36 страница

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/ За ред. О. В. Дзери,
Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О., Капітенко
О. М. - X.: Одіссей, 2003.

Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. - М.: СПАРК, 1995.

Методичні вказівки

Згідно ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сто-
рона (позичкодавець) передає або зобов’язується передати другій
стороні (користувачеві) річ для користування протягом встанов-
леного строку.

Договір позички є безоплатним, може бути як реальним, так і
консенсуальним (про це свідчить формулювання наведеної норми
про те, що позичкодавець «передає або зобов’язується переда-
ти»).

Безоплатність як конститутивна ознака позички, що відмежо-
вує її від схожих цивільно-правових конструкцій, була загально-
відома ще в римському приватному праві. Водночас ЦК України,
справедливо відзначаючи безоплатність договору позички у його
визначенні у ст. 827, у частині другій цієї статті зазначає про те,
що «користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони
прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між
ними». Деякі автори в процесі тлумачення даної норми приходять
до висновку, що безоплатність є однією з істотних умов договору по-
зички (див.: Цивільне право /Заред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової.

- К.: Юрінком Інтер, 2004. — Книга 2. - С. 171).

Імовірно, істотною умовою договору позички є лише умова
про предмет договору. Вказівку на безоплатність договору по-
зички не можна назвати істотною умовою, адже договір позички
вважатиметься укладеним і без спеціального посилання на його
безоплатність. Безоплатність позички сама собою презюмується.
Скоріше за все, законодавець при формулюванні наведеної норми

ч. 2 ст. 827 ЦК України мав за мету підкреслити безоплатний ха-
рактер позички як головну відмінність даного договору від дого-
вору майнового найму (оренди), за яким річ також передається у
користування, проте останнє є оплатним. Відповідно, якщо з дого-
вору, що був названий сторонами «договором позички», випливає,
що користування річчю є оплатним, до нього слід застосовувати
положення ЦК України, що регулюють майновий найом, а не по-
зичку.

Договір позички тісно пов’язаний і схожий за назвою з догово-
ром позики. До останнього часу в законодавстві навіть вживався

термін «банківська позичка», що позначав один з різновидів до-
говору позики. У свідомості багатьох людей і донині поняття «по-
зика» і «позичка» розуміються як синоніми.

Прийняття нового ЦК України остаточно відмежувало договір
позички від договору позики. Серед основних відмінностей цих
інститутів можна виділити:

1) договір позики опосередковує відносини щодо передачі майна
у власність, а договір позички у користування;

2) предметом договору позики є споживна річ, адже позичаль-
ник повертає не таку саму річ, а таку саму кількість речей того ж
роду та якості, а предметом договору позички завжди виступає річ
неспоживна, адже остання після закінчення строку дії договору
підлягає поверненню користувачем;

3) договір позики є класичним реальним договором, а договір
позички може бути як реальним, так і консенсуальним;

4) договір позики є одностороннім, а договір позички може бути
як одностороннім (якщо він реальний), так і двостороннім (якщо
він консенсуальний).

Крім того, близькими за правовою природою до договору позич-
ки є договори дарування та зберігання. Спільним між ними є те,
що договір дарування, як і позичка, спрямований на безоплатну
передачу майна, а за договором зберігання майно передається у
тимчасове користування на певний строк, після спливу якого під-
лягає поверненню.

Головною відмінністю договору позички від договору дарування
є те, що договір дарування опосередковує відносини щодо передачі
майна у власність, а договір позички спрямований на передачу
майна у тимчасове користування.

Від договору зберігання позичку відрізняє мета договору, в за-
лежності від якої формулюються права та обов’язки сторін. Сто-
роною, заінтересованою у передачі їй майна у позичку, виступає
користувач, тобто особа, якій передається майно. Стороною, на
користь якої виконуються фактичні дії за договором зберігання, є
поклажодавець, тобто особа, яка здійснює передачу майна.

Сторонами договору позички виступають позичкодавець і ко-
ристувач. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа.

Як правило, позичкодавцем є власник майна, проте ним може ви-
ступати також особа, наділена правом управління майном (ст. 829
ЦК України). Користувачем може виступати будь-який учасник
цивільних відносин.

Предметом договору позички виступають лише індивідуально
визначені речі, адже після завершення строку дії договору річ
підлягає поверненню позичкодавцеві.

Форма договору позички може бути як усною, так і письмовою.
Усно можуть укладатися договори позички речі побутового призна-
чення між фізичними особами (ч. 1 ст. 828 ЦК України). Письмова
форма вимагається для договорів позички, що укладені між юри-
дичними особами, між юридичною та фізичною особою, а також
між фізичними особами, якщо предметом договору не виступають
речі побутового призначення. Договір позички транспортного засо-
бу, в якому хоча б однією із сторін виступає фізична особа, а також
договір позички будівлі або іншої капітальної споруди (її частини)
на строк один рік і більше підлягають нотаріальному посвідченню
(ч. 4 ст. 828 ЦК України).

Завдання

Завдання № 1

С. звернувся до свого сусіда М. з проханням передати йому на пев-
ний час грошові знаки часів дореволюційної Росії для того, щоб він
мав змогу прийняти участь у круглому столі, організованому спілкою
дослідників історії.

Через два місяці М. почав вимагати повернення грошових купюр,
проте С. пояснив, що він передав їх у тимчасове користування своєму
знайомому К., якого зустрів під час проведення круглого столу. С. по-
яснив, що договір позички він не порушив, адже М. не ставив умови
повернути позичене у чітко визначений строк. При цьому С. запевнив,
що грошові знаки він або К. неодмінно повернуть власникові.

Яким чином позичкодавець може захистити своє право? Чи
змінилося б вирішення задачі, якби користувач не передав би
безоплатно, а продав би зазначене майно К.?

Завдання № 2

Власник 1/2 частки у праві спільної часткової власності на квар-
тиру під час відсутності другого співвласника вирішив передати свою
частку у позичку своєму знайомому. Договір був укладений усно. При
цьому під час дії договору позички сам позичкодавець у квартирі не
проживав, виїхавши в інше місто на відпочинок, тому користувач
фактично здійснював користування усією квартирою.

В чому полягає порушення прав другого співвласника і яким,
чином він може їх захистити?

Завдання № З

Між власником автомобіля А. та ПП «Світанок» було укладено
договір позички автомобіля, належного А. на праві приватної влас-
ності. Договір було укладено у простій письмовій формі. Під час про-
ведення перевірки працівником ДАІ з’ясувалося, що ПП «Світанок»
не мас довіреності на використання автомобіля, через що останній
забрали на штрафмайданчик.

Унаслідок вилучення автомобіля ПП «Світанок» зазнало збитків,
вимогу про відшкодування яких і заявило до позичкодавця.

Чи підлягають вимоги ПП задоволенню?

Завдання №> 4

Після смерті Б. з’ясувалося, що він є власником приватного бу-
динку, в якому проживає його сестра Ц. на підставі укладеного з Б.
нотаріально посвідченого та зареєстрованого безстрокового договору
позички. З’ясувалося також, що Ц. відповідно до договору передала
право на користування частиною будинку М., який з дозволу Ц. за
власний рахунок здійснив прибудову і зареєстрував її на своє ім’я.

Право на яке майно виникло у спадкоємців власника будинку? Чи
мають вони право вимагати виселення Ц. та (або) М. з будинку?

Тести

1. Предметом договору позички може бути:

а) будь-яка річ;

б) річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає
свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспо-
живна річ);

в) річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка не зберігає
свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (споживна
річ);

г) річ, яка визначена родовими ознаками.

2. У простій письмовій формі укладається договір позички:

а) між фізичною та юридичною особою;

б) між юридичними особами;

в) транспортних засобів;

г) будівлі або іншої капітальної споруди строком понад один рік.

3. Юридична особа, яка здійсню є підприємницьку діяльність, не
може передавати речі у безоплатне користування:

а) юридичній особі та членам її органу управління або контролю;

б) фізичній особі - приватному підприємцю;

в) керівнику органу місцевого самоврядування;

г) особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її
органу управління або контролю.

4. Кожна зі сторін договору позички нерухомого майна, укла-
деного на невизначений строк, може відмовитися від договору в
будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за:

а) один місяць;

б) два місяці;

в) три місяці;

г) шість місяців.

5. У випадку, коли річ за договором позички потребує особливого
догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позич-
кодавця про відмову від договору не пізніше як за:

а) три дні до повернення речі;

б) сім днів до повернення речі;

в) десять днів до повернення речі;

г) п’ятнадцять днів до повернення речі.

6. Якщо річ самочинно передана користувачем у користування
іншій особі позичкодавець має право вимагати:

а) відшкодування збитків;

б) сплати штрафу;

в) розірвання договору та повернення речі;

г) розірвання договору та відшкодування збитків.

7. Чи припиняється договір позички у випадку смерті фізичної
особи, якій річ було передано в користування?

а) не припиняється, оскільки права користувача переходять до його
спадкоємців;

б) припиняється, якщо інше не встановлено договором;

в) не припиняється в силу закону;

г) припиняється в силу закону.

Додаткове завдання

Підготувати проект договору позички щодо одного з зазначених
обєктів (на вибір):

а) легкового автомобіля;

б) сценічного костюма;

в) музичного інструменту (скрипки, гітари тощо).

Контрольні питання

1. Визначте відмінності договору позички від договору найму (орен-
ди), позики та дарування.

2. Сформулюйте поняття договору позички.

3. Сторони договору позички.

4. Об’єкт договору позички.

5. Строк договору позички.

6. Форма договору позички.

7. Права та обов’язки сторін за договором позички.

8. Правові наслідки припинення договору позички.

ТЕМА 44: ДОГОВІР ПІДРЯДУ. ДОГОВІР

НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ
АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ
ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Питання для обговорення

1. Поняття та ознаки договору підряду. Відмежування його від
трудового договору, договору поставки та договорів з надання по-
слуг.

2. Сторони договору підряду. Права та обов’язки сторін.

3. Множинність осіб у договорі підряду та залучення для вико-
нання договору третіх осіб.

4. Зміст договору підряду.

5. Ризик у підрядних відносинах.

6. Відповідальність за договором підряду.

7. Види договорів підряду. Договір побутового підряду. Договір
будівельного підряду. Договір підряду на виконання проектних та
пошукових робіт.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України.

- 2003. - № 11 - Ст. 462; з наступними змінами і доповненнями.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. в редакції
Закону України від 1 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. -
№ 7. - Ст. 84.

Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1999. - № 31. - Ст. 246; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Про планування та забудову територій: Закон України від 20.04.2000 р. //
Офіційний вісник України. - 2000. - № 20. - Ст. 813; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному
будівництві: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668
//Офіційний вісникУкраїни. - 2005. - № 31. - Ст. 1867.

Правила побутового обслуговування населення: Затв. постановою Кабінету
Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313, в редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 04.06.1999 № 974//Офіційний вісникУкраїни. - 1999. - № 23. - Ст. 1048;
з наступними змінами і доповненнями.

Порядок державного фінансування капітального будівництва: Постанова
Кабінету Міністрів від 27.12.2001 № 1764 // Офіційний вісник України. - 2001. -
№ 52. - Ст. 2374; з наступними змінами і доповненнями.

Положение об организации строительства объектов «под ключ»: Утв. Постанов-
лением Госстроя СССР 10.11.1989 г. № 147 // БНА СССР. - 1990. - № 8. - С. 11.

Примірний договір підряду в капітальному будівництві: Затв. наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
України від 27 жовтня 2005 р. № 3 // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - 01.
-№ 1-2.

Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997.
№ 409 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та
інженерних мереж»: наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової
політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від
27.11.1997 № 32/288 // Офіційний вісникУкраїни. - 1998. - № 28. - Ст. 1069; з на-
ступними змінами і доповненнями.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: Затв. поста-
новою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 // Офіційний вісник
України. - 2004. - № 38 - Ст. 2500; з наступними змінами і доповненнями.

Положення про підрядні контракти у будівництві України. Затв. Науково-
технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури: Про-
токол від 15 грудня 1993 р. № 9. // Все про бухгалтерський облік. - 10 травня
1999 р. - № 43.

Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з
субпідрядними організаціями. Затв. Науково-технічною радою Державного комітету
України у справах містобудування і архітектури. Протокол від 14 грудня 1994 р. № 4
// Все про бухгалтерський облік. - 2005. - 10. - № 99.

Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. / Постанови Пленуму
Верховного Суду України. - 2000. - Т. 1. - С. 112.

Література

Баринов Н. А. Права граждан по договору бытового заказа и их защита. - Са-
ратов: Изд-во Саратовского ун-та. - 1973. - 161 с.

Бараш Я. Б. Договоры на выполнение научно-исследовательских и конструктор-
ских работ. - М.: Госюриздат. - 1962. - 91 с.

Басин Ю. Г. Договор подряда в капитальном строительстве. - Алма-Ата, 1961.
-42 с.

Брагинский Н. И. Договор подряда и подобные ему договоры. - М.: Статут. -
1999.-254 с.

Брауде И. Л. Договоры по капитальному строительству в СССР. - М.: Госюриз-
дат. - 1952. - 253 с.

Вильнянский С. И. Положение о государственных подрядах и поставках. - Харь-
ков. - 1926. - 203 с.

Гаврилов Э. Когда заказчик становится собственником предмета договора под-
ряда? // Российская юстиция. - 1999. - № 11. - С. 14.

Єрмолаєв А. Договір підряду: нарахування та утримання // Податки та бухгал-
терський облік. - 2002. - № 19.

Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. - М.:
Наука. - 1980. - 256 с.

Кабалкин А. Ю. Договор бытового проката. // Российская юстиция. - 1998. -
№8.-С. 16-18.

Катанян Н. Г. Договор подряда с организациями бытового обслуживания. - М.:
Юрид. лит-ра. - 1964. - 76 с.

Комберянов С. Відповідальність при виконанні роботи з матеріалів замовника за
договором підряду між юридичними особами // Економіка, фінанси, право. - 2001.
-№4.-С.28-29.

Коссак В. М. Правовое регулирование сроков в договорных отношениях под-
ряда на капитальное строительство: Автореф.... канд. юрид. наук. 12.00.03, КГУ,
К., 1985.-27 л.

Кузнецова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строи-
тельстве. - К.: Наукова думка, 1993, - 160 с.

Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве. - М.: Госюриздат.
-1950.-416с.

Отдельные виды обязательств / Под ред. К. А. Граве и И. Б. Новицкого. - М.:
Госюриздат. - 1954. - С. 212-243.

Покровский Б. В., Степанченко Г. М. Права и обязанности граждан при купле-
продаже и бытовом подряде. - М., 1959. - 90 с.

Сивцов В. Договор бытового заказа // Бизнес. - 2000. - 10 июля (№ 28). - С.
48-49.

Синицкая М. Е. Защита интересов граждан по договору бытового подряда. - М.,
1973.-48 с.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - Т. 2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003. - 408с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузне-
цовой - К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнецовой, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Эрделевский А. Подряд: общие положения // Закон. - 2001. - № 7. - С. 16-19.

Методичні вказівки

Договір підряду дуже широко використовується в сучасному
цивільному обороті. Йому присвячена глава 61, а саме ст. ст. 837-
891 ЦК України. Новий ЦК України вважає окремим різновидом
зобов’язання «підряду» деякі договори, які раніше вважалися
самостійними, зокрема де відноситься до будівельного підряду,

який у Цивільному кодексі 1963 р. мав назву договору підряду на
капітальне будівництво.

Визначення легального поняття, яке надане у ст. 837 ЦК
України, потрібно добре засвоїти. Глава про підряд має загальний
параграф та паралельно з ним - декілька параграфів, кожний
з яких присвячено різновидам цього договірного типу. Тобто
необхідно усвідомлювати, що в главі «Підряд» можна виділити:
параграф 1. Загальні положення про підряд; параграф 2. Побуто-
вий підряд; параграф 3. Будівельний підряд; параграф 4. Підряд
на проектні та пошукові роботи. Особливості кожного з видів
(підвидів) підряду наведені у перших статтях відповідних параг-
рафів. їх також необхідно добре запам’ятати. Законодавче регулю-
вання договору підряду, як і будь-якого іншого договору, полягає
у встановленні спеціального правового режиму для відповідної
моделі. Вимогою такого режиму і є укладений сторонами конкрет-
ний договір, якому притаманні відповідні ознаки.

Ці ознаки індивідуалізують даний вид (підвид) зобов’язання,
відокремлюють від йому подібних. їх також необхідно підкрес-
лити. Та чи інша властивість конкретного типу (виду) договорів
стає його безумовною ознакою, якщо це відповідає ЦК чи іншим
законам. З точки зору юридичної техніки це означає необхідність
встановлювати та включати відповідну ознаку до норми, яка по-
винна безумовно мати імперативний характер. І навпаки, не може
вважатися конститутивною ознакою договору те, що передбачено
диспозитивною чи факультативною нормою. Таким чином, кон-
ститутивними ознаками підряду вважаються лише ті ознаки, які
прямо чи опосередковано відображені в ст. 837 ЦК України. По-
перше, це виконання роботи за завданням замовника. По-друге,
предметом договору підряду є виготовлення, обробка, ремонт речі
або інша робота з переданням її результату замовникові. Найбільш
важливою сферою застосування підряду є будівництво. При цьому
підряд опосередковує як будівельні роботи, так і пов’язані з ними
проектні, пошукові, монтажні, пусконалагоджувальні та інші
роботи. Таким чином, договір підряду укладається не з приводу
робіт, тобто роботи не є самостійним предметом договору підряду,
а з приводу зв’язку роботи та її результату.

Вивчивши предмет даного договору, далі необхідно ретельно
розглянути інші елементи цього договору, а саме: сторони догово-
ру, учасники договору, строк виконання роботи, ціна роботи, слід
звернути увагу на визначення ціни шляхом складання кошторису
(у договорі будівельного підряду) та на порядок оплати роботи, а
також на форму, в якій повинен укладатися договір підряду, та
його різновиди.

Також слід надати юридичну характеристику договору підряду,
яка також випливає із юридичної конструкції, яка сформульова-
на у ст. 837 ЦК України. Підрядом вважається двосторонній (дві
сторони - підрядник та замовник - мають кореспондуючі права та
обов’язки), оплатний (замовник повинен виконану роботу прий-
няти та оплатити) та консенсуальний (тобто договір вважається
укладеним з моменту досягнення згоди за всіма суттєвими умовам,
а не в момент передачі речі). Необхідно звернути увагу також ще на
одну особливість договору підряду, з урахуванням його консенсу-
ального характеру. Існують інші консенсуальні договори (напри-
клад, купівля-продаж), в яких іноді момент виконання співпадає
з моментом укладення, що для договору підряду неможливо. Мо-
мент виконання робіт та момент укладання договору обов’язково
відокремлюються один від одного певним строком.

Слід звернути увагу на відміну договору підряду від суміжних
договорів (поставки, послуг, трудового договору, зберігання, до-
ручення).

При підготовці до занять і під час виконання практичних при-
кладів необхідно вивчити права та обов’язки сторін. Слід звернути
увагу на питання щодо ризику випадкового знищення або випад-
кового пошкодження матеріалу, на обставини, про які підрядник
зобов’язаний попередити замовника, на ощадливість підрядника,
на обов’язок підрядника передати інформацію замовникові, на
конфіденційність одержаної сторонами інформації, на питання про
якість і гарантію якості роботи тощо.

Особливої уваги потребує вивчення наслідків порушення умов
договору, тобто питання про відповідальність сторін за невиконан-
ня (неналежне виконання) договору.

За даним алгоритмом необхідно проаналізувати і старанно ви-
вчити побутовий підряд (ст. 865-874 ЦК України), будівельний
підряд (ст. 875-886 ЦК України) і підряд на проектні та пошукові
роботи (ст. 887-891 ЦК України), договір толінгу (Закон України
«Про операції із давальницькою сировиною в зовнішньоекономіч-
них відносинах» від 15 вересня 1995 р.).

Завдання

Завдання № 1

Кшумовський домовився зі своїм знайомим - ювеліром Давидо-
вичем про виготовлення із лома золота ювелірних прикрас для своєї
дружини. Всі необхідні матеріали були надані Кшумовським. Деякі
прикраси потрібно було зробити за зразком із каталогу «Отто», а деякі
прикраси Кшумовський запропонував виготовити за своїм дизайном,
пояснивши при цьому, що саме він хотів би бачити в кінці роботи.

Через кілька тижнів із журналу Кшумовський дізнався, іцо Дави-
дович брав участь у конкурсі «Кращий ювелір року», де зайняв одне
з призових місць та отримав винагороду в розмірі 1000 гривень. Кшу-
мовський побачив на фотографії прикраси, ідею яких він, як замовник,
описував Давидовичу, а на фотографії ці прикраси були представлені
як авторська робота Давидовича.

Наступного дня Кшумовський звернувся до Давидовича з вимогою
передати йому ювелірні прикраси, які він замовляв, та половину суми,
яку Давидович отримав в якості винагороди, мотивуючи тим, що
представлені на конкурсі прикраси були розроблені за його ідеями та
з його матеріалу, а якщо б цього не було, то і брати участь у конкурсі
Давидович не зміг би.

Давидович звернувся до адвоката з проханням проконсультувати
його з цього приводу.

Надайте мотивовану відповідь відносно цієі ситуації.

Завдання М 2

АТ «Корсар», яке мало на балансі автомобіль АШ)І Аб, звернулося
до СТО з приводу ремонту цього автомобіля, який був після аварії.
Майстер СТО провів огляд автомобіля та встановив, що необхідно від-
рихтувати, відшпаклювати та провести пофарбування крила, а також
замінити фару. Після цього було укладено договір, в якому строк вико-
нання робіт був визначений 16 червня. У вказаний строк представник
АТ «Корсар» прийшов до СТО і від охоронця дізнався, що крило було
відрихтовано і пофарбовано, тобто, всупереч технології, не виконано
стадію шпаклювання. Позаяк майстра не було на робочому місці,
представник вирішив зателефонувати пізніше для того, щоб узгодити

нові строки та питання, які стосуються технологічного процесу, яких
майстер не дотримувався при виконанні роботи.

Цього ж дня майстер вирішив вивезти автомобіль із гаража для
того, щоб подивитися чи є розбіжності кольору між загальним кольо-
ром машини та крилом, яке було пофарбовано. Майстер сів за кермо,
але не зміг впоратитися з керуванням автомобілем і потрапив в аварію,
внаслідок чого автомобіль було дуже пошкоджено.

СТО відмовилося від ремонту нових пошкоджень за свій рахунок,
запропонувавши АТ «Корсар» отримати гроші на відшкодування
шкоди від майстра СТО, мотивуючи також тим, що власник цього ав-
томобіля пропустив строк, який було обумовлено договором, тому він
і повинен нести ризик випадкового знищення або випадкового пошко-
дження речі. Крім того, СТО звернулося до АТ «Корсар» з вимогами
сплатити кошти за вже виконану роботу згідно з умовами договору.

Як має бути вирішена справа?

Як змінилося б рішення, якщо б АТ «Корсар» було не власником
цього автомобіля, а отримало його за договором лізингу? Хто мав
би право на відшкодування шкоди, яка спричинена автомобілю?

Завдання № З

Ресторан «За двома зайцями» запросив для оформлення свого бан-
кетного залу дизайнера Геворкяна. Перед художником була поставле-
на мета - оформлення стін залу для покращання його естетичного ви-
гляду. Оформлення повинно бути.здійснено з матеріалів та за ескізами
Геворкяна. Строк виконання замовлення становив один місяць.

Керівник ресторації звернувся до юрисконсульта з проханням під-
готувати відповідний проект договору.

Дайте правову кваліфікацію відносинам між художником-
дизайнером Геворкяном та ресторацією «За двома зайцями». Які іс-
тотні умови цього догрвору?

Запропонуйте власний проект договору.

Чи змінилося б рішення, якщо б художник-дизайнер був запро-
шений для роботи за завданням та під керівництвом адміністрації
ресторації?

Завдання № 4

Громадянин Ковбасенко уклав з робочими однієї з будівельних ор-
ганізацій договір. Договір мав назву трудового та включав до себе такі
умови: працівники забов’язалися у вільний від роботи час побудувати
на земельній ділянці Ковбасенко з його та частково зі своїх матеріалів
гараж. Окремим списком, який додавався до договору, вказувались
види матеріалів та хто їх надає. Строк закінчення будівництва був
встановлений - 20 травня. Для проведення будівельних робіт необхідна
вода, щоб замішувати цемент, а її на території земельної ділянки не
було. Робітники зробили свердловину для колодязя, використовуючи
спеціальне обладнання, оскільки вода розташовувалась на досить
великий глибині. Однак у ніч з 17 на 18 травня від удару блискавки
гараж повністю згорів. Робочі вимагали від Ковбасенко сплатити за
виконані роботи та матеріали, додатково вимагаючи сплати за буріння
свердловини.

Ковбасенко відмовився сплачувати вартість робіт і матеріалів,
оскільки робота ним не була прийнята, а матеріали загинули не з його
вини, що стосується колодязя, то замовник взагалі не просив цього
робити.

Вирішіть спір між сторонами.

Завдання № 5

Гринь домовився зі своїм сусідом - радіотехніком Зозулею, про те,
що той у вільний від праці час збере для нього магнітофон, придбання
необхідних матеріалів Зозуля взяв на себе. Було встановлено, що Гринь
заплатить Зозулі 400 грн. за роботу та матеріали. Розпочавши роботу,
Зозуля не зміг самостійно розробити нову схему магнітофону, у зв’язку
з чим домовився з інженером Родіоновим про розробку такої схеми за
150 грн., давши йому завдаток в сумі 50 грн. Крім цього, деякі деталі
Зозуля не зміг придбати, тому їх він зробив сам. Зозуля повідомив
Гриня про те, що він повинен йому сплатити не 400 грн., а 700 грн., на
це Гринь відповів, що, уклавши договір, він взявся виконувати роботу
на свій ризик, тому наслідки повинні бути віднесені на його рахунок.
Зозуля стверджував, що обумовлена ними сума при укладанні договору
була лише приблизною, та якщо Гринь не може сплатити вказану суму,
то вони повинні розірвати договір, однак Гринь повинен йому відшко-
дувати понесені витрати в сумі 250 грн. (50 грн., які були сплачені як
завдаток, та 200 грн., сплачені за деталі).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: