Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






26 страница




Виходячи із ст. 509 ЦК, цивільно-правове зобов’язання — це
таке цивільне правовідношення, в силу якого одна особа (боржник)
зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше) або
утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від борж-
ника виконання його обов’язку. Основними ознаками цивільно-
правового зобов’язання як правовідношення є: майновий характер,
визначеність суб’єктного складу, особливості юридичного змісту
(зобов’язання породжує право на дії особи), динамічний характер
(зобов’язання опосередковують процес переміщення матеріальних
цінностей). Цивільно-правові зобов’язання будуються на принци-
пах добросовісності, розумності та справедливості.

Оскільки зобов’язання є цивільним правовідношенням, воно
складається з тих самих елементів, що і будь-яке правовідношен-
ня: це суб’єкт, об’єкт та зміст. Коло суб’єктів цивільно-правового
зобов’язання практично нічим не відрізняється від кола суб’єктів
будь-якого іншого цивільного правовідношення. Суб’єктами
зобов ’язання можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава
та інші публічно-правові утворення. В залежності від кола повнова-
жень, які мають суб’єкти зобов’язання, вони поділяються на сторін
(боржник, кредитор) - ст. 570 ЦК — та третіх осіб — ст. 511 ЦК.

Боржник та кредитор у зобов ’язанні до припинення його дії можуть
бути замінені на інших осіб. Підставами заміни кредитора є:

- передача ним своїх прав іншій особі за правочином. Такий
правочин отримав назву цесії, або відступлення права вимоги.
Правочин щодо заміни кредитора вчиняється в такій саме формі,
що й основний правочин, із якого виникла вимога;

- правонаступництво (спадкування, реорганізація юридичної
особи з правонаступництвом);

- виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем
(майновим поручителем);

- виконання обов’язку боржника третьою особою.

Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно
пов’язаних з особою кредитора (зобов’язання з відшкодування шко-
ди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю
потерпілого, аліментні зобов’язання тощо). Для заміни кредитора
не обов’язкова згода боржника, разом з тим боржника необхідно
повідомити про факт заміни.

Заміна боржника в зобов’язанні допускається лише за згодою
кредитора (ст. 520 ЦК).

Об’єкт зобов’язання - це всі ті матеріальні та духовні блага, на-
вколо яких складаються відповідні зобов’язально-правові зв’язки
між суб’єктами цивільного права. До об’єктів можна віднести
майно (речі), результати робіт, різного роду послуги, гроші.

Змістом зобов’язання, як і змістом будь-якого правовідношен-
ня, є права та обов’язки його суб’єктів.

Класифікація цивільно-правових зобов’язань здійснюється за
різними критеріями, основними з яких є наступні:

1. В залежності від підстав виникнення зобов’язання поділяють-
ся на: договірні (підставами виникнення яких є цивільно-правові
договори);

- зобов’язання із односторонніх правомірних дій (підставами
виникнення яких є односторонні правочини);

- зобов’язання із завдання шкоди;

- зобов’язання, що виникають із адміністративних актів.

2. Залежно від спрямованості (мети) зобов’язання вони поді-
ляються на чотири основні групи:

а) зобов’язання, спрямовані на передачу майна:

- зобов’язання, спрямовані на оплатну передачу майна у влас-
ність;

- зобов’язання, спрямовані на безоплатну передачу майна у
власність;

- зобов’язання, спрямовані на оплатну передачу майна у корис-
тування;

- зобов’язання, спрямовані на безоплатну передачу майна у
користування;

б) зобов’язання, спрямовані на виконання робіт;

в) зобов’язання, спрямовання на надання послуг;

г) зобов’язання, спрямовані на сплату грошей.

Завдання

Завдання № 1

Бізнесмен Кравченко пообіцяв своєму онуку Борису купити йому
будь-який автомобіль на його вибір вартістю не більше 10 000 доларів
СІЛА після успішного закінчення навчання в університеті, в підтвер-
дження чого дав письмове зобов’язання. Через рік Кравченко помер.
Після закінчення університету Борис звернувся до єдиного спадкоємця
Кравченка, вказаного у заповіті, з вимогою купити йому автомобіль
«Шевроле» або виплатити його вартість у грошах. Отримавши відмову,
Борис звернувся до суду.

Вирішіть справу.

Завдання № 2

Артеменко домовився зі своїм приятелем Косенком, артистом
естради, що запросить до себе додому співробітників, які хотіли б по-


слухати у виконанні Косенка естрадні пісні в домашній обстановці.
Однак за дві години до призначеного часу зустрічі Косенко зателефо-
нував Артеменку і повідомив його, що не прийде, оскільки вирішив
залишитися вдома, щоб подивитися футбольний матч за участю київ-
ського «Динамо». Зустріч, що було призначено, довелося відмінити.
Артеменко вважає, що Косенко зобов’язаний відшкодувати йому ви-
трати, пов’язані з підготовкою зустрічі (вартість продуктів, напоїв) та
компенсувати моральну шкоду.

Чи має Артеменко юридичні підстави для пред’явлення таких
вимог до Косенка?

Завдання № З

На прохання свого приятеля Сомова, Лисько погодився перевезти
на власному автомобілі телевізор «Філіпс», що був куплений Сомовим.
По дорозі від магазину до дому Сомова Лисько не упорався з керуван-
ням і автомобіль перекинувся. Водій і пасажир не постраждали, але те-
левізор, що перевозився в багажнику, виявився повністю розбитим.

Сомов вимагає від Лиська відшкодувати йому вартість телевізо-
ра. Лисько заперечує проти цього, оскільки, на його думку, він лише
хотів надати Сомову товариську послугу. Ніякого договору вони не
укладали, грошей він за перевезення телевізора не отримав, а тому
ніяких зобов’язань між ними не виникло. До того ж внаслідок аварії
поніс збитки не тільки Сомов, але і він, Лисько, оскільки на ремонт
автомобіля йому необхідно буде витратити значно більшу суму, аніж
вартість телевізора.

Хто має рацію в цьому спорі? Обґрунтуйте відповідь.

Завдання Л? 4

Чим відрізняється відступлення права вимоги від купівлі-продажу
боргу? Чи може банк відступити право вимоги за кредитним договором
не іншому банку, а юридичній особі, яка не займається банківською
діяльністю?

Завдання № 5

Науковці Усенко і Ребров спільно придбали у вдови професора
Лисицького наукову бібліотеку, що залишилась після його смерті.
Договір було укладено, книги перевезли до квартири Реброва, а
обумовлена договором ціна належала до уплати через місяць.
Розділити книги практично було неможливо, тому Усенко і Ребров
домовились, що бібліотеку придбає один Ребров. Через два тижні
Ребров виїхав у довгострокове відрядження. Лисицька, не отримавши в строк гроші, пред’явила позов до Усенка
про стягнення всієї вартості бібліотеки, мотивуючи свої вимоги тим,
що договір був укладений нею спільно з Усенко і Ребровим. Усенко
заперечував проти позову, стверджуючи, що досягнута між ним і
Ребровим домовленість означає перевід боргу на Реброва, тому він не
несе перед Лисицькою ніяких зобов’язань.

Розгляньте доводи сторін. Хто має рацію в цьому спорі?

Завдання №6

За договором купівлі-продажу Івченко передав Саліну автомобіль, а
останній зобов’язався сплатити за нього 100 000 гривень. Отримувачем
грошей в договорі була визначена донька Івченка. Івченко, продавши
автомобіль, поїхав у тривале відрядження. Салін вчасно не розраху-
вався, і донька Івченка звернулася з позовом до суду про стягнення
з Саліна суми боргу і відсотків річних за прострочення. Салін проти
позову заперечував, стверджуючи, що донька Івченка не є стороною
договору, а отже, не має права вимоги.

Вирішіть справу.

Тести

1. Боржник — це сторона:

а) яка має лише права;

б) яка зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або
утриматися від певної дії;

в) яка не має прав і не несе обов’язків;

г) яка має право вимагати від іншої сторони виконання певного
обов’язку.

2. Кредитор - це сторона:

а) яка зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або
утриматися від певної дії;

б) яка має лише обов’язки;

в) яка має право вимагати від іншої сторони виконання певного
обов’язку;

г) яка не має прав і не несе обов’язків.

3. Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях:

а) нерозривно пов’язаних з особою боржника; б) нерозривно пов’язаних з особою кредитора;

в) що виникають з договорів, укладених на підставі правового
акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки
Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін
договору.

4. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою:

а) лише за згодою кредитора;

б) за розсудом самого боржника;

в) за згодою кредитора і іншої особи.

5. Пасивна множинність осіб у зобов’язанні передбачає участь:

а) кількох осіб на стороні кредитора;

б) кількох осіб на стороні боржника;

в) кількох осіб на стороні кредитора і кількох осіб на стороні борж-
ника;

г) двох осіб на стороні кредитора і однієї особи на стороні боржника.

6. Змішана множинність осіб у зобов’язанні передбачає участь:

а) кількох осіб на стороні кредитора і кількох осіб на стороні борж-
ника;

б) кількох осіб лише на стороні боржника;

в) кількох осіб лише на стороні кредитора;

г) однієї особи на стороні боржника і двох осіб на стороні кредитора.

7. Солідарне зобов’язання виникає у випадку:

а) переміни осіб у зобов’язанні;

б) неподільності предмета зобов’язання;

в) виникнення зобов’язання за участю третіх осіб;

г) неможливості виконання зобов’язання в натурі.

8. Регресним називається зобов’язання, За яким:

а) кредитор має право вимагати від боржника передання грошової
суми, сплаченої ним третій особі за боржника;

б) кредитору належить право вимоги, боржнику - відповідний йому
обов’язок вчинення однієї або кількох дій на вибір;

в) кредитор має право покласти додаткові обов’язки на додаткового
боржника;

г) кожна сторона зобов’язання має права і несе обов’язки. Домовленість двох або більше сторін, спрямована на вста-
новлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, від-
носиться до поняття:

а) угода;

б)правочин;

в) договір;

г) зобов’язання.

9. У разі якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути
визначена, виходячи з його умов, вона визначається:

а) продавцем, виконавцем роботи або послуги;

б) покупцем, замовником роботи або послуги;

в) за згодою сторін договору;

г) виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари,
роботи або послуги на момент укладення договору;

д) виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари,
роботи або послуги на момент прийняття виконання за договором.

10. При тлумаченні змісту договору суд бере до уваги:

а) однакове для всього змісту договору значення слів і понять, а
також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення тер-
мінів;

б) мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика
відносин між сторонами;

в) звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типо-
вого договору та інші обставини, що мають істотне значення;

г) все, зазначене у пунктах «а» і «в»;

д) все, зазначене у пунктах «а», «б» і «в».

11. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі до-
сягли згоди:

а) щодо предмета договору;

б) щодо умов, визначених законом як істотні або є необхідними для
договорів даного виду;

в) стосовно усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін
має бути досягнуто згоди;

г) щодо всього, зазначеного у пунктах «б» і «в»;

д) щодо всього, зазначеного у пунктах «а», «б» і «в».

12. Згідно з Цивільним кодексом Украіни місцем укладення до-
говору є: а) місце, визначене законом щодо даного виду договору;

б) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридич-
ної особи, яка зробила пропозицію укласти договір;

в) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридич-
ної особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

г) місце, встановлене договором між сторонами;

д) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юри-
дичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не
встановлено договором.

13. Зміна або розірвання договору вчиняються:

а) лише в письмові формі;

б) в будь-якій формі;

в) в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розрива-
ється;

г) в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розриваєть-
ся, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає
із звичаїв ділового обороту.

Контрольні питання

1. В чому полягає статус боржника?

2. Які правові наслідки заміни кредитора у зобов’язанні?

3. В яких випадках боржник у зобов’язанні може бути замінений
іншою особою?

4. Що являє собою пасивна множинність осіб у зобов’язанні?

5. В яких випадках виникає солідарне зобов’язання?

6. Які обставини бере до уваги суд при тлумаченні змісту договору?

7. Що визнається місцем укладення договору за ЦК України?

ТЕМА 31: ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Питання для обговорення

1. Поняття та принципи виконання зобов’язання.

2. Суб’єкти виконання зобов’язання.

3. Виконання зобов’язання з множинністю осіб.

4. Предмет виконання зобов’язання.

5. Строк, місце та спосіб виконання зобов’язання.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ ЗО. - Ст. 141; з наступними
змінами і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року//Голос України. -2003. - № 47-
48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня
2001 р.// Урядовий кур’єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і
доповненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України,
2002. - № 21-22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Література

Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. - М., 1940.

Боднар Т. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному праві. - К., Юрінком
Інтер, 2005.

Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібник / О. В. Дзера,

Н. С. Кузнецова, В. В. Луць та ін.; За ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. - М., 1975.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. -Т. 1, 2. Особлива частина. - К.: Ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери та

Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1,2.

Методичні вказівки

Виконання зобов’язання - це здійснення сторонами дій, спря-
мованих на реалізацію прав та обов’язків, що становлять зміст
зобов’язання.

Загальний принцип виконання зобов’язання закріплений у ст.

526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зви-
чайно ставляться. Зазначений принцип отримав назву принципу
належного виконання зобов’язання.

Належне виконання означає, крім іншого, виконання зобов’я-
зання належними сторонами (боржником кредитору). Боржник
зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти вико-
нання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,
не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту (ст.

527 ЦК). Боржник вправі покласти виконання зобов’язання на
третю особу. В даному випадку кредитор зобов’язаний прийняти
виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Відносини
між боржником та третьою особою залишаються поза межами
зобов’язання, але боржник залишається відповідальним перед
кредитором за дії такої особи і в разі невиконання або неналежно-
го виконання нею обов’язку боржника цей обов’язок він повинен
виконати сам. Третя особа вправі задовольнити вимогу кредито-
ра без згоди боржника в разі небезпеки втратити право на майно
боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.
В такому випадку до третьої особи переходять всі права кредитора
у зобов’язанні (ч. З ст. 528 ЦК).

Якщо у зобов’язанні має місце множинність на стороні креди-
тора або боржника, зобов’язання за загальним правилом вважаєть-
ся дольовим, кожен з кредиторів має право вимагати виконання,
а кожен з боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці,
якщо інше не встановлено договором або актами цивільного зако-
нодавства (ст. 540 ЦК).

Строк (термін) виконання зобов’язання за загальним правилом
встановлюється у самому зобов’язанні. Якщо строк (термін) ви- конання зобов’язання не встановлений або визначений моментом
пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконан-
ня у будь-який час. В цьому випадку боржник повинен виконати
обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо
обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства (ст. 530 ЦК). Якщо інше не встановлене
договором або законом, боржник вправі виконати зобов’язання
достроково.

Місце виконання зобов’язання за загальним правилом встанов-
люється у самому зобов’язанні або випливає із його суті (зобов’язан-
ня по ремонту квартири має бути виконане за місцезнаходженням
квартири). Якщо місце виконання зобов’язання не можна визна-
чити виходячи із самого зобов’язання, діють норми ст. 532 ЦК, від-
повідно до яких зобов’язання виконується за місцезнаходженням
боржника, крім наступних випадків:

- зобов’язання про передання нерухомого майна виконується за
місцезнаходженням цього майна;

- зобов’язання про передання товару (майна), що виникає на
підставі договору перевезення, виконується за місцем здавання
товару (майна) перевізникові;

- зобов’язання про передання товару (майна), що виникає на під-
ставі інших правочинів, виконується за місцем виготовлення або
зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредитору
на момент виникнення зобов’язання;

- грошові зобов’язання виконуються за місцезнаходженням кре-
дитора. Якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив
місцезнаходження і повідомив про це боржника, зобов’язання має
бути виконане за новим місцезнаходженням кредитора. При цьому
кредитор несе всі витрати, пов’язані зі зміною місця виконання.

Зобов’язання виконується способом, встановленим у самому
зобов’язанні. Кредитор має право не приймати від боржника ви-
конання його обов’язку частинами, якщо інше не встановлено до-
говором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті
зобов’язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 529 ЦК).

Завдання

Завдання № 1

Гриценко позичив у Рудика 10 000 грн. строком на один рік, але в
установлений строк грошей не повернув. Через шість місяців після на-
стання строку виконання договору Рудик звернувся з позовом до суду
про стягнення з Гриценка 10 000 грн. та 3% річних за час прострочен-
ня. Гриценко не заперечував проти сплати боргу, але відмовився від
сплати процентів. Він пояснив, що кредитор сам винен у тому, що в
строк, визначений договором, не забрав у нього гроші. Гроші лежали
у нього (Гриценка) дома і всі члени сім’ї були попереджені, що прийде
Рудик, і йому потрібно буде віддати гроші.

Вирішіть справу. Які були б наслідки зміни місця проживання
Рудика?

Завдання № 2

Фірма «Кристал» уклала договір з проектною організацією на роз-
робку проектної документації з реконструкції будівлі, що придбана
фірмою для розміщення офісів. В строк, що вказаний у договорі,
проектувальники виконали ескіз, макет та генеральний план рекон-
струкції.

Коли фірма звернулася за отриманням дозвільної документації,
з’ясувалося, що проект поданий не в повному обсязі. Проектна органі-
зація зазначила, що вона виконала умови договору повністю, оскільки
договором перелік матеріалів, що надаються, не передбачений. Однак
вона готова виконати необхідну частину роботи за умов додаткової
оплати.

Фірма «Кристал» звернулась за консультацією до юриста.

Яку відповідь слід дати?

Завдання Л? З

Яковлев та Смирнов, які проживали в м. Харків, уклали договір
позики строком на один рік, за яким Смирнов передав Яковлеву гро-
шову суму в розмірі 10000 гривень. Коли підійшов час розрахунку
Смирнов зателефонував Яковлеву та повідомив його, що переїхав на
постійне місце проживання до міста Єкатеринбург (Росія), тому про-
сить Яковлева передати йому гроші там та повернути борг у російських
рублях. Яковлев відмовився, зазначивши, що договір вони укладали
в Харкові, сума боргу рахувалася в гривнях, отже, він віддасть гривні
в місці укладення договору.

Хто має рацію в даному спорі?

Завдання №> 4

Виробниче об’єднання уклало з Морським портом договір на ви-
готовлення та поставку портового крану. Строк поставки був визна-
чений — через 6 місяців з моменту укладення договору. У зв’язку з
оновленням виробництва Виробниче об’єднання виготовило кран через
чотири місяці після укладення договору та привезло його до Морського
порту. Але Морський порт не прийняв кран та звернувся до Виробни-
чого об’єднання з вимогою про відшкодування збитків, викликаних
розміщенням крану на його території.

Хто має рацію в даному спорі?

Завдання Л? 5

Договір купівлі-продажу між ТОВ «Альфа» (продавець) і ТОВ
«Вега» (покупець) передбачав 30% попередню оплату. Гроші ТОВ
«Альфа» були перераховані засновником ТОВ «Вега» Малишевим.
Після цього Малишев звернувся до ТОВ «Альфа» з вимогою про пе-
редачу йому товару. ТОВ «Альфа» відмовилося, стверджуючи, що
виконання частини зобов’язання третьою особою не є підставою для
заміни сторони в зобов’язанні.

Хто має рацію в даному спорі? Чи змінилася б ситуація, якби
Малишев сплатив 100% вартості товару?

Завдання №> 6

За договором кредиту між АКБ «Мрія» і ТОВ «Міг» товариство в
останній день сплати частини кредиту та відсотків надало в свій банк
платіжне доручення про перерахування коштів АКБ «Мрія». У зв’язку
з проблемами в платіжній системі банку гроші надійшли на рахунок
АКБ «Мрія» тільки через тиждень. АКБ «Мрія» вважає, що ТОВ «Міг»
допустило прострочення виконання зобов’язання, а отже, є підстави
для застосування до нього штрафних санкцій. ТОВ «Міг» заперечує.

Хто має рацію в даному спорі?

Тести

1. Спеціальними (інституційними) принципами виконання до-
говірних зобов’язань є:

а) справедливість, добросовісність розумність;

б) свободи договору і свободи підприємницької діяльності;

в) належного виконання, обов’язковості договору, співробіт-
ництва. Принцип співробітництва сторін договору знайшов своє за-
кріплення у:

а) Цивільному кодексі України;

б) Цивільному кодексі України і Принципах УНІДРУА;

в) Цивільному кодексі України і Принципах європейського дого-
вірного права;

г) Принципах УНІДРУА і Принципах європейського договірного
права.

2. Кредитор повинен видати боржникові розписку про одержан-
ня виконання частково або в повному обсязі:

а) після прийняття виконання зобов’язання;

б) після прийняття виконання зобов’язання незалежно від вимоги
боржника;

в) після прийняття виконання зобов’язання на вимогу боржника.

3. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до:

а) умов договору та вимог Цивільного кодексу і інших актів цивіль-
ного законодавства;

б) умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивіль-
ного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

в) умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивіль-
ного законодавства та звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.

4. Елементами належного виконання договірного зобов’язання є:

а) предмет і суб’єкти виконання зобов’язання;

б) місце і строк (термін) виконання зобов’язання;

в) предмет, місце і строк (термін) виконання зобов’язання;

г) предмет, суб’єкти, місце і строк (термін) виконання зобо-
в’язання.

5. Кредитор має право не приймати від боржника виконання
його обов’язку частинами, якщо:

а) інше не встановлено договором або актами цивільного законо-
давства;

б) інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства
або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту;

в) інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’я-
зання;


г) інше не встановлено актами цивільного законодавства або не ви-
пливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

6. Боржник має право виконати свій обов’язок достроково,
якщо:

а) інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства
або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту;

б) інше не встановлено договором;

в) інше не встановлено договором або актами цивільного законо-
давства.

7. Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса
можливе:

а) щодо будь-якого договірного зобов’язання;

б) щодо належних з нього грошей;

в) щодо належних з нього грошей або цінних паперів.

8. У разі солідарної вимоги кредиторів:

а) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу у повно-
му обсязі;

б) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу част-
ково;

в) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу частково
або у повному обсязі.

9. У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право
вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі:

а) лише від усіх боржників разом;

б) як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо;

в) від будь-якого з боржників окремо.

Контрольні питання

1. Наведіть поняття виконання зобов’язання.

2. В чому полягає правова природа виконання зобов’язання?

3. Що становить предмет виконання зобов’язання?

4. В чому полягає зміст принципу належного виконання зобов’я-
зання?

5. Проведіть характеристику елементів виконання договірного
зобов’язання.

6. Як правила прийняття виконання зобов’язання кредитором?

ТЕМА 32: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Питання для обговорення

1. Поняття та загальна характеристика способів забезпечення
виконання зобов’язань.

2. Види способів забезпечення виконання зобов’язань.

3. Поняття та значення неустойки.

4. Види неустойки. Збільшення та зменшення розміру неустойки.

5. Поняття та загальна характеристика завдатку. Відмежування
завдатку від авансу. Функції завдатку.

6. Поняття поруки. Особливості відповідальності поручителя.

7. Поняття та загальна характеристика гарантії. Відмежування
гарантії від поруки.

8. Поняття, функції та сфера застосування застави.

9. Види застави.

10. Порядок звернення стягнення на предмет застави.

11. Утримання як вид (спосіб) забезпечення виконання зобов’я-
зань.

Нормативні акти

Конституція України від 26 червня 1996 р.//Відомості Верховної Ради України. -
1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня
2001 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - 15 листопада; з наступними змінами і
доповненнями.

Про заставу. Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 47. - Ст. 642; з наступними змінами і доповненнями.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных