Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






48 страница




Дозорцев В. А. Авторский договор и его типы // Сов. государство и право. -
1977.-№ 2.-С. 43-50.

Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодифика-
ции. Сборник статей. - М.: Статут, 2003. -416 с.

Дюма Ролан. Литературная и художественная собственность. - М., 1993.

Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. -
36. документів, матеріалів, статей / За заг. ред. О. Д. Святоцького. - К.: Ін Юре,
2003.-368 с.

Интеллектуальная собственность. Сборник типовых договоров. -М., 1995.

Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: 36. Наук, статей /
За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Ко-
рецького НАН України, 2002. - 424 с.

Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учеб-
ник. - М.: НОРМА, 2000. - 480 с.

Клейменова С. М. Видавничий договір як інститут авторського права// Держава
і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 7. - К., 2000.

Клык Н. Л. Охрана интересов сторон по авторскому договору. - Красноярск,
1987.

Макода В. Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. - К.: УАБ, 2000.

- 172 с.

Мельник О. М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в
Україні. - Харків, 2002. - 362 с.

Мусияка В. Л. Авторские договоры. - К., 1988.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За ред.

О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005.
-Т. 1.- 832 с.; Т.2.- 1088 с.

Основи інтелектуальної власності. - К.: Ін Юре, 1999. - 578 с.

Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. пособие / Под ред. С. А. Смир-
нова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 352 с.

Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті. - К.: Школа, 2004. - 144 с.

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України. -
К.: Юрінком Інтер, 1998. - 336 с.

Право інтелектуальної власності. Академ, курс: Підручник для студентів вищих
навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. - 2-ге вид., переробл.
та допов. - К.: Ін Юре, 2004. - 672 с.

Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: 36. наук, статей /
За ред. Ю. С. Шемчушенка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Ко-
рецького НАН України, 2004. - 548 с.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации.
Учебник. 2-е изд. - М.: Проспект, 2001. - 752 с.

Сидоров Я. О. Становлення інституту комерційної концесії в Україні (цивільно-
правовий аспект): Автореф. дис.... канд. юр. наук: 12.00.03. - Харків. - 2004. - 22 с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. До-
вгертта ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. розробників
Цивільного кодексу України. - К.: Істина. - 928 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 1. - 692 с.; Ч. 2. - 896 с.

ЦиратА. В. Франчайзинг и франчайзинговый договор: Учебн.-практ. пособие. -
К.: Истина, 2002.-240 с.

Цірат Г. В. Договори франчайзингу: Автореф. дис.... канд. юр. наук: 12.00.03.
Ін-т міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. - 22 с.

Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий
аспект. - Харків, 2002. - 368 с.

Штумпф Г. Лицензионный договор. - М., 1988.

Юрченко А. К. Издательский договор.-Л., 1988.

Методичні вказівки

Одним з основних правових засобів опосередкування відносин
з приводу створення і використання результатів інтелектуальної,
творчої діяльності виступають договори у сфері інтелектуальної
власності. У системі договірних зобов’язань вони відіграють подвій-
не значення: з одного боку - сприяють реалізації майнових прав та
інтересів авторів (винахідників, виконавців) та їх правонаступни-
ків, з іншого - забезпечують можливість доступу й ознайомлення
членів суспільства з результатами творчої діяльності.

Необхідно враховувати, що у галузі інтелектуальної діяльності
укладається велика кількість різних за своїм характером і при-
родою договорів, певну частину з яких становлять специфічні
договірні конструкції, притаманні лише зазначеній сфері. Різно-
манітність видів творчої діяльності обумовлюють численність
правочинів, якими опосередковуються відносини по створенню
і використанню їх результатів. До основних видів правочинів у
галузі інтелектуальної власності належать: ліцензія, ліцензійний
договір, договір про створення за замовленням та використання
об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання
виключних майнових прав інтелектуальної власності та договір
комерційної концесії (франчайзингу).

Окрему групу правочинів становлять договори, що стосуються
інтелектуальної діяльності у галузі авторського права та суміжних
прав (видавничий договір, договір про депонування рукопису,
постановочний договір, сценарний договір, договір художньо-
го замовлення, договір про використання твору декоративно-
прикладного мистецтва у промисловості, договори у сфері створен-
ня і використання об’єктів суміжних прав, договір на управління
майновими правами авторів на колективній основі тощо).

Договори у сфері інтелектуальної власності можуть регулювати
відносини як з приводу створення об’єкта інтелектуальної власнос-
ті, так і щодо використання раніше створеного об’єкта. Існують
правочини, які передбачають створення та передачу результату
творчості для використання у встановленому обсязі.

Договорам про розпорядження майновими правами інтелек-
туальної власності притаманні свої специфічні ознаки, що від-
різняють їх від інших видів правочинів і обумовлюють їх особливе
місце у системі договірних зобов’язань. Крім того, кожна група
договорів характеризується наявністю ряду відмінних особливос-
тей, які також необхідно засвоїти студентам при вивченні даної
теми.

Сторонами договорів у сфері інтелектуальної діяльності висту-
пають автори, винахідники (творці) та інші юридичні чи фізичні
особи, у яких суб’єктивні права на результати творчості виникають
на підставі договору чи закону (правонаступники). Іншою стороною
авторських договорів виступає, як правило, організація, яка за
характером своєї діяльності може використовувати об’єкт інтелек-
туальної власності обумовленим способом.

Слід мати на увазі, що, хоча фізична особа визнається автором
(творцем) незалежно від досягнення нею відповідного віку, до
досягнення 14 років вона не може самостійно укладати договори
з приводу створення і використання результатів літературної,
художньої чи наукової творчості. Стороною таких договорів ви-
ступають батьки, усиновителі або опікуни малолітньої особи, які
здійснюють права у сфері інтелектуальної власності від її імені та
в її інтересах.

Для укладення договору з приводу використання твору, ство-
реного у співавторстві, необхідна згода всіх його творців. Право
на опублікування чи іншого використання твору належить од-
наковою мірою всім співавторам, жодний із яких не може без
достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на використання чи
зміну твору.

Слід звернути увагу на те, що не кожний об’єкт інтелектуальної
діяльності може стати об’єктом договору у сфері інтелектуальної
діяльності. Об’єктом договорів, спрямованих на використання
результатів творчої діяльності, є лише ті, що у встановленому
порядку визнані об’єктами інтелектуальної власності. Твори
літератури, науки, мистецтва мають бути виражені у матеріальній
формі і відповідати вимогам новизни. На відміну від результатів
науково-технічної творчості, які для одержання правової охорони
повинні бути визнані у встановленому порядку об’єктами, при-
датними для надання їм такої охорони, кваліфікація результатів
літературної та художньої творчості на предмет охороноздатності
законодавством не передбачається.

Об’єктами договорів у сфері інтелектуальної власності можуть
бути твори, які уже існують на момент укладення договору. У
певних випадках договором може бути передбачений обов’язок
створення твору у майбутньому (договір художнього замовлення).
Усі договори у сфері інтелектуальної діяльності мають укладатися
у письмовій формі.

Варто підкреслити, що значна кількість договорів у сфері ав-
торського права передбачають створення автором нового твору та
передачу його для використання відповідній організації у формі
одного правочину, у той час як договори у сфері науково-технічної
діяльності, як правило, оформлюються окремо щодо створення та
щодо використання об’єкта промислової власності.

Зміст даної групи договорів повинен відповідати встановленим
законодавством вимогам. У договорі визначаються його предмет,
сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності
(конкретні права, що надаються за договором, способи використан-
ня, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, по-
рядок і строки внесення плати за використання об’єкта, а також
інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
У договорі має бути чітко визначена відповідальність за порушення
умов договору відповідно до чинного законодавства.

Цивільний кодекс України передбачає можливість використан-
ня об’єкта права інтелектуальної власності на підставі виключної,
одиничної та невиключної ліцензії. Використання об’єкта права
інтелектуальної власності може бути виключним, одиничним,
невиключним, а також іншого виду, що не суперечить закону.
Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає
можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуаль-
ної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним
іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній
сфері. Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і
виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій
на використання об’єкта права інтелектуальної власності у сфері,
що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості вико-
ристання ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері. Невиключ-
на ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром
об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією
ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання
цього об’єкта у зазначеній сфері.

Слід враховувати, що права на використання об’єкта права
інтелектуальної власності та способи його використання, які не
визначені у договорі, вважаються такими, що не надані. Строк
договору не може бути тривалішим, ніж строк чинності виключ-
ного майнового права на відповідний об’єкт інтелектуальної
власності.

Договори у сфері розпорядження майновими правами інтелек-
туальної власності необхідно відрізняти від інших договірних
конструкцій. Близькі між собою договори на створення результатів
творчої діяльності (договір художнього замовлення) та підрядні
договори. Слід мати на увазі, що предметом підрядного договору
завжди є звичайні господарські, виробничі і тому подібні роботи,
які належать до основного виду виробничої діяльності підрядника.
Предметом договору замовлення є створення творів літератури,
науки, мистецтва. За цим договором хоча твір і переходить у
власність замовника, але певний комплекс прав залишається у
його творця.

Підрядні договори передбачають конкретний кінцевий резуль-
тат виконання роботи підрядником на власний ризик. Виконання
зобов’язання за авторським договором замовлення не завжди може
завершитись досягненням очікуваного результату. Ця обставина
істотно вливає на формування прав і обов’язків сторін за кожним із
зазначених договорів. На відміну від підрядного договору замовник
за авторським договором зобов’язаний оплатити проведені роботи
та (або) відшкодувати витрати виконавця.

Договори у сфері розпорядження майновими правами інтелек-
туальної власності подібні до договору комерційної концесії

43. Зам. 61
(франчайзингу). При їх розмежуванні необхідно враховувати, що
договором комерційної концесії регулюються відносини з приводу
передачі комплексу виключних прав на використання об’єктів пра-
ва інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових
зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць), у тому числі
комерційного досвіду та ділової репутації правоволодільця. Він
передбачає наявність особливого статусу сторін договору (суб’єкти
підприємницької діяльності) та спеціального порядку реєстрації
(органом, що здійснив державну реєстрацію правоволодільця).

Завдання

Завдання № 1

СП «Консум» звернулося з позовом до Харківського відділення
Української академії банківської справи (УАБС) про стягнен-
ня компенсації за порушення авторського права у розмірі 1000
мінімальних розмірів заробітної плати, моральної шкоди і прийнят-
тя рішення про вилучення і знищення контрафактних примірників
твору Н. В. Огризко «Збірник задач з дисципліни «Економіка
підприємств».

У заяві відзначалося, що між СП та гр. Огризко Н. В. 29.04.99 р.
був укладений авторській договір про передачу твору для викорис-
тання на умовах виключної ліцензії, але у травні 1999 р. Харківсь-
ким відділенням УАБС був виданий аналогічний твір у кількості 800
примірників. Видання твору з Позивачем не узгоджувалося, дозволу
на його використання СП не надавало.

Харківське відділення УАБС у заперечує проти позовних вимог на
підставі, що твір був створений.

Н. В. Огризко створила цей збірник під час перебування у трудових
відносинах як частину методичної, навчальної роботи, тому цей твір
є службовим, виключне право на нього належить організації робото-
давцю - Харківському відділенню УАБС.

Як було встановлено у судовому засіданні, гр. Огризко Н.

В. працювала ст. викладачем у Харківському відділенні УАБС з
1996 р. по 2000 р. Протягом 1998 р. нею був підготовлений збірник
задач із зазначеного курсу, який був опублікований у травні 1999 р.,
а 29.04.1999 р. вона уклала з СП «Консум» договір про опублікування
задачника у кількості 2000 примірників.

Вирішіть справу. Який твір визнається службовим? Чи мала
право гр. Огризко укладати авторський договір із СП «Консум»?

Завдання № 2

Гр. Сидорчуку за авторським договором народний скульптор Пи-
липчук відповідно до вимог розробленого і затвердженого замовником
ескізу створив скульптурне погруддя. Через півроку Сидорчук побачив
аналогічне погруддя у будинку своїх сусідів - Онищенків. Як вияви-
лось, воно було створено Пилипчуком через 2 місяці після виконання
договору з Сидорчуком.

Сидорчук звернувся з позовом до Пилипчука про розірвання
авторського договору, повернення авторської винагороди і
відшкодування моральної шкоди. У заяві він зазначив, що умовами
договору було передбачено виконання роботи у єдиному екземплярі
і містилась заборона на створення нових скульптур на основі узгод-
жених замовником ескізів.

Гр. Пилипчук заперечує проти позову на підставі, що умови договору,
які порушують його право на самореалізацію, є недійсними.

Вирішіть справу.

Завдання № З

Кандидат історичних наук Клименко на підставі укладеного ав-
торського договору з видавництвом «Прем’єра» зобов’язувався про-
тягом року написати підручник з історії України для учнів IX класу
загальноосвітніх шкіл. У встановлені договором строки рукопис був
зданий видавництву, яке після двомісячного розгляду запропонувало
автору доопрацювати твір: виключити і переробити зміст певних глав,
оскільки вони базуються на неперевірених даних, а інколи і суперечать
реальним фактам. Клименко відмовився переробляти зміст твору,
оскільки виклав у ньому власне бачення розвитку історичних подій.

Видавництво звернулося з позовом до суду про повернення безпідставно
отриманого авторського гонорару, відшкодування заподіяних збитків у
розмірі прибутку, очікуваного від реалізації книги і сплати неустойки за
прострочення строку доопрацювання твору.

Вирішіть справу. Чи правомірні вимоги видавництва?

Завдання № 4

Гр. Федорчук - канд. біолог, наук уклав договір з видавництвом
про написання і опублікування енциклопедії для дітей «Світ живої
природи». Згідно умов договору автор зобов’язувався протягом 6
місяців передати написаний рукопис у обсязі, не меншому 20 друко-
ваних аркушів видавництву, яке у місячний строк повинне прийняти
рішення про прийняття чи відхилення твору, а у разі схвалення -
опублікувати твір протягом року у кількості 5 тис. примірників.

У процесі роботи Федорук залучив до написання певних розділів
енциклопедії Сергеева, а для художнього оформлення - гр. Іванова.

Твір у встановлені строки був переданий видавництву, яке за ре-
зультатами розгляду прийняло рішення про зменшення авторської
винагороди, мотивуючи його низькою якістю написаного матеріалу,
меншим обсягом твору і залученням без згоди видавництва третіх осіб
до його написання. Гр. Федорук не погодився з прийнятим рішенням,
оскільки умовами укладеного договору не передбачалось створення
твору лише однією особою; енциклопедія розрахована на дітей, тому
її обсяг не повинен бути занадто великим, а зміст - обтяжений науко-
вими даними.

Видавництво звернулося до суду з вимогою про повернення одер-
жаного авторського гонорару і відшкодування заподіяних збитків у
розмірі неотриманого прибутку.

Вирішіть справу. Чи має право автор залучати інших осіб до
написання твору? Чи правомірні вимоги видавництва?

Завдання №> 5

Гр. Сердюк — член Спілки письменників України уклав 18.02.1999 р.
з видавництвом «Сігма» договір, згідно умов якого надав виключне
право на опублікування та розповсюдження на всій території України
історичного роману «Вогняна колісниця» та інших, створених у май-
бутньому письменником літературних творів, строком на 5 років.
Книга була випущена накладом 5 тисяч примірників, більша половина
якого залишилась не реалізованою.

Наступного року гр. Сердюком був зданий до видавництва руко-
пис нового твору «Залізна зграя», який був повернутий видавницт-
вом на підставі низького професійного рівня написаного матеріалу,
відсутності попиту на літературу подібного жанру та високою
собівартістю виготовлення друкованої продукції.

Через шість місяців, відповідно до угоди з автором, книга
була опублікована видавництвом «Поліграф» у кількості 3 тисячі
примірників, весь наклад якої був розповсюджений серед населення.

Видавництво «Сігма», вважаючи, що такими діями було порушено
умови договору від 18.02.1999 р., звернулося з позовом до гр. Сердюка
та видавництва «Поліграф» з вимогою про стягнення компенсації за


порушення авторського права у розмірі 1000 мінімальних розмірів
заробітної плати, моральної шкоди і прийняття рішення про вилу-
чення і знищення контрафактних примірників твору.

Гр. Сердюк проти позову заперечує на тій підставі, що видавництво
«Сігма» відмовилось від свого права опубліковувати поданий ним ру-
копис, а умови договору не можуть позбавляти автора законного права
на обнародування створеного ним твору.

Вирішіть справу. Які умови повинен включати авторський
договір? Чи правомірні дії гр. Сердюка?

Завдання № 6

У процесі створення нової книги «Використання синтетичних
полімерів у промисловій діяльності» гр. Фещенко помістив в якості
окремого розділу частину своєї раніше опублікованої праці - «Будова
хімічних зв’язків у органічних речовинах».

При прийнятті рукопису видавництво запропонувало змінити
зміст зазначеної глави, оскільки умовами авторського договору
передбачається створення нового твору, а не перевидання відомої
праці. Гр. Фещенко відмовся змінювати рукопис, вважаючи, що він
як автор має повне право використовувати раніше опублікований твір
на власний розсуд, у тому числі й у нових публікаціях.

Вирішіть справу. Чи правомірні вимоги видавництва?

Завдання № 7

У грудні 2000 р. гр. Павленко захистив кандидатську дисерта-
цію на тему «Поширення Гусинського руху на території Західної
України у період Середньовіччя». За рішенням вченої спеціалізо-
ваної ради було укладено договір депонування, згідно умов якого
рукопис дисертації було передано на зберігання до дисертаційного
фонду Державної науково-технічної бібліотеки Україні, а створений
автореферат надіслано у ряд центральних бібліотек.

У 2001 р. гр. Павленко прочитав в історичному журналі статтю
Михайлова 1.1. «Гусинський рух в Україні», в якій було використано
матеріали його дисертації. Ні вчена рада, ні сам гр. Павленко не давали
згоди на використання матеріалів рукопису іншим особам; відомості,
які були використані у статті, є результатом його творчого пошуку і
містяться лише у рукопису. Гр. Павленко С. Д. звернувся до суду з по-
зовом до гр. Михайлова 1.1, та Державної науково-технічної бібліотеки
України про стягнення компенсації за порушення авторських прав і
відшкодування моральної шкоди.

Вирішіть справу. Як співвідносяться договір депонування руко-
пису та договір зберігання? Чи міститься правопорушення у діях
гр. Михайлова та Державної науково-технічної бібліотеки?

Завдання № 8

Відповідно до укладеного договору від 12.02.2001 р. видавництво
«Слово» зобов’язувалося опублікувати у тримісячний термін з дати
здачі рукопису збірку поезій П. Воробйова «Місячне сяйво». У
червні 2001 р. рукопис був надісланий видавництву, але був лише
у грудні виданий накладом 1200 примірників. Затримка була пояс-
нена необхідністю здійснення художнього і технічного оформлення
змісту твору.

У жовтні того ж року гр. Воробйов надіслав рукопис цього твору
видавництву ПП «Колесо», яке випустило у світ збірку поезій у січні
2002 р. накладом 5 тис. примірників.

Вважаючи, що діями Воробйова були порушені умови авторського
договору, ТОВ «Слово» звернулося до суду.

Вирішіть справу. Чи правомірні дії Воробйова? Які підстави
припинення і розірвання авторських договорів?

Завдання № 9

Дніпропетровський молодіжний театр на підставі опублікованої у
журналі «Дніпро» драми О. О. Білика «Життєвий шлях» здійснив по-
становку п’єси під назвою «Дорога у нікуди». За ініціативою режисера
до змісту п’єси були внесли певні зміни, що стосуються тексту діалогів
персонажів другого плану та декоративного оформлення сцени.

Гр. Білик звернувся з позовом до суду, в якому зазначив, що,
оскільки постановка, зміна назви і тексту твору здійснювалася без
укладення авторського договору та без його згоди, авторську винаго-
роду і відрахування від касових зборів він не отримав, то діями театру
були порушені його виключні права на результат творчої діяльності.

Театр проти позову заперечує на підставі, що твір був належним
чином опублікований, має значну літературну цінність і є надбанням
суспільства у цілому. Обов’язкового укладення авторського договору на
використання таких творів законодавство не передбачає.

Вирішіть справу. Чи правомірні дії театру?

Завдання №10

У липні 2001 р. видавництвом «Вегас» був опублікований підручник

В. С. Дорошенка та В. В. Васильченка «Основи економічної теорії»,

який було схвалено Міністерством освіти і науки України як базовий
підручник для студентів ВНЗів економічної спеціалізації.

Наступного року видавництво «Оріон» здійснило перевидання
підручника на підставі авторського договору з В. С. Дорошенком.
Згода В. В. Васильченка отримана не була.

ТОВ «Вегас» подало позов до суду про визнання договору з
«Оріон» недійсним, вилучення контрафактних примірив твору і
відшкодування шкоди за порушення авторських прав.

У заяві зазначалося, що договором 2001 р. не передбачалося право
співавторів чи одного з них на перевидання твору, а свою згоду на
здійснення такого перевидання «Оріоном» видавництво «Вегас» не
надавало.

Вирішіть справу. Чи правомірні вимоги ТОВ «Вегас»? Які
особливості використання творів, створених у співавторстві,
передбачені законодавством?

Завдання МИ

На підставі договору франчайзинга фірма Ьее надала право тор-
гувати її товаром і під її торговою маркою товариству з обмеженою
відповідальністю «Дельта». Договором було обумовлено використання
торгової марки лише територією реєстрації ТОВ.

Представником фірми Ьее в Україні було встановлено, що ТОВ
створило ряд філій в інших обласних центрах України, де користу-
валось торговою маркою. Крім цього, під цією маркою продавалась
власна продукція ТОВ, що не була визначена договором. Зазначеною
торговою маркою користувалось і ТОВ «Дельта-Світ», що виділилось
із ТОВ «Дельта» в результаті реорганізації.

Які істотні умови договору комерційної концесії? Що стано-
вить предмет даного договору? Які порушення допустило ТОВ
«Дельта»?

Тести

І, До договорів у сфері розпорядження майновими правами
інтелектуальної власності за ЦК України належать:

а) ліцензійний договір;

б) договір про створення за замовленням та використання об’єкта
інтелектуальної власності;

в) договір купівлі-продажу примірника твору;

г) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної
власності.

2. Договори у сфері розпорядження майновими правами інте-
лектуальної власності мають бути укладені:

а) у письмовій формі;

б) у письмовій формі та нотаріально посвідчені;

в) в усній формі, а у випадках, встановлених законом - у письмовій
формі.

3. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної
власності може бути:

а) виключною;

б) невиключною;

в) одиничною;

г) множинною;

ґ) примусовою.

4. Одинична ліцензія - це:

а) ліцензія, що видається лише одному ліцензіату і виключає
можливість використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної
власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим
особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

б) ліцензія, що видається лише одному ліцензіату і виключає
можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на викори-
стання об’єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією
ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром
цього об’єкта у зазначеній сфері;

в) ліцензія, що не виключає можливості використання ліцензіаром
об’єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією
ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання
цього об’єкта у зазначеній сфері.

5. Істотними у мовами ліцензійного договору є визначення:

а) виду ліцензії;

б) сфери використання об’єкта інтелектуальної власності (прав,
що надаються за договором, способів використання об’єкта, території
та строку);

в) відповідальності сторін за порушення мов договору;

г) розміру плати за використання об’єкта інтелектуальної власності.

6. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк
договору він вважається укладеним на:

а) строк, що залишився до спливу строку чинності майнового права
на об’єкт інтелектуальної власності;

б) строк, що залишився до спливу строку чинності майнового права
на об’єкт інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років;

в) строк п’ять років;

г) договір є нікчемним, оскільки укладений без зазначення строку.

7. За договором про створення за замовленням і використання
об'єкта інтелектуальної власності оригінал твору образотвор-
чого мистецтва, створеного за замовленням:

а) переходить у власність замовника;

б) залишається у власності творця, проте замовник отримує майнові
права на такий твір;

в) належить спільно творцеві та замовникові, якщо інше не визна-
чено угодою між ними.

8. Укладення договору про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності:

а) допускається лише за умови згоди ліцензіата раніше укладеного
ліцензійного договору;

б) не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше;

в) не можливе протягом строку дії раніше укладеного ліцензійного
договору.

9. Ліцензійний договір, в якому не зазначений вид ліцензії
вважається:

а) нікчемним;

б) оспорюваним;

в) укладеним на умовах невиключної ліцензії;

в) укладеним на умовах виключної ліцензії.

10. Договори про передання майнових прав інтелектуальної
власності на торговельні марки:

а) не підлягають державній реєстрації;

б) мають бути зареєстровані у органах реєстрації актів громадянсь-
кого стану;






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных