21 страница

2004. -1 1,2.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред. розробників
Цивільного кодексу України. - К.: Істина. - 928 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 1. - 692 с.; Ч. 2. - 896 с.

Шишка Р. Б. Охорона прав суб’єктів інтелектуальної власності у цивільному
праві України: Автореф. дис....д-раюрид. наук: 12.00.03. // Одеська національна
юридична академія. - Одеса, 2004. - 38 с.

Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий
аспект. — Харків, 2002. - 368 с.

Методичні вказівки

У сучасних умовах активізації творчої діяльності, зростання
рівня інформатизації суспільства, збільшення обсягів та розширен-
ня сфери духовного виробництва виникає потреба у нормативному
удосконаленні правоохоронного механізму у галузі використання
результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Перші кроки до
його поліпшення були закладені новим Цивільним кодексом та
прийнятими у новій редакції законами «Про авторське право і су- міжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»,
підписанням та ратифікацією комплексу міжнародних договорів
і конвенцій у даній сфері. Під впливом таких нормативних змін
змінюється і характер цієї підгалузі цивільного права, зміщують-
ся акценти у правовому регулюванні здійснення комплексу прав
інтелектуальної власності, посилюється їх захист з боку держави.
Право інтелектуальної власності набуває нових рис, необхідність
вивчення яких має не тільки теоретичне, але і важливе практичне
значення.

Право інтелектуальної власності можна розглядати у двох ас-
пектах: в об’єктивному як систему правових норм, що формують
підгалузь цивільного права, та суб’єктивному як комплекс належ-
них суб’єкту прав. Право інтелектуальної власності в об’єктивному
значенні втілюється в положеннях законодавства про авторське
право та суміжні права, право промислової власності та засоби ін-
дивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг. Зміст
даного права у суб’єктивному значенні охоплює ряд особистих
немайнових та майнових прав, що належать автору (виконавцеві,
винахіднику тощо) та їх правонаступникам.

Новим положенням цивільного законодавства є виділення в
окрему структурну частину загальних положень про право інтелек-
туальної власності, що вміщує положення про поняття, суб’єкти,
об’єкти, зміст права інтелектуальної власності, особливості його
судового захисту.

Орієнтовний перелік об’єктів права інтелектуальної власності
відображений у Цивільному кодексі України. Він не є вичерпним
та включає: літературні та художні твори; комп’ютерні програми;
компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеогра-
ми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування інте-
гральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин,
породи тварин; комерційні найменування, торговельні марки;
географічні зазначення; комерційні таємниці.

Правова охорона більшості з об’єктів права інтелектуальної
власності, крім норм Цивільного кодексу, здійснюється на рівні
спеціальних законів. Зокрема, відносини у сфері використання
літературних та художніх творів, комп’ютерних програм та баз даних регулюються Законом України «Про авторське право і су-
міжні права». Патентне право базується на положеннях законів
«Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону
прав на промислові зразки». Інші об’єкти промислової власнос-
ті охороняються Законом «Про охорону прав на сорти рослин»,
«Про племінне тваринництво», «Про охорону прав на топографії
інтегральних мікросхем» тощо. Виняток становлять наукові від-
криття, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування
та комерційні таємниці, відносини у сфері використання яких ще
потребують свого законодавчого оформлення.

Слід ще раз наголосити на відмінностях, що існують між право-
вим механізмом інтелектуальної власності та правом власності.
ЦК України чітко визначає, що право інтелектуальної власності
та право власності на річ не залежать одне від одного; перехід пра-
ва на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу
права власності на річ, і навпаки. Різниця між даними інститутами
простежується у наявності: 1) різних об’єктів правової охорони
(матеріальне благо - для права власності та немайнове благо - для
інтелектуальної власності); 2) у суб’єктах (речовому праву не відома
фігура «автора (винахідника)»; 3) змісті прав (особисті немайнові
та майнові права у сфері інтелектуальної власності); 4) межах дії
прав (майнові права інтелектуальної власності обмежені у часі та
просторі); 5) спеціальних механізмах судового захисту (віндика-
ційний та негаторний позов у галузі речових прав, не притаманних
праву інтелектуальної власності) тощо. Тому закріплення терміну
«інтелектуальна власність» для позначення групи інститутів, що
забезпечують правову охорону результатів інтелектуальної творчої
діяльності обумовлюється, насамперед, історичною традицією та
зручністю даної категорії для ідентифікації особливостей об’єктів
сфери її застосування (створення у результаті інтелектуальної ді-
яльності їх творців).

Цивільний кодекс розмежовує права інтелектуальної власності
на особисті немайнові та майнові. До першої групи належать: право
на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідни-
ком) об’єкта права інтелектуальної власності та право перешко-
джати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності,
здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності. Слід наголосити, що окремі особисті
немайнові права, крім творця, можуть належати також іншим
особам у випадках, передбачених законом (зокрема, ст. ст. 429,
430, 439). Дані права не можуть відчужуватися. Майновими
правами інтелектуальної власності є: право на використання
об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право до-
зволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право перешкоджати неправомірному використанню
об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти
таке використання. Перелік обох видів прав не є вичерпний та
може диференціюватися у залежності від специфіки правового
режиму охорони певного об’єкта інтелектуальної власності. Зо-
крема, суб’єкт права на географічне зазначення позбавлений ви-
ключного права дозволяти його використання іншим особам, а до
змісту суб’єктивного права на наукове відкриття майнові права
інтелектуальної власності взагалі не належать.

Захист порушених прав інтелектуальної власності може
здійснюватися у судовому порядку шляхом застосування ряду
спеціальних заходів. Зокрема, суд може прийняти рішення про:
застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню
права інтелектуальної власності та збереження відповідних до-
казів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів,
імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інте-
лектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів,
виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням
права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обо-
роту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно
для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної
власності; застосування разового грошового стягнення замість
відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта
права інтелектуальної власності; опублікування в засобах масо-
вої інформації відомостей про порушення права інтелектуальної
власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Завдання

Завдання № 1

Художник Сергеев вів переговори з підприємством, що виготов-
ляє вироби прикладного мистецтва та сувеніри, про використання
декількох сюжетів за його ескізами, переданих ним підприємству. У
журнал він передав статтю про народних художників, а у видавництво

— рукопис книги на ту ж саму тему. Крім того, Сергеев брав участь у
зйомках науково-популярного фільму як консультант. Після смерті
Сергеева його спадкоємці вимагали від відповідних організацій офор-
мити відносини, учасником яких він був, договорами з вказівкою на
всіх роботах його імені.

Які твори є об'єктами права інтелектуальної власності? Хто
є суб'єктом права інтелектуальної власності? У якому порядку
використовуються твори, що охороняються авторським правом?
Які права належать спадкоємцям автора?

Завдання № 2

Сердюк, Пінчук, Бугрій, Осипов та Кузнецов уклали з видав-
ництвом договір про підготовку двотомника «Технічна документація
для свердловин». Коли вийшов перший том, то його укладачами були
зазначені тільки Сердюк та Пінчук. Вони ж були названі авторами
вступної статті. У позовній заяві Бугрій, Осипов і Кузнецов вимагали
зобов’язати видавництво опублікувати відповідні виправлення у друго-
му томі та виплатити їм авторський гонорар. Бугрій — журналіст. Він
здійснив літературну обробку опублікованих текстів. Осипов, який
володіє іноземними мовами, зробив перевірку текстів за іноземними
джерелами. Сердюк та Пінчук підтвердили виконання робіт Бугрієм
і Осиповим. Крім того, вони зазначили, що з наданих Кузнєцовим 42
авторських аркушів тексту 24 містили застарілий матеріал чи не від-
повідали профілю видання, а 18 - настільки недбало підготовлені, що
майже цілком були ними перероблені. З представленого їм матеріалу
для вступної статті загальним обсягом 2,5 авторські аркуші вони взяли
лише 3 сторінки, при цьому всі положення, що містилися в даному
тексті, раніше вже публікувалися. У цілому обсяг вступної статті склав
близько трьох авторських аркушів.

Які твори є об'єктами авторського права? Хто є суб'єктом
авторського права? Хто визнається співавтором твору? Які
особисті та майнові права мають автори (співавтори) твору?

Завдання №> З

Співробітниками юридичного відділу банку «Укрпромбудбанк»
розроблено ініціативний проект Закону України «Про банківську
справу» і розповсюджений для обговорення серед кредитних установ м.
Києва, а один примірник направлено у Верховну Раду України. Через
деякий час з’ясувалось, що окремі його ідеї були використані в роботі
та локальних актах ЗАТ «Іпотекобанк», зокрема у Правилах кредиту-
вання. Вважаючи порушеним належне «Укрпромбудбанку» авторське
право ним подано позов про відшкодування заподіяних збитків, у тому
числі втраченої вигоди, а також вилучення та спрямування на користь
незаконно отриманих у результаті порушення прибутків.

Під час підготовки справи до слухання позивач дізнався, що
законопроект «Про банківську справу» був прийнятий у третьому
читанні Верховною Радою та підписаний Президентом.

Що є об'єктом авторського права? Чи підлягають задоволенню
вимоги позивача? Вирішіть справу.

Завдання № 4

Рибаков при заснуванні ТОВ «Вегас» в якості статутного внеску
вніс свої права інтелектуальної власності на торговельну марку «Ме\¥
Ьіпе», зареєстровану Держдепартаментом на його ім’я, оцінивши її у
25 відсотків статутного доходу. Інші 75 відсотків були внесені іншими
засновниками товариства з обмеженою відповідальністю. Товариство
було у встановленому порядку зареєстровано і здійснювало свою ста-
тутну діяльність з виробництва та продажу спортивного обладнання з
використанням марки «Мечу Ьіпе».

Через два роки Рибаков заявив про свій вихід зі складу товариства
та повернення наданої торговельної марки. Загальні збори не запере-
чували проти виходу, але відмовили у передачі марки, виплативши за
неї суму, еквівалентну 25% розміру статутного фонду. Після виходу

зі складу ТОВ Рибаков заснував ПП «Нью Лайн», в діяльності якого
використовував зазначену торговельну марку. Вважаючи, що діями
Рибакова порушене право інтелектуальної власності, ТОВ «Вегас»
звернулося з позовом до суду.

Вирішіть справу. Чи можна як статутні внески вносити права
інтелектуальної власності?

Завдання № 5

Інженер Піддубний - працівник ЗАТ «Оптика» розробив технічний
пристрій удосконалення дії термостата. Бухгалтерією ЗАТ згідно затвер-
дженого рішенням загальних зборів Положення про раціоналізаторські
пропозиції у виробництві Піддубному було виплачено винагороду у
розмірі 1000 грн. Наступного місяця ЗАТ подало заявку до Держдепар-
таменту на отримання патенту на винахід «Біметалічна пластина термо-
стата», в якій були використані креслення та технічний опис Піддубно-
го. Через рік ЗАТ «Оптика» був наданий патент та запущено у масове
виробництво виготовлення термостатів з удосконаленим механізмом.
Дізнавшись про впровадження винаходу, інженер Піддубний звернувся
до правління ЗАТ з заявою про виплату йому авторської винагороди у
зв’язку зі створенням винаходу у розмірі 5% доходів, одержаних від
продажу виготовленої продукції з використанням винаходу. Правлін-
ня відмовило Піддубному, мотивуючим тим, що останній вже отримав
винагороду від створення раціоналізаторської пропозиції, а винахід
запатентован о на ім’я ЗАТ. Піддубний звернувся з позовом до суду.

Як співвідносяться права на раціоналізаторську пропозицію
та винахід? Хто має права на об’єкт інтелектуальної власності,
створений за трудовим договором? Як Піддубний може захистити
свої права? Вирішіть справу.

Завдання № 6

У театрі йде спектакль за п’єсою Глазунова. П’єса опублікована
окремим виданням. Телестудія також поставила спектакль за цією
п’єсою. При цьому у п’єсу були внесені зміни, що враховують специ-
фіку телебачення.

В якому порядку допускається подібне використання драма-
тичного твору? Чи має автор п’єси право на винагороду у зв’язку
зі зміною твору?

Завдання № 7

На регіональній конференції Всеукраїнського товариства вина-
хідників та раціоналізаторів обговорювалися підсумки роботи з при-
скорення оформлення та подачі заявок на службові винаходи, що
створюються на підприємствах та організаціях області. У ряді виступів
ставилися питання про можливість визнання винаходами селекційних
досягнень, алгоритмів та програм для ЕОМ, дорожніх знаків, спосо-
бів діагностики захворювань, гіпотез про походження планет, доказів
математичних теорем та способів використання ядерної енергії.

Чи можуть зазначені об’єкти визнаватися винаходами за
чинним законодавством?

Завдання № 8

Бельгійська фірма подала в Держдепартамент інтелектуальної
власності заявку на видачу патенту «Пристрій для фотоемульсійних
вимірів». У заяві вказувалося, що заявка користається конвенційним
пріоритетом, тому що аналогічна заявка була подана в Бельгії ще пів-
тора роки тому. Департамент відмовився прийняти заявку та зажадав
від фірми, по-перше, сплати заявочного мита, тому що всі заявки від
іноземних заявників обкладаються митом, по-друге, надання у місяч-
ний термін копії первісної заявки. Одержавши квитанцію про сплату
мита та копію первісної заявки, була розглянута заявка та прийнято
рішення про видачу патенту. У рішенні Комітету зазначалося, що
хоча за період між подачею заявок у Бельгії та Україні у ряді держав
були опубліковані відомості про зроблений винахід, однак заявник
користується конвенційним пріоритетом, тому ці публікації не пере-
шкоджають видачі патенту.

Які особливості патентування винаходів іноземцями? Чи
правомірна вимога про сплату заявочного мита? У який термін
іноземний заявник зобов'язаний надати копію первісної заявки? Чи
обґрунтоване рішення про видачу патенту?

Завдання № 9

Держдепартамент інтелектуальної власності прийняв рішення про
відмову у видачі патенту Харченку за заявкою на «Форму для лиття ви-
робів», що була подана 16 серпня. При розгляді скарги заявника на це
рішення встановлено, що відомості про аналогічну ливарну форму були
опубліковані за три місяці до подачі заявки у книзі «Пластмаси». Тоді
Харченко попросив встановити пріоритет винаходу за більш ранньою
заявкою, подану ним разом з Васильєвим 4 травня того ж року, тобто
до опублікування книги «Пластмаси». Департамент дійшов висновку,
що матеріали ранньої заявки не ідентичні матеріалам розглянутої за-
явки. Однак, з огляду на те, що на дату подачі ранньої заявки винахід
мав новизну, було прийнято 15 листопада рішення видати Харченку
патент. Після спливу 5 днів від прийняття цього рішення у Департа-
мент надійшла заявка про видачу патенту на тотожну «Форму для
лиття виробів» від шведської фірми. Первісна заявка на цей винахід
була подана у Швеції 4 січня.

Як встановлюється пріоритет винаходу? Чи володіє заявлений
винахід новизною? Чи правомірно рішення про видачу патенту?
Які правові наслідки подачі заявки іноземною юридичною особою?

Завдання №10

Слюсар заводу Шумілов удосконалив схему блокування реле та
подав заяву з проханням визнати цю схему раціоналізаторською
пропозицією. Пропозиція була прийнята, успішно застосована у ви-
робництві, а Шумілову була виплачена винагорода. Наступного року
Шумілов, перебуваючи у відрядженні, довідався, що на іншому заводі
застосовується схема блокування, тотожна тій, яку він розробив, але
оформлена на ім’я інженера Грабовського з більш пізнім пріоритетом.
Вважаючи, що у даному випадку порушене його право першості на
раціоналізаторську пропозицію, Шумілов звернувся до суду.

Які особливості правової охорони раціоналізаторських про-
позицій? Як визначається пріоритет та новизна раціоналіза-
торської пропозиції? Вирішіть справу.

Завдання №11

Руденко, Яременко та Зеленський є авторами винаходу «Спосіб
одержання вуглецевої сталі». Винахід був створений ними у зв’язку
з виконанням завдання на розробку нового способу одержання сталі.
Шморгун та Комаров звернулися в суд з позовом про визнання їх
співавторами цього винаходу. При розгляді справи встановлено, що
проведення комплексу робіт, що призвели до створення винаходу, здій-
снювалося на металургійному заводі науково-дослідним інститутом
чорної металургії. Виконавцями робіт були співробітники інституту

— відповідачі у справі. Шморгун як начальник цеху металургійного
заводу та Комаров в якості його заступника забезпечували умови про-
ведення дослідницьких робіт. Ними був також підписаний технічний
звіт про результати досліджень. Поряд з іншими працівниками заводу
вони були висунуті на здобуття премії за здійснення комплексу робіт з
технології виплавки сталі. За висновком судово-технічної експертизи
результати роботи, Шморгуна та Комарова, не знайшли відображення
у формулі винаходу.

Хто розглядає спори про співавторство на винаходи? Які
критерії співавторства? Яку роль відіграє формула винаходу при
розгляді спорів про співавторство?

Тести

1. Право інтелектуальної власності - це:

а) право власності на річ;

б) право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності;

в) право особи на одержання дивідендів за результатами діяльності;

г) право на одержання майна у порядку універсального чи сингу-
лярного правонаступництва.

2. До права інтелектуальної власності належать:

а) авторське право і суміжні права;

б) речове право;

в) деліктне право;

г) право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту,
товарів і послуг.

3. До особистих немайнових прав інтелектуальної власності
належать:

а) право авторства;

б) право на використання об’єкта інтелектуальної власності;

в) право перешкоджати будь-якому посяганню на об’єкт інтелек-
туальної власності;

г) право надання об’єкта інтелектуальної власності на підставі
ліцензійного договору.

4. Майновими правами інтелектуальної власності визнаються:

а) право на використання об’єкта інтелектуальної власності;

б) право перешкоджати будь-якому посяганню на об’єкт інтелек-
туальної власності;

в) право запатентувати об’єкт інтелектуальної власності;

г) право передачі об’єкта інтелектуальної власності іншій особі.

5. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створе-
ний у зв’язку з виконанням трудового договору належать:

а) працівнику, який створив об’єкт інтелектуальної власності;

б) юридичній особі - роботодавцю, що фінансувала створення
об’єкту інтелектуальної власності;

в) спільно працівнику, який створив об’єкт інтелектуальної
власності та роботодавцю, якщо інше не визначено договором між
ними;

г) генеральному директорові чи іншій компетентній особі, що згідно
установчими документами має право на укладення трудових договорів

з працівниками.

6. Особисті немайнові права на об’єкт, створений за замовлен-
ням належать:

а) творцеві об’єкта інтелектуальної власності;

б) замовнику об’єкта інтелектуальної власності;

в) особі, якій творець передав об’єкт інтелектуальної власності;

г) творцеві об’єкта інтелектуальної власності, а у випадках перед-
бачених законом також замовникові.

7. Порушення прав інтелектуальної власності призводить до
настання:

а) цивільно-правової відповідальності;

б) кримінальної відповідальності;

в) конституційної відповідальності;

г) адміністративної відповідальності.

8. Захист прав інтелектуальної власності здійснюється:

а) потерпілою особою у порядку самозахисту;

б)судом;

в) Всесвітньою організацією інтелектуальної власності;

г) Президентом України.

9. Центральним органом державної виконавчої влади у сфері
права інтелектуальної власності є:

а) Українське агентство з авторських і суміжних прав;

б) Всесвітня організація інтелектуальної власності;

в) Державний департамент інтелектуальної власності;

г) ДП «Український інститут промислової власності».

10. На міжнародному рівні захистом інтелектуальної влас-
ності займається:

а) ІКАО;

б) ВОІВ;

в) ТРІПС;

г) ЮНЕСКО.

Контрольні питання

1. В чому різниця між власністю та інтелектуальною власніс-
тю (за суб’єктним складом, об’єктами правової охорони, змістом
суб’єктивних прав, територією та строком охорони)?

2. Крім передбачених статтею 420 ЦК України, які ще об’єкти ін-
телектуальної власності ви знаєте?

3. В чому полягають особливості розпорядження майновими пра-
вами інтелектуальної власності?

4. Який строк охорони майнових прав на різні види об’єктів інте-
лектуальної власності?

5. Які особливості судового захисту прав інтелектуальної власності
передбачені чинним законодавством України?

6. Яка роль ВОІВ в системі охорони інтелектуальної власності?

7. Які ви знаєте універсальні та спеціальні конвенції у сфері охо-
рони об’єктів інтелектуальної власності?

ТЕМА 27: АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

Питання для обговорення

1. Джерела авторського права.

2. Поняття та ознаки твору. Види об’єктів, що охороняються
авторським правом.

3. Суб’єкти авторських прав. Співавторство та його види.

4. Зміст авторських прав.

5. Способи використання твору. Випадки правомірного викорис-
тання твору без згоди автора.

6. Строк чинності авторських прав.

7. Поняття та джерела регулювання суміжних прав.

8. Об’єкти, суб’єкти суміжних прав.

9. Види та строк чинності суміжних майнових прав.

10. Захист авторського права та суміжних прав.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України від 28 червня 1996 р. //
Відомості Верховної Ради України, - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами
і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -
2003. - № 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. //
Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122; з
наступними змінами і доповненнями.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. -
2001. - № 25-26. - Ст. 131; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 48. - Ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від
16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. - № 1. - Ст. 1; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 23 червня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. -
1996. - № 39. - Ст. 181; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7
жовтня 1997 р. 11 Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 52. - Ст. 312; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної
Ради України. - 1998. - № 22. - Ст. 114; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і
фонограм» від 23 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. -
№ 5-6. - Ст. 46; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань
інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. -
2001. - № 8. - Ст. 37.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної
власності» від 5 квітня 2001 о. // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 23. -
Ст. 117.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону України від
11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 43. - Ст. 214; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів
господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для
лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002.

- № 7. - Ст. 276; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. // Відомості
Верховної Ради. - 2003. - № 35. - Ст. 271.

Указ Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності
в Україні» від 27 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 5 травня 2001. - № 79.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення у складі Міністерства освіти
і науки Державного департаменту інтелектуальної власності» від 4 квітня 2000 р. №
601 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 14. - Ст. 568.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
Державний департамент інтелектуальної власності» від 20 червня 2000 р. № 997 //
Офіційний вісник України. - 2000. - № 25. - Ст. 1060.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди
(роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм
та порядок їх виплати» від 18 січня 2003 р., №71 //Офіційний вісник України. - 2003.
-№4. -Ст. 129.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок
винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» 18
січня 2003 р., № 72 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст. 129.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про мінімальні ставки авторської
винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада

1994 р. № 784 // Збірник постанов Уряду України. - 1995. - № 2. - Ст. 33.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського
права і договорів, які стосу-ються права автора на твір» від 27 грудня 2001 р.
№ 1756 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 52. - Ст. 2369.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про
порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороню прав на об’єкти інтелектуальної
власності» від 22 травня 2001 р. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 7.

Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10 червня 2004
р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом прав
інтелектуальної власності». // Юридическая практика. - 2004. - № 26.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: