992 р. //Урядовий кур’єр. - 1992. - № 29.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за-
тверджена наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 р. // Офіційний вісник
України. - 2004. - № 15.

Постанова Пленуму Верховного Суду «Про застосування судами законодавства,
що регулює захист честі і гідності громадян та організацій» від 28 вересня 1990 р.
Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1993. - № 3. - С. 9-15.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування суда-
ми законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» від 4
жовтня 1991 р. № 7// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1993.
-№2.-Ст. 25-32.

Постанова Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31 березня 1995 р. // Збірник
постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1995). - К., 1996.

Література

Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекций в двух томах. - Свердловск:
Издательство Свердловского юридического института, 1972. ~ Т. 1. Основные
вопросы общей теории социалистического права.

Гревцов Ю. И. Правовые отношения и осуществление права. - Л.: Изд-во ЛГУ,
1987.

Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: