Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Взаємодія функції парламентського контролю із установчою, зовнішньополітичною та іншими функціями Українського парламенту.




На Верховну Раду України, як на парламент, покладається здійснення такої важливої функції, якою є установча функція.

Аналіз теорії і практики функціонування парламентів, здійснення ними своїх функцій показує, що зміст установчої функції не вичерпується лише участю парламенту у формуванні органів державної влади та місцевого самоврядування, інших владних структур. До повноважень парламентів часто належить право приймати конституцію держави, вносити до неї зміни і доповнення. Згідно із загальною теорією конституціоналізму, саме право приймати конституцію держави належить до установчої функції. Орган, який уповноважений ухвалювати конституцію, здійснює установчі повноваження. Аналогічним чином зазначене питання трактує В. Шаповал.

Ухвалюючи конституцію держави, вносячи до неї зміни, парламент насамперед здійснює заснування державних і самоврядних структур і установ, через які реалізується влада. Здійснюючи установчу функцію, парламент бере участь у формуванні заснованих інститутів, у визначенні їхньої компетенції, шляхом ухвалення законів та інших нормативно-правових актів, що охоплюється його законодавчою функцією. Результативність у здійсненні законодавчої функції, як з’ясовано, можливе лише за умов забезпечення ефективного парламентського контролю. Таким чином, реалізація парламентом установчої функції тісно пов'язане із здійсненням ним законодавчої та контрольної функцій.

Здійснюючи установчу функцію, Верховна Рада України, шляхом внесення змін та доповнень до Конституції України, засновує органи інших гілок державної влади, органи місцевого самоврядування, інші інститути й механізми держави і державності. Здійснюючи зазначену функцію, Верховна Рада бере участь у формуванні органів держави.

Установчою функцією охоплюються повноваження парламенту по формуванню або участі у формуванні органів виконавчої і судової влади, а також по формуванню власних парламентських структур; щодо призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади та державних організацій, сприяння формуванню органів місцевого самоврядування; вирішення питань, що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави.

Розвиток установчої функції парламенту України має здійснюватися, як у напрямку розширення його повноважень стосовно формування органів державної влади, так і через забезпечення відповідальності створених структур і установ. Забезпечення їх відповідальності неможливе без здійснення ефективного парламентського контролю.

Стосовно органів виконавчої влади, то послідовна й ефективна реалізація Верховною Радою функції парламентського контролю за діяльністю насамперед уряду України, як найвищого органу в системі органів виконавчої влади, є неодмінною умовою розвитку України, як демократичної держави. Саме через виконавчу владу реалізуються закони та інші рішення, що приймаються Парламентом.

Взаємозв’язок між контрольною та установчою функціями парламенту щодо органів виконавчої влади прямо випливає із аналізу положень Конституції України. Так, відповідно до Конституції, до повноважень парламенту України належить надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр- мiнiстра України. Наведена конституційна норма встановлює повноваження парламенту України стосовно уряду, які охоплюються його установчою функцією. Водночас, Конституцією покладається на Верховну Раду здійснення контрольних повноважень щодо діяльності уряду. Так, до компетенції Верховної ради належить, зокрема, здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України; - здійснення контролю за виконанням Державного бюджету України та інші.

Аналіз положень Конституції України показує, що повноваження Верховної Ради стосовно реалізації функції контролю за діяльністю ряду органів державної влади, щодо яких вона здійснює установчу функцію, зокрема, Центральної виборчої комісії, Конституційного Суду України, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення тощо потребують розвитку і вдосконалення.

Відповідно до Конституції України (п. 28 ст. 85), Верховна Рада України вправі достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України та призначити позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У даному випадку здійснення установчої функції є продовженням контрольної функції парламенту, оскільки вона є наслідком і результатом контрольної його діяльності у результаті якої, при виявленні правопорушення, застосовується відповідна конституційно-правова санкція. Таким чином, у розглянуті в ситуації здійснення установчої функції пов'язане із результатами реалізації контрольної функції парламенту і становить засіб припинення виявленого правопорушення.

Зв’язок між установчою та контрольною функціями Верховної Ради простежується у повноваженнях парламенту щодо формування парламентських органів – комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, стосовно призначення та звільнення з посад Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, голови та інших членів Рахункової палати, які, в свою чергу, здійснюють повноваження, що охоплюються функцією парламентського контролю. Взаємозв'язок внутрішнього парламентського контролю із установчою функцією проявляється у повноваженнях Верховної Ради обирати зі свого складу Голову парламенту, першого заступника і заступника Голови та відкликати їх, а також затверджувати перелік комітетів Верховної Ради, обирати голів цих комітетів, створювати тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії, призначати і звільняти з посади Керівника апарату Верховної Ради тощо, через яких здійснюється внутрішній парламентський контроль.

Деякі автори обґрунтовано вказують на наявність непрямого парламентського контролю при призначенні шести суддів Конституційного Суду України, обранні суддів у системі судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, наданні згоди Верховної ради на затримання чи арешт судді, призначенні трьох членів Вищої ради юстиції.

Підсумовуючи слід підкреслити, що ефективна реалізація установчої функції Верховної Ради України перебуває у тісному взаємозв'язку і залежить від забезпечення дійового парламентського контролю.

Тісний зв'язок і взаємодія існують між контрольною та зовнішньополітичною функціями парламенту.

Аналіз конституційних положень показує, що реалізація зовнішньополітичної функції у вигляді надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України їх ратифікація та денонсація неможлива без одночасного здійснення законодавчої і контрольної функцій парламенту. Це випливає з положень ч.2 статті 9 Конституції України де встановлено, що укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Таким чином, укладанню міжнародних договорів, наданню згоди на їх обов'язковість передує контрольна діяльність з питань відповідності договору Конституції України.

Взаємозв'язок зовнішньополітичної, законодавчої та контрольної функцій випливає також з необхідності гармонізації внутрішнього законодавства із положеннями міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України у формі закону (ч.1 ст. 9 Конституції України).

Безумовно, надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість для нашої держави певного міжнародного договору, є важливим юридичним актом. Однак, сам факт надання зазначеної згоди ще не є, власне, застосуванням норм договору. Без втілення відповідних положень міжнародного договору у внутрішнє (національне) законодавство, цей договір, як правило, не може діяти у повному обсязі.

Інакше кажучи, у даному випадку виконання міжнародного договору є водночас виконанням вимог національного закону, і навпаки. Для того ж, щоб міжнародний договір почав свою дію на території тієї чи іншої договірної сторони, потрібно передати відповідні регулюючі сигнали з міжнародного рівня на рівень суб’єктів національного права. Ця вимога, для нашої країни, є безумовною: п. 1 ст. 17 Закону України Про міжнародні договори України від 22 грудня 1993 р. передбачається, що укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Законодавством України встановлений порядок, за яким здійснення імплементації та ратифікація міжнародного договору повинні співпадати у часі. Зокрема, п. 8 ст. 7 Закону Про міжнародні договори України встановлено: якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого потребує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про зміни до законодавчих актів подаються на розгляд Верховної Ради України разом і ухвалюються одночасно. Дане положення конкретизоване у Регламенті Верховної Ради України, де встановлено, що до договорів, які вносяться Верховній Раді на ратифікацію, додаються проекти законів про внесення змін до законів, необхідність прийняття яких випливає з міжнародного договору. Безумовно, у забезпеченні виконання зазначених вимог, визначальну роль відіграє здійснюваний Верховною Радою України контроль як за додержанням самої процедури ратифікації міжнародних договорів, так і за імплементацією їхніх положень у національне законодавство України.

Таким чином, у реалізації Верховною Радою України зовнішньополітичної функції вирішальну роль відіграє ефективне здійснення нею контрольної функції. Важливе значення парламентського контролю у зазначеній сфері діяльності Верховної Ради обумовлено конституційною вимогою, суть якої полягає у необхідності, при здійсненні ратифікації міжнародних договорів України та при наданні згоди на їх обов'язковість, обов'язкового визначення відповідності таких договорів положенням Конституції України. Лише після проведення необхідної перевірки стосовно відповідності міжнародного договору, що укладається, положенням Конституції України, парламент вправі прийняти закон про його ратифікацію.

Серед функцій Верховної ради України виділяють також територіальну її функцію.

До територіальної функції Верховної Ради України, згідно із Конституцією України, належать її повноваження здійснювати правове регулювання на рівні законів питань щодо територіального устрою України, правового режиму державного кордону України, щодо статусу столиці України та спеціального статусу інших міст. Цією ж функцією охоплюються повноваження парламенту утворювати і ліквідовувати райони, встановлювати і змінювати межі районів і міст, вирішувати питання про віднесення населених пунктів до категорії міст, про найменування і перейменування населених пунктів та районів тощо (ст.. 85, 92 Конституції України).

Здійснюючи законодавчу та територіальну функції, Верховна Рада, керуючись Конституційними приписами, має забезпечувати регулювання зазначених суспільних відносин через прийняття законів з відповідних питань. Визначення конкретних суспільних відносин у розглядуваній сфері, що вимагають правового регулювання здійснюється насамперед, через реалізацію контрольної функції парламенту. Саме на основі результатів контрольної діяльності, парламентом визначається які саме проблеми у сфері територіального устрою України вимагають першочергового законодавчого регулювання. Таким чином, реалізація територіальної функції Верховної Ради тісно пов'язана із здійсненням функції парламентського контролю.

Збір і опрацювання Верховною Радою України необхідної інформації стосовно діяльності підконтрольних парламентові суб’єктів здійснюється через використання права на інформацію і перебуває у тісному зв’язку із реалізацією відповідних повноважень парламенту. Ці повноваження Верховної Ради об'єктивно охоплюються окремою його функцією, яку прийнято іменувати інформаційною.

Ця функція, включає в себе, зокрема, діяльність парламенту стосовно збирання, зберігання, використання та поширення інформації в усній, письмовій формах або в інший спосіб. Розглядувана функція парламенту охоплює як інформаційне забезпечення його роботи, так і поширення інформації про свою діяльність безпосередньо або через інформаційні служби і системи.

Зважаючи на те, що у процесі здійснення контрольної функції парламенту вирішальне значення має інформація про діяльність підконтрольних суб'єктів, серед напрямів діяльності парламенту важливе значення мають:

– інформаційне забезпечення діяльності Верховної Ради у сфері здійснення парламентського контролю;

– розповсюдження інформації про результати контрольної діяльності парламенту та вжиті заходи реагування щодо суб'єктів, які допустили порушення законодавства.

Звичайно, інформаційна функція Верховної Ради України зазнає дальшого розвитку, стає все більш масштабною і всеосяжною. Це обумовлює об'єктивну необхідність постійного правового, організаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення і вдосконалення цієї функції.

Як відомо, у зазначених напрямах проводиться певна робота. Однак, інформаційній діяльності Верховної Ради України має бути приділено значно більше уваги у законодавстві, що регламентує діяльність Українського парламенту, зокрема, у в законах про окремі інститути Верховної Ради: "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України", "Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України" тощо.

Вирішення зазначених проблем має надзвичайно велике значення, оскільки у здійсненні функції парламентського контролю вирішальна роль належить отриманню та аналізу необхідної інформації стосовно діяльності підконтрольних парламентові суб'єктів.

Таким чином, в контрольній сфері парламентської діяльності в тій чи іншій мірі реалізуються всі парламентські функції.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных