28 страница

8. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідаль-
ності.

Нормативні акти

Конституція України від 26 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -

1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року//Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня
2001 р. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і
доповненнями.

Про заставу. Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 47. - Ст. 642; з наступними змінами і доповненнями.

Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - № 39. - Ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Про захист прав споживачів. Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верхо-
вної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1; з наступними змінами і доповненнями.

Про поставки продукції для державних потреб. Закон України від 22 грудня

1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 3. - Ст. 9; з наступними
змінами і доповненнями.

Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Закон
України від 12 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -1997. - № 5.

- Ст. 28; з наступними змінами і доповненнями.

Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту)
про виконання робіт на будівництві об’єктів. Закон України від 6 квітня 2000 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 27. - Ст. 212; з наступними змінами
і доповненнями.

Про поштовий зв’язок. Закон України від 4 жовтня 2001 р. Відомості Верховної
Ради України. - 2002. - № 6. - Ст. 39; з наступними змінами і доповненнями.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок сплати і розмір неустойки
за повну або часткову несплату покупцями коштів за об’єкти приватизації» від
21 серпня 1997 р. № 910.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 р. «Про
практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29 квітня 1994 р.
«Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання
або неналежне виконання грошових зобов’язань».

Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від ЗО березня 1995 р.
№02-5/218 «Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням
збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за
договором поставки».

Література

Андрійцьо В. Д. Примусове виконання обов’язку в натурі як спосіб захисту
цивільних прав: Автореф. дис.... к.ю.н. - Інститут держави і права імені

В. М. Корецького Національної академії наук України. - Київ, 2004.

Антонюк О. І. Право на односторонню відмову від зобов’язання та односторонню
зміну його умов // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 2.

Баринова Е. В. Понятие, виды и формы гражданско-правовой ответственности
// Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 9 / Под ред.

О. Ю. Шилохвоста. - М.: Норма, 2003.

Базылев Б. Т. Ответственность в советском праве. Учебное пособие. -
Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1977.

Боднар Т. В. Договірні зобов’язання в цивільному праві: (Заг. положення): Навч.
посіб. - К.: Юстиніан, 2007.

Брагинркий М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения. - М.:
Статут, 1997.

Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории). - М.:
Юрид. лит-ра, 1976.

Гражданское право. В 3- томах. Т. 2. Учебник / Под ред. А. П. Сергеева,
Ю. К. Толстого. - М.: ПБОЮЛ Л. В. Рожников, 2000.

Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т. В. Боднар,

О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова та ін.; за ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

- 896 с.

Егоров А. В. Упущенная выгода: проблемы теории и противоречия практики //
Убытки и практика их возмещения: Сборник статей / Отв. ред. М. А. Рожкова. - М.:
Статут, 2006. - С. 68-137.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.

Калмыков Ю. X. Некоторые вопросы учения о гражданском правонарушении /
Калмыков Ю. X. Избранное: Труды. Статьи. Выступления. - М.: Статут, 1998.

Казаков С. К. Личная ответсвенность должника за неисполнение обязательства
// Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 9 / Под ред.

О. Ю. Шилохвоста. - М.: Норма, 2005. - С. 322-357.

Канзафарова I. С. Договірна відповідальність юридичних осіб у комерційному
обігу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 1999.

Карапетов А. Г. Неустойка как средство защиты прав кредитора в российском и
зарубежном праве. - М.: Статут, 2005.

Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. - 2-е вид., змін,
та доп. / В. В. Луць. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 573 с.

Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях.
-М., 1968.

Нам К. В. Основания взыскания убытков, возникших вследствие нарушения
договорных обязательств (сравнительно-правовой анализ) // Убытки и практика
их возмещения: Сборник статей / Отв. ред. М. А. Рожкова. - М.: Статут, 2006. -

С.169-201.

Подцерковний О. П. Правова природа мір відповідальності за прострочення
виконання боржником грошового зобов’язання // Вісник господарського судо-
чинства. - 2005. - № 4.

Покутний В. А. Природа субсидиарной ответственности //Актуальные проблемы
гражданского права: Сборник статей. Вып. 9 / Под ред. О. Ю. Шилохвоста. - М.:
Норма, 2005.-С. 1-49.

Примак В. Д. Вина і добросовісність у цивільному праві (теорія, законодавство,
судова практика) / В. Д. Примак. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 432 с.

Савенкова О. В. Возмещение убытков в современном гражданском праве //
Убытки и практика их возмещения: Сборник статей / Отв. ред. М. А. Рожкова. - М.:
Статут, 2006. - С. 6-67.

Синявская М. С. Нарушение договора и его последствия: сравнительно-
правовой анализ // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей.
Вып. 9/Под ред. О. Ю. Шилохвоста. - М.: Норма, 2005. - С. 407-459.

Советское гражданское право / Учебник под ред. Маслова В. Т., Пушкина А. А. в
2-х частях, Ч. 1. - К.: Вища школа, 1977.

Ткачук А. Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення дого-
вірних зобов’язань: Автореф. дис.... к.ю.н. - Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Шаповалова О. І. Проценти у грошових зобов’язаннях (цивілістичні аспекти):
Автореф. дис.... к.ю.н. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2005.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О., Калітен-
ко О. М. - X.: Одіссей, 2003.

Методичні вказівки

Цивільно-правова відповідальність - це санкція за право-
порушення, яка викликає для правопорушника негативні наслідки
у вигляді позбавлення суб’єктивних прав або покладення на нього
нових чи додаткових цивільно-правових обов’язків.

Основними рисами цивільно-правової відповідальності, за
якими вона відрізняється від інших видів юридичної відповідаль-
ності, є:

по-перше, майновий характер (на відміну від кримінальної
або адміністративної відповідальності, яка може мати особистий
характер). Майновий характер відповідальності має місце навіть
коли правопорушення зачіпає особисті немайнові права або
спричиняє суб’єкту моральні страждання;

по-друге, цивільно-правова відповідальність - це відповідаль-
ність одного рівного учасника цивільних правовідносин перед
іншим (правопорушника перед потерпілим). Це пов’язане з тим,
що цивільне право регулює відносини між рівноправними автоном-
ними суб’єктами;

по-третє, цивільно-правова відповідальність має компенса-
ційний характер, що означає відповідність розміру відповідаль-
ності розміру заподіяної шкоди або збитків. І, нарешті, рисою
відповідальності є застосування рівних за обсягом мір відповідаль-
ності до різних учасників майнового обороту за однотипні
правопорушення.

Форма цивільно-правової відповідальності - це форма виражен-
ня тих додаткових обтяжень, які покладаються на правопоруш-
ника. Відповідальність може наступати у формі відшкодування
збитків, стягнення неустойки, втрати завдатку.

Види цивільно-правової відповідальності визначаються за різ-
ними критеріями. Так, за підставами виникнення відповідальність
буває договірна (що виникає за порушення цивільно-правового до-
говору) та недоговірна (що виникає у відносинах осіб, не пов’язаних
договором, або незалежно від існування між сторонами договірних
відносин. За обсягом стягнення розрізняють повну, обмежену
та підвищену відповідальність. Повна відповідальність означає
стягнення з порушника суми завданих збитків у повному обсязі
(як реальну шкоду, так і неотриманий прибуток). Обмежена відпо-
відальність, як правило, обмежує розмір стягуваних збитків сумою
реальної шкоди.,. Підвищена відповідальність означає стягнення
додаткових сум, крім суми збитків.

Підстави цивільно-правової відповідальності - це сукупність
умов, необхідних для притягнення особи до цивільно-правової
відповідальності. За загальним правилом для притягнення
особи до цивільно-правової відповідальності необхідна наявність
чотирьох взаємопов’язаних умов: протиправної поведінки, шкоди,
причинного зв’язку між протиправною поведінкою та шкодою,
вини завдавача. Вина завдавача шкоди в розумінні ст. 614 ЦК
України - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів до
належного виконання зобов’язання.

Підставами звільнення особи від цивільно-правової відповідаль-
ності є (ст. 617): а) випадок; б) непереборна сила; в) інші обставини,
передбачені законом.

Випадковою є така подія, яка взагалі може бути попереджена,
але в даних конкретних умовах не була попереджена право-
порушником виключно тому, що він не міг передбачити її настання.
Непереборна сила (форс-мажор) - це надзвичайна та невідворотна
за даних умов подія (п. 1 ст. 263 ЦК України). Як приклад інших
обставин, що призводять до звільнення від цивільно-правової
відповідальності, можна навести ст. 177 Кодексу торговельного
мореплавства, відповідно до якої причиною звільнення перевізника
від відповідальності є навігаційна помилка (дії або упущення
капітана, інших осіб суднового екіпажу, лоцмана у судноводінні
або керуванні судном).

Завдання

Завдання № 1

Визначте відмінності цивільно-правової відповідальності та
кримінальної відповідальності.

Завдання Л5 2

Знайдіть у цивільному законодавстві норми, які передбачають
цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану правомірними
діями.

Завдання № З

Що таке презумпція вини та презумпція невинуватості.
Наведіть статті із ЦК України та інших нормативних актів, які
відображають зазначені презумпції?

Завдання № 4

Знайдіть статті ЦК України, в яких говориться про засто-
сування часткової, солідарної та субсидіарної відповідальності.

Завдання № 5

Відповідно до договору поставки пивний завод відправив у магазин
партію пива, яка була доставлена покупцю ВАТ «Автотранс». При
прийнятті товару було з’ясовано, що три ящики з пляшками пива в
кузові перекинуті, а пляшки розбиті.

Магазин склав акт про недостачу, в якому зазначив, що машина
прибула в справному стані, двері кузова зачинені. Ящики були по-
ставлені в кузові нерівно та погано закріплені, а отже, під час руху
машини три верхні ящики впали на підлогу. Магазин вимагає від
пивзаводу та від ВАТ «Автотранс» відшкодування вартості пляшок,
що розбилися, а також сплати неустойки за невиконання зобов’язання
по поставці пива.

Вирішіть справу.

Завдання № 6

Грищенко звернувся до Іванова з позовом про відшкодування
вартості речей, які були передані йому на зберігання.

На суді відповідач, не заперечуючи факту залишення у нього
позивачем речей на зберігання, зазначив, що речі Грищенка були
вкрадені у Іванова разом з речами Іванова, хоча він і застосовував всі
необхідні міри для забезпечення їх збереження.

Суд задовольнив позов Грищенка, зазначивши, що Грищенку
була заподіяна позадоговірна шкода, оскільки Іванов прийняв речі
на зберігання не на підставі договору, а в порядку добросусідських
відносин.

Чи вірне рішення прийняв суд?

Завдання № 7

Художник Бойко уклав договір з Будинком актора про встанов-
лення декорацій до виставки, що присвячена святкуванню Дня
театру. Але через три дні Бойко захворів на запалення легень.

Оскільки до святкування залишився лише тиждень, Будинок актора
доручив виготовлення декорації іншому художнику, якому довелося,
враховуючи терміновість роботи, заплатити на 100 грн. більше, ніж
було обумовлено в договорі з Бойко. Згодом Будинок актора пред’явив
до Бойко позов про стягнення заподіяних йому невиконанням договору
збитків у сумі 100 грн.

Чи підлягає цей позов задоволенню?

Завдання Л? 8

Юрченко здав у хімчистку два костюми строком на 10 днів. Кос-
тюми були почищені своєчасно, але Юрченко прийшов за ними лише
через два тижні. Однак напередодні деякі речі, в тому числі і костюми
Юрченка, були викрадені із приміщення хімчистки. Юрченко вимагав
відшкодування йому вартості втрачених костюмів. Хімчистка від-
мовилася це зробити, посилаючись на те, що Юрченко прострочив їх
отримання і що вини хімчистки у втраті костюмів не встановлено.

Хто має рацію в цьому спорі?

Тести

1. Порушенням зобов'язання є:

а) невиконання або неналежне виконання;

б) неможливість його виконання;

в) його зустрічне виконання;

г) заміна боржника у зобов’язанні.

2. Правовим наслідком порушення зобов’язання є:

а) визнання правочину недійсним;

б) відновлення становища, яке існувало до порушення;

в) припинення зобов’язання наслідок односторонньої відмови від
зобов’язання;

г) зарахування зустрічних однорідних вимог.

3. Правовим наслідком порушення зобов’язання не є:

а) припинення зобов’язання наслідок односторонньої відмови від
зобов’язання;

б) визнання правочину недійсним;

в) сплата неустойки;

г) відшкодування збитків та моральної шкоди.

4. Чи правомірно одночасно вимагати сплати неустойки і від-
шкодування збитків у повному обсязі?

а) так;

б) ні;

в) так, але відшкодування збитків можливо лише у тій частині, в
якій вони не покриті неустойкою;

г) так, але за умови що моральна шкода не відшкодовувати-
меться.

5. У разі прострочення виконання зобов’язання боржник відпо-
відає перед кредитором:

а) навіть, якщо таке прострочення спричинене прострочення
кредитора;

б) за неможливість виконання, що випадково настала після
прострочення;

в) за завдані простроченням збитки;

г) відповіді б) та в).

6. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відпові-
дальності за порушення:

а) якщо обмеження чи скасування відповідальності за умисне по-
рушення передбачено в договорі;

б) якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку
або непереборної сили;

в) якщо у боржника не вистачає необхідних коштів для належного
виконання;

г) якщо виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора.

7. Чи має право кредитор вимагати від третіх осіб передання
йому речі, яку йому повинен був передати боржник за договором,
але передав її третій особі?

а) має лише за умови, що ця річ визначена індивідуальними
ознаками;

б) має;

в) немає;

г) має лише за умови, що ця річ є неспоживною.

8. За загальним правилом боржник звільняється від обов’язку
виконати зобов’язання в натурі:

а) якщо він компенсував завдану моральну шкоду;

б) у разі відшкодування збитків;

в) у випадку сплати неустойки;

г) у разі відмови кредитора від договору.

9. Заліковою є неустойка за якої:

а) неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, не залежно від
відшкодування збитків;

б) стягується або неустойка або збитки;

в) неустойка яка стягується повністю, а відшкодування збитків
можливо лише у тій частині, в якій вони не покриті неустойкою;

г) стягується лише неустойка без права на відшкодування
збитків.

10. Зобов’язання по сплаті 3-х процентів річних від простро-
ченої суми, що передбачені ст. 625 ЦК України, є:

а) процентами за користування чужими грошовими коштами

б) відповідальністю за порушення грошового зобов’язання;

в) виконанням зобов’язання в натурі;

г) переданням відступного.

Контрольні питання

1. Назвіть правові наслідки порушення зобов’язання.

2. Визначте поняття, види та форми відповідальності за порушення
зобов’язань.

3. Розкрийте загальні та спеціальні умови цивільно-правової від-
повідальності за порушення зобов’язань.

4. Проаналізуйте особливості відповідальності за порушення гро-
шових зобов’язань; співвідношення неустойки і міри відповідальності
передбаченої ст. 625 ЦК України.

5. Визначте випадки настання відповідальності без наявності вини
порушника.

6. Сформулюйте підстави звільнення від відповідальності за по-
рушення зобов’язань.

ТЕМА 34: ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Питання для обговорення

1. Поняття припинення зобов’язання та способів припинення
зобов’язання.

2. Припинення зобов’язання зарахуванням: поняття та основні
умови.

3. Домовленість сторін як спосіб припинення зобов’язання.
Види домовленості (новація, відступне, прощення боргу).

4. Неможливість виконання як спосіб припинення зобов’язання.

5. Припинення зобов’язання поєднанням боржника та креди-
тора в одній особі.

6. Випадки припинення зобов’язання смертю фізичної особи.

7. Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Література

Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. - М., 1940.

Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. - К., Юрінком
Інтер, 2005.

Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т. В. Боднар,

О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова та ін.; за ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 2008. -
896 с.

Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібник / О. В. Дзера,
Н. С. Кузнецова, В. В. Луць та ін.; За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - Т. 1, 2. Особлива частина. — К.: Ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та

Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1, 2.

Методичні вказівки

$

Припинення зобов’язання - це припинення існування прав та
обов’язків його учасників, які становлять зміст зобов’язання. Для

припинення зобов’язання необхідна підстава - юридичний факт, з
яким закон або договір пов’язують припинення правового зв’язку
між його суб’єктами.

Способи припинення зобов’язання можна поділити на дві групи:

1) способи припинення зобов’язання, які залежать від волі сторін,
та 2) способи припинення зобов’язання, які не залежать від волі
сторін.

До першої групи належать наступні способи:

1. Виконання зобов’язання. Відповідно до ст. 599 ЦК зобов’язан-
ня припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто
виконання або досягнення правової мети, задля якої сторони всту-
пають у зобов’язальні відносини, припиняє правовий зв’язок між
ними. Разом з тим виконання має бути належним, тобто здійсненим
відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів ци-
вільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — від-
повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться (ст. 526 ЦК України).

2. Зарахування — це такий спосіб припинення зобов’язання,
за якого погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк вико-
нання яких настав, або строк яких не зазначений або визначений
моментом вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК). Зарахування є одностороннім
правочином, для його здійснення достатньо заяви однієї із сторін
зобов’язання.

Не допускається зарахування наступних вимог (ст. 602 ЦК):

- про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушко-
дженням здоров’я або смертю;

- про стягнення аліментів;

- щодо довічного утримання (догляду);

- у разі спливу позовної давності;

- в інших випадках, встановлених договором або законом.

3. Угода сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК). Зобов’язання може припи-
нитися домовленістю сторін, якщо сторони не приступили до його
виконання або виконали його частково. ЦК України виділяє три
види домовленості сторін, які припиняють зобов’язання:

26. Зам. 61

а) відступне (ст. 600 ЦК). Зобов’язання припиняється за згодою
сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного
(грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки і порядок передачі
відступного встановлюються сторонами;

б) новація, під якою розуміють домовленість сторін про заміну
первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторона-
ми (ч. 2 ст. 604 ЦК). Новація не допускається щодо зобов’язань про
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров’я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках,
встановлених законом;

в) прощення боргу (ст. 605 ЦК). Прощення боргу - це звіль-
нення кредитором боржника від його обов’язків. Прощення боргу
допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна
кредитора.

Друга група способів припинення зобов’язання:

1. Неможливість виконання зобов’язання (ст. 607 ЦК). Не-
можливість виконання припиняє зобов’язання лише у випадку,
якщо вона виникла у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін
не відповідає. Якщо неможливість виконання виникла з причини
винних дій якоїсь із сторін, первісне зобов’язання замінюється
новим — відшкодуванням збитків.

2. Поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК).
Поєднання сторін зобов’язання в одній особі відбувається для
фізичних осіб у результаті спадкового правонаступництва, а для
юридичних осіб — в разі їх злиття, приєднання або поділу.

3. Смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи (ст.
ст. 608-609 ЦК). За загальним правилом смерть фізичної особи
не припиняє зобов’язання, в якому вона виступала стороною,
оскільки права та обов’язки померлого переходять до його спадко-
ємців. Але якщо зобов’язання було нерозривно пов’язано з особою
кредитора (аліментні зобов’язання) або з особою боржника (договір
замовлення), то смерть такої особи припиняє зобов’язання. Лікві-
дація юридичної особи без правонаступництва завжди припиняє
зобов’язання, крім випадків, коли законом або іншими норма-
тивно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої
юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Завдання

Завдання № 1

Для придбання автомобіля у Ігнатенка не вистачало грошей у
розмірі 5000 гривень. Він позичив цю суму у свого дядька Рибченка,
оформивши ці відносини договором позики. Строк повернення позики

- через один рік. Через 5 місяців після укладення договору Рибченко
помер. В заповіті єдиним спадкоємцем значився його племінник Іг-
натенко.

Яка доля зобов’язання Ігнатенка перед Рибченком?

Завдання № 2

Завод імені Корольова мав виконавчий лист про стягнення із
заробітної плати слюсаря Карпова відшкодування шкоди у розмірі
10000 гривень, завданої ним у зв’язку з розкраданням майна Заводу.
Виконавчий лист не пред’являвся до виконання, оскільки Карпов
тяжко хворів та знаходився у лікарні.

Через п’ять місяців Карпов помер. Завод зажадав стягнення
збитків із спадкового майна Карпова, яке отримала його дружина.
Дружина Карпова проти стягнення заперечувала, зазначаючи, що
зобов’язання чоловіка мало особистий характер, а отже, припинилося
його смертю.

Хто має рацію в цьому спорі?

Завдання № З

Художник Васько отримав від Бондаренка замовлення намалювати
його портрет. Через місяць портрет було майже завершено, залишилося
лише покрити його лаком та вставити в рамку, але Васько помер.

Син Васька звернувся до Бондаренка з вимогою оплатити роботу
батька, але той заперечував, стверджуючи, що по-перше, портрет
не закінчено, а по-друге, зобов’язання між ним та Васьком мало
особистий характер, а отже, припинилося смертю Васька.

Хто має рацію в цьому спорі?

Завдання Л? 4

При розлученні подружжя Мельник суд постановив зобов’язати
дружину Мельник передати чоловікові частину спільного майна (пред-
мети домашнього вжитку на загальну суму 30000 грн.). При цьому
чоловік Мельник повинен сплачувати аліменти на утримання донь-
ки, яка залишалася жити я матір’ю. Чоловік запропонував дружині
залишити їй майно, але взамін не сплачувати аліменти. Дружина
звернулася за порадою до юриста.

Яку відповідь їй слід дати? Чи можливе в даному випадку
зарахування вимог? Які умови є необхідними для можливості
проведення зарахування?

Завдання № 5

За договором поставки Постачальник зобов’язувався передати По-
купцеві товар, а Покупець оплатити його на умовах 100% попередньої
оплати. Покупець оплатив товар, але у зв’язку із істотною зміною
цін на ринку Постачальник відмовився поставити товар і повернув
Покупцю гроші. Покупець гроші прийняв. Після цього Покупець
звернувся до Постачальника з вимогою про передачу товару. Остан-
ній відмовився, мотивуючи це тим, що Покупець прийняв повернуті
гроші, а отже, погодився припинити зобов’язання.

Вирішіть справу.

Тести

1. Зобов’язання припиняються внаслідок:

а) належного виконання;

б) зарахування зустрічних однорідних вимог;

в) суброгації;

г) зміни кредитора;

д) прощення боргу.

2. У мовами припинення зобов’язання у результаті зарахуван-
ня є:

а) зустрічність вимог;

б) вимоги мають стосуватися одного об’єкта;

в) однорідність вимог;

г) сплинув строк виконання вимог.

3. Не допускається зарахування зустрічних вимог:

а) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

б) у разі спливу строку позовної давності;

в) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим
ушкодженням здоров’я;

г) вкладника до фінансової установи про видачу вкладу.

4. Належним виконанням як підставою припинення зобов'я-
зання вважається:

а) виконання у належному місці;

б) виконання зобов’язання частинами;

в) виконання належній особі;

г) дострокове виконання зобов’язання, можливість якого вста-
новлена у договорі.

5. Домовленість сторін про зміну первісного зобов’язання новим
має назву:

а) цесія;

б)суброгація;

в) новація.

6. Зобов’язання припиняється внаслідок прощення боргу у разі,
якщо воно:

а) не порушує прав третіх осіб на майно кредитора;

б) не порушує прав третіх осіб на майно боржника;

в) не порушує інтереси держави і суспільства.

7. Новація не допускається щодо зобов’язань про:

а) сплату неустойки (штрафу, пені);

б) сплату аліментів;

в) про відшкодування шкоди завданої каліцтвом чи іншим ушко-
дженням здоров’я;

г) у зобов’язаннях щодо виконання договору управління майном.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: