33 страница

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи,
юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальна громада.
Студенти повинні зауважити, що закон встановлює певні обмежен-
ня щодо укладення договору дарування (на стороні дарувальника)
деякими особами. Так, батьки (усиновлювачі), опікуни не мають
права дарувати майно дітей, підопічних (ч. 2 ст. 726 ЦК України).
Спеціальні вимоги ставляться і до змісту доручення на укладення
договору дарування представником дарувальника. Так, доручення
на укладення договору дарування, у якому не вказано імені обда-
ровуваного, є нікчемним (ч. 4 ст. 720).

При визначенні змісту договору дарування особливу увагу сту-
денти повинні звернути на ст. ст. 725 та 726 ЦК України, що містять
норми стосовно встановлення у договорі дарування додаткового
обов’язку обдаровуваного на користь третьої особи, який в окремих
випадках містить ознаки сервітуту (глава 32 ЦК України).

Різновидом договору дарування є договір пожертви - дарування
нерухомих і рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів фі-
зичним особам, юридичним особам, державі, АРК, територіальний
громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Студенти повинні відзначити, що договір пожертви завжди реаль-
ний та вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

Завдання

Завдання № 1

Войтенко, 1948 року народження, з 1985 року проживала в будин-
ку по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську. Вона була власником
цього будинку, успадкувавши його від матері.

Рішенням міськвиконкому від 25 червня 1991 р. Войтенко та її
сину, Грідасову, на цій же ділянці було дозволено будівництво ново-
го двоквартирного будинку після знесення старого будинку. В ново-
му будинку, побудованому в 1997 році, Войтенко стало належати
2/5 частки будинку з виділенням в користування квартири № 1, а
Грідасову - 3/5 частки з виділенням в користування квартири № 2.

12 лютого 2004 р. Войтенко за договором дарування передала свою долю
в будинку сину Грідасову, залишившись у ньому проживати.

8 грудня 2004 р. Грідасов подарував будинок своїй дочці Нор. Після
вселення сім’ї Нор у будинку почали виникати сварки між Войтенко
та її внучкою.

Войтенко звернулася з позовом до Грідасова про розірвання дого-
вору дарування, укладеного ними, і повернення її частини в будинку,
посилаючись на те, що укладаючи договір дарування, вони домовля-
лись про те, що до смерті Войтенко Грідасов не має права відчужувати
частку в будинку, яка їй належала.

Окрім того вона послалася на те, що об’єкт дарування вона не пе-
редала Грідасову.

Як вирішити спір, який виник між Войтенко і Грідасовим?

Завдання №• 2

Неповнолітній Пономаренко подарував на день народження своєму
товаришеві, повнолітньому Сидорову, картину. Після того як батьки
Пономаренка виявили, що картина зникла з їх квартири і з’ясували
обставини, вони звернулися до батьків Сидорова з вимогою про повер-
нення картини, зазначивши, що вона дуже дорога.

Батьки Сидорова пояснили, що картину повернути неможливо,
бо Сидоров її продав, а гроші відшкодувати вони не мають наміру.
В справи сина вони не втручаються і про подарунок вони нічого не зна-
ли. Мати Пономаренка звернулася з позовом до Сидорова з вимогою
відшкодувати вартість картини.

Як вирішити спір?

Завдання Л® З

Балабанов, який проживав у Москві, подарував своїй сестрі Ткач
автомобіль. Договір дарування був посвідчений у державного нотарі-
уса в місті Москва. Оскільки Ткач постійно проживає в місті Харкові,
виникла проблема з користуванням автомобіля. Інспектор ДАІ при
перевірці документів пояснив, що договір дарування, який пред’явила
Ткач, не дає права на користування автомобілем.

Ткач звернулася до адвоката з проханням дати консультацію з
оформлення документів на право управляти автомобілем.

Яку консультацію має надати адвокат?

Завдання № 4

Акціонерне товариство «Фінінвест» звернулося з позовом про ви-
знання недійсним договору № 14 від 13.03.2005 р. про безоплатну

передачу приміщення Київського радіозаводу фармацевтичній фірмі
«Дарниця». В позовній заяві було сказано, що Київський радіозавод
безпідставно передав приміщення, яке є державною власністю.

Окрім того, АТ «Фінінвест» 10.02.2003 р. уклав договір орен-
ди спірного приміщення з Київським радіозаводом терміном до
31.12.2006 р. Орендар виконує всі умови договору і підстав для його
розірвання немає.

Міністерство промислової політики, до відання якого належить раді-
озавод, не давало згоду на безоплатну передачу спірного майна.

Як вирішити спір?

Завдання № 5

Рижко подарував своїй дружині сережки і каблучку з діамантами
вартістю десять тисяч гривень.

В подальшому між ними виник спір про розподіл майна. Рижко
включив вимогу про те, що вказані ювелірні вироби також підляга-
ють розподілу. Дружина Рижко заперечувала проти цього і пояснила,
що спірні сережки і каблучка були подаровані на день народження в
присутності свідків. Свідки таке підтвердили своїми показаннями в
суді.

Яке рішення має винести суд?

Тести

1. Договір дарування:

а) є завжди реальним;

б) є консенсуальним;

в) може бути як реальним, так і консенсуальним.

2. Чи може бути договір дарування укладено з відкладальною
або скасувальною умовою?

а) так;

б) ні.

3. Дарунком можуть бути:

а) рухомі речі;

б) валюта України;

в) іноземна валюта;

г) цінні папери;

ґ) нерухомі речі;

д) немайнові права.

4. Договір дарування нерухомої речі укладається у простій
письмовій формі:

а) так;

б) ні.

5. Договір дарування, контрагентами якого є товариство з об-
меженою відповідальністю — дарувальник та закрите акціонерне
товариство — обдаровуваний може бути укладений:

а) якщо це прямо передбачено законом;

б) якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установ-
чим документом дарувальника;

в) у будь-якому випадку, незалежно на це вказівки у законі або
установчому документі дарувальника.

6. Право власності на дарунок виникає:

а) з моменту його прийняття;

б) з моменту передачі дарунку підприємству, організації транспор-
ту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному;

в) з моменту прийняття правовстановлюючих документів на дару-
нок.

7. При настанні строку встановленого договором дарування із
обов’язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має
право:

а) вимагати передачі дарунка;

б) вимагати відшкодування його вартості;

в) вимагати інший дарунок еквівалентної вартості;

г) відмовитись від дарунка.

8. Договором дарування може передбачати обов’язок обдарову-
ваного вчинити на користь третьої особи певну дію:

а) майнового характеру;

б) немайнового характеру;

в) утриматися від вчинення дії майнового характеру.

9. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дару-
вання особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив
злочин проти:

а) життя, здоров’я дарувальника;

б) здоров’я його батьків, дружини (чоловіка), дітей;

в) власності близьких родичів або сусідів.

10. Пожертвою є дарування:

а) нерухомих речей;

б)рухомих речей;

в) майнових прав.

11. Договір дарування, контрагентами якого є закрите акціо-
нерне товариство — дарувальник та виробничий кооператив — об-
даровуваний може бути укладений:

а) якщо це прямо передбачено законом;

б) якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установ-
чим документом дарувальника;

в) у будь-якому випадку, незалежно на це вказівки у законі або
установчому документі дарувальника.

12. У випадку направлення дарунку обдаровуваному без його по-
передньої згоди, дарунок вважається прийнятим:

а) якщо обдаровуваний негайно заявить про свою згоду щодо при-
йняття дарунка;

б) якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від при-
йняття дарунка;

в) якщо обдаровуваний негайно надішле дарувальнику дарунок зі
свого боку.

13. Використання пожертви за іншим (нецільовим) призначен-
ням можливе лише за згодою:

а) пожертвувача;

б) за ріщенням суду;

в) особа, якій передається пожертва

г) правонаступники та спадкоємці пожертвувача.

Контрольні питання

1. Надайте визначення та загальну характеристику договору дару-
вання. Назвіть його характерні риси (та розкрити суть).

2. Предмет договору дарування.

3. Особливості оформлення договору дарування предметів особис-
того користування, нерухомої речі, майнового права, рухомих речей,
які мають особливу цінність, валютних цінностей. Співвідношення
форми договору дарування із моментом його укладення. Правові на-
слідки недотримання форми договору дарування.

4. Вимоги до укладення договору дарування, контрагентами якого
є закрите акціонерне товариство та виробничий кооператив.

5. Особливості цивільної дієздатності дарувальника та обдарову-
ваного.

6. Обов’язки дарувальника та правові наслідки їх недотримання.

7. Виникнення права власності на дарунок.

8. Назвіть умови, за яких договір дарування припиняється та умо-
ви, за яких можливою є одностороння відмова від договору. Розірвання
договору дарування.

9. Обов’язок у договорі дарування на користь третьої особи.

10. Співвідношення договору про пожертву та договору дарування.

ТЕМА 39: ДОГОВІР РЕНТИ. ДОГОВІР ДОВІЧНОГО
УТРИМАННЯ

Питання для обговорення

1. Поняття та ознаки договору довічного утримання (догляду)

2. Форма договору довічного утримання (догляду)

3. Сторони договору довічного утримання (догляду)

4. Предмет договору довічного утримання (догляду)

5. Права та обов’язки сторін за договором довічного утримання
(догляду)

6. Способи забезпечення виконання договору

7. Особливості припинення договору довічного утримання (дог-
ляду)

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003. -12-13
березня; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради,
2002, № 3-4, ст. 27; з наступними змінами і доповненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР),
2002, № 21 -22, ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР),
1993, № 39, ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Наказ Міністерства юстиції України N8 6/5 від 28.01.2003 р. «Про внесення змін
та доповнень до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно».

Інструкція про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена
Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (з наступними
змінами) //Офіційний вісникУкраїни. - 2004. - N8 10. - С. 315.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 «Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними» (із змінами, внесеними згідно
з Постановами Пленуму Верховного Суду України N8 13 від 25.12.1992 р. та N8 15
від 25.05.1998 р.) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних
справах. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - № 5.

Література

Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник // Відп. ред.
Р. А. Майданик. - Київ: Юстініан, 2007. - (Серія «Аномалії цивільного права»). -912 с.

Бару М. И. Договорное обязательство о содержании. - Ученые записки ХЮИ,
1948, вып. III.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры

о передаче имущества. - М., 2000.

Брауде И. Л. Право на строение и сделки по строениям по советскому
гражданскому праву. Изд. 2-е. - М., 1954.

Гражданский кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий. - К.,
1981.

Гражданское право: Учебник, том II, полутом 1 // Под ред. Е. А. Суханова. - М.,
2002.

Гражданское право: Учебник, часть 2 // Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого.
-М., 1998.

Ем В. С. Договор ренты// Законодательство. - М., 1999.

Космін Ю. Договір довічного утримання // Право України. - 2000. - № 2.

Зобов’язальне право, За редакцією О. В. Дзери. - К., 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.

Мичурин Е. А. Договоры с жильём. Анализ возникающих проблем и пути их
разрешения. - X., 2001.

Морандьер Л. Ж.. Гражданское право Франции. Кн. 1.-М., 1961.

Победоносцев К. Курс гражданского права. Ч. 3. Договоры и обязательства. -
Спб., 1880.

РоманецЮ. В. Система договоров в гражданском праве России. - М., 2001.

Рясенцев В. А. Договор об отчуждении строения на условии пожизненного
пользования //Социалистическая законность. - 1945. - № 1-2.

Тархов В. А. Советское гражданское право. Ч. 2. - Саратов, 1979.

Хохлов С. А. Рента и пожизненное содержание с иждивением // Гражданский
кодекс Российской Федерации. Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-
предметный указатель / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова.
-М., 1996.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О.,
Калітенко О. М.-X.: Одіссей, 2003.

Методичні вказівки

При самостійному опануванні студентами теми «Договір довіч-
ного утримання (догляду)» та підготовці до семінарського заняття
з даної тематики їм слід звернути увагу на наступні особливості
даного різновиду цивільно-правового договору.

ЗО. Зам. 61.

Студенти при з’ясуванні юридичної природи договору довічного
утримання (догляду) мають враховувати, що за рядом специфічних
ознак він відрізняється від подібного договірного типу - договору
ренти (гл. 56 ЦК України) і є лише підвидом останнього.

Виокремлення студентами цих специфічних ознак є запорукою
правильного визначення ними місця договору довічного утримання
(догляду) у системі цивільно-правових договірних зобов’язань.

Відповідно до визначення договору довічного утримання (догля-
ду), наведеного у ст. 744 ЦК України, він відноситься до категорії
договорів про передачу майна у власність. Проте слід пам’ятати,
що ЦК УРСР 1963 р. відносив його до категорії договорів про на-
дання послуг.

Даний договірний тип є одностороннім, оплатним, та реаль-
ним. Однак студенти при підготовці до семінарського заняття
повинні також вивчити та проаналізувати інші наукові підходи
та думки вчених щодо юридичної природи договору довічного
утримання (догляду). Зокрема, яким чином впливає правовий
режим майна, що підлягає передачі набувачу у власність за
договором, на його односторонність та реальність (думки з цьо-
го приводу вчених В. С. Єма, О. С. Іоффе, О. А. Підопригори,
А. П. Сергеева, В. А. Тархова).

Крім того, студентами також мають бути розглянуті і деякі фа-
культативні ознаки договору довічного утримання (догляду):

Алеаторність (ризиковість) договору довічного утримання (дог-
ляду) як одна з основних його ознак. Зв’язок алеаторності (ризи-
ковості) договору довічного утримання (догляду) з невизначеністю
обсягу зустрічного задоволення, який надається набувачем майна.
Інші думки з приводу алеаторності (ризикованості) договору дов-
ічного утримання (догляду) як різновиду договору довічної ренти
(думка дореволюційного вченого Победоносцева К.) мають бути
з’ясовані студентами самостійно.

Строковість договору довічного утримання (догляду) має вияв
у наступному. Момент смерті відчужувача майна розглядається
доктриною цивільного права як момент припинення зобов’язання
набувача по забезпеченню відчужувача утриманням та (або) догля-
дом. У зв’язку з цим виникає необхідність відмежування договору
довічного утримання (догляду) від умовних угод. Невизначеність
строку дії договору довічного утримання (догляду) є ще однією його
специфічною рисою.

Обов’язковість складної письмової (нотаріальної) форми дого-
вору довічного утримання (догляду). Державна реєстрація дого-
вору довічного утримання (догляду), предметом якого виступає
нерухоме майно, як передумова його укладення (ч. З ст. 640 ЦК
України) та виникнення права власності на нього (ч. 4 ст. 334 ЦК
України).

Специфіка сторін договору довічного утримання (догляду).
Співвідношення норм старого ЦК УРСР 1963 р. та нового ЦК Ук-
раїни щодо суб’єктного складу сторін договору мають суттєві від-
мінності. Так, новим Цивільним кодексом передбачена можливість
будь-якої фізичної особи, незалежно від віку, стану здоров’я,
наявності працездатності виступати відчужувачем об’єкту дого-
вору. Повноліття та наявність повної дієздатності як передумова
фізичної особи виступити набувачем майна також запроваджені
новим ЦК України. Важливе значення відіграють також наступні
нововведення ЦК України 2003 р.: множинність осіб у договірному
зобов’язанні з довічного утримання (догляду), можливість участі
юридичної особи у договорі довічного утримання (догляду) як на-
бувача, можливість укладення договору довічного утримання (до-
гляду) на користь третьої особи, неможливість заміни набувача за
договором довічного утримання (догляду), інакше, як у випадках,
визначених у законі та за згодою відчужувача. Останнє правило є
переконливим свідченням фідуціарності договору довічного утри-
мання (догляду).

З’ясовуючи специфіку предмета договору довічного утримання
(догляду) треба пам’ятати, що перелік майна, що може виступати
предметом договору довічного утримання (догляду) за ЦК УРСР
1963 р., не співпадає за своїм обсягом з переліком, закріпленим у
новому ЦК. Однак і за старим і за новим кодексом предметом до-
говору виступає майно, що належить відчужувачу саме на праві
приватної власності. Дана особливість випливає з самого поняття
договору довічного утримання (догляду). Студенти повинні також
проаналізувати можливість рухомих речей виступати як предмет
договору довічного утримання (догляду) та проблеми, що виника-
ють у зв’язку з цим (зокрема, проблема визначення «значної цін-
ності» рухомого майна). Особливого характеру набувають також
проблеми виконання набувачем своїх обов’язків за договором у
випадку належності предмету договору декільком особам на праві
спільної сумісної власності.

Особливості прав та обов’язків сторін за договором. При підго-
товці до відповіді на дане питання студенти повинні врахувати
наступне.

Матеріальне забезпечення (у натуральній та грошовій формі)
та догляд є основним обов’язком набувача за договором. Ст. 770
ЦК України передбачає грошову оцінку зазначених видів забезпе-
чення. Крім тога, у договорі сторони повинні зазначити способи
надання утримання, строки їх виконання, порядок та види до-
гляду за відчужувачем. Однак відсутність погодження цих умов
не є підставою для визнання догоэору неукладеним, оскільки дані
умови можуть бути встановлені судом відповідно до засад справед-
ливості та розумності.

Крім того, набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчу-
жувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому
переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому
разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкан-
ня, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК України).
На набувача покладаються і витрати на поховання відчужувача,
що прямо встановлено нормою ст. 749 ЦК України.

Гарантії забезпечення інтересів громадянина-відчужувача
майна можуть носити як речово-правовий, так і зобов’язально-
правовий характер. Зокрема, право на проживання відчужувача
або визначеної ним третьої особи у певному, наперед визначеному,
житловому приміщенні носить речово-правовий характер.

Крім того, речово-правовий характер носить також і заборона
набувачу протягом життя відчужувача продавати, дарувати, міня-
ти майно, передане за договором довічного утримання (догляду),
укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність
іншій особі на підставі іншого правочину (ч. 1 ст. 754 ЦК України).
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання
(догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчу-
жувача (ч. 2 ст. 754 ЦК України). До зобов’язально-правових га-
рантій забезпечення інтересів відчужувача майна можна віднести

правило ч. 3 ст. 754 ЦК України, де зазначено, що втрата (зни-
щення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є
підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків
перед відчужувачем.

Так, дана норма закону встановлює обов’язок набувача майна
(сторони у договорі) належним чином виконувати взяті на себе зобов-
’язання, незалежно від втрати (знищення) або пошкодження майна.

Специфіка припинення договору довічного утримання (догляду)
пов’язана із загальнотеоретичними особливостями даного догові-
рного типу. Оскільки він має строковий характер, то з настанням
події смерті відчужувача його дія припиняється. Крім того, закон
передбачає можливість розірвання договору як на вимогу набувача,
так і на вимогу відчужувача у спеціально передбачених законом
випадках.

Окрім спеціальних підстав припинення договірного зобов’язан-
ня з довічного утримання (догляду), дане зобов’язання може бути
припинено за життя відчужувача і з інших, загальних, підстав
(зокрема, угодою сторін, новацією, прощенням боргу тощо).

Окрім того, під час строку дії договору можуть настати об-
ставини, які можуть істотно вплинути на дію договору. Такими
обставинами можуть бути: смерть набувача (фізичної особи) або
припинення юридичної особи - набувача.

Завдання

Завдання Л? 1

• 25 грудня 2006 року між подружжям Грибовими та Прохоровою
був укладений договір довічного утримання, за яким Прохорова пе-
редала у власність подружжю Грибових жилий будинок, що знахо-
диться у Києво-Святошинському районі Київської області, а Грибови
зобов’язувалися довічно утримувати Прохорову. Договір не був на-
лежним чином нотаріально завірений. ЗО вересня 2007 р. Прохорова
померла, у грудні 2007 р. син Прохорової звернувся до нотаріальної
контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про
право на спадщину було видане у січні 2008 р. До спадкового майна
був також включений будинок. По отриманні свідоцтва про право на
спадщину син Прохорової звернувся до суду з позовом про повернення
майна з чужого незаконного володіння та виселення Грибових з будин-
ку, мотивуючи це тим, що недотримання нотаріальної форми договору
у передбачених законодавством випадках тягне за собою недійсність
договору. Грибови проти позову заперечували, посилаючись на те, що
умови договору були ними виконані в повному обсязі.

Вирішіть справу.

Чи зміниться рішення суду, якщо буде встановлено, що договір
був незасвідчений нотаріально з причини відмови Прохорової, що
буде підтверджено її листом?

Завдання № 2

У серпні 2004 р. між Моховим та Васильєвим був укладений договір
довічного утримання, за яким Мохов передав у власність Васильєву
1/2 частину жилого будинку, а Васильєв зобов’язувався утримувати
Мохова, надаючи йому матеріальне забезпечення. Забезпечення Васи-
льєв надавав до липня 2006 р.

У вересні 2005 р. Мохов звернувся до суду з позовом про розірвання
договору, повернення йому частини будинку та виселення з будинку
Васильєва. У відповіді на позов Васильєв мотивував припинення забез-
печення тим, що виплати заробітної плати йому затримують і він не в
змозі виконувати взяті на себе зобов’язання в повному обсязі. Також
Васильєв просив залишити йому у власності 1 /4 частину будинку у ра-
хунок суми утримання, яке він фактично надав Мохову у період з серп-
ня 2004 р. по липень 2005 р. Заперечуючи проти виселення, Васильєв
посилався на ст. 168 Житлового кодексу України, відповідно до якої
виселення можливе лише з його згоди, а іншого житла він не має.

Відповідно до рішення суду договір довічного утримання було розі-
рвано, в компенсації Васильєву зроблених витрат було відмовлено. В
частині виселення Васильєва із будинку суд у позові відмовив.

Чи правильне рішення прийняв суд? Які наслідки розірвання
договору довічного утримання?

Завдання № З

У вересні 2005 р. Матвеева та Копилова уклали договір довічного
утримання. Матвеева передала у власність Копиловій жилий будинок,
що знаходиться у Печерському районі м. Києва. Копилова у свою
чергу зобов’язувалася довічно утримувати Матвееву, надаючи їй ма-
теріальне забезпечення на харчування та інше забезпечення усього на
суму 250 гривень на місяць. Договір був належним чином засвідчений
нотаріально.

Через 3 місяці Матвеева звернулася до суду з позовом про визнан-
ня договору недійсним на підставі ст. 233 ЦК України як такого, що
укладений внаслідок збігу тяжких обставин. Позивачка посилалася на
те, що під час укладання договору вона не отримувала з причин затрим-
ки виплат пенсію у зв’язку з непрацездатністю, пенсію на померлого
чоловіка, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського
Союзу та пенсію як мати військовослужбовця, який загинув при ви-
конанні інтернаціонального обов’язку в Республіці Афганістан, всього
600 гривень. Внаслідок таких невиплат позивачка не мала необхідних
коштів на харчування та ліки, які їй потрібні як хворій на цукровий
діабет, і тому вона була змушена укласти договір на вкрай невигідних
для себе умовах.

У судовому розгляді справи було з’ясовано, що будинок цегляний,
знаходиться у задовільному стані. Аналогічні будинки, що розташо-
вані поруч і знаходяться у гіршому стані, ніж будинок позивача, мають
ринкову вартість від 470. 000 до 590. 000 гривень.

При розгляді справи у суді відповідачка вимагала у разі визнання
договору недійсним відшкодувати їй витрати, які вона понесла при
наданні матеріального забезпечення Матвєєвій.

Рішенням суду позов Матвєєвої був задоволений. Вимоги відпо-
відача на компенсацію витрат суд залишив без задоволення. Чи
правильне рішення прийняв суд?

Завдання Л? 4

При укладенні договору довічного утримання матеріальне забез-
печення на харчування та лікування було встановлено у розмірі 550
гривень щомісячно. Через 3 місяці Матвеева переїхала до родичів у
Чехію. Ще через місяць Матвеева звернулася до суду з позовом про
розірвання договору та повернення їй будинку, стягнувши з неї суму
витрат на матеріальне забезпечення, мотивуючи це тим, що вона про-
живає у забезпечених родичів.

Вирішіть справу.

Завдання № 5

Ковальов та Нестеренко уклали договір довічного утримання,
відповідно до якого Ковальов передав у власність Нестеренку жилий
будинок, а Нестеренко виплатив Ковальову одноразове матеріальне
забезпечення у сумі 20.000 гривень. Через рік при проведенні поточ-
ного ремонту будинку було виявлено, що основні несучі конструкції
внаслідок підвищеної вологості підвалу прийшли в непридатний стан

і будинок є непридатним для проживання. Нестеренко звернувся з по-
зовом до суду про розірвання договору і відшкодування збитків, моти-
вуючи це тим, що будинок має недоліки, не застережені відчужувачем.
Ковальов проти позову заперечував, тому що законодавство України,
що регулює договір довічного утримання, не містить такої підстави
розірвання договору з ініціативи набувача.

Вирішіть справу. Які відмінності між договором довічного
утримання та договором купівлі-продажу?

Тести

1. За договором ренти:

а) одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (плат-
никові ренти) у користування майно, а платник ренти взамін цього
зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі
певної грошової суми або в іншій формі;

б) одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (плат-
никові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього
зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі
певної грошової суми або в іншій формі;

в) одна сторона (одержувач ренти) Передає другій стороні (плат-
никові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього
зобов’язується одноразово виплатити одержувачеві ренту у формі
певної грошової суми або в іншій формі;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: