23 страница

Чия позиція в цьому спорі є обґрунтованою і як він повинен бути
вирішений, якщо автори звернуться з позовом до суду?

Завдання № 8

При підготовці опери «Запорожець за Дунаєм» до постановки з ви-
конанням головних ролей новими акторами радіостудія звернулась до
театру за дозволом одночасно транслювати це виконання по радіо. До
театру також звернулась фірма «Музика» з проханням створити умови
для проведення запису виконання опери. Коли про це дізнались ви-
конавці, вони повідомили адміністрацію про свою незгоду, вказавши,
що цим порушуються їх права і що вони не будуть заперечувати проти
передачі в ефір їх виконання, починаючи з другого акту.

Якими правами користуються виконавці і виробники фоно-
грам?

Завдання № 9

Колектив авторів уклав угоду з видавництвом про видання їх підруч-
ника. Видавництво провело значну роботу з підготовки підручника до
видання та сплатило авторам 60% винагороди. Проте через відсутність
коштів випуск підручника у світ був переданий приватній фірмі. Автори
встановили, що рукопис цією фірмою був втрачений.

Автори цікавляться:

1) Чи мало видавництво право без їх згоди передавати видання
підручника фірмі?

2) До кого вони можуть адресувати вимоги про захист своїх
прав?

Завдання №10

У травні до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
надійшов позов художника С. про визнання його автором виробу, який
випускається відповідачем — Дніпропетровським заводом кераміки.

На підтвердження позову позивачем були представлені авторські
свідоцтва на ці вироби.

Дніпропетровською академією мистецтв і представником Агентства
з авторських прав була проведена художньо-технологічна експертиза,
яка встановила, що відповідач, використовуючи розробки позивача
без відома автора, випускав зазначені вироби, змінивши лише їх де-
коративне оформлення.

Які вимоги вправі висунути позивач?

Яке рішення повинен винести суд?

Завдання №11

Позивач Саленко, що працює художником-фотографом звернувся
з позовом до відповідача - координатора рекламного відділу торгової
фірми «Ніка» про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням його
авторського права.

Було встановлено, що відповідач без дозволу Саленко використав
його творчий об’єкт — художню фотографію жінки для оформлення
рекламних плакатів вищезгаданої фірми.

Саленко вимагає накласти арешт на зазначену продукцію та стяг-
нути завдані матеріальні збитки в розмірі 10.000 грн.

Як слід вирішити спір?

Завдання №12

Видавництво надіслало Ковальчуку І. М. проект авторського до-
говору на написання книги «Річки Закарпаття», при цьому автору
пропонувалося видати книгу під псевдонімом, що обумовлювалося
рекламними цілями та подати свою згоду на літературну обробку його
рукопису.

Що означає право автора па ім'я і як він його реалізує? В яких
випадках здійснюється літературна обробка?

Завдання №13

Бугайов пред’явив до видавництва позов про стягнення 40% гонора-
ру у зв’язку з виданням його повісті. В обґрунтування позову Бугайов
послався на те, що видавництво, виплативши йому після укладення
договору 60% гонорару (3600 грн.), відмовляється сплатити решту - 2
400 грн.

Видавництво звернулося з зустрічним позовом про стягнення з Бу-
гайова 900 грн. на тій підставі, що ця сума сплачена зайво. Як заявив
представник видавництва, хоча договір був укладений на видання
твору обсягом у 4 авторські аркуші, фактично повість була опубліко-
вана обсягом 1,8 авторського аркуша. Суд встановив, що за договором
видавництво зобов’язувалося у 6-місячний термін видати повість
Бугайова в обсязі 4-х авторських аркушів. Твір був вчасно переданий
автором, схвалений видавництвом та підписаний до друку в обсязі 4-х
авторських аркушів, але у встановлений термін не був випущений. Ви-
пуск твору відбувся лише після закінчення 11 місяців у скороченому
обсязі 1,8 авторського аркуша.

У якому порядку виплачується авторський гонорар за видання
літературного твору? Яке рішення повинне прийняти суд? Чи
обґрунтований зустрічний позов видавництва?

Тести

1. До об'єктів авторського права ЦК України не відносить:

а) літературні та художні твори;

б) комп’ютерні програми;

в) компіляції даних (бази даних), які за добором або упорядкуванням
їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

г) ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції;

д) дані або матеріал як складові частини компіляції даних (бази
даних);

е) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер
звичайної прес-інформації.

2. Ознаками твору є те, що він:

а) є результатом творчої діяльності;

б) існує в об’єктивній формі;

в) належить до сфери наукової чи літературної творчості;

г) має завершений характер;

д) має відповідну цінність (художню, літературну, наукову).

3. Суб'єктами авторського тірава не є:

а)автор;

б) фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно
до договору або закону;

в) малолітні особи та фізичні особи, визнані судом недієздатними;

г) організації мовлення щодо програм (передач).

4. Авторське право виникає з моменту:

а) створення твору, тобто надання йому об’єктивної форми;

б) реєстрації твору в компетентному державному органі;

в) опублікування твору (випуску твору у світ);

г) сповіщення автором про свої права шляхом використання спе-
ціального знаку, встановленого законом (знаку охорони авторського
права).

5. Опублікуванням твору (випуском твору у світ) є:

а) будь-яким способом повідомлення про твір невизначеному колу
осіб, у тому числі видання, публічне виконання, передання по радіо
чи телебаченню, відображення у у загальнодоступних електронних
системах інформації;

б) повідомлення про твір серед кола членів сім’ї автора під час обі-
дньої перерви;

в) державна реєстрація прав на твір.

6. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелекту-
альної власності на твір він:

а) не може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою осо-
бою за винятками, встановленими законом;

б) може вільно та за плату використовуватися будь-якою особою без
згоди спадкоємців автора;

в) може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою,
за винятками, встановленими законом.

7. До об’єктів суміжних прав належать:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення;

д) музичний твір;

е) сайт в мережі інтернет.

8. Право інтелектуальної власності на виконання виникає з
моменту:

а) першого його здійснення;

б) реєстрації суміжних прав в компетентному державному органі;

в) сповіщення виконавцем про свої суміжні права шляхом вико-
ристання спеціального знаку, встановленого законом (знаку охорони
суміжних прав).

9. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміж-
них прав належать:

а) відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику віде-
ограми чи організації мовлення;

б) відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику
відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено до-
говором;

в) відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеогра-
ми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено законом;

г) відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику віде-
ограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором
або законом.

10. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності
на виконання спливає через:

а) сімдесят років після смерті виконавця;

б) п’ятдесят років, що підліковується з 1 січня року, наступного за
роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого
запису — зі січня року, наступного за роком здійснення виконання;

в) сто років після першого виконання;

г) зі смертю виконавця.

Контрольні питання

X. Наведіть визначення поняття авторського права як цивільно-
правового інституту?

2. Які основні ознаки об’єкту авторського права?

3. Хто може бути суб’єктом авторського права?

4. Які істотні умови ліцензійного договору про передачу невиключ-
них прав на твір?

5. З якого моменту припиняються права автора твору?

6. В чому полягає зміст авторського права?

7. Перерахуйте об’єкти авторського права за ЦК України?

$. В яких випадках припиняється представництво?

9. Яке співвідношення між авторським та суміжними правами?

ТЕМА 28: ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Питання для обговорення

1. Поняття і джерела права промислової власності.

2. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель
і промисловий зразок.

2.1. Об’єкти правової охорони.

2.2. Суб’єкти прав на винаходи, корисні моделі і промислові
зразки.

3. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові
зразки.

3.1. Складання і подача заявки.

3.2. Експертиза заявки у Державному департаменті інтелек-
туальної власності.

3.3. Державна реєстрація і видача патентів.

4. Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових
зразків.

5. Особисті (немайнові) права.

6. Майнові права.

7. Патент як форма охорони об’єктів інтелектуальної власності.

8. Захист прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

9. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську
пропозицію.

10. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу
тварин.

11. Право інтелектуальної власності на компонування інтеграль-
ної мікросхеми.

12. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -
2003. - № 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р.
в редакції Закону № 1771-111 від 01.06.2000 // Відомості Верховної Ради України,
2000, № 37, ст. 307; 2001, № 8, ст. 37; 2002, № 16, ст. 114; 2002, № 35, ст. 256, 2003;
з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.
№ 3688-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 34; 2001,
№ 8, ст. 37; 2002, № 16, ст. 114; 2002, № 35, ст. 256; 2003; з наступними змінами і
доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04. 1993 р. в редакції
Закону № 2986-Ш від 17.01.2002// Відомості Верховної Ради України. -2002, № 23,
ст. 163; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 р. № 2657-ХІІ // Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - № 26. - Ст. 650; 2000, № 27, ст. 213; 2002, № 29,
ст. 194; 2003; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. № 3322-ХИ //
Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-111
// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 12. - Ст. 64; 2003, № 10-11, ст. 86;
з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р.
№ 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 36. - Ст. 164; 1998, № 10, ст. 36;

1999, № 34, ст. 274; 2002, № 7, ст. 51; 200; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»
№ 621/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998, № 8, ст. 28; 1999, № 34,
ст. 274; 2001, № 8, ст. 37; 2002, № 16, ст. 114; 2002, № 35, ст. 256; 2003; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції по охороні
нових сортів рослин» від 2.06.1995 р. № 209/95-ВР // Відомості Верховної Ради
України. - 1995. - № 22. - Ст. 168.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не складають
комерційної таємниці» № 611 від 09.08.1993 р. // Збірник постанов Уряду України.
-1993. -№12.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
Державний департамент інтелектуальної власності» від 20.06.2000 р. № 997. -
Офіційний вісник. - 2000, № 25, ст. 1060.

Правила складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для
товарів і послуг. Наказ Держпатенту України від 28.07.1995 р., № 116 в редакції Наказу
Держпатенту № 72 від 20.08.97 // Інновація. - 1997. - № 1 -3. - Ст. 3.

Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей
про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на
використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг. Затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 р. № 576.

Правила проведення експертизи на винахід і корисну модель. Затверджені
наказом Держпатенту України N° 44 від 09.03.1995 р.

Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель від
22.01.2001 р. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 3.

Правила проведення експертизи заявки на промисловий зразок. Затверджені
наказом Держпатенту України від 11.07.1995 р. № 110/25.

Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію. Затверджене
наказом Держпатенту України № 129 від 22.08.1995 р.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) від
10 серпня 1994 р. № 545, в редакції Постанови від 27 серпня 1997 р. № 938 //
Офіційний вісник. - 1997, № 35, ст. 95.

Парижская конвенция об охране промышленной собственности от 20 марта
1883 г.; Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ.
ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

Конвенция об учреждении Всемирной организации интеллектуальной
собственности от 14 июля 1967 г.; Интеллектуальная собственность: нормативно-
правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре,

1999.

Міжнародна Конвенція про охорону нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р. //
Промислова власність: Законодавчі та нормативні акти / Укладач П. М. Цибульов. -
Т.З. -К.:Укр. ІНТЕЛ, 1998.

Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) від

15 квітня 1994 р. // Система світової торгівлі ГАТТ (СОТ) в документах. - К.: УАЗТ,

1999. -598 с.

Література

Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины. - Харьков, 1995.

Андрощук Г., Крайнев П., Квасс И. Право интеллектуальной собственности.
Торговые аспекты. - К.: Ин Юре, 2000. - 162 с.

Андрощук Г. А., Ряботягова Л. И. Патентное право: правовая охрана изобре-
тений. - Учебное пособие. - К.: МАУП, 1999. - 212 с.

Антимонов Б. С., Флейшиц Е. А. Изобретательское право. - М., 1960.

Бадиця І. А. Авторське, винахідницьке право, право на відкриття і міжнародний
захист авторських прав. - К., 1997. - 107 с.

Богуславский М. М. Международная охрана промышленной собственности.
-М., 1967.

Богуславский М. М. Патентные вопросы в международных отношениях. - М.,
1962.

Горленко С. А. Правовая охрана наименований мест происхождения товаров.
-М: ВНИИПИ, 1998.- 110с.

Гришаев С. П. Правовая охрана изобретений, промышленных образцов,
полезных моделей в России и за рубежом. - М., 1993. - 72 с.

Дахно И. И. Патентно-лицензионная работа. - К., 1996.

Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.:
У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. - К.: Ін Юре, 1999.

Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. О. Д. Святоцького: У

2- х т. - К.: Ін Юре, 2000.

Калятин В. О. Интеллектуальная собственность. (Исключительные права).
Учебник для вузов. - М.: НОРМА, 2000. - 480 с.

Крайнев П. П., РоботяговаЛ. І., Дятлик 1.1. Патентування винаходів в Україні/За
ред. П. П. Крайнева: Монографія. - К.: Ін Юре, 2000. - 340 с.

Основи інтелектуальної власності - К.: Ін Юре, 1999. - 580 с.

Охорона промислової власності в Україні: Монографія / За ред. О. Д. Святець-
кого, В. Л. Петрова. - К.: Ін Юре, 1999. - 400 с.

Пиленко А. А. Право изобретателя. - М.: Статут, 2001. - 688 с.

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України:
навч. посібник для студентів юрид. вузів на фак. ун-тів. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. /
За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. - К.: Ін Юре, 2002.

Прахов Б. Г., Зенин Н. М. Изобретательство и патентоведение. - К.: Техника,
1988.-256 с.

Промислова власність: Законодавчі та нормативні акти. У 3-х т. / Укладач
П. М. Цибульов. - К.: Укр. ІНТЕЛ, 1998.

СвядосцЮ. И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. -
М., 1969.

Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации.
Учебник. - М.: Проспект, 1999. - 752 с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

Шестимиров А. А., Минав А. А. Промышленные образцы. - М., 1996. - 397 с.

Методичні вказівки

На сьогоднішній день законодавство України у сфері промисло-
вої власності перебуває у стадії оновлення і формування. Прийня-
тий Цивільний кодекс заклав нові підвалини у регулюванні
відносин, що виникають з приводу створення, оформлення і
використання результатів науково-технічної творчості, не лише
значно розширив коло інститутів промислової власності, але і
суттєво збагатив їх змістовне наповнення.

Нормативне регулювання відносин у сфері науково-технічної
творчості у сучасних умовах передбачає деталізацію положень
нового Цивільного кодексу на рівні законів, підзаконних правових
актів, створення надійних механізмів реалізації і захисту прав їх
суб’єктів. Необхідним є також приведення існуючого нормативного
матеріалу у відповідність до концепції і загальних підходів,
втілених у Цивільному кодексі України.

Правом промислової власності охоплюються такі інститути
інтелектуальної власності:

1. Охорона прав на наукове відкриття;

2. Охорона прав на винахід і корисну модель;

3. Охорона прав на промисловий зразок;

4. Охорона прав на раціоналізаторську пропозицію;

5. Охорона прав на сорт рослин і породу тварин;

6. Охорона прав на компонування інтегральної мікросхеми
(ІМС);

7. Охорона прав на торговельну марку (знак для товарів і
послуг);

8. Охорона прав на комерційне (фірмове) найменування;

9. Охорона прав на географічне зазначення;

10. Охорона прав на комерційну таємницю.

Більшість інститутів права промислової власності закріплю-
ються в окремих законодавчих актах, до ряду з яких були внесені
певні зміни, які необхідно враховувати при користуванні ними.

Правова охорона наукових відкриттів, раціоналізаторських
пропозицій і комерційної таємниці здійснюється на підзаконному
рівні. При цьому слід враховувати, що у певних сферах продовжують
функціонувати правові акти СРСР у частині, що не суперечить
законодавству України («Положення про відкриття, винаходи і
раціоналізаторські пропозиції», затверджене РМ СРСР 1973 р.).

Об’єктом права промислової власності є належним чином
кваліфіковані результати науково-технічної творчості, але рівень
творчості, втілений у кожному з видів об’єктів, є різним: ступінь
наукової новизни відкриттів та винаходів є значно вищим, ніж
характер творчості, виражений у торговельних марках чи комер-
ційних (фірмових) найменуваннях. Ця обставина зумовлена
різним функціональним призначенням об’єктів промислової
власності - індивідуалізація продукції, послуг товаровиробника
(торговельна марка) та створення нового пристрою, технології,
матеріалу (винахід).

Для одержання правової охорони результати науково-технічної
творчості мають бути не лише зафіксовані у певній матеріальній
формі (опис, креслення, зразок), але і визнані у встановленому
порядку об’єктом, придатним для надання їм такої охорони.
Кваліфікація результатів наукової творчості на предмет охороно-
здатності здійснюється компетентним державним органом. У
певних випадках кваліфікація здійснюється недержавними
структурами (визнання пропозиції раціоналізаторською здійснює
юридична особа, якій вона подана на розгляд).

Суб’єктами права промислової власності можуть бути будь-
які фізичні та(або) юридичні особи, у яких суб’єктивні права на
результати науково-технічної творчості виникають на підставі
договору чи закону. Поняття суб’єкта права промислової власності
необхідно відрізняти від автора - фізичної особи, творчою працею
якої був створений об’єкт промислової власності. Слід мати
на увазі, що фізична особа може бути автором незалежно від
досягнення нею відповідного віку, тому можливість виступати
суб’єктом відносин у даній сфері не співпадає з загальними
правилами набуття цивільної дієздатності особи. Іноземні фізичні
і юридичні особи, а також особи без громадянства реалізують
свої права у відносинах з державними органами України у сфері
оформлення виключних прав на об’єкти промислової власності
лише через своїх представників у справах інтелектуальної влас-
ності (патентних повірених).

Авторство, пріоритет і виключні права на об’єкт права проми-
слової власності засвідчується правоохоронним документом, який
видається відповідним державним органом України (Державним
департаментом інтелектуальної власності) за результатами
проведення експертизи на предмет відповідності заявленої
пропозиції вимогам законодавства. Ним може бути патент
(винахід, корисна модель, промисловий зразок, селекційне
досягнення у галузі рослинництва чи тваринництва), свідоцтво
(раціоналізаторська пропозиція), диплом (наукове відкриття).

Встановлення відповідності об’єкта промислової власності
умовам охороноздатності здійснюється за результатами розгляду
заявки у Державному департаменті інтелектуальної власності
на підставі експертизи. Законодавством передбачено проведення
двох видів експертиз - формальної, метою якої є встановлення
відповідності матеріалів заявки вимогами чинного законодавства
та кваліфікаційної (експертиза заявки по суті). Формальна
експертиза проводиться по всіх заявках.

Кваліфікаційна експертиза здійснюється з метою встановлення
відповідності заявленої пропозиції вимогам патентоздатності. Вона
провадиться за бажанням заявника, але стосовно певних об’єктів
промислової власності передбачений обов’язковий порядок її
проходження як умова надання таким об’єктам правової охорони
(селекційні досягнення, торговельні марки, географічні зазначення).

Законодавством встановлені різні строки чинності право-
охоронних документів на різні види об’єктів права промислової
власності. Для певних категорій об’єктів виключних прав
передбачений безстроковий режим правової охорони (комерційна
таємниця).

Цивільний кодекс України передбачає чіткий поділ суб’єктив-
них прав у сфері промислової власності на дві групи: особисті
немайнові та майнові права. До першої категорії належать:
право на визнання творцем (автором, винахідником) об’єкта
права промислової власності; право перешкоджати будь-якому
посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати
шкоди честі чи репутації творця; інші права у даній сфері (право
на подання і відкликання заявки, надавати результату науково-
технічної творчості спеціальну назву тощо).

До майнових прав відносяться: право на використання об’єкта
права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти
використання об’єкта іншим особам; виключне право перешкод-
жати неправомірному використанню, інші права. Необхідно
враховувати, що комплекс вищезазначених прав на певні об’єкти
промислової власності може бути різним. Наприклад, автор
раціоналізаторської пропозиції має тільки право на отримання
винагороди від юридичної особи, якій вона подана. Право на
використання такої пропозиції належить самій юридичній особі.

Дія виключних прав на об’єкти промислової власності припи-
няється у разі дострокового припинення чинності правоохоронного
документа, що їх посвідчує. Це відбувається за бажанням його
власника, при несплаті встановленого збору чи втраті об’єктом
ознак охороноздатності. Законодавством передбачені негативні
правові наслідки порушення встановлених вимог чи процедури
отримання правоохоронного документа, що тягне визнання
його недійсним. У цьому разі вважається, що виключні права,
посвідчені патентом, свідоцтвом чи дипломом не виникли.

Правовими актами передбачений достатньо широкий арсенал
засобів захисту права промислової власності у разі його порушення,
оспорювання чи невизнання, який включає можливість захисту
права в адміністративному і судовому порядку, відшкодування
моральної шкоди і упущеної вигоди.

Завдання

Завдання № 1

Група вчених-генетиків, працюючи в галузі селекції, встановила,
що для продукування антибіотиків, вітамінів та інших цінних
речовин найбільше значення має штучне підвищення змінюваності
мікроорганізмів з наступним добором.

На думку вчених, наукове усвідомлення цього відкриття має
важливе значення для досліджень у різних галузях біології, меди-
цини та сільського господарства. Зокрема на його основі може
бути розроблений принципово новий метод виробництва медичних
препаратів.

Вчені звернулись за консультацією до юриста стосовно закріплення
свого пріоритету та авторських прав.

Які роз’яснення мають бутиїм надані?

Завдання №> 2

Патентне відомство отримало дві заявки. Заявнику пізніше поданої
заявки було видано патент на корисну модель «Електронний кодовий
замок». По раніше поданій заявці на одержання патенту на винахід
«кодовий замок з ємною пам’яттю» рішення ще не було прийняте.

Автори раніше поданої заявки вважають, що технічне вирішення,
подане в формулі корисної моделі, на яку вже видано патент, не нове,
тому що повторює сукупність суттєвих ознак їх заявки. Відмінність по-
лягає лише в назві окремих елементів, а не їх сукупності. Тому автори
звернулись до патентного повіреного з проханням надати їм допомогу
у підготовці заперечення.

Власник патенту на корисну модель, дізнавшись про підготовку
опротестування виданого йому свідоцтва, в листі до авторів раніше по-
даної заявки повідомив, що він працював над винаходом самостійно і зі
змістом їх заявки не був ознайомлений, а відтак його патент не підлягає
анулюванню. Крім того, тотожність запропонованих вирішень виклю-
чена тому, що він подав заявку на корисну модель, а не на винахід.

В якому порядку можуть бути визнані недійсними видані
патенти і яке рішення може бути прийняте в цьому випадку,
зокрема при встановленні тотожності обох рішень?

Завдання № З

На Петриківському підприємстві Українського народного деко-
ративного розпису майстром Шулікою була розроблена нова модель

таці. У зв’язку з наступним запуском моделі у виробництво виникло
питання про необхідність забезпечення охорони прав підприємства та
майстра - художника.

Юридична фірма, до якої звернулося підприємство за консуль-
тацією, пояснила, що найкращим засобом охорони було б визнання цієї
моделі промисловим зразком, тому що художньо-конструкторське ви-
рішення зовнішнього вигляду виробу не має промислової придатності,
оскільки передбачає ручний розпис кожного виробу.

Проте, на думку юридичної фірми, третя особа все одно не зможе
скористатися цією розробкою, яка є твором декоративно-прикладного
мистецтва і не зможе використати без згоди її автора, тобто майстра

— художника.

Чи є обґрунтованою така консультація?

Завдання №> 4

Працівники технологічної лабораторії НДІ сільського господарства
Іванченко та Артем'єв у встановленому законом порядку були визнані
авторами винаходу - нового засобу одержання отрутохімікатів, що був
розроблений під час роботи в лабораторії.

До суду надійшли позови від завідувача лабораторії Колесника та
співробітника цієї ж лабораторії Ворони, які ставили питання про
включення їх до числа співавторів винаходу.

В позовній заяві Колесника зазначалось, що ним, як завідувачем ла-
бораторії, здійснювалось загальне керівництво всіма дослідами, які за-
вершилися створенням нової технології одержання отрутохімікатів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: