Парламентський контроль за виконанням законів та інших, прийнятих Верховною Радою України актів.

Приймаючи закони, парламент України визначає напрями діяльності всіх органів держави, її структур та інститутів. Про це свідчить аналіз конституційних норм, де визначено компетенцію українського парламенту у законодавчій сфері. Неодмінною умовою виконання законів є, як показує досвід, здійснення дійового контролю за втіленням їх у життєдіяльність суспільства і держави. Про це ж переконливо свідчить і міжнародний досвід, аналіз якого показує, що ефективність виконання законів у будь-якій державі у значній мірі (якщо не в першу чергу) залежить від того, як організований і здійснюється контроль за виконанням законів.

Загальновідомо, що функція парламентського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виконання законів притаманна всім парламентам світу і відрізняється у різних країнах в основному лише за формою та обсягом здійснення. З огляду на зазначене, особливо актуальним є питання практичної реалізації встановлених у п. 33 ст. 85 Конституції України повноважень Верховної Ради щодо здійснення парламентського контролю у названому напрямі.

Необхідно зазначити, що в Конституції України безпосередньо не передбачені повноваження Верховної Ради щодо здійснення контролю за виконанням законів та інших, прийнятих нею актів. Парламент України, як єдиний орган законодавчої влади, до виключної компетенції якого віднесено прийняття законів – актів найвищої, після Конституції, юридичної сили, безумовно має забезпечувати практичну реалізацію прийнятих нею законів та здійснювати контроль за неухильним виконанням їх вимог всіма суб'єктами правовідносин. Наявність у парламенту повноважень щодо здійснення контролю у зазначеному напрямі де-факто підтверджене прийняттям ряду законів, якими передбачається здійснення ним контролю за виконанням законів (напр. Закони України: "Про боротьбу з корупцією", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" та ін.).

З огляду на вище викладене та з метою усунення невідповідності між названими та іншими Законами із статтею 8 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати, необхідно внести доповнення до Конституції України, зокрема, встановити, що парламентський контроль за виконанням законів та інших, прийнятих парламентом України актів, здійснюється виключно Верховною Радою України.

Напрями законодавчої діяльності Верховної Ради України, як показує аналіз конституційного законодавства, є надзвичайно різноманітними. А, отже, всеосяжним має бути й контроль за виконанням законів.

Аналіз положень Конституції дав підстави для проведення конкретизації розглядуваного напряму парламентського контролю та виокремлення його основних складових. Отже, контроль Верховної Ради за реалізацією прийнятих нею законів та інших актів, як напрям парламентського контролю охоплює, зокрема, наступні складові:

- контроль за виконанням прийнятих парламентом законів та інших актів у діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

- контроль за виконанням прийнятих парламентом законів та інших актів у діяльності Президента України;

- контроль за виконанням законів та інших, прийнятих парламентом актів у діяльності органів державної влади, посадових осіб, які обираються, призначаються, затверджуються Верховною Радою України або за її згодою;

- контроль за виконанням законів та інших, прийнятих парламентом актів органами Автономної республіки Крим, органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

Зазначені складові охоплюють контроль за виконанням законів всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування у бюджетно-фінансовій сфері, у галузі прав та основних свобод людини, в інших сферах суспільного і державного життя. Таким чином, розглядуваний напрям парламентського контролю поширюється фактично на переважну більшість сфер діяльності різних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у розумінні визначення відповідності діяльності цих органів законам та іншим, прийнятим парламентом актам. Водночас, завдяки здійсненню такого контролю, визначається ступінь ефективності регулювання прийнятими парламентом законодавчими актами відповідних суспільних відносин. Тим самим, парламент, реалізуючи контрольні повноваження щодо дотримання законів підконтрольними йому суб'єктами у їх практичній діяльності, з другого боку, здійснює оцінку результатів реалізації ним законодавчої функції на основі визначення ступеню дійовості законодавчої регламентації відповідних суспільних відносин.

Викладене свідчить, що діяльність парламенту України по здійсненню контролю за виконанням законів є найбільш всеосяжною, а отже, вона становить один з найважливіших напрямів контрольної діяльності Верховної Ради України. Виходячи із того, що законодавча функція належить до числа провідних функцій парламенту України, а реалізація прийнятих парламентом законів у значній мірі залежить від забезпечення контролю за їх виконанням, є підстави для висновку, що контроль за реалізацією законів слід визначати як один із основних напрямів діяльності Верховної Ради України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: