44 страница

Про свій намір достроково припинити дію договору страхування
будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як за ЗО
календарних днів до дати припинення дії договору страхування,
якщо інше ним не передбачено.

У випадках дострокового припинення дії договору страхування,
крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника
страховик зобов’язаний повернути йому страхові платежі за
період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуван-
ням нормативних витрат на ведення справи, визначених при
розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум
та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором
страхування. У разі, якщо вимога страхувальника обумовлена
порушенням страховиком умов договору страхування, то остан-

ній повинен повернути страхувальнику сплачені ним страхові
платежі повністю.

При достроковому припиненні договору страхування, крім
страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику по-
вертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога
страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов до-
говору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі
за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуван-
ням нормативних витрат на ведення справи, визначених при роз-
рахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та
страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором
страхування.

Крім цього, у разі дострокового припинення дії договору страху-
вання життя страховик зобов’язаний виплатити страхувальнику
викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором
страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невико-
нанням страхувальником умов договору страхування, у такому
випадку страхувальнику повертається викупна сума.

У всіх випадках дострокового припинення договору страхування
Закон «Про страхування» забороняє повернення коштів готівкою,
якщо платежі було здійснено в безготівковій формі.

У випадках, передбачених ЦК України, договір страхування
може вважатися недійсним або є нікчемним. У даному випадку слід
мати на увазі загальні умови дійсності правочинів, які встановлені
ст. 203 ЦК.

Крім цього, Закон України «Про страхування», ЦК встановлює
додаткові підстави для визнання договору недійсним, а саме:

якщо його укладено після страхового випадку;

якщо об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає кон-
фіскації на підставі судового рішення, що набуло законної сили.

У всіх випадках договір страхування визнається недійсним у
судовому порядку.

Однією з галузей страхування є особисте страхування, яке
здійснюється з метою надання певних послуг як фізичним (окре-
мим громадянам, членам їх сімей), так і юридичним особам (на-
приклад, страхування працівників підприємств від нещасних
випадків). Важливо з’ясувати, що особисте страхування має певні
особливості, які зумовлені тим, що при його здійсненні дуже важ-
ко правильно оцінити ризик, який береться на страхування. Че-
рез це особисте страхування пов’язане, по суті, із установленням
умовної страхової суми, яка лише наближено відбиває збиток, що
його може завдати страховий випадок.

Студент повинен знати, що в особистому страхуванні виді-
ляються підгалузі. Підгалузями особистого страхування є: страху-
вання життя (пенсій), страхування від нещасних випадків, медичне
страхування.

Страхування життя (пенсій) є однією з підгалузей страхування,
яке проводиться з метою організації страхового захисту окремих
громадян та членів їх сімей на випадок виникнення різних подій,
які впливають на життя, здоров’я та працездатність. Страхуван-
ня життя відноситься до накопичувальних видів страхування,
оскільки характеризується нагромадженням страхових сум про-
тягом дії договору страхування.

Страховими випадками при страхуванні життя є смерть
застрахованої особи під час дії договору страхування, а також її
дожиття до певного віку або події, якою може бути одруження,
народження дитини, вихід на пенсію. У зв’язку зі специфікою осо-
бистого страхування дещо змінює свій зміст ознака надзвичайності,
що є передумовою виникнення страхових правовідносин. Якщо
такі події, як настання смерті, нещасний випадок, втрата здоров’я
зберігають надзвичайний характер, то факт дожиття застрахова-
ного до закінчення терміну страхування чи обумовленої події не
можна віднести до надзвичайної події, хоч дожиття залежно від
віку застрахованого та інших чинників також пов’язане з певною
мірою страхового ризику і тому є страховим випадком.

Страхування життя поділяється на певні види. Практика
страхування виробила такі види страхування життя: змішане
страхування життя, страхування дітей, страхування до вступу в
шлюб, довічне страхування і страхування додаткової пенсії. Одним
із популярних видів страхування життя є змішане страхування
життя. Змішане страхування має місце тоді, коли в одному договорі
встановлюється декілька видів відповідальності страховика на
випадок настання певних страхових випадків, а саме: дожиття за-
страхованого до закінчення дії договору, на випадок смерті, втрата
страхувальником здоров’я від нещасного випадку.

Договори страхування життя укладаються на основі Правил
страхування, які розробляються страховою компанією. Як свідчить
практика, договори змішаного страхування життя є довгостроко
вими і можуть укладатися на різні за тривалістю роки (3, 5, 10,
15, 20 років).

Практика страхових компаній встановила обмеження також і
щодо суб’єктного складу страхувальників. Не можуть укладатися
дані договори із непрацюючими інвалідами 1 групи, з інвалідами

2 групи, хворими хронічними захворюваннями або на СНІД.

За умовами договору страхування життя страхувальникові на-
дається право достроково припинити договір страхування. У цьому
випадку страхувальник одержує викупну суму, яка залежить від
розміру сплачених страхових внесків і строку дії договору стра-
хування з урахуванням інвестиційного доходу. Водночас страху-
вальникові надається можливість поновити договір страхування,
якщо викупна сума не була йому виплачена і договір страхування
ще не закінчився.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страху-
вання страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі
страхову суму. Виплати, які були пов’язані із наслідками нещас-
них випадків під час дії договору, не впливають на її розмір.

Якщо протягом дії договору застрахований помер, це тягне та-
кож обов’язок страховика виплатити обумовлену в договорі суму.
Проте в деяких випадках страхова компанія звільняється від від-
повідальності (наприклад, якщо смерть застрахованої особи є на-
слідком скоєння умисного злочину. У цьому випадку виплачується
не страхова, а викупна сума, яка залежить від фактично сплаченого
внесками періоду страхування на день смерті застрахованого).

Страхування від нещасних випадків - це ризикове страхування,
яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхуван-
ня життя, передбачає виплату страхової суми лише при настанні
страхового випадку (у повному розмірі або її частини). Виплати
страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні
терміну дії договору страхування не передбачаються.

Страхування від нещасних випадків може мати обов’язкову
або добровільну форму. Обов’язкове страхування визначається
нормативними актами України (Законами, Постановами Кабінету
Міністрів, де визначається перелік об’єктів страхування, обсяги
страхування, відповідальності, порядок сплати страхових плате-
жів, коло страхових організацій, яким доручається здійснювати
обов'язкове страхування). До особливої категорії обов’язкового
страхування відноситься обов’язкове особисте страхування від
нещасних випадків на транспорті.

Обов’язкове страхування залежно від джерела сплати страхо-
вих платежів поділяється на: державне обов’язкове (народних
депутатів, працівників правоохоронних органів, державних по-
даткових інспекцій та ін.). Джерелом сплати в даному випадку є
Державний бюджет, і в разі неплатоспроможності страховика з
таких видів страхування держава гарантує виконання зобов’язань
перед страхувальниками; обов’язкове, як страхування на транс-
порті; працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів
добровільних і пожежних дружин; життя і здоров’я спеціалістів
ветеринарної медицини; членів екіпажу та авіаційного персоналу;
працівників ризикових професій народного господарства від не-
щасних випадків.

Страхування від нещасних випадків у добровільній формі відбу-
вається на основі Правил страхування від нещасних випадків, які
отримала в установленому порядку відповідна страхова компанія.
Дані правила можуть доповнюватися особливими умовами страху-
вання дітей, спортсменів, туристів, пасажирів, які відображають
особливості ризику цих категорій застрахованих.

Зобов’язання майнового страхування виникають з приводу
таких об’єктів правової охорони як майна; тварин; морського;
домашнього майна, що належить фізичним і юридичним особам;
ризику непогашення кредитів і відповідальності позичальників за
непогашення кредитів та інших фінансових ризиків тощо.

Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу
чи неплатоспроможності позичальників, який формується у про-
цесі кредитування.

У механізмі дії кредитного страхування особливе місце займає
страхування банківських кредитів, а саме: страхування ризику не-
погашення кредиту та страхування відповідальності позичальника
за непогашення кредиту. Об’єктом страхування за цими договорами
є відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за
своєчасне та повне погашення кредитів і відсотків за користування
кредитами протягом строку, встановленого у договорі страхування.
Відповідальність страховика настає, якщо страхувальник (банк)
не одержав обумовлену кредитним договором суму після настання
строку платежу, передбаченого кредитним договором, або строку,
встановленого банком при невиконанні позичальником умов кре-
дитного договору.

Зобов’язання морського страхування виникають на підставі
договорів морського страхування. Об’єктом морського страхування
може бути будь-який майновий інтерес, пов’язаний з торговельним
мореплавством.

При вивченні даного питання студент повинен ознайомитися
із розділом «Морське страхування» Кодексу торговельного море-
плавства України, оскільки він є основним нормативним актом,
відповідно до якого здійснюється морське страхування в Україні.

Завдання

Завдання № 1

Громадянин Крамаренко звернувся до страхової компанії з про-
ханням укласти договір страхування жилого будинку, який належить
на праві власності його батькам. Агент страхової компанії відмовив в
укладенні даного договору, мотивуючи свою відмову тим, що, оскільки
будинок не є приватної власністю Крамаренка, останній не має сто-
совно будинку страхового інтересу. Крамаренко, у свою чергу, ствер-
джував, що, якщо він у договорі зазначений вигодонабувачем, то такий
договір повною мірою відповідатиме вимогам законодавства.

Що слід розуміти під страховим інтересом? Яке значення стра-
хового інтересу в укладенні договору страхування?

Як слід вирішити ситуацію?

Завдання № 2

У жовтні 2000 р. громадянка Трав’янко, ознайомившись із реклам-
ною об’явою в обласній газеті «Полтавський вісник» про те, що всі
особи, які оформлять річну підписку на цю газету, будуть застраховані
НАСК «Оранта» від нещасного випадку, оформила підписку на «Пол-
тавський вісник» на 2001 р. 23 жовтня 2001 р. під час посадки на
поїзд Трав’янко Ы. впала під вагон, що призвело до ампутації нижніх
кінцівок і пальців на руках. Справедливо вважаючи, що страховий
випадок настав, Трав’янко звернулася до НАСК «Оранта» за випла-
тою страхової суми. Проте в Полтавській обласній дирекції НАСК
«Оранта» їй було відмовлено у виплаті страхової суми із посиланням на
Правила добровільного страхування громадян від нещасних випадків,
відповідно до яких застрахованою вважається особа у віці від 16 до
69 років, тоді як вік громадянки становить 71 рік. Оскільки вимоги
Трав’янко не були задоволені, вона звернулася із позовною заявою до
суду.

Чи було в даному випадку укладено договір страхування?

Яке значення мають Правила страхування?

Яке рішення повинен прийняти суд?

Завдання № З

Громадянин Михайленко звернувся до суду з позовом до страхової
компанії «Оранта-Дніпро» про стягнення грошової суми у розмірі 2 879
грн., посилаючись нате, що 12 вересня 2001 р. він в офісі відповідача
заповнив заяву через страхового агента на отримання страхового
полісу від відповідача про страхування життя і сплатив страховий
внесок у зазначеній сумі. На думку позивача, страхова компанія по-
винна була повідомити про початок дії договору страхування, але не
повідомила. З огляду на це, позивач звернувся з письмовою заявою
про повернення страхового внеску та відмовився від подальшого
співробітництва. Ні страхового полісу, ні договору страхування по-
зивач з відповідачем не підписував, тому вважає, що відповідач не-
законно утримує сплачену ним суму.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,
посилаючись на те, що після підпису заяви на згоду укладення до-
говору страхування життя та сплати позивачем суми премії, договір
страхування вважається укладеним незалежно від того чи підписаний
страховий поліс та договір страхування самим страхувальником чи
ні, страхування життя відбулося за внутрішніми правилами страху-
вання. З огляду на це представник відповідача просив суд відмовити
в задоволенні позову.

Що слід розуміти під договором страхування?

Які істотні умови договору страхування?

Обґрунтуйте рішення суду.

Завдання № 4

У договорі страхування яхти строком на один рік з моменту укла-
дення договору (з 1.01.2002 р. до 31.12.2002 р. включно) була перед-
бачена сплата страхової премії в розстрочку. Страхувальник Петренко
повинен був сплачувати чергові страхові внески щоквартально, не
пізніше 20-го числа першого місяця поточного кварталу.

5 жовтня трапився страховий випадок (пошкодження яхти в
акваторії порту). Страхова компанія 15 жовтня виплатила страхове
відшкодування, зменшивши при цьому розмір належної страхової ви-
плати на суму останнього квартального внеску. Страхувальник запере-
чував проти такого зарахування, пояснюючи, що страхова компанія
мала право зараховувати суму квартального страхового внеску тільки
в тому разі, якщо його внесення було б ним прострочено.

Чи має право страхова компанія вираховувати страховий вне-
сок із суми страхової виплати?

Які наслідки невиплати в строк чергових страхових внесків за
умови внесення страхової премії в розстрочку?

Завдання № 5

Слідчий прокуратури Дарницького району звернувся до Державної
комісії з регулювання ринків фінансових послуг з проханням дати
відповідь, чи відповідає закону укладення страховою компанією
двох договорів страхування із страхувальником - великим науково-
виробничим підприємством. Кожний із цих договорів був укладений
стосовно одного і того самого майна — повітряного судна, причому, в
цих договорах була зазначена однакова страхова сума - 1 млн дол.
СІЛА. Другий договір був укладений на три дні пізніше першого до-
говору. Строк страхування в договорах був однаковим.

Страхова компанія пояснила представникові Департаменту, що
в один із договорів включено ризик «загибелі повітряного судна з
причин, які зумовлені необережними діями працівників страхуваль-
ника», у другому договорі умови про такий ризик немає. У Департа-
мент фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України був
поданий також документ, який підтверджує, що вартість повітряного
судна значно більша, ніж загальна страхова сума за договорами стра-
хування.

Чи були допущені порушення при укладенні даних договорів
страхування?

Дайте обґрунтовану відповідь на запитання слідчого проку-
ратури.

Завдання № 6

Внаслідок аварії, яка трапилася на шляху руху міжміського ав-
тобуса, загинув пасажир Сидоренко. На його утриманні перебували
дружина і двоє неповнолітніх дітей. Дружина Сидоренка звернула-
ся в управління міжміських пасажирських перевезень з вимогою
про відшкодування шкоди, яка зумовлена загибеллю годівника.
Управління порадило громадянці звернутися до страхової організації.
Страхова організація, з’ясовуючи обставини справи, встановила, що
Сидоренко у зв’язку з тим, що прибув за кілька хвилин до відправлення
автобуса, не зміг взяти проїзний квиток. З огляду на це, страхова
організація відмовила у виплаті страхової суми, адже, на думку пред-
ставника страхової організації, в даному випадку не був укладений
договір страхування. Дружина потерпілого, не погоджуючись із
позицією страхової організації, звернулась до суду.

Чи може вважатися в даному випадку договір страхування
укладеним?

Чи має право дружина Сидоренка на одержання страхової ви-
плати?

Обґрунтуйте рішення суду.

Тести

1. Договір страхування - це:

а) реальний договір;

б) консенсуальний договір;

в) за загальним правилом реальним, проте може бути і консенсу-
альним.

2.Страховиками можуть бути:

а) товариства з обмеженою відповідальністю;

б)акціонерні товариства;

в) державні підприємства.

3.Предметом страхування не може бути:

а) відповідальність за неповернення кредиту;

б) ризик неотримання виграшу у лотереї;

в) ризик неповернення прибутку.

4.Істотними умовами договору страхування є:

а) предмет договору страхування;

б) страховий випадок;

в) розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний про-
вести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума);

г) розмір страхового платежу і строки його виплати;

ґ) строк договору;

д) умова про сторони договору та вигодонабувача;

е) умови про відповідальність страховика;

є) інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

5.Правила страхування розробляються:

а) для добровільного страхування;

б) для обов’язкового страхування;

в) для кожного виду страхування.

6. Страхувальники вносять страхові платежі за договорами
страхування життя:

а) у грошовій одиниці України;

б) у будь-якій грошовій одиниці за вибором страхувальника;

в) у національній валюті України чи у вільно конвертованій валюті
за вибором сторін.

7. Спеціальним уповноваженим центральним органом виконав-
чої влади у справах нагляду за страховою діяльністю є:

а) Державна комісія з регулювання ринків страхових послуг
України;

б) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України;

в) Міністерство фінансів України.

8. Страхові брокери укладають договір страхування:

а) від свого імені на користь третьої особи;

б) від імені третьої особи та на її (третьої особи) користь;

в) від свого імені або від імені третьої особи залежно від умов бро-
керської угоди.

9. Несвоєчасне повідомлення страхувальником, без поважних
причин, страховика про настання страхового випадку має свої
наслідком:

а) відмову у виплаті страхових виплат або відшкодувань;

б) зменшення суми страхової виплати або страхового відшкодуван-
ня на умовах і в порядку передбаченому договором страхування;

в) сплату страхувальником визначеного розміру неустойки.

Контрольні питання

1. Наведіть визначення понять та ознаки договору страхування.

2. Вкажіть які вимоги ставить законодавець до страховика.

3. Визначте відмінність між поняттями «страховий ризик» та
«страховий випадок».

4. Визначте відмінність між поняттями «суброгація» та «регрес».

5. Як співвідносять правила страхування та договір страхування.

6. Чи вправі особа укладати договір страхування життя третьої
особи.

7. Що є об’єктом морського страхування?

ТЕМА 52: ДОГОВІР ПОЗИКИ

Питання для обговорення

1. Поняття та правова природа позики. Відокремлення позики
від суміжних правових конструкцій. Співвідношення позики і по-
зички, позики і кредиту (банківського кредиту).

2. Поняття та ознаки договору позики. Елементи договору по-
зики.

3. Зміст договору позики.

4. Форма договору позики. Предмет договору позики.

5. Класифікація видів позики. Поняття ломбардної позики.
Правове регулювання і статус ломбардів. Види і особливості лом-
бардних операцій. Правовий режим кредитно-фінансових послуг
кредитної спілки. Поняття і елементи позики під заставу цінних
паперів.

6. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання
договору позики. Забезпечення виконання договору позики. При-
пинення договору позики.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 27. - Ст. 181; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від
23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 40. - Ст. 364; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 р. // Уря-
довий кур’єр від 17.01.2001 р.; з наступними змінами і доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валют-
ного контролю» від 19 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.
-№ 17.-Ст. 184.

Положення «Про кредитування», затверджене постановою Правління НБУ від 28
вересня 1995 р. № 246.

Правила побутового обслуговування населення, затверджені Постановою Кабі-
нету Міністрів України від 16.05.1994 р. № 313.

Роз’яснення Президії Вищого арбітражного Суду України № 02-5/706 від 06.10.1-
994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладенням та
виконанням кредитних договорів».

Література

Андреев В. К. О займе, смежных договорах и банках // Эж-Юрист. - 1999.
-№31.

Банковский портфель-3 / Отв. ред. Коробов Ю. И. и др. - М.: СОМИНТЭК,
1995.

Беляков М. М. Вексель как важнейшее платежное средство. - М.: Трансферт,
1992.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения. - М.,
1997.

Гражданское право, Ч. II. Учебник/Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. - М.:
ТЕИС, 1996.

Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. - 3-є
изд., перераб. и доп. - М.: Междунар. отношения, 1993.

Дождев Д. В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под ред. члена-корр.
РАН, проф. В. С. Нерсесянца. - М.: ИНФРА-М - НОРМА, 1997.

Иоффе О. С. Советское гражданское право. Ч. 2. - Л., 1961.

Краснокутский В. А., Кляцкин М. Г., Рындзюнский Г. Д. Практика договоров. Ру-
ководство к составлению договоров и сделок по действующему законодательству
с примерами и образцами // Юридическое издательство Наркомюста Р.С.Ф.С.Р.

- Москва. - 1925.

Кривенда О. В. Окремі аспекти поняття і правової природи позикових відносин //
Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 9.

Кривенда О. В. Визнання договору позики безгрошовим (безвалютність пози-
ки) // Підприємництво, господарство і право. - 2001.-№11.

Кривенда О. В. Цивільно-правове регулювання позикових відносин в Україні:
Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 2003. - 22 с.

Майданик Р. А., Майданик Н. І. Ломбардні операції в Україні (практика і проблеми
правозастосування) // Бізнес. - 1999. - 31 травня. - № 22 (333).

Майданик Р. А. Кредитні спілки (статус і кредитно-фінансові операції) // Біз-
нес. - 1999. - 1 листопада. - № 44 (355); 1999. - 8 листопада. - № 45 (356); 1999.

- 15 листопада. - № 46 (357).

Меер Д. И. Русское гражданское право: Ч. 2. - М., 1997.

Новицкий И. Б. Заем. - М., 1925.

Новоселова Л. А. О понятии и правовой природе безналичных расчетов // Со-
держится в правовой системе ГАРАНТ.

Новоселова Л. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности. - М.:
ЮрИнформ, 1996.

Рябко Л. О. О разграничении понятий «ссуда» и «кредит» // Предпринима-
тельство, хазяйство и право. - 2000. - № 10.

Санфилиппо Ч. Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д. В. Дожде-
ра-М.: БЕК, 2000.

40. Зам. 61

Трутень В. В. Позика// В кн.: Зобов’язальне право. Теорія і практика. Навчальний
посібник/За ред. проф. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Хохлов С. А. Заем и кредит// Гражданский кодекс, часть вторая. Текст. Коммен-
тарий. - М.: МЦФЭР, 1996.

Флейшниц Е. А. Расчетные и кредитные правоотношения. - М., 1956.

Методичні вказівки

Позика є одним із найдавніших інститутів цивільного права,
який займає істотне місце в системі традиційних інститутів цивіль-
ного права. Тому вивчення цієї теми рекомендується розпочинати

з питань виникнення та еволюції позикових відносин у стародав-
ньому римському праві та інших правопорядках минулого.

Позикою (шиіииш) в римському праві визнавався односторон-
ній реальний, безоплатний або оплатний правочин, який містить у
собі передачу власності на гроші або інші замінні речі від позико-
давця позичальнику, який зобов’язується повернути таку ж саму
кількість речей того ж самого роду і якості.

Незважаючи на зовнішню схожість з позикою у назві, від від-
носин позики істотно відрізнялася позичка (сошшосіаіит), яка
виступала видом договору «передачі для споживання», за яким
індивідуально визначена річ, неспоживана при її господарському
використанні, безоплатно передавалась позичкодавцем у користу-
вання іншій особі — позичальнику, для того, щоб останній скорис-
тався нею у відповідності із звичайним економічним призначенням
і після використання або ж у встановлений строк повернув. На
відміну від позики, при позичці передавалося не право власності
на річ, а лише просте матеріальне утримання речі, без наміру за-
лишити її собі.

Зазначені відмінності договорів позики і позички покладені в
основу відмежування цих інститутів і в сучасному праві.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується
повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму
позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості
(ст. 1046 ЦК України).

Позику слід розглядати в широкому і вузькому розумінні.
В широкому розумінні позика виникає при будь-якому борговому
зобов’язанні. У вузькому розумінні позика виникає на підставі
приватно-правових правочинів, в силу яких одна сторона передає
у власність іншій стороні гроші або інші речі, визначені родовими
ознаками, під зустрічне зобов’язання повернути їх у майбутньому
в такій же кількості та роду.

Позика є зобов’язанням, в якому гроші виступають засобом
передачі і накопичення заборгованості і не виступають платежем
на її погашення між учасниками правовідношення.

За своїми правовими ознаками договір позики є одностороннім,
реальним, оплатним або безоплатним правочином.

Односторонність позики полягає в тому, що в цьому договорі
права вимоги, не обтяжені жодними обов’язками, існують винят-
ково у позикодавця, а обов’язок повернути рівну позиченій суму
грошей або рівну кількість родових речей покладений на пози-
чальника. Жодних обов’язків у позикодавця щодо позичальника
і жодних прав у позичальника щодо позикодавця не існує.

Основною особливістю і характеристикою договору позики, що
відмежовує його від інших подібних цивільно-правових конструк-
цій, є його реальність. Таким чином, договір позики набирає чин-
ності не з моменту його підписання і навіть не з моменту вказівки в
самому тексті договору строку передачі позики, а тільки тоді, коли
позикодавець передав предмет позики позичальнику.

Суб’єктами договору позики виступають позикодавець і по-
зичальник. Загалом, з урахуванням специфіки конкретного
різновиду позики та її мети, і на стороні позикодавця, і на стороні
позичальника можуть виступати будь-які учасники цивільних
відносин.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: