32 страница

Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий
контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження
умов такого продажу з продавцем контракту. Сторона ф’ючерсного
контракту має право відмовитися від його виконання виключно за
наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначе-
них цивільним законодавством.

Опціон — стандартний документ, який засвідчує право придбати
(продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у
майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону
або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Опці-
он повинен мати такі реквізити: назва контракту; вид опціону (з
поставкою або без поставки базового активу); сторони опціону;
різновид опціону (опціон на купівлю, опціон на продаж); базовий
актив опціону та його характеристики (емітент, вид та кількість
цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відо-
мості для цінних паперів; вид та кількість валюти - для коштів;
кількість, асортимент - для товарів); ціна виконання; термін
виконання (для опціону з виконанням протягом терміну дії) або
день виконання (для опціону з виконанням у встановлену дату);
порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; розмір
премії опціону та інші умови.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвід-
кличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів,
коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Опціон
може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку
його дії. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у
будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів,
коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невико- нання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися
виключно емітенту опціону.

Договір поставки. За договором поставки продавець (постачаль-
ник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується
передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця
для використання його у підприємницькій діяльності або в ін-
ших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або
іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується при-
йняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами
договору поставки є постачальник і покупець, які займаються
підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об’єктом
договірних відносин поставки, призначається, як правило, для
використання у підприємницькій діяльності або для інших ці-
лей, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим
подібним використанням. Договір поставки є консенсуальним,
двостороннім і оплатним.

До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом
або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть
бути передбачені особливості регулювання укладення та виконан-
ня договорів поставки. Зокрема, відносини поставки товарів для
державних потреб регулюються Законом України «Про поставки
продукції для державних потреб», поставка товарів, придбаних за
державні кошти — Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти», поставки до державного матеріального
резерву Законом України «Про державний матеріальний резерв»
тощо. Особливості правового регулювання договірних відносин
поставки у сфері господарювання визначені в ГК України. Так, ГК
України регламентує питання щодо предмету, кількості, асорти-
менту, строків і порядку поставки, комплектності, якості товарів,
що поставляються, претензій у зв’язку з недоліками поставлених
товарів, а також встановлює вимогу викладати умови господарсь-
ких договорів поставки відповідно до Міжнародних правил щодо
тлумачення термінів «Інкотермс».

Кабінет Міністрів України відповідно до ГК України та інших
законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-
технічного призначення та поставки виробів народного спожи-

вання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
До моменту затвердження та набуття чинності відповідними
Положеннями, згідно з Постановою Верховної Ради України від

12 вересня 1991 року № 1545 «Про порядок тимчасової дії на
території України окремих актів законодавства Союзу РСР», в
Україні застосовуються норми Положення про поставки продукції
виробничо-технічного призначення, Положення про поставки това-
рів народного споживання, Основних умов регулювання договірних
відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, затвер-
джених постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888, за
умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Та-
кож діє затверджене Кабінетом Міністрів України Положення про
порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою
кооперацією підприємств і галузей держав - учасниць СНД.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції. В ч. 5
ст. 656 ЦК України передбачена можливість встановлювати на
рівні закону особливості договору купівлі-продажу окремих видів
майна. Договір контрактації сільськогосподарської продукції є
одним з таких особливих видів договорів купівлі-продажу. За до-
говором контрактації сільськогосподарської продукції виробник
сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену
договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність
заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві,
а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити
її за встановленими цінами відповідно до умов договору. Договір
контрактації є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

До договору контрактації застосовуються загальні положення
про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо
інше не встановлено договором або законом. Законом можуть бути
передбачені особливості укладення та виконання договорів контр-
актації сільськогосподарської продукції. Зокрема, в параграфі 2
глави ЗО ГК України договір контрактації розглядається як правова
форма державної закупівлі сільськогосподарської продукції, що
здійснюється на основі державних замовлень на поставку державі
сільськогосподарської продукції. Разом з тим, на даний вид до-
говірних відносин не поширюється дія Закону України «Про по-
ставки продукції для державних потреб», відповідно до ч. 4 ст. 1
якого особливості відносин, що виникають у зв’язку з поставками
(закупівлею) для державних потреб сільськогосподарської продук-
ції, продовольства регулюються окремими актами законодавства
України.

Істотними умовами договорів контрактації є умови про види про-
дукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов,
гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість
продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;
ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки,
строки здавання-приймання продукції; обов’язки контрактанта щодо
подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської
продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприєм-
ства; відповідальність сторін за порушення договору. Кабінет Міні-
стрів України наділений повноваженнями встановлювати порядок
затвердження Типового договору контрактації та затверджувати
Положення про контрактацію сільськогосподарської продукції, в
якому визначаються особливості виконання відповідних договорів.
Норми ГК України, що регулюють відносин контрактації у сфері
господарювання, є спеціальними і мають пріоритет у застосуванні
відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через
приєднану мережу. За договором постачання енергетичними та
іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (поста-
чальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві,
абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором,
а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийня-
тих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму
використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну
експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Договір про
постачання енергії є консенсуальним, двостороннім та оплатним.
Об’єктом договору постачання енергетичними та іншими ресур-
сами може виступати електрична і теплова енергія, природний газ,
вода, нафта та інші ресурси.

Істотною ознакою даних видів договорів є спосіб транспорту-
вання (доставки) енергетичних та інших ресурсів споживачеві, а
саме - через приєднану мережу, яка може перебувати у власності
чи управлінні не тільки постачальника чи абонента, а й третіх осіб.

Тому юридична модель договору постачання енергетичними та ін-
шими ресурсами не застосовується до тих відносин, в яких доступ
споживача до відповідного ресурсу забезпечується іншим спосо-
бом, як-от: купівля-продаж акумуляторних батарей та елементів
живлення, природного газу в балонах, палива на автозаправних
станціях тощо. Важливою ознакою договорів постачання енерге-
тичних та інших ресурсів через приєднану мережу є покладення
на споживача (абонента) додаткових обов’язків з дотримання ре-
жиму використання відповідної мережі та безпечної експлуатації
енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше
не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та вико-
нання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Зокрема, особливості договірних відносин постачання енерге-
тичних та інших ресурсів визначаються Законами України «Про
електроенергетику», «Про нафту і газ», «Про теплопостачання»,
«Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії
(когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про
енергозбереження», «Про питну воду та питне водопостачання»,
«Про житлово-комунальні послуги», «Про заходи, спрямовані
на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-
енергетичного комплексу» та ін., а також прийнятими на їх
основі підзаконними нормативно-правовими актами, наприклад,
Правилами користування електричною енергією, Правилами ко-
ристування електричною енергією для населення тощо.

Договір міни (бартеру). За договором міни (бартеру) кожна
зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність
один товар в обмін на інший товар. Договір міни є консенсуаль-
ним, оплатним і двостороннім. Кожна зі сторін договору міни
є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем
товару, який він одержує взамін. Договором може бути вста-
новлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється
на товар меншої вартості, що, однак, не вносить елементів до-
говору купівлі-продажу в бартерні відносини. Право власності
на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після ви-

конання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами,
якщо інше не встановлено договором або законом. Договором
може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). До
договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-
продаж, положення про договір поставки, договір контрактації
або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни,
якщо це не суперечить суті зобов’язання. Законом можуть бути
передбачені особливості укладення та виконання договору міни,
як, наприклад, це зроблено Законом України «Про регулю-
вання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо-
економічної діяльності», за яким товарообмінною (бартерною)
операцією у галузі зовнішньоекономічної діяльності визнається
один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартер-
ним договором або договором із змішаною формою оплати, яким
часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в
натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяль-
ності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності,
що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, робо-
тами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований
рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. В зазначено-
му законі особлива увага приділена строкам проведення товаро-
обмінних операцій та відповідальності за їх порушення.

Завдання

Завдання № 1

Магазин електроніки відмовився продати Іваненку виставлений
на вітрині ноутбук, пояснивши, що ноутбук тримають на вітрині в
рекламних цілях, на складі магазину таких комп’ютерів більше не-
має і придбати його Іваненко зможе лише через три місяці, коли від
виробника надійде нова партія аналогічного товару.

Чи правомірні дії магазину? Чи порушені права та законні
інтереси Іваненка? Якщо так, як Іваненку їх захистити?

Завдання № 2

Магазин побутової техніки забезпечував безкоштовну доставку
покупцям великогабаритних товарів. Придбаний Тищенком холо-
дильник, який йому привезли працівники магазину, не входив у ліфт

29. Зам. 61
багатоповерхового будинку, на десятому поверсі якого проживав по-
купець. Працівники магазину відмовились піднімати холодильник
сходами, пояснивши, що такого обов’язку вони не мають, відвезли
холодильник назад в магазин та повідомили Тищенку, що якщо той
не забере холодильник протягом трьох днів власними силами, холо-
дильник буде продано іншим особам.

Дайте юридичну оцінку діям працівників магазину. Чи має Ти-
щенко право вимагати від магазину доставки холодильника безпо-
середньо в квартиру? Якщо так, то як його реалізувати?

Завдання № З

Приватне підприємство і фермерське господарство уклали договір
міни 0.5 тон мінеральних добрив на 10 тон яблук. Доставлені фермер-
ським господарством яблука приватне підприємство протягом тижня
реалізувало за зовнішньоекономічними контрактами, а мінеральних
добрив фермерському господарству не передало.

Сформулюйте та обґрунтуйте позовні вимоги щодо захисту
прав фермерського господарства в даній ситуації.

Завдання № 4

Енергопостачальне підприємство розмістило на дверях усіх
під’їздів багатоповерхового житлового будинку оголошення про те,
що в разі непогашення мешканцями протягом місяця заборгованості
з оплати спожитої за попередні періоди електроенергії її постачання
на будинок буде припинено. Оскільки заборгованість мешканці не
погасили, будинок було знеструмлено в обіцяний термін. Група меш-
канців, які справно оплачували спожиту електроенергію, подали позов
до енергопостачального підприємства про відновлення постачання
електричної енергії, а до решти мешканців будинку солідарно - про
відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, заподіяних
знеструмленням будинку.

Вирішіть спір.

Завдання № 5

Консервний завод у березні 2005 року уклав із кількома колек-
тивними сільськогосподарськими підприємствами одного району
договори контрактації яблук, груш і моркви урожаю осені 2005 року.
Коли восени з заводу прибула колона вантажного автотранспорту,
підприємства відмовились відвантажувати плодоовочеву продукцію,
мотивуючи це тим, що завод на порушення взятих на себе за дого-

вором контрактації зобов’язань не забезпечив сільськогосподарські
підприємства агрохімікатами, необхідними для вирощування даного
урожаю.

Зібраний урожай підприємства продали іноземному агротрейдеру
за вигіднішими цінами, ніж було встановлено договором контрактації.
У зв’язку з відсутністю сировини на заводі було зірвано виробництво
кількох видів соку, що в свою чергу зумовило невиконання заводом
зобов’язань з їх поставки торгівельним підприємствам України. Завод
подав позов до сільгосппідприємств про відшкодування збитків, в т.ч.
упущеної вигоди.

Чи обґрунтовані вимоги заводу? Яким має бути судове рішен-
ня в цій справі?

Завдання № 6

Целюлозно-паперовий комбінат і торгівельне підприємство укла-
ли договір поставки паперу на умовах ЕХ\¥ (склад виробника) згідно
Інкотермс-2000. Коли прибув вантажний автотранспорт від покупця,
виявилося, що ні відповідного персоналу, ні необхідної техніки для
завантаження паперу у фуру на складі комбінату немає. У зв’язку з
цим транспортна організація відкликала автомашину, а покупець по-
дав позов про відшкодування збитків та про зобов’язання комбінату
доставити папір за місцезнаходженням покупця.

Оцініть обґрунтованість вимог торгівельного підприємства
до комбінату. На яких умовах Інкотермс-2000 можливо укладати
договір поставки, якщо сторони мають намір передавати товар
за місцезнаходженням покупця?

Завдання № 7

Які істотні умови ф’ючерсів, форвардів та опціонів є спільними
для них всіх, а які відмінними (індивідуальними)?

Завдання № 8

Радіоприймачі, партія яких надійшла від виробника торгівельному
підприємству за договором поставки, не були укомплектовані інструк-
цією з їх експлуатації. Підприємство прийняло товар, звернувшись
одночасно з вимогою до виробника про доукомплектування кожної
одиниці товару в установлений законодавством строк. Коли через
місяць на підприємство прибули працівники виробника з обладнання
та матеріалами для доукомплектування товарів, виявилось, що вся
партія радіоприймачів два дні тому відправлена підприємством вироб-

никові назад. Виробник радіоприймачів подав до підприємства позов
про відшкодування збитків, понесених у зв’язку з приготуванням до
доукомплектування товару згідно попередньої вимоги підприємства.

Чи підлягаєпозов задоволенню? Які права має покупець некомп-
лектного товару за договором поставки? Чи звільняє прийняття
покупцем некомплектних товарів від відповідальності постачаль-
ника таких товарів?

Тести

1. Який із наведених різновидів договору купівлі-продажу є пу-
блічним згідно з ЦК України:

а) договір поставки;

б) договір контрактації сільськогосподарської продукції;

в) договір роздрібної купівлі-продажу;

г) договір міни.

2. Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» від 12
травня 1991 року № 1023 з наступними змінами та доповненнями,
стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придат-
ності не встановлено (крім об’єктів будівництва), споживач має
право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні ви-
моги, якщо недоліки було виявлено:

а) протягом двох років, від дня передачі продукції споживачеві;

б) протягом двох років з моменту оплати споживачем відповідної
продукції;

в) протягом трьох років з моменту передачі продукції спо-
живачеві;

г) протягом п’яти років з моменту передачі продукції спо-
живачеві.

3. Який з наведених аргументів не є підставою для відмови
продавцем споживачеві у задоволені вимоги щодо обміну непродо-
вольчого товару належної якості:

а) споживач звернувся з вимогою про обмін до продавця через 20
днів з моменту придбання товару;

б) споживач не зберіг товарний вигляд речі, пошкодив пломби та
ярлики;

в) на момент пред’явлення вимоги у споживача відсутній роз-
рахунковий документ, виданий йому разом із проданим товаром;

г) продавець.не зобов’язаний здійснювати обмін товару, якщо спо-
живачеві не подобається його колір.

4. Споживач, який придбав непродовольчий товар належної
якості, може звернутися до продавця з вимогою про його обмін на
аналогічний за умов, встановлених законодавством, протягом:

а) гарантійного строку;

б) строку придатності;

в) протягом 14 днів з моменту придбання товару, не рахуючи дня
купівлі;

г) протягом ЗО днів з моменту придбання товару, не рахуючи дня
купівлі.

5. Якщо покупець за договором роздрібної купівлі-продажу това-
ру у кредит, у тому числі з розстроченням платежу, прострочив
оплату товару, то на прострочену суму:

а) нараховуються проценти, встановлені договором;

б) нараховуються проценти, встановлені ЦК України;

в) нараховуються проценти, встановлені Законом України «Про
захист прав споживачів»;

г) проценти не нараховуються.

6. Якщо інше не встановлене договором, за договором найму-
продажу покупець стає власником товару з моменту:

а) укладення договору;

б) передачі йому товару;

в) оплати товару;

г) першого використання товару.

7. Якщо інше не встановлено договором або законом, договір
купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту:

а) укладення договору;

б) ознайомлення покупця із зразком товару;

в) доставки товару у місце, встановлене у договорі;

г) оплати покупцем товару.

8. Згідно з Законом України «Про товарну біржу» від 10 грудня
1991 року № 1956, з наступними змінами і доповненнями, біржова
угода вважається укладеною з моменту:

а) оплати ціни товару;

б) підписання угоди сторонами;

в) реєстрації угоди на біржі;

г) нотаріального посвідчення біржової угоди.

Контрольні питання

1. Які існують види договору купівлі-продажу?

2. Які права виникають у споживача у випадку виявлення протягом
встановленого гарантійного строку недоліків придбаного товару?

3. Якими нормативно-правовими актами регулюється договір по-
ставки?

4. Кому не мають права відмовити в укладені договору енерго-
постачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на
закріпленій території (згідно з Законом України «Про електроенер-
гетику» від 16 жовтня 1997 року № 575, з наступними змінами і до-
повненнями)?

5. Хто має право здійснювати біржові операції?

6. У чому особливості договору контрактації сільськогосподарської
продукції?

7. З якого моменту право власності на обмінювані товари пере-
ходить від однієї сторони до іншої за договором міни?

ТЕМА 38: ДОГОВІР ДАРУВАННЯ
Питання для обговорення

1. Поняття та ознаки договору дарування.

2. Предмет та форма договору дарування.

3. Сторони договору дарування.

4. Зміст договору дарування.

5. Види договору дарування.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 21.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України.

- 2003. - № 40. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18.-Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України,
2002. - № 21 -22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р. № 697-XI // Відомості Верховної
Ради УРСР. - 1991. - № 20; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної
Ради України. - 1993. - № 39. - Ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обмежень» від 1 липня 2004 року № 1952-І\/ // Відомості Верховної Ради. - 2004.

- № 51. - Ст. 553; з наступними змінами і доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодер-
жавній власності» від 15 грудня 1992 р. № 8-92 // Відомості Верховної Ради України.

- 1993. - № 7. - Ст. 52.

Наказ Фонду державного майна України № 1477 від 30.07.1999 р. «Про затверд-
ження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власні-
стю» (у редакції наказу Фонду державного майна України № 604 від 29.03.2004 р.) //
Офіційний вісникУкраїни. - 1999. - № 34. - Ст. 142.

Інструкція про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена
Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (з наступними
змінами) // Офіційний вісникУкраїни. - 2004. - № 10. - С. 315.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах
про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 р. № 3.

Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики
вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999 р.
№ 02-5/111.

Література

Бервено С., Дзера О. До питання реальності та консенсуальності цивільно-
правових договорів // Юридична Україна. -2005. - № 4. -С. 43-48.

Зобов'язальне право: теорія і практика/За ред. Дзери О. В. - К.: Юрінком Інтер,

1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право/ Избранные труды. - СПб.: Юридический
центр Пресс, 2004. - Т. III.

Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства /
За заг. ред. Шевчука П. І. - К.: Ін Юре, 2002.

Мейер Д. И. Русское гражданское право. - М.: Статут, 1997.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар/ За заг. ред. Харитонова Є. О., Калітен-
ко О. М. -X.: Одіссей, 2003.

Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского права. - Тула: Автограф, 2001.

Методичні вказівки

Договір дарування так само, як і договори купівлі-продажу,
міни, поставки належить до групи договорів, що опосередковують
перехід майна у власність. Студенти повинні усвідомити, що пе-
рехід права власності на дарунок (річ чи право) від дарувальника
до обдаровуваного здійснюється безумовно і безстроково (назав-
жди).

При цьому особливу увагу слід звернути на момент переходу
права власності від дарувальника до обдаровуваного, який зако-
нодавець пов’язує з моментом прийняття дарунка обдаровуваним
(ч. 1 ст. 722 ЦКУкраїни). Вказана норма має спеціальний характер
щодо ст. 334 ЦК України, яка хоча і містить загальні правила щодо
моменту виникнення права власності, проте повинна враховувати-
ся, особливо стосовно випадків, коли договір дарування підлягає
обов’язковому нотаріальному посвідченню. До того ж необхідно
врахувати, що ЦК України у ч. 4ст. 722 містить новелу, відповідно
до якої прийняттям дарунка також вважається прийняття обдаро-
вуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших
документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета
договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Студенти повинні з’ясувати, що договір дарування є двосто-
роннім правочином, тому згода обдаровуваного на його укладання
є обов’язковою (обдаровуваний може відмовитися від прийняття
дарунка). Водночас він є одностороннім договором, оскільки обо-
в’язки покладаються виключно на дарувальника, а обдаровува-
ному належать лише права.

Безспірною ознакою договору дарування є його безоплатний
характер, оскільки, передаючи майно у власність обдаровуваного,
дарувальник не отримує від нього зустрічного задоволення. Згідно
ізч. 2ст. 717 ЦК України договір, що встановлює обов’язок обдаро-
вуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового
або немайнового характеру, не є договором дарування.

Складніше вирішити питання про те, чи відноситься дарування
до реальних чи до консенсуальних договорів. З теми «Правочини»
студентам відомо, що для виникнення консенсуальної угоди дос-
татньо лише однієї згоди сторін у відповідній формі, для реальної
ж угоди, крім цього, необхідна передача речі від одного контра-
гента до іншого. На відміну від ЦК УРСР 1963 р., який виходив
із реальності договору дарування, згідно із чинним ЦКУ можлива
як реальна, так і консенсуальна конструкція договору дарування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування
одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в
майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно
(дарунок) у власність. Студенти повинні відзначити, що консен-
суальної конструкції стосуються спеціальні норми ст. ст. 723, 724
ЦК України. Попри це слід враховувати, що ЦК України виходить

із презумпції реальності договору дарування.

ЦК України встановлює, що предметом договору дарування
можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а та-
кож нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права,
якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в
майбутньому. У зв’язку з цим студенти повинні зауважити, що
договір дарування може бути укладено щодо будь-яких речей: спо-
живних та неспоживних, рухомих та нерухомих, зокрема, стосовно
споруд, будівель, транспортних засобів, земельних ділянок, ціліс-
них майнових комплексів підприємств і т. д., за винятком майна,
вилученого з цивільного обороту. Майнові права, що є дарунком,
можуть бути як зобов’язальними, так і речовими.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: