Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






30 страница




Положення про поставки товарів народного споживання, затверджене постано-
вою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888.

Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвер-
джене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1998 р. № 888.

Постанова Пленуму ВАСУ від 15.10.1992 р. «Про вирішення спорів, пов’язаних з
пошкодженням і знищенням продукції і товарів в результаті їх бою або пошкодження
тари» // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1994 р. - № 1. - С. 96.

Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972-
2003 рр.): Офіційне видання. - К.: Ін Юре, 2004. - 271 с.

Література

Амерханов Г. С. Договор поставки. - М., 1957.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения. - М.,
1997.

Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права. - М., 1963.

Бирюков И. А., Заика Ю. А. Гражданское право в вопросах и ответах. - К.,
1994.

Гражданское право. Под общ. ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого, Ч. II. - М.,
1997.

Гражданское право. Ч. II. Под общ. ред. Суханова Е. А. - М., 1993.

Демченко Н. С. Проблеми договірних відносин у процесі приватизації
державного майна. Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - № 3-4, 1997.

- 329 с.

Емельянов В. П. Гражданское право Украины. Практическое пособие. - К.,
1994.

Загальна історія цивільного права. Підручник. / За ред. О. А. Підопригори і
Д. В. Бобрової. - К., 1992.

Зобов’язальне право: теорія і практика. / Дзера О. В., Кузнецова Н. С.,
Луць В. В. та інші. / За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер. 1998. -912 с.

Іваненко Л. М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців).

- Київ, 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1976.

Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР, Ч. II. - ЛГУ, 1978.

Луць В. В. Строки захисту цивільних прав.-Львів, 1993.

Мартынов Б. С. Купля-продажа и поставка//Вестник советской юстиции, 1924.

- № 1.

Мейер Д. И. Русское гражданское право. - Т. 1 -2. - М.: Статут. - 1997.
Міжнародні валютно-кредитні відносини // За. ред. А. С. Філіпенка. - К.: Либідь,

1997.

Практичний коментар до справи. Розбіжності між договором підряду і
договором, купівлі-продажу // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого
арбітражного суду України. - 1999. - № 2.

Пучковская И. И. Ипотека: залог недвижимости. -X.: Консум, 1997. - 132 с.
Рабінович П. І. Права людини та їх юридичне забезпечення. - К., 1992.
Стаматина М. Договір поставки у нових ЦК України та ГК України // Підприєм-
ництво, господарство і право. - 2003. - № 9.

Смирнов В. Т., Яковлев В. Ф. Правовые проблемы поставки и материально-
технического обеспечения. - Л., 1982.

Фомічев В. I. Права споживачів. - К.: Вікт., 1998.

Халфина Р. О. Правовое регулирование поставки продукции в народном
хозяйстве. - М., 1963.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Чупрун О. Законодавчі реалії договорів поставки // Юридический журнал. -

2003. - № 2.

Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию
1907г.).-М., 1995.

Шкундин 3. И. Обязательства поставки товаров в советском праве. - М., 1948.
Штефан М. I., Дрижчана С. Г., Гусєв Є. В. Представництво громадян у суді. - К.,
Либідь, 1991.

Язев В. Н. Закон в советской торговле. - М., 1987.

Методичні вказівки

Договір купівлі-продажу є одним із найважливіших інститутів
цивільного права. Відносини купівлі-продажу регулюються як

Цивільним кодексом України, так і багатьма спеціальними зако-
нодавчими актами та міжнародно-правовими актами, що врешті
обумовлює певні труднощі у вивченні матеріалу даної теми.

Розпочинаючи вивчення цієї теми, необхідно надати осо-
бливої уваги визначальним правовим ознакам договору купівлі-
продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК У країни за договором купівлі-продажу
одна сторона (продавець) передає або зобов ’язується передати
майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець
приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за
нього певну грошову суму.

Отже, з урахуванням визначення договору купівлі-продажу,
закріпленого в ст. 655 ЦК України можна говорити про те, що
принциповою ознакою договору купівлі-продажу є його спрямо-
ваність на перехід права власності від однієї особи (власника) до
іншої. Сказане також означає, що, в принципі, предметом договору
купівлі-продажу може бути будь-яке майно, яке взагалі здатне ви-
ступати у цивільному обігу об’єктом права власності.

Визначаючи цивільно-правову характеристику договору
купівлі-продажу, необхідно вказати, що договір купівлі-продажу
є оплатним, двостороннім і може бути реальним або консенсуаль-
ним.

Договір купівлі-продажу породжує зобов’язання по відшкоду-
вальному відчуженню майна за встановлену покупну ціну, що до-
зволяє виділяти його з-поміж інших договорів цивільного права.
Безоплатних договорів купівлі-продажу не існує. При цьому оплата
предмета відчуження обов’язково має здійснюватися у грошовій
сумі, оскільки оплата в іншій формі (майном, послугами тощо)
буде давати підстави визнавати такий договір іншим, наприклад,
договором міни.

Вивчаючи дану тему необхідно визначити елементи догово-
ру купівлі-продажу. До елементів договору купівлі-продажу
традиційно відносять сторони договору, предмет, ціну, строк,
форму та зміст.

Сторони. Відповідно до цивільного законодавства сторонами в
договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. За
загальним правилом ними можуть бути будь-які суб’єкти цивіль-


них правовідносин — громадяни (фізичні особи), юридичні особи,
держава, територіальні громади. Однак необхідно пам’ятати, що
умови участі кожного з цих суб’єктів у договорі купівлі-продажу
не завжди однакові і залежать вони від обсягу правоздатності і
дієздатності конкретного суб’єкта відповідних цивільних право-
відносин, форми власності відчужуваного майна, правового ре-
жиму майна, організаційно-правової форми юридичної особи та
інших обставин.

Так, закон може визначати певні спеціальні умови щодо
участі відповідних юридичних осіб у товарообігу з урахуванням
статутних цілей їхньої діяльності (наприклад, щодо комерційної
діяльності політичних партій, громадських та релігійних об’єд-
нань). Продавцем і покупцем у договорі купівлі-продажу об’єктів
приватизації можуть бути лише певні особи, визначені привати-
заційним законодавством. Так, продавцями об’єктів малої при-
ватизації, що перебувають у державній та комунальній власності,
є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні
відділення та представництва, органи приватизації, утворені міс-
цевими радами. Покупцями об’єктів малої приватизації можуть
бути фізичні і юридичні особи, які відповідають певним вимогам
закону і разом з тим не можуть бути покупцями: юридичні особи,
серед засновників та учасників яких є органи державної влади та
управління; працівники органів приватизації та особи, яким за-
боронено займатися підприємницькою діяльністю, крім випадків
використання ними приватизаційних паперів.

За загальним правилом право продажу майна, крім випадків
примусового продажу майна та інших випадків, прямо перед-
бачених законом, належить лише власнику. Це означає, що від-
чуження за договором купівлі-продажу майна особою, яка не є
його власником, як правило, не призводить до виникнення права
власності у покупця, якщо інше не передбачено законом. У ст. 658
ЦК України визначено наслідки продажу майна особою, яка не є
власником за умови відсутності в цієї особи-не власника належних
повноважень на здійснення дій по відчуженню майна. У випадку,
якщо продавець майна не є власником, покупець набуває права
власності на це майно лише у тих випадках, коли відповідно до
закону власник майна, яке було відчужено, не має права вимагати
його повернення.

Важливо правильно визначити істотні умови договору купівлі-
продажу. Загальними істотними умовами такого договору є умови
про предмет та ціну. Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов,
договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погоджен-
ня усіх можливих інших умов. Але варто пам’ятати, що значення
істотної умови можуть набути і ті, щодо яких за заявою однієї із
сторін має бути досягнуто згоди. Інші істотні умови можуть бути пе-
редбачені окремими законами, як це має місце в приватизаційному
законодавстві.

Щодо якості речі, що продається, то вона повинна відповіда-
ти умовам договору. У випадку коли в договорі купівлі-продажу
сторони не зазначили, якої якості буде відчужувана річ, тобто у
договорі будуть відсутні вказівки на якість речі, у такому випадку
якість повинна відповідати вимогам, які зазвичай ставляться до
подібних речей. Річ, яку продає торговельна організація, має відпо-
відати стандарту, технічним умовам або зразкам, встановленим для
речей цього роду, якщо інше не випливає з характеру даного виду
купівлі-продажу. Найбільш повно вимоги щодо якості продаваної
речі сформульовані в законодавстві про захист прав споживачів, а
саме в Законі України «Про захист прав споживачів».

Ціна визначається в основному за погодженням сторін до-
говору купівлі-продажу. Водночас щодо окремих видів товарів
можуть застосовуватися державні фіксовані та регульовані ціни
і тарифи. Правові засади цінової політики в Україні визначені в
Законі «Про ціни і ціноутворення» та інших нормативно-право-
вих актах. Ціни можуть формуватися також відповідно до правил
проведення конкурсів, аукціонів. Особливий порядок визначення
цін передбачений для зовнішньоекономічних договорів. Ціна
товару також може визначатися за вагою нетто, звичайно, якщо
ціна встановлена залежно від ваги товару, але за умови, що за-
коном не встановлено інше.

Зміст договору купівлі-продажу. Із укладенням договору
купівлі-продажу у кожної із сторін виникають взаємні права та
обов’язки, які водночас становлять його зміст. Особливістю цього
договору є те, що права однієї сторони співвідносяться з обов’яз-
ками іншої сторони таким чином, що відповідному обов’язку
кореспондується відповідне право покупця і навпаки. Безумовно,
найважливішим обов’язком продавця є передача проданого майна
у власність покупця, а останній набуває право вимагати передачі
йому цього майна. У свою чергу покупець зобов’язаний сплатити
обумовлену ціну за майно, а продавець набуває права вимагати
оплати проданого майна.

Однак є й інші обов’язки сторін, які вимагають всебічного ана-
лізу. Так, продавець зобов’язаний також: попередити покупця
про права третіх осіб на річ, що продається, і зберігати продану
річ, якщо право власності переходить до покупця раніше передачі
речі, повідомити покупця про можливі наявні недоліки продаваної
речі. Покупець у свою чергу зобов’язаний прийняти від продавця
продану річ.

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами
перерахованих та інших обов’язків для порушника можуть на-
ступати певні негативні правові наслідки, у тому числі у вигляді
цивільно-правової відповідальності. Такі правові наслідки ви-
значаються нормами ЦК України, які регулюють безпосередньо
купівлю-продаж, та умовами договору. Якщо ж таким чином пра-
вові наслідки порушення того чи іншого обов’язку не визначені,
то мають застосовуватися загальні положення зобов’язального
права.

Оскільки ЦК України трактує купівлю-продаж як загально-
родоЬе поняття, яке охоплює всі види зобов’язань по відчуженню
майна за встановлену покупну ціну, то необхідно ознайомитися
і з усіма існуючими на сьогодні різновидами договору купівлі-
продажу. Тому після вивчення загальних правових засад купівлі-
продажу необхідно перейти до ознайомлення з особливостями
окремих видів купівлі-продажу (зокрема, купівля-продаж в опто-
вій та роздрібній торгівлі; договори купівлі-продажу на біржах та
аукціонах; зовнішньоекономічні договори (контракти); договори
купівлі-продажу земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості;
договори купівлі-продажу об’єктів приватизації).

Необхідно окремо зупинитися на особливостях договорів
купівлі-продажу у роздрібній торгівлі, тобто на договорах купівлі-
продажу за участю фізичних осіб-споживачів. Товарообіг у роз-
дрібній торгівлі забезпечується за допомогою договорів роздрібної
купівлі-продажу, укладення якого відбувається на підставі як
загальних правил ЦК України, так і спеціальних норм про захист
прав споживачів, застосування яких має значні особливості.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
продавцем у такому договорі виступають підприємства, установи,
організації або громадяни-підприємці, які реалізують товари за
договором купівлі-продажу, а покупцем (споживачем) - громадя-
нин, який купує ці товари для задоволення власних потреб. Тобто
відчужувачем товару у договорі купівлі-продажу в роздрібній
торгівлі завжди виступає професійний продавець, а покупцем -
фізична особа, яка прагне задовольнити свої побутові потреби, а
не потреби бізнесу.

Відповідь на питання про зміст роздрібної торгівлі, про торго-
вельне підприємство можна одержати при ознайомленні з Законом
«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та
іншими нормативно-правовими актами в сфері роздрібної торгівлі.
Відповідно до ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-
продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність
з продажу товарів, зобов’язується передати покупцеві товар, що
звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого
використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а
покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

Договір роздрібної купівлі-продажу належить до так званих
«публічних договорів», в яких домінуючу праворегулюючу роль
відіграє не договірне, а імперативне нормативне регулювання.
Укладення договорів роздрібної купівлі-продажу, їх виконання
мають певні особливості порівняно з загальними правилами ци-
вільного права, які необхідно чітко встановлювати, оскільки від
правильного укладення договору купівлі-продажу, визначення
сторонами його змісту може залежати вибір відповідного засобу
захисту порушених прав, можливість розповсюдження на такі до-
говірні відносини законодавства про захист прав споживачів.

Під час вивчення даної теми необхідно насамперед уважно ви-
вчити та проаналізувати наступні визначальні положення.

Необхідно пам’ятати, що учасниками договору роздрібної
купівлі-продажу, на який поширюється Закон «Про захист прав
споживачів», з однієї сторони як продавці виступають юридичні
особи, що є суб’єктами підприємництва, та громадяни-підприємці,
а з другої сторони - громадяни (покупці), які набувають товари для
власних побутових потреб, а не для підприємницької діяльності.

З огляду на те, що договір роздрібної купівлі-продажу вико-
нується, як правило, під час його укладення, закон не вимагає його
обов’язкового письмового оформлення. Однак торговельне підпри-
ємство за чинними правилами (Правила роздрібної торгівлі непро-
довольчими товарами, Правила торгівлі на ринках, затверджені
спільним Наказом Мінекономіки, Європейської інтеграції, МВС
України, ДПА України, Держкомстандартизації тощо) зобов’язане
видати громадянину-споживачу документ, що підтверджує одер-
жання грошей та підставу їх одержання - касовий чи товарний
чек, квитанцію тощо.

Для продавців системи роздрібної торгівлі встановлено низку
додаткових вимог та обов’язків, зокрема щодо правового режиму
діяльності господарюючих суб’єктів, організації продажу товарів,
обов’язковості укладення договору з будь-яким бажаючим цього
покупцем, ціноутворення, санітарних вимог, якості продаваних
товарів, підвищеної відповідальності за недоліки проданої речі
та ін.

Для покупців-споживачів системи роздрібної торгівлі вста-
новлені певні додаткові права-привілеї. Наприклад, покупець має
безумовне право на укладення з продавцем договору, покупець має
право на застосування до продавця санкцій незалежно від застере-
ження останнім недоліків у проданої речі, покупець має право на
розірвання договору, якщо йому товар не підійшов за кольором,
фасоном, розміром, покупець має право на компенсацію моральної
шкоди, завданої продажем товару з недоліками.

У будь-якому разі для вивчення особливостей інших різно-
видів купівлі-продажу необхідно проаналізувати ті законодавчі
акти, які регулюють відповідні відносини, зокрема: Закони «Про
товарну біржу», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про
приватизацію майна державних підприємств», «Про приватиза-
цію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,
«Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»,
Земельний кодекс України.

Завдання

$

Завдання № 1

У жовтні 2005 р. Литвиненко придбала в універмазі пральну маши-
ну. В лютому 2006 р. машина вийшла з ладу і Литвиненко з вернулася
до універмагу з проханням прийняти машину та повернути кошти,
які вона за неї сплатила. В універмазі відмовили задовольнити це про-
хання, мотивуючи тим, що машина вийшла з ладу протягом перебігу
гарантійного терміну, і вона може звернутися в авторизовану майстер-
ню для гарантійного обслуговування.

Литвиненко відхилила пропозицію універмагу і звернулася до юри-
дичної консультації з проханням підготувати позовну заяву до суду.

Чи правомірним було звернення Литвиненко до універмагу? Чи
правомірно універмаг відмовив Литвиненко?

Як вирішить адвокат проблему Литвиненко? Підготуйте
проект позовної заяви з обґрунтуванням вимог споживача.

Завдання № 2

Петренко придбав у магазині комп’ютер із розстроченням платежу
на 3 роки. За договором Петренко мав 3 числа кожного місяця спла-
чувати встановлену у договорі грошову суму. Через рік після оформ-
лення договору підприємство, на якому працював Петренко, було
ліквідовано. Петренко у пошуках роботи виїхав за кордон та припинив
сплачувати встановлену договором суму. Представники магазину
звернулися до дружини Петренка з вимогою внести несплачену суму
грошей або повернути комп’ютер. Після відмови дружини Петренка
представники магазину звернулися з позовом до суду.

Чи правомірним було звернення представників магазину до
дружини Петренка?

Яке рішення буде прийнято судом? Обґрунтуйте його.

Завдання № З

Меркулов придбав у магазині комп’ютер із розстроченням платежу
на 2 роки. За договором Меркулов повинен був сплачувати кожного
місяця встановлену у договорі грошову суму. Через рік після оформ-
лення договору у зв’язку з тим, що Меркулов протягом п’яти місяців
не сплачував відповідних сум, представники магазину звернулися до
Меркулова з вимогою внести несплачену суму грошей або поверну-
ти комп’ютер. Меркулов відмовився сплатити кошти та повернути
комп’ютер, оскільки подарував його своїй сестрі Марії і запропонував


представникам магазину звернутися до неї з тими ж вимогами. Після
відмови Меркулова представники магазину звернулися з позовом до
суду.

Чи правомірним було звернення представників магазину до
Меркулова?

Яке рішення буде прийнято судом? Обґрунтуйте його.

Завдання № 4

Перед смертю Савченко склав заповіт, яким заповідав квартиру,
бібліотеку, картини, автомобіль, колекцію мисливської зброї, ювелірні
вироби своєму синові, який жив в Австрії. Приїхавши на похорони
батька Савченко-молодший звернувся до адвоката за консультацією
відносно термінового продажу спадкового майна, оскільки йому про-
тягом місяця необхідно повернутися в Австрію.

Який строк для прийняття спадщини передбачено ЦК України?

Які пояснення повинен дати адвокат? Обґрунтуйте свою
позицію.

Завдання № 5

Громадянин Івченко звернувся до брокера гр. Степанова, який
працював у ТОВ «Добробут», з проханням оформити на Київській
універсальній біржі договір купівлі-продажу будинку. Гр. Івченко і гр.
Степанов домовилися про те, що останній знайде покупця і продасть
від імені гр. Івченко його будинок за встановлену ціну.

Після оформлення купівлі-продажу виявилося, що будинок був
проданий за нижчу ціну, з чим гр. Івченко не погодився.

Які документи необхідні для укладення договору купівлі-
продажу житлового будинку?

Чи є підстави у даному випадку розірвати договір купівлі-
продажу?

Яким чином гр. Івченко може захистити свої інтереси?

Завдання № 6

Рівненське автотранспортне підприємство та спільне українсько-
російське підприємство ТЕП у жовтні 2002 р. уклали договір купівлі-
продажу, згідно з яким останньому було продано за 118 000 гривень
будівлю адміністративного корпусу, тверде покриття для стоянки
машин площею 21 116 м і будівлю для механічного миття машин.

Угода не була погоджена ні з регіональним відділенням фонду дер-
жавного майна, ні з Міністерством транспорту України, якому надано
право управління майном підпорядкованого йому Рівненського АТП
15654. Міністерство транспорту Українку травні 2004 р. звернулося з
позовом до ВГСУ про визнання угоди купівлі-продажу недійсною.

Яке рішення має прийняти суд, виходячи із зазначених обста-
вин? Обґрунтуйте свою позицію.

Завдання Л® 7

Одеське виробниче об’єднання «Електронмаш» звернулося з по-
зовом до ЗАТ «Соляріс-Дніпро» про стягнення боргу на суму 353

0 гривень, який не сплачений у відповідності до договору купівлі-
продажу.

В результаті перевірки матеріалів встановлено: позивач передав
із свого складу перевізнику - АТП № 1701 м. Одеса товар. Останній
вивантажив товар у склад покупця і оформив відповідні перевізні до-
кументи. Але покупець, перевіривши через 15 днів товар, відмовився
сплатити за нього встановлену ціну, оскільки продані йому електричні
двигуни в основному були непрацюючими. Позивач пояснив, що про-
дав якісний товар; непрацюючими двигуни могли стати в результаті
доступу води до них під час перевезення або на складі у покупця.

Яке рішення повинен прийняти суд? Обґрунтуйте свою позицію.

Складіть проект договору купівлі-продажу відповідно до умов
задачі.

Завдання № 8

Войтенко пред’явила позов до Сіренка про визнання права влас-
ності на будинок. Позивачка зазначала, що в березні 2006 року вона
домовилася з Лісніченко про купівлю у неї будинку. Вона в цей час
зустрілася із Сіренком і той обіцяв із нею одружитися, якщо договір
купівлі-продажу буде оформлений на нього. Войтенко погодилася і
внесла гроші в сумі 50 000 гривень на рахунок Лісніченко і оформила
договір купівлі-продажу на відповідача.

Посилаючись на те, що Сіренко згодом її ошукав, а гроші на бу-
динок фактично внесла вона, Войтенко просила визнати зазначений
договір недійсним і перевести на неї права і обов’язки покупця. У суді
з’ясувалося, що дійсно кошти на придбання будинку в повному обсязі
передала Войтенко. Крім того, домовленості про створення спільної
власності між сторонами не було.

Чи виникає у даному випадку право спільної власності на
житловий будинок?

Вкажіть і Ґрунтовно доведіть хто є власником житлового
будинку.

Яким було б рішення суду, якщо буде встановлено, що спірний
будинок було придбано за кошти і позивачки і відповідача?

Завдання № 9

АКБ «Колос» заявив позов про визнання недійсним договору від

27.10.2003 р. на придбання акцій між АКБ «Колос» і фірмою «Дні-
про», оскільки остання придбала акції за рахунок коштів Української
державної корпорації автомобільного транспорту, відповідач проти по-
зову заперечує, посилаючись на те, що придбання акцій було здійснено
за рахунок особистих коштів фірми «Дніпро» на підставі доручення,
виданого корпорації в рахунок договору про спільну діяльність від
09.08.2003.

Матеріалами справи було встановлено, що гроші на придбання
акцій перераховувала корпорація платіжним дорученням № 505 від

29.10.2003 р. У платіжці конкретно не було вказано за кого переказані
гроші.

З договору від 09.08.2003 р. про спільну діяльність не випливає, що
між сторонами договору повинні проводитися взаємні розрахунки.

Обґрунтуйте рішення суду. Складіть проект договору про
спільну діяльність.

Завдання №10

КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ВАСУ про визнання не-
дійсною постанови НБУ від 10.01.1997 р. про притягнення КБ «При-
ватбанк» до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 23000 грн., як
таку, що не відповідає законодавству.

Згідно з постановою санкції застосовані за те, що 30.08.96 р. Феодо-
сійська філія КБ «Приватбанк» здійснила купівлю іноземної валюти
в сумі 13 000 доларів СІЛА на міжбанківському валютному ринку у
Мукачівській філії КБ «Приватбанк».

Такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи. На-
справді 30.08.96 р. МП «Метеор» здійснило продаж КБ «Приватбанк»
в особі його Мукачівської філії 25 000 доларів СІЛА, про що свідчать
такі документи:

1) виписка з валютного рахунку МГГ «Метеор» від 30.08.96 р.,

2) меморіальний ордер від 30.08.96 р.

3) виписка з розрахункового рахунку МП «Метеор» від 30.08.96 р.

4) заявка на продаж.

КБ «Приватбанк» став власником куплених коштів у розмірі 25000
доларів СІЛА.

Надалі ці кошти банком були розподілені між трьома його філіями,
в т.ч. Феодосійській філії було перераховано 12.000 дол. США.

Проаналізуйте законність дій КБ «Приватбанк» щодо купівлі
іноземної валюти.

Яке рішення має прийняти суд? Обґрунтуйте свою позицію.

Завдання №11

Полтавська обласна рада 17.10.1998 р. оголосила прилюдні торги
об’єктів нерухомості, які знаходяться в м. Полтава, в м. Кременчук
та в м. Миргород, власником яких вона стала у відповідності до По-
станови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311
«Про розмежування державного майна України між загальнодер-
жавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-
територіальних одиниць (комунальною власністю).

Іноземна фірма «ТВ трейдинг» (Франція) зацікавилась одним із
об’єктів, які запропоновані до продажу, а саме, адміністративним бу-
динком ум. Миргород, і вирішила прийняти участь у торгах. Представ-
ник іноземної фірми звернувся до українського адвоката з питанням
надати юридичну допомогу в укладенні угоди купівлі-продажу.

Обґрунтуйте, за яких умов договір купівлі-продажу названого
об’єкту буде дійсним.

Які документи необхідно оформити покупцю для участі в
торгах і купівлі об’єкту?

Складіть проект договору купівлі-продажу.

Тести

1. За договором купівлі-продажу:

а) одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати
майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець при-
ймає або зобов’язаний прийняти майно (товар) і сплатити за нього
певну грошову суму;

б) продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві
за певну грошову суму;

в) одна сторона передає майно другій стороні за певну грошову суму;

г) одна сторона передає майно другій стороні у власність.

2. Предметом договору купівлі-продажу не можуть бути:

а) товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде
створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому;


б) майнові права;

в) право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру;

г) інформація;

д) особисті немайнові права.

3. Право продажу товару належить:

а)власникові товару;

б) комісіонеру;

в) довірчому управителю;

г) повіреному за договором доручення.

4. У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця накористь
третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару:

а) продавець зобов’язаний надати покупцеві аналогічний товар;

б) договір купівлі-продажу визнається недійсним;

в) продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо
покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

5. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження
товару:

а) переходить до покупця товару з моменту передання йому товару,
якщо інше не встановлено договором або законом;

б) проданого під час його транспортування, переходить до покупця






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных