Внутріпарламентський контроль в Україні.

Рівень ефективності здійснення Верховною Радою України, парламентаріями, комітетами та тимчасовими комісіями парламенту своїх функцій і повноважень, в тому числі контрольних, об'єктивно обумовлений, поряд із іншими факторами, реальним і дійовим внутрішнім парламентським контролем. Практика свідчить, що від того, наскільки чіткою є організація роботи самого парламенту, його органів – комітетів, тимчасових комісій, апарату, інших структур залежить якість та ефективність здійснення парламентом всіх властивих йому функцій, зокрема, – реалізації його контрольної функції у всіх напрямах контрольної діяльності. Відповідність діянь народних депутатів, діяльності комітетів, тимчасових комісій, інших структур парламенту вимогам Конституції України, законів, Регламенту Верховної Ради України, інших, прийнятих парламентом актів забезпечується Саме завдяки здійсненню внутрішнього парламентського контролю.

Таким чином, здійснення внутрішнього парламентського контролю є важливим напрямом контрольної діяльності Верховної Ради України, що забезпечує організацію її роботи у відповідності із вимогами Конституції і законів України, а отже, є визначальною умовою її ефективної діяльності.

Згідно із статтею 88 Конституції України, Верховна Рада обирає зі свого складу голову парламенту, першого заступника та заступника голови. Ці посадові особи парламенту України, за визначених у Регламенті Верховної Ради обставин, і зокрема, у порядку здійснення контролю, можуть бути відкликані зі своїх посад Верховною Радою.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час відкликаний з посади Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку із незадовільною його роботою на цій посаді, в тому числі у разі відсторонення голови від ведення пленарних засідань три і більше разів протягом однієї чергової сесії Верховної Ради, або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків. Припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України відбувається також у зв’язку із достроковим припиненням депутатських повноважень Голови Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради, у випадку порушення питання про його відкликання з посади, зобов’язаний підготувати і подати письмовий звіт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради в поточному році. Цей звіт та висновок Рахункової палати надаються народним депутатам до початку розгляду питання на пленарному засіданні.

Верховна Рада, у порядку здійснення внутріпарламентського контролю, разі необхідності збору чи перевірки інформації, що стосується питання відкликання з посади Голови Верховної Ради України, може створити тимчасову слідчу комісію.

Розгляд питання про відкликання Голови Верховної Ради України з посади здійснюється у порядку, визначеному в Регламенті Верховної Ради. Верховна Рада, у порядку здійснення контролю за відповідністю законодавству розпоряджень голови Верховної Ради, вправі вносити до них зміни або скасовувати їх. Це передбачено Регламентом Верховної Ради де встановлено, що розпорядження Голови Верховної Ради України можуть бути змінені, скасовані рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Здійснюючи внутріпарламентський контроль, Верховна Рада вправі, відповідно до Конституції України та Регламенту Верховної Ради, в будь-який час відкликати з посад першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України. Це здійснюється за рішенням Верховної Ради в порядку, передбаченому для відкликання Верховною Радою з посади Голови Верховної Ради України.

До повноважень парламенту України, що стосуються здійснення внутріпарламентського контролю належать його повноваження щодо відкликання з посад голів комітетів Верховної Ради, їх заступників, секретарів комітетів. Обсяг таких повноважень Верховної Ради та порядок їх реалізації встановлені у Регламенті Верховної Ради України. Це здійснюється за рішенням Верховної Ради на основі підстав та в порядку, визначених Законом України "Про комітети Верховної Ради України" та Регламентом. Обговорення зазначених питань, згідно із Регламентом, включає інформацію ініціаторів внесення пропозиції, виступ голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету, щодо яких порушено питання про відкликання з посади, запитання та відповіді. Рішення про відкликання голови комітету чи відповідно першого заступника, заступника голови, секретаря комітету з посади приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради з оформленням відповідної постанови із зазначенням підстави відкликання.

Внутрішній парламентський контроль реалізується ще до початку пленарних засідань парламенту. Перед тим, як розпочати кожне пленарне засідання, відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. Головуючий, на початку кожного засідання Верховної Ради, повідомляє про кількість депутатів, які зареєструвалися, відсутніх з поважних причин.

Реалізація Головою Верховної Ради відмічених повноважень передбачає необхідність здійснення ним відповідного внутріпарламентського контролю.

Аналіз положень Регламенту Верховної Ради України показує, що Голова Верховної Ради України організовує здійснення внутрішнього парламентського контролю та здійснює його безпосередньо з питань:

- дотримання на засіданнях Верховної Ради України вимог Регламенту Верховної Ради України;

- дотримання календарного плану роботи сесії та порядку денного пленарних засідань;

- організації підготовки питань до розгляду на пленарних засіданнях;

- проведення пленарного засідання парламенту у відповідності із затвердженим порядком денним;

- присутності народних депутатів на засіданнях Верховної Ради України та її органів;

- організації розробки планів законопроектної роботи Верховної Ради;

- виконання річного і перспективного планів законопроектних робіт та контрольної діяльності Верховної Ради України;

- забезпечення якості наукової, юридичної та іншої експертизи проектів законів, інших актів та чинного законодавства;

- відряджень народних депутатів, посадових осіб Верховної Ради України;

- виконання посадових обов'язків Першим заступником і Заступником Голови Верховної Ради України, головами комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, збройних формувань, які використовуються з метою забезпечення безпеки;

- використання споруд, приміщень, будівель, обладнання, а також територій, що знаходяться у віданні Верховної Ради України;

- порядку проходження документів у Верховній Раді України;

- виконання кошторису Верховної Ради України;

- використання коштів та майна, які надійшли до Верховної Ради України внаслідок господарської діяльності, дарувань тощо;

- безпосередньо здійснює контроль за діяльністю Апарату Верховної Ради України;

- у порядку здійснення контролю, у разі необхідності скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керівника апарату Верховної Ради України;

- безпосередньо здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських запитів;

- має право скликати і проводити засідання комітетів, тимчасових спеціальних комісій для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо відповідний комітет або тимчасова спеціальна комісія несвоєчасно чи неналежно виконують свої функції, й повідомляє про це на найближчому пленарному засіданні;

- порушує перед відповідними органами, посадовими особами питання про відповідальність осіб за невиконання ними вимог, встановлених Регламентом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України";

- звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; та інше. Таким чином, Голова Верховної Ради має досить широкий комплекс повноважень щодо забезпечення парламентського контролю за діяльністю народних депутатів, парламентських комітетів, тимчасових комісій, апарату Верховної Ради, всіх структур та органів парламенту.

Ефективність здійснення Верховною Радою України всіх притаманних їй, як парламентові, функцій у вирішальній мірі залежить від належного, відповідального, сумлінного здійснення своїх повноважень народними депутатами України. Належне здійснення народними депутатами своїх повноважень вимагає як високого рівня їхньої професійної підготовки, так і беззастережного виконання народними обранцями вимог Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок здійснення ними своїх повноважень, а також дотримання парламентаріями положень депутатської етики. Зазначене обумовлює необхідність підвищення політичної і конституційно-правової відповідальності депутатів за виконання депутатських повноважень, за наслідки їхньої діяльності.

У діяльності народних депутатів важливе значення має сумлінне виконання ними обов'язків, перелік яких встановлений Конституцією України, Законом "Про статус народного депутата України" та іншими законами України. Забезпечення належного виконання депутатами своїх обов’язків здійснюється через реалізацію внутріпарламентського контролю.

У забезпеченні відповідності поведінки і діяльності народного депутата його високому статусу повноважного представника народу і члена парламенту важлива роль належить саме внутрішньому парламентському контролю, що здійснюється, головою Верховної Ради України, Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, іншими комітетами, відповідно до їх профілю та тимчасовими комісіями. Порядок реалізації повноважень, що охоплюються внутріпарламентським контролем щодо діяльності народних депутатів України, регулюється на основі Конституції та законів України, Регламентом Верховної Ради України, де питанням депутатської етики присвячена окрема глава.

Таким чином, питання контролю за діяльністю народних депутатів України врегульовані відповідними законами України та Регламентом Верховної Ради. Однак, навіть спостереження за роботою парламенту України, пряма трансляція пленарних засідань якого здійснюється засобами масової інформації показує, що існує необхідність розробки і прийняття Кодексу поведінки народного депутата України. Детальна регламентація необхідна, адже слід вести мову не лише про дотримання народними депутатами України певних етичних норм і дисципліни під час пленарних засідань Верховної Ради України та роботи у її органах, а про становлення і закріплення окремого інституту депутатської етики.

Дослідження питань інституту депутатської етики здійснене Н. Грушанською, яка запропонувала наступне визначення цього поняття: "Інститут депутатської етики це відособлена єдність взаємопов'язаних норм права та етики (моралі), визначальних у поведінці народного обранця, його діях і діяльності, які врегульовують громадські та професійні відносини в парламенті та поза ним щодо останнього і є складовою конституційного права".

Зрозуміло, що кожен парламент знаходить власний шлях врегулювання етики парламентарія. Однак вбачається за доцільне звернути увагу у цьому питанні на досвід США. За Регламентом Конгресу встановлено, що "коли Спікер сидить у своєму кріслі, кожний член Конгресу повинен залишатися на своєму місці". Це демонструє повагу членів Конгресу до свого Спікера. А ось демонстрація взаємоповаги між членами Конгресу: жоден із промовців не повинен згадувати члена Конгресу, що присутній на засіданні, за ім'ям, а повинен називати його місце в Палаті або сказати, "той, хто виступав останнім" або "інша сторона по цьому питанню", а також не повинен відхилятися від теми, нападаючи на конкретну особу, говорячи образливі, ущипливі та неввічливі слова конкретному конгресмену. Це також дуже важливо.

Загалом, стосовно вдосконалення правового регулювання здійснення внутрішнього парламентського контролю за діяльністю народних депутатів України, то такими, що доцільно вивчити і запозичити з урахуванням вітчизняного досвіду, уявляються положення Посібнику для конгресменів США, а також Регламенту парламенту Росії.

Більшість сучасних парламентських регламентів містить також норми про дисциплінарну відповідальність депутатів та порядок і процедуру її застосування.

Велике значення у здійсненні внутрішнього парламентського контролю щодо забезпечення ефективного функціонування парламенту має діяльність комітетів Верховної Ради України. Зокрема, комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України здійснює внутрішній спеціалізований парламентський контроль стосовно діяльності народних депутатів, виконання ними своїх повноважень та доручень парламенту.

Народні депутати України здійснюють внутрішній парламентський контроль через реалізацію права запиту, що передбачене статтею 86 Конституції України, Законом України "Про статус народного депутата України", Регламентом Верховної Ради України. Відповідно до статті 86 Конституції, кожен народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради.

З метою здійснення внутрішнього парламентського контролю, народні депутати вправі брати участь у засіданнях комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, інших парламентських комітетів, тимчасових комісій, а також брати участь у здійсненні такого контролю через інші форми діяльності.

У результаті здійснення внутрішнього парламентського контролю, визначається рівень діяльності органів та структур парламенту, парламентаріїв щодо виконання ними своїх обов’язків, стосовно додержання ними у своїй діяльності вимог законодавства, виявляються недоліки у їхній діяльності та порушення приписів законодавства. Підконтрольні суб'єкти, при виявленні допущених з їхнього боку правопорушень, несуть встановлену у законодавстві відповідальність. Так, наприклад, народні депутати України, несуть конституційно-правову відповідальність: при недодержанні вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності (ст. 78, 81 Конституції); при відмові скласти присягу перед Верховною Радою України (ст. 79 Конституції); за порушення норм і правил, що регламентують їх роботу у парламенті (Закон "Про статус народного депутата України", Регламент Верховної Ради України).

Таким чином, забезпечення дійового внутріпарламентського контролю є невід'ємною, беззастережною умовою ефективної діяльності Верховної Ради України, її структур, парламентаріїв по здійсненню притаманних парламентові функцій і повноважень, по реалізації функції парламентського контролю у всіх напрямах контрольної діяльності парламенту у відповідності із вимогами Конституції і законів України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: