41 страница

Не слід випускати з уваги, що на підставі договору доручен-
ня виникає представництво (ст. 237 ЦК України), тобто право-
відношення, в якому повірений зобов’язаний або має право вчинити
правочин від імені довірителя, якого він представляє. Правочин,
вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права
та обов’язки довірителя. Тому саме довіритель виступає стороною
правочину, вчинюваного повіреним на підставі договору доручення
з довірителем.

Як передбачено у ст. 244 ЦК України, представництво, яке
ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою
іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно зі
ст. 1007 ЦК України довіритель зобов’язаний видати повіреному
довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором
доручення.

Форма договору доручення може бути як усною, так і письмо-
вою. За бажанням сторін договір доручення може бути нотаріально
посвідченим. При вирішенні питання про належну форму договору
доручення слід керуватися загальними положеннями про форму
правочину (статті 205-210 ЦК України) та форму договору (ст.
639 ЦК України). Форма довіреності, яка видається довірителем
повіреному на вчинення юридичних дій, передбачених договором
доручення, повинна відповідати формі, в якій відповідно до за-
кону має вчинятись правочин (ст. 245 ЦК України). Тому договір
доручення і довіреність, видана на його виконання, можуть мати
різну форму.

Зміст договору доручення становлять права та обов’язки його
сторін. Основним обов’язком повіреного є вчинення юридичних
дій відповідно до змісту даного йому довірителем доручення. Від-
ступи повіреного від змісту доручення, виданого довірителем,
допускаються лише на умовах та в порядку, визначених ст. 1004
ЦК України. Водночас, як встановлено уст. 241 ЦК України, право-
чин, вчинений повіреним з перевищенням повноважень, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя, якого
він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину до-
вірителем.

Договором доручення може бути встановлено виключне право
повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або
частини юридичних дій, а також строк дії доручення та (або) тери-
торія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Повірений повинен виконати дане йому доручення щодо вчи-
нення юридичних дій особисто. Ця вимога закону, однак, не
перешкоджає покладенню повіреним виконання фактичних дій
(наприклад, збір інформації, переклад, маркетинг тощо) на третіх
осіб. З метою охорони інтересів довірителя повірений має право
передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо
це передбачено договором або якщо повірений був вимушений
до цього обставинами. Повірений відповідає за вибір замісника,
крім випадків, коли замісник повіреного був указаний у договорі
доручення. За дії замісника як за свої власні повірений відповідає
в разі, якщо він не повідомив довірителя про передачу виконання
доручення і не надав необхідних відомостей про замісника.

На вимогу довірителя повірений зобов’язаний повідомляти йому
всі відомості про хід виконання доручення, що надає довірителеві
можливість контролювати і координувати таке виконання. Після
виконання доручення або в разі припинення договору доручення
на повіреного покладається також обов’язок прозвітувати перед
довірителем про виконання доручення та передати йому виправду-
вальні документи, якщо це вимагається за умовами договору та
характером доручення. Оскільки законодавчо форма звіту повіре-
ного не визначена, такий звіт може бути й усним. Проте сторони в
договорі доручення вправі встановити форму звіту повіреного.

Повірений зобов’язаний негайно передати довірителеві все
одержане у зв’язку з виконанням доручення, а довіритель, у свою
чергу, зобов’язаний це негайно прийняти. Довіреність, яку довіри-
тель зобов’язаний видати повіреному на вчинення юридичних дій,
передбачених договором доручення, підлягає поверненню довірите-
леві після виконання повіреним доручення або в разі припинення
договору, якщо строк такої довіреності не закінчився.

Якщо договором доручення не встановлено інше, то довіритель
зобов’язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для
виконання доручення, і відшкодувати йому витрати, пов’язані з
таким виконанням. В оплатних договорах доручення довіритель

зобов’язаний також виплатити повіреному плату за виконання
ним свого обов’язку, якщо тільки самим договором не встановле-
но, що повірений діє безоплатно. Якщо в договорі доручення не
визначений розмір плати повіреному або порядок її виплати, вона
виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних
цін на такі послуги.

Договір доручення припиняється на загальних підставах при-
пинення договору, а також у разі відмови довірителя чи повіреного
від договору, визнання довірителя або повіреного недієздатним,
обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно від-
сутнім, а також у разі смерті (припинення) будь-якої зі сторін до-
говору доручення. Не допускається позбавлення сторін договору
доручення права на відмову в будь-який час від такого договору.
Порядок здійснення відмови від договору доручення, в якому по-
вірений діє як підприємець, а також у разі припинення юридичної
особи - комерційного представника визначений у ст. 1008 ЦК
України.

В разі припинення договору доручення до повного виконання до-
ручення повіреним довіритель повинен відшкодувати повіреному
витрати, пов’язані з виконанням доручення, а якщо повіреному
належить плата — також виплатити йому плату пропорційно вико-
наній ним роботі. Таких обов’язків у довірителя не виникає щодо
частини виконання доручення, яку продовжує повірений після
того, як він дізнався або міг дізнатись про припинення договору.

Відмова довірителя або повіреного від договору доручення не
є підставою для відшкодування збитків, завданих іншій стороні
припиненням договору, крім договорів, в яких повірений діяв
як комерційний представник, а також відшкодування повіреним
збитків, коли після відмови останнього від договору довіритель
позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси.

Особисто-довірчий характер договору доручення зумовлює не-
можливість правонаступництва (спадкування) прав та обов’язків за
ним. Разом з тим, на спадкоємців померлого повіреного, а також на
ліквідатора юридичної особи - повіреного покладається обов’язок
повідомити довірителя про припинення договору доручення та
вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема,
зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.

Завдання

Завдання Л? 1

В якій із нижченаведених ситуацій присутній договір дору-
чення?

1. Бабуся відправила 13-річного онука здати в хімчистку її пальто,
видала для цього внукові необхідну суму грошей, нагадавши, щоб під
час оформлення замовлення в хімчистці внук зазначив саме її ім’я та
домашню адресу, аби потім бабуся могла самостійно за квитанцією
забрати пальто.

2. Металургійний завод для задоволення своїх потреб у сировині
домовився з підприємцем, що той скуповуватиме металобрухт і по-
стачатиме його на завод. Всі витрати підприємця завод зобов’язався
компенсувати.

3. Неповнолітній Сергій дав молодшому братові свою банківську
платіжну картку, оформлену на картковий субрахунок батька, навчив
нею користуватись і відправив його в супермаркет придбати продукти
харчування.

4. З метою поповнення обігових коштів акціонерного товариства за-
гальні збори акціонерів доручили голові правління товариства укласти
кредитний та іпотечний договір з банком.

Завдання № 2

Президент України своїм розпорядженням уповноважив одного з
міністрів України на підписання від імені України угоди про позику
між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку,
листів про фінансові та економічні дані, про показники моніторингу
та оцінки, про прийнятність національних конкурсних торгів.

Які правовідносини і між ким виникли на підставі розпоряджен-
ня Президента України? Чи укладений тут договір доручення? Які
наслідки і для кого зумовить підписання міністром перерахованих
документів? Яку відповідальність може понести міністр у разі
відмови від їх підписання?

Завдання № З

Українське Підприємство після укладення попереднього договору
з австрійською страховою компанією щодо встановлення агентських
відносин доручило ріелторській Фірмі у місячний строк придбати
для Підприємства в м. Києві приміщення, придатне для здійснення
такого виду діяльності. У встановлений договором строк приміщення
придбане не було. Підприємство подало в суд позов до Фірми про від-
шкодування збитків та компенсацію моральної шкоди. Заперечуючи
проти позову, Фірма вказала, що відповідно до ст. 15 Закону України
«Про страхування» посередницька діяльність на території України
з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не
допускається, а тому видане Підприємством Фірмі доручення було
протиправним і його невиконання не може тягти за собою будь-яких
негативних наслідків для Фірми.

Які правовідносини виникли між згаданими особами? Які вимоги
ставить закон до змісту доручення та його виконання повіреним?
Оцініть заперечення Фірми. Як вирішити спір?

Завдання № 4

Позивач найняв Адвоката для ведення справи в господарському
суді. Після кількох судових засідань Адвокат уклав з Відповідачем
мирову угоду, яка була затверджена ухвалою суду, а провадження у
справі припинене. Умови мирової угоди Позивача не задовольнили.
Позивач подав інший позов про стягнення збитків з Адвоката, Від-
повідача і господарського суду солідарно, обґрунтовуючи свої вимоги
тим, що не надавав Адвокатові повноважень на підписання мирової
угоди, чого суд не перевірив.

Чи правомірні вимоги Позивача? Чи зобов'язу є Позивача миро-
ва угода, укладена Адвокатом? Як слід Позивачеві захищати свої
інтереси? Вирішіть справу.

Завдання № 5

16-річний Сашко влітку працює за трудовим договором у комп’ю-
терному клубі. Сашко ознайомився зі змістом ст. 35 ЦК України і по-
просив батьків подати заяву органові опіки та піклування про надання
йому повної цивільної дієздатності. Отримавши їхню відмову, Сашко
попрохав Адвоката звернутися в його інтересах у суд в цілях отримання
рішення про надання Сашкові повної цивільної дієздатності.

Чи можуть Сашко та Адвокат укласти договір доручення на
ведення Адвокатом судової справи від імені та в інтересах Сашка
щодо надання останньому повної цивільної дієздатності? Як
Адвокатові слід проконсультувати Сашка?

Завдання № 6

Повірений на виконання договору доручення забезпечив імпорт
обладнання Довірителеві. Через півроку після отримання обладнання

Довіритель звернувся до Повіреного з вимогою передати Довірителеві
оригінали зовнішньоекономічного контракту та вантажно-митних
декларацій, за яким здійснювався імпорт обладнання. Повірений
відмовився передавати Довірителеві витребувані документи, посилаю-
чись на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні». Тоді Довіритель з метою отримання зазначених
документів звернувся в суд з позовом до Повіреного про примусове
виконання обов’язку передати все одержане у зв’язку з виконанням
доручення.

Як вирішити спір?

Завдання № 7

За договором доручення Довіритель передав Повіреному — юридич-
ній особі рідкісну серію поштових марок для забезпечення демонстра-
ції її на тематичній виставці. Довіритель зареєстрував передачу марок
Повіреному в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Після
відкриття виставки її Організатор надіслав Довірителеві рахунок на
оплату участі у виставці. Довіритель відмовився оплачувати рахунок,
оскільки, укладаючи договір доручення з Повіреним, не розраховував,
що участь у виставці може виявитись платною. Тоді Організатор заявив
про притримання марок до оплати Довірителем рахунку. Оскільки
спір затягнувся, Організатор реалізував предмет притримання По-
купцеві і сплатив виручені кошти на поточний банківський рахунок
Повіреного, вирахувавши з них суму, вказану в раніше виставленому
рахунку. Повірений не зміг перерахувати отримані від Організатора
гроші Довірителеві, оскільки кошти на його банківському рахунку
були арештовані судом в якості забезпечення позову працівників По-
віреного. Довіритель звернувся до юриста за консультацією, як по-
вернути марки та компенсувати понесені збитки і моральну шкоду.

Проконсультуйте Довірителя. Яке правове значення має
реєстрація обтяжень рухомого майна, переданого за договором дору-
чення? Чи відступив Повірений від змісту доручення? Чи зобов'язаний
Довіритель оплачувати рахунок Організатора? Чи мав право
Організатор застосувати притримання марок і реалізувати їх в на-
ступному? Чи можна витребувати марки в Покупця?

Завдання № 8

За усною домовленістю з Фермером Підприємець займався збутом
урожаю яблук, вирощеного Фермером влітку. Підприємець відшуко-
вував овочево-фруктові бази, консервні заводи, магазини та ринки,

37. Зам. 61
досягав домовленостей про ціну і кількість яблук, про що повідомляв
Фермера, який незабаром привозив відповідну кількість яблук і отри-
мував оплату їх вартості. Через півтора місяці Підприємець припинив
таку співпрацю з Фермером, оскільки вважав отримувану від Фермера
плату замалою. Фермер, не маючи змоги самостійно зайнятись збутом
урожаю яблук через зайнятість на осінніх польових роботах, доручив
Адвокату звернутися в суд з вимогою до Підприємця відшкодувати
вартість семи тон нереалізованих яблук, які за наведених обставин,
очевидно, зіпсуються.

Які правовідносини виникли між зазначеними особами? Чи
підлягатиме позов задоволенню?

Завдання № 9

Агентство з працевлаштування за плату зобов’язалось за до-
говором доручення з Заводом забезпечити організований прийом
працівників на виробничу лінію, введення якої в експлуатацію мало
відбутись через три місяці. В день укладення договору Агентству в
особі його директора Завод видав довіреність на підписання трудових
договорів. Строк дії довіреності не був визначений.

На підставі цієї довіреності директор Агентства через півроку
після закінчення формування штату нової виробничої лінії від імені
Заводу уклав трудовий договір з майстром на заміщення вакансії, що
з’явилась. Завод не допустив майстра до роботи, посилаючись на те,
що, по-перше, на момент укладення трудового договору з майстром
договір доручення, за яким Агентство мало право укладати трудові
договори від імені Заводу, припинився, і, по-друге, тижнем раніше
Завод самостійно заповнив вакансію майстра, найнявши працівни-
ка. Майстер подав до Агентства і Заводу позов про відшкодування
ними збитків і компенсацію моральної шкоди солідарно. А Завод
пред’явив Агентству вимоги про компенсацію шкоди, заподіяної ді-
ловій репутації Заводу. Агентство стверджує, що договір доручення
не припинився.

Дайте правову оцінку доводам сторін. Як вирішити справу?

Завдання № 10

Підприємець, який за договором дорученням придбав Фірмі товар,
помер до передачі його довірителеві. Фірма звернулась з вимогою до од-
ного зі спадкоємців негайно передати їй товар. Спадкоємець погодився
це зробити лише за умови, що Фірма компенсує йому витрати, які поніс
Підприємець у зв’язку з покупкою товару за вищу ціну, ніж була обумов-
лена з Фірмою в договорі доручення.

Які правові наслідки зумовлює смерть повіреного? Які права
та обов'язки мають спадкоємці повіреного? Чи правомірні вимоги
Фірми та Спадкоємця? Як слід діяти Фірмі, якій не було відомо
про придбання товару Повіреним за вищою ціною? Як зміниться
вирішення спору, якщо Фірма знала про відступ Повіреного від
змісту доручення?

Тести

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'я-
зується вчинити дії:

а) від власного імені, але за рахунок другої сторони;

б) від імені другої сторони, але за власний рахунок;

в) від імені та за рахунок другої сторони;

г) від власного імені і за власний рахунок.

2. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'я-
зується вчинити певні:

а) фактичні дії;

б) юридичні дії;

в) фактичні і юридичні дії;

г) правильна відповідь відсутня.

3.Істотними умовами договору доручення є:

а) предмет договору;

б) предмет, строк і плата за послуги повіреного;

в) предмет і строк договору;

г) предмет і обов’язок повіреного виконати доручення особисто.

4.Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути:

а) прибутковими для довірителя;

б) здійснені в простій письмовій формі;

в) прибутковими для повіреного;

г) правомірними, конкретними та здійсненними.

5.За виконання свого обов'язку за договором доручення повірений
права на плату:

а) не має;

б) не має, якщо інше не встановлено договором або законом;

в) має, якщо інше не встановлено договором або законом;

г) має в розмірі, визначеному законом або договором.

6.Чи має будь-яка із сторін договору доручення право відмови-
тись від договору на підставі ЦК України?

а) так, і довіритель, і повірений;

б) так, але лише повірений;

в) так, але лише довіритель;

г) ні, жодна із сторін немає такого права на підставі закону.

7. Відмова довірителя від договору доручення:

а) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному
припиненням договору;

б) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному
припиненням договору, але розмір відшкодування не повинен пере-
вищувати витрат, пов’язаних з виконанням доручення;

в) є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному
припиненням договору;

г) не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреномґу
припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким
повірений діяв як комерційний представник.

Контрольні питання

1. Які істотні умови договору доручення та момент його укла-
дення?

2. Чи можливо укладати договір доручення, змістом доручення
якого буде укладення договорів про надання довірителю послуг чи
виконання робіт?

3. Які умови виконання доручення?

4. Чи перешкоджає вказівка закону щодо вчинення саме юридич-
них дій тому, що за договором доручення повірений на виконання
доручення вчиняє і фактичні дії?

5. Відмежуйте договір доручення від договору комісії та агентського
договору.

6. Чи можливо діяти повіреному лише на підставі повноважень,
викладених у договорі доручення, без видачі довіреності?

ТЕМА 49: ДОГОВІР КОМІСІЇ

Питання для обговорення

1. Поняття договору комісії.

2. Комісія і суміжні правові конструкції.

3. Елементи договору комісії.

4. Зміст договору комісії.

5. Припинення договору комісії.

6. Особливості договору консигнації.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України 2003 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003,
№№ 40-44, ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 01.07.1997 р. № 168/97-ВР.

Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами», затверджені наказом
МЗЕЗторгу № 37 від 13.03.1995 р. // Урядовий кур’єр. - 1997. - 6 листопада.

Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операцій при
здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом
Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1997 р.
№ 343 //Закон і бізнес. - 1997. - № 46.

Положення про операції банків з векселями, затверджене Постановою НБУ
№ 258 від 28.05.1999 р.

Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені
наказом МЗЕЗторгу України від 18.12.1995 р. № 168.

Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної
діяльності по цінних паперах, затверджені наказом ДКЦПіФР України № 331
від 23.12.1996 р.

Порядок продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави,
затверджений наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі,
міністерства економіки та Фонду державного майна України № 873/172/2453
від 31.12.1998 р.

Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства
юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 р.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і
валютного контролю» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 17, ст. 184.

Література

Ансон В. Договорное право. - М., 1984. - С. 373-404.

Зайцева В. В. Договоры поручения и комиссии. Агентский договор в праве
Англии и США// В кн.: Гражданское и торговое право капиталистических государств:

Учебник. - 3-є изд., перераб. и доп. - М.: Междунар. отношения, 1993. - С. 367-
378.

Калмыков Ю. X. Комиссия (глава 51) // В кн.: Гражданский кодекс Российской
Федерации. Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель. /
Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. - М.: Международный центр
финансово-экономического развития, 1996. - С. 518-526.

Кротов М. В. Комиссия (глава 43)//В кн.: Гражданское право, Ч. II. Учебник/Под
ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. - М.: ТЕИС, 1996. - С. 560-573.

ЛуцьВ. В. Контрактну підприємницькій діяльності: Навч. посібник. - К.: Юрінком
Інтер, 1999.-С. 189-200.

Флейшниц Е. А. Расчетные и кредитные правоотношения. - М., 1956.

Хохлов С. А. Заем и кредит // Гражданский кодекс, часть вторая. Текст.
Комментарий. - М.: МЦФЭР, 1996.

Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (кер. авт. кол),
Д. В. Боброва, А. С. Довгертта ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - 2-е вид.,
допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 2.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Методичні вказівки

Питання правового регулювання договору комісії широко
висвітлені в роботах дореволюційних, радянських, зарубіжних
та українських авторів. Найбільш повно ці питання знайшли
відображення в роботах Калмикова Ю. X., Луця В. В., Савчен-
ко Л. А., Сохновського А. Ф., Флейшніц Є. А., Хохлова С. А. та
інших авторів.

Договір комісії є одним з традиційних інститутів цивільного
права, який давно відомий переважній більшості сучасних пра-
вопорядків. Договір комісії займає самостійне місце і входить до
складу цивільно-правових договорів про надання послуг, оскільки
предметом цього договору виступає надання послуги, яка спо-
живається у процесі вчинення комісіонером угод за завданням
комітента.

Розкриття поняття договору комісії передбачає виявлення
основних ознак і правової природи цього виду зобов’язання, від-
межування від суміжних правових конструкцій, проведення по-
рівняльного аналізу регулювання комісії в сучасних іноземних
правопорядках.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується
за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити
одну або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок ко-
мітента (ст. 1011 ЦК). Договір комісії має багато спільних ознак
з договором доручення, але головна відмінність комісії від дору-
чення полягає в тому, що комісіонер діє не від імені комітента (як
повірений від імені довірителя у договорі доручення), а від свого
власного імені.

Сторонами договору комісії виступають комісіонер і комітент.
Комітентом є громадянин або організація, в інтересах яких вчиня-
ються угоди з придбання або продажу належного їм майна. Комі-
сіонером виступає особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах
комітента. Комісіонером може бути громадянин або організація. Як
і в договорі доручення, сторони повинні бути повністю дієздатні.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг
у сфері торгового обороту, що передбачають вчинення однієї або
кількох будь-яких угод, за винятком угод, що носять особистий
характер. Предметом договору комісії виступає діяльність комісіо-
нера, тобто послуга, що ним надається, а не сама угода як результат
діяльності комісіонера.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або
без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без за-
значення території його виконання, із зобов’язанням комітента
не надавати третім особам права вчиняти в його інтересах і за його
рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонерові, або
без такого зобов’язання, з умовою чи без умов щодо асортименту
товарів, які є предметом договору комісії. Таке правило закріплене
в ст. 1012 Цивільного кодексу України.

Договір комісії повинен вчинятися в простій письмовій формі, не-
додержання якої тягне за собою наслідки, передбачені ст. 218 ЦК.

Комісіонер повинен укласти обумов.;єну договором угоду в точ-
ній відповідності із вказівками комітента і на умовах, найбільш
вигідних для комітента і згідно з його вузівками, а за відсутності
таких вказівок - згідно зі звичаями ділового обороту або іншими
вимогами, що звичайно ставляться. Які-о комісіонер вчинив угоду
на умовах більш вигідних, ніж ті, то г V:и зазначені комітентом,
уся вигода, якщо в договорі не перед 6 а інше, надходить комі-
тентові.

Як і в договорі доручення, комісіонерові, що діє як підприємець,
комітент може надати право відступати від його вказівок без по-
переднього запиту. У цьому разі комісіонер повинен у розумний
строк повідомити комітента про допущені відступи, якщо інше не
передбачено договором. Інша справа коли відступи комісіонера
від вказівок комітента стосуються ціни, за якою комісіонер має
продати або купити майно. Відступи від вказівок комітента до-
пускаються в тих же випадках, що і при договорі доручення.

Виконавши доручення, комісіонер зобов’язаний надати комі-
тенту звіт і передати йому все отримане за договором комісії. При
невиконанні третьою особою укладеної угоди комісіонер зобов’яза-
ний повідомити про це комітента, зібрати необхідні докази, а також
на вимогу комітента передати йому права по такій угоді.

Відсутність у законі вимоги особисто виконувати зобов’язання
комісіонером, якщо інше не передбачено договором, дозволяє ко-
місіонерові залучати до його виконання третіх осіб, в тому числі
шляхом укладення договору субкомісії. Це право прямо перед-
бачено ст. 1015 ЦК, за якою комісіонерові, за згодою комітента,
надається право з метою виконання договору комісії укласти до-
говір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним
за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії
комісіонер набуває щодо субкомісіонера прав та обов’язків комітен-
та. До припинення договору комісії комітент не має права без згоди
комісіонера вступити у безпосередні відносини із субкомісіонером,
якщо інше не передбачено договором комісії.

Комітент зобов’язаний прийняти від комісіонера все виконане
за договором комісії і оглянути майно, придбане для нього комісі-
онером. Все майно, яке знаходиться у комісіонера і надійшло до
нього від комітента або придбане комісіонером для комітента, є
власністю комітента. Комітент зобов’язаний виплатити комісій-
ну винагороду і відшкодувати понесені комісіонером витрати на
виконання комісійного доручення. Комісійна винагорода випла-
чується після виконання договору комісії, якщо інший порядок не
встановлений договором. Комісійна винагорода може встановлю-
ватися у вигляді відсотку від суми вчиненої комісіонером угоди,
в твердій сумі або у вигляді поєднання твердої суми і відсотків від
суми вчиненої угоди.

Договір комісії може бути припинений в односторонньому по-
рядку шляхом скасування доручення комітентом або відмови від
виконання договору комісіонером, коли строк не встановлений
договором. Комітент, який відмовився від договору або отримав
повідомлення комісіонера про відмову від виконання договору,
зобов’язаний розпорядитися своїм майном, тобто дати комісіоне-
ру вказівки про те, куди і яким чином йому належить передати
майно комітента. Договір комісії припиняється у випадку смерті
комісіонера-громадянина, визнання його недієздатним, обмежено
дієздатним, безвісно відсутнім або оголошення померлим, а також
у випадку ліквідації юридичної особи.

Особливим різновидом комісійних операцій виступають опе-
рації консигнації. До операцій консигнацій належать операції
з реалізації товарів, згідно з якими одна сторона (консигнатор)
зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) про-
тягом певного часу (терміну угоди) за обумовлену винагороду про-
дати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать
консигнантові. У договорі консигнації передбачається обов’язок
консигнатора здійснювати рекламу товару, надавати можливість
потенційним покупцям безпосередньо оглядати товар, перевіряти
його в роботі тощо. Як і в договорі комісії, право власності на товар
до моменту його продажу третій особі належить консигнантові і до
консигнатора не переходить.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: