Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






37 страница. Як повинен бути вирішений спір між сторонами?




Як повинен бути вирішений спір між сторонами?

Завдання М 6

Громадянка Лупіч 2 вересня 2003 року зробила в ательє «Лотос»
замовлення на шиття сукні для весілля. Лупіч замовила сукню з
матеріалів, які були представлені в ательє. Квитанція, яку отримала
Лупіч, встановлювала строки, в які повинна була розпочата робота над


замовленням, а саме 4 вересня 2003 року. 7 вересня Лупіч прийшла до
ательє і дізналася про те, що робота над її замовленням ще не розпоча-
та. Лупіч вимагала розірвати договір та повернути їй внесені гроші за
матеріал та аванс за роботу тому, що ательє на встигне пошити сукню
до встановленого строку. Вона також дізналася адреси експрес-ательє,
де за короткий період часу, але за подвійну ціну, виконають її замов-
лення зшити весільну сукню. Ательє відмовило Лупіч, мотивуючи
тим, що строк виконання ще не настав, а відмова від замовлення може
призвести до збитків ательє.

Як має бути вирішена справа?

Завдання № 7

Телекомпанія «Трай» підписала договір із ТОВ «Статика». За умов
цього договору ТОВ «Статика» зобов’язувалося проводити соціологічні
опитування населення у визначеній місцевості з питань рейтингу по-
літичних партій у період підготовки до виборів. Дані матеріали повинні
були надаватися у графічному та письмовому вигляді (діаграм та звітів)
один раз на тиждень. У свою чергу телекомпанія «Трай» повинна була
оприлюднювати цю інформацію та сплачувати за неї кошти.

Інша телекомпанія «Б-2000», яка вважалася конкурентом теле-
компанії «Трай», почала використовувати дану інформацію у своїх
телепередачах.

Телекомпанія «Трай» подала позов до суду до телекомпанії
«Б-2000», в якому вказувала, що телекомпанія «Б-2000» не має до-
статніх прав на використання даної інформації. Як доказ цієї позиції
телекомпанія «Трай» може надати до суду договір підряду з ТОВ
«Статика».

У судді виникло питання чи є представлений правочин догово-
ром про послуги чи підряду? Чим відрізняються ці договори? Як
має бути вирішений спір?

Завдання № 8

За договором, укладеним між Ященком та будівельною організа-
цією «Квадрат», на земельній ділянці Ященка було збудовано буди-
нок, який був прийнятий Ященком у день закінчення будівництва

—14 липня 2002 р. Побачивши, що деякі роботи, які передбачалися
проектом, будівельниками не виконані, Ященко 3 березня 2003 р.
звернувся до будівельної організації з вимогою про усунення недоліків.
У цьому йому було відмовлено на тій підставі, що Ященко пропустив
строк для пред’явлення такої вимоги. Тоді замовник звернувся до
суду. Суд відмовив Ященку у задоволенні його вимог, тому що ним
було пропущено строк для пред’явлення таких вимог.

Чи правильне рішення суду?

Завдання № 9

Громадянин Меньшов уклав договір будівельного підряду із буді-
вельним комбінатом «Траст» на будівництво житлового будинку. За
умовами договору на капітальне будівництво були встановлені строки,
затверджена тверда проектно- кошторисна документація, яка визначає
ціну робіт, порядок розрахунків тощо. Будівельний комбінат «Траст»
купив відповідну кількість цеглі, але не по ціні 10 копійок за штуку,
яка була вказана у кошторисі, а по 8 копійок. Договір був виконаний
у відповідний строк та проведені всі відповідні розрахунки. Через
деякий час, коли громадянин Меньшов зі своєю дружиною вже жили
у цьому будинку, в них стали виникати ознаки хвороби. Чоловік та
дружина були змушені звернутися до лікаря. Анамнез цієї хвороби
стався через накопичення шкідливих для організму речовин. Меньшов
звернувся за допомогою до міської санепідемстанції. При проведенні
експертизи було встановлено, що при будівництві житлового будинку
використовувалась силікатна цегла, яка згідно з вимогами ГОСТів
повинна використовуватись тільки для будівництва виробничих при-
міщень, де людина може знаходитися не більше 5 годин на добу.

Меньшов та його дружина звернулися до суду з позовом до будівель-
ного комбінату «Траст»:

- про відшкодування шкоди, заподіяної використанням силікатної
цегли;

- про виплату різниці між узгодженим кошторисом та докумен-
тацією, за якою фактично були проведені розрахунки між підрядни-
ком та продавцем цегли.

Голова будівельного комбінату просив суд відмовити у позові,
посилаючись на те, що роботи комбінатом були виконані якісно та
в обумовлений строк. Передання робіт підрядником і прийняття їх
замовником оформлювалось актом, підписаним обома сторонами, а
відповідальність за властивості цеглі він нести не повинен, бо про них
йому нічого відомо не було.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Завдання №10

За договором підряду підрядник (ТОВ «Альфа») зобов’язується ви-
конати певну роботу за рахунок замовника (ТОВ «Бета»), а замовник
зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду укладено з метою будівництва офісної будівлі за-
мовника на передбачених вище умовах.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження
(псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визна-
ченої договором підряду роботи несе замовник, а після настання
цього строку - підрядник, якщо інше не встановлено договором
або законом.

Обставини, про які підрядник зобов’язаний попередити замовника,
включають: істотне перевищення фактичних витрат порівняно з на-
кладними витратами, визначеними кошторисом.

Ціна роботи у договорі підряду включає визначені кошторисом
накладні витрати.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

За неналежну якість роботи підрядник несе відповідальність у ви-
гляді визначеного штрафу і стягнення збитків.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли результат
виконаних робіт передано замовнику.

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором
підряду, застосовується позовна давність один рік, а щодо будівель і
споруд - п’ять років від дня їх фактичної передачі замовнику.

Підрядник має право на притримування у випадку, якщо замовник
допустив прострочення оплати робіт більше ніж три місяці.

Підрядник має право продати результат роботи, якщо заборго-
ваність з оплати виконаних робіт становить більше 20% від ціни роботи
за цим договором.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих,
які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має
право на їх відшкодування, якщо замовник не доведе, що отримане під-
рядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Хто несе витрати на проведення експертизи?

Яким чином будуть проходить розрахунки між сторонами
у разі випадкового знищення предмета договору підряду або
неможливості закінчення роботи?

Які правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника
щодо оплати ціни робіт і фактичних витрат?

Тести

1. За договором підряду:

а) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати
певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу;

б) одна сторона (виконавець) зобов’язується на свій ризик вико-
нати певну роботу, надати послуги за завданням другої сторони (за-
мовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану
роботу (послуги);

в) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик провести
за завданням другої сторони (замовника) наукові дослідження, роз-
робити зразок нового виробу та конструкторську документацію на
нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти
виконану роботу та оплатити її.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження
(псування) матеріалу несе:

а) сторона, яка надала матеріал;

б) до настання строку здачі підрядником визначеної договором під-
ряду роботи - сторона, яка надала матеріал, а після настання цього
строку - сторона, яка пропустила строк;

в) до настання строку здачі підрядником визначеної договором під-
ряду роботи - сторона, яка надала матеріал, а після настання цього
строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено
договором або законом.

3. Ціна роботи або способи її визначення визначаються:

а) у договорі підряду або за тарифами підрядника;

б) у договорі підряду, зокрема в кошторисі; якщо у договорі підряду
не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встанов-
люється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються
за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених
сторонами;

в) виключно у договорі підряду.

4. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов до-
говору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які
роблять її непридатною для використання роботи такого харак-
теру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або
законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

а) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

б) пропорційного зменшення ціни роботи;

в) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право
замовника усувати їх встановлено договором;

г) визнання договору підряду недійсним;

ґ) відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків,
якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у
роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були
усунені у встановлений замовником розумний строк.

5. За договором побутового підряду:

а) підрядник зобов’язується виконати за завданням замовника пев-
ну роботу, призначену для задоволення побутових потреб, а замовник
зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу;

б) підрядник зобов’язується виконати за завданням замовника пев-
ну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих
потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану
роботу;

в) підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобо-
в’язується виконати за завданням замовника певну роботу, призначену
для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник
зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу;

г) підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобо-
в’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну
роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих
потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану
роботу.

6. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду,
визначається:

а) договором побутового підряду;

б) за прейскурантами (цінниками), тарифами;

в) за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому
порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

7. Згідно з ЦК України за договором будівельного підряду:

а) підрядник зобов’язується виконати будівельні роботи, а замовник
зобов’язується прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх;

б) підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк
об’єкт або виконати інші будівельні роботи, а замовник зобов’язується
надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати
затверджену проектно-кошторисну документацію та оплатити закін-
чені будівельні роботи;

в) підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк
об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-
кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підряд-
никові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену
проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не поклада-
ється на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи
та оплатити їх.

8. Підрядник відповідає за:

а) недоліки збудованого об’єкту;

б) недоліки збудованого об’єкту, за прострочення передання його
замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної
потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе,
що ці порушення сталися не з його вини.

в) недоліки збудованого об’єкту, за прострочення передання його
замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної
потужності, інших запроектованих показників тощо).

9. За договором підряду на проведення проектних та пошукових
робіт:

а) підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника
проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові
роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх;

б) підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника
технічну документацію, а замовник зобов’язується прийняти та опла-
тити її;

в) підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника про-
ектну або іншу технічну документацію та виконати пошукові роботи,
провести наукові дослідження та розробити зразок нового виробу, а
замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

10. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-
конструкторських та технологічних робіт:

а) підрядник зобов’язується провести за завданням замовника роз-
робити зразок нового виробу, а замовник зобов’язується прийняти
виконану роботу та оплатити її;

б) підрядник зобов’язується провести за завданням замовника
наукові дослідження, розробити зразок нового виробу, а замовник
зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її;

в) підрядник зобов’язується провести за завданням замовника нау-
кові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську
документацію на нього, нову технологію тощо для гарантованого


отримання очікуваного науково-технічного результату, а замовник
зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її;

г) підрядник зобов’язується провести за завданням замовника наукові
дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську до-
кументацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується
прийняти виконану роботу та оплатити її.

11. За порушення договору на виконання науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець
перед замовником:

а) не відповідає;

б) відповідає, якщо не доведе неможливість досягнення результату
внаслідок обставин, що не залежать від виконавця;

в) відповідає, якщо не доведе, що порушення договору сталося не
з його вини.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення поняття та ознаки договору підряду.

2. Проведіть відмежування договору підряду від трудового договору,
інвестиційного договору, договору поставки та договорів з надання
послуг.

3. Визначте статус сторін договору підряду, їх права та обов’язки.

4. В чому полягає множинність осіб у договорі підряду та залучення
для виконання договору третіх осіб?

5. Розкрийте зміст договору підряду.

6. Проведіть характеристику основних юридичних ризиків у під-
рядних відносинах.

7. Розкрийте особливості відповідальності за договором підряду.

8. Які існують види договорів підряду?

9. В чому полягають особливості договору побутового підряду?

10. Наведіть визначення поняття та ознаки договору будівельного
підряду.

11. Що є предметом договір підряду на виконання проектних та
пошукових робіт?

12. Які особливості договору на виконання науково-дослідних або
дослідно-конструкторських та технологічних робіт?

ТЕМА 45: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСЛУГИ

Питання для обговорення

1. Поняття та правова природа договору про надання послуг.

2. Види договорів про надання послуг.

3. Предмет договору про надання послуг.

4. Зміст договору про надання послуг.

5. Відповідальність сторін за договором про надання послуг.

6. Одностороння відмова від договору про надання послуг та її
правові наслідки.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Про захист прав споживачів. Закон України від 15 грудня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1; з наступними змінами і
доповненнями.

Правила побутового обслуговування населення: Затв. постановою Кабінету
Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313, в редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 04.06.1999 № 974; 1999. - № 35. - Ст. 1811; 2001. - № 20. - Ст. 856 //
Офіційний вісник України. - 1999. - № 23. - Ст. 1048.

Література

Аузан Л., Печорский В. Защита потребительских услуг // Закон. - 1996. - № 6.
Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договоры

о выполнении работ и оказании услуг. - М.: Статут, 2001. - С. 201-237.
Зобов’язальне право / За ред. О. В. Дзери. - К., 1998.

Кабалкин А. Ю., Услуги в гражданском праве Российской Федерации // Сборник
науч-ных трудов, посвященный памяти В. А. Рясеннева. - М., 1995. - С. 29-42.

Кабалкин А. Ю. Брычева Л. И. Услуги населению: правовое обеспечение. - М.,
1998.- 189 с.

Кабалкин А. Услуги в системе отношений, регулируемых граж-данским правом
// Государство и право. - 1994. - № 8-9. - С. 79-88.

Кабалкин А. Договор возмездного оказания услуг. - Ч. 1 // Российская юстиция.

- 1998. -№3.

Кабалкин А. Договор оказания возмездных услуг. - Ч. 2 // Российская юстиция.

- 1998. -№ 4.

Комкова Е. Заключение договора о туристическом обслуживании // Российская
юстиция. - 1998. - № 1.

Кротов М. В. Обязательства по оказанию услуг в советском гражданском праве.
-Ленинград, 1990.

К понятию обязательства по оказанию услуг в гражданском праве // Калмыков
Ю. X. Избранное: Труды. Статьи. Выступления. - М., 1998.

Парций Я. Правовое регулирование работ и услуг, оказываемых гражданам //
Закон. - 1996. - № 6.

Платные услуги. Правила и порядок предоставления. - М., 1996.

Степанов Д. Услуги как объект гражданских прав // Российская юстиция, 2000.

- № 2.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової.

- К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Шевчук С. С. Правовое регулирование возмездного оказания медицинских
услуг: реалии и перспективы. - Ставрополь: Северо-Кавказкий ГТУ; Ставро-
польсервисшкола, 2001. - 232 с.

Шешенин Е. Д. Общие проблемы обязательств по оказанию услуг // Антология
уральской цивилистики. - 1925-1989. - М., 2001.

Шешенин Е. Д. Классификация гражданско-правовых обязательств по оказанию
услуг //Антология уральской цивилистики. - 1925-1989. - М., 2001.

Методичні вказівки

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)
зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здій-
снення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити ви-
конавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором
(ч. 1 ст. 901 ЦК).

Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім, кон-
сенсуальним. Крім того, із визначення виплаває, що він є оплатним,
хоча це правило не є імперативним, відтак сторони можуть укласти
безоплатний договір про надання послуг.

Предметом договору є надання послуг, тобто дій, результати
яких невіддільні від самої діяльності і споживаються в процесі
певної дії або здійснення певної діяльності.

Відтак, головними рисами предмету договору про надання по-
слуг є невіддільність результатів послуги від процесу її надання і
споживність цих результатів у процесі певної дії чи діяльності.

Залежно від того, в якій формі виражається результат діяльності
з надання послуг, розрізняють матеріальні та нематеріальні послу-
ги. Матеріальні послуги одержують об’єктивований вираз. Напри-
клад, перукарські послуги відносять до матеріальних у зв’язку із
тим, що вони мають матеріальний вираз - зачіску. Інший приклад

- готельні послуги, які теж мають об’єктивований вираз: прибрані
кімнати, чиста білизна, справна техніка у номері тощо.

Нематеріальні послуги характеризуються тим, що їх результат
не має матеріального вираження. Сюди належать освітянські по-
слуги, різного роду консультації (психологічні, юридичні, медичні
тощо). Дискусійним є питання щодо того, чи є договір, предметом
якого є надання консультацій у письмовому вигляді, договором
про надання послуг.

Поширеною є думка стосовно того, що результат матеріальної
послуги завжди можна гарантувати, в той час коли гарантія немате-
ріальної послуги є неможливою, оскільки досягнення позитивного
ефекту послуги у даному випадку значною мірою залежить від того,
як відбувається її споживання, чи є об’єктивні умови для досягнен-
ня результату, тобто від якостей не лише виконавця послуги, але
й споживача, відповідно оплата діяльності виконавця не залежить
від того, чи досягнуто корисного ефекту послуги.

Разом із тим потрібно зауважити, що результат надання деяких
матеріальних послуг також не завжди може бути гарантований.
Уявімо, що пацієнт звертається до медичної установи за комплек-
сом послуг, метою яких є зниження ваги людини, тобто результат
послуги має цілком матеріалізований вираз, відтак, послуга є
матеріальною. Однак для того, щоб досягти бажаного замовником
результату - схуднення - одних лише дій медичної установи недо-
статньо, потрібні певні зусилля з боку замовника, як, наприклад,
дотримання дієти, виконання фізичних вправ тощо.

Сторонами такого договору є замовник і виконавець. Врахо-
вуючи той факт, що у зобов’язаннях з надання послуг результат
є невіддільним від діяльності виконавця, а споживання послуги
здійснюється, як правило, у момент її надання, важливе значення
має особистість самого виконавця, його індивідуальні дані (знання,
досвід, професіоналізм тощо), тобто замовника може цікавити не
послуга як така, а послуга, надана конкретним спеціалістом - фа-


хівцем у своїй галузі. Саме тому ч. 1 ст. 902 ЦК містить загальне
правило щодо того, що виконавець зобов’язаний надати послугу
особисто. Разом із тим ч. 2 ст. 902 допускає, що у випадках, вста-
новлених договором, виконавець має право покласти виконання до-
говору про надання послуг на іншу особу. Проте за таких обставин
відповідальним перед замовником у повному обсязі за порушення
договору залишається виконавець.

Зміст договору з надання послуг становлять права та обов’язки
виконавця та замовника.

Виконавець зобов’язаний надати послугу належним чином
відповідно до умов договору, вимог ЦК, інших актів законодав-
ства. Обов’язок виконавця може бути конкретизований шляхом
опису певної послуги у договорі, визначенням місця та строку її
виконання. Враховуючи те, що законодавством не передбачено
спеціальних правил про місце і строк виконання зобов’язання з
надання послуг (ст. 905 ЦК містить лише загальне правило стосовно
того, що строк договору про надання послуг встановлюється за до-
мовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими
нормативно-правовими актами), підлягають застосуванню загальні
положення зобов’язального права. Визначення цих обставин у до-
говорі є надзвичайно важливим, оскільки процес надання послуги
є невіддільним від її результату.

Враховуючи те, що джерелами регулювання відносин, які ви-
никають з даного договору, крім глави 63 ЦК України, є Закон
України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 № 1023
із змінами і доповненнями (якщо замовником є громадянин, що за-
мовляє послуги для власних побутових потреб) та деякі підзаконні
нормативні акти, наприклад, Правила користування готелями
та надання готельних послуг в Україні, затверджені Державним
комітетом України по житлово-комунальному господарству та
Державним комітетом У країни по туризму від 10 вересня 1996 року
№ 77/44, Правила побутового обслуговування населення, за-
тверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня
1994 року № 313 та ін., при визначенні обов’язків виконавця, крім
вимог договору, слід враховувати вимоги відповідних нормативних
актів, які можуть покладати на виконавців додаткові обов’язки.

Слід підкреслити, що в окремих договорах з надання послуг
підприємець бере на себе обов’язок здійснювати надання послуг

34. Зам. 61


кожному, хто до нього звернеться. Відтак, на ці відносини поширю-
ються вимоги ст. 633 ЦК, яка регулює відносини, що випливають
з публічного договору. Зокрема, те, що умови публічного договору
є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом
надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати пере-
ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного
договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець не має
права відмовитися від укладення публічного договору за наявності
у нього можливостей надання споживачеві відповідних послуг.

Щодо обов’язків замовника слід звернути увагу на дві особли-
вості цього договору в частині оплати послуг. ЦК України встанов-
лює правило про те, що якщо договором передбачено надання по-
слуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послу-
гу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1
ст. 903). Крім того, за договором про безоплатне надання послуг
замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні
витрати, необхідні для виконання договору (ч. 1 ст. 904 ЦК).

Договором та актами законодавства на замовника можуть та-
кож покладатися додаткові обов’язки, в залежності від виду по-
слуги, що йому надається. Так, наприклад, відповідно до п. 4.2.
Правил користування готелями та надання готельних послуг в
Україні, затверджених Державним комітетом України по житлово-
комунальному господарству та Державним комітетом України
по туризму від 10 вересня 1996 року № 77/44 громадяни, яким
надаються готельні цослуги зобов’язані: дотримуватись встановле-
ного адміністрацією готелю порядку проживання; дотримуватись
чистоти; дотримуватись правил пожежної безпеки; при виході із
номера замкнути його і здати ключ в установленому готелем по-
рядку; відшкодувати збитки в разі втрати або пошкодження майна
готелю у відповідності з чинним законодавством.

ЦК України також покладає на замовника певні обов’язки при
неможливості виконання договору, за умови, що вона виникла не з
вини виконавця. Зокрема, якщо неможливим є виконання оплат-
ного договору про надання послуг, замовник зобов’язаний випла-
тити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати
договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити
виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено
договором або законом (ч. 2 ст. 903 ЦК).

Якщо неможливим є виконання безоплатного договору про
надання послуг і ця неможливість виникла з вини замовника або
внаслідок дії непереборної сили, замовник зобов’язаний відшкоду-
вати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання
договору.

Відповідальність виконавця за договором про надання послуг
встановлюється ст. 906 ЦК. Дана стаття визначає відповідальність
в залежності від того, чи є порушений договір оплатним чи
безоплатним. Так, якщо договір є оплатним, то збитки, завдані
замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору,
підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його
вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, якщо виконавець є суб’єктом підприємницької
діяльності, то за правилом, встановленим ч. 1 ст. 906, він несе
відповідальність незалежно від вини. Єдиною підставою для
звільнення його від відповідальності у цьому випадку є дія
непереборної сили. Однак це правило не є імперативним, відтак
сторони у договорі можуть передбачити інші правила відповідаль-
ності виконавця - суб’єкта підприємницької діяльності, крім того
такі правила можуть бути встановлені актами законодавства.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням до-
говору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню
виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності
виконавця не встановлений договором (ч. 2 ст. 906 ЦК).

Що стосується відповідальності замовника, ЦК не містить
спеціальних норм, які б прямо регулювали вказане питання.
Відтак, при його вирішенні слід керуватися загальними положен-
нями про наслідки порушення зобов’язання, встановлені главою
51 ЦК.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных