Економічні реформи у посткомуністичній Польщі: сутність і наслідки.

У 80-ті роки перед соціалістичної Польщею постало завдання реформування економіки. Уряд послабило контролю над діяльністю підприємств. У той самий час підприємства продовжували наполягати на виділенні державою субсидій та інших форм підтримки. Власті, які мали можливості фінансувати вищого рівня витрат з допомогою податкових надходжень, змушені були вдаватися до емісії. Через війну уряд Мазовецького, зайшле до влади вересні 1989 року, зіштовхнулося з великою дефіцитом бюджету та взагалі швидкому зростанні інфляцією.

Новий уряд складався з технократів, повністю які присвятили себе формуванню основ ринкової економіки Польщі. Відразу після приходу до тієї влади уряд опублікувало меморандум з програмою економічних реформ, що здебільшого адресували МВФ. Програма було названо під назвою Л. Бальцеровича, заступника прем'єр-міністра й міністра фінансів, і навіть головного автора пакета реформування і охоплювала цілий спектр проблем, на вирішення яких пропонувала ряд короткострокових і частка довгострокових заходів. Ці заходи обумовлено пізніше у угоді резервування і угоді розширеному кредитуванні. План Л. Бальцеровича був радикальний підхід перетворення планової економіки ринкову інакше називався ще "шокової терапією" (">shocktherapy") чи "великим стрибком" (">bigbang"). Фактично він був неортодоксальну стабілізаційну програму, у якій наголос було зроблено на жорстку фіскальну політику. Її ключовими елементами були фіксований обмінний курс і прогресивне оподаткування доходів, необхідне стримування зростання зарплати. Фіксація курсу злотого стосовно долара поруч із обмеженням зростання номінальною зарплати пом'якшували інфляційні очікування й розглядалися як двох ключових пунктів програми.

Уряд було стурбоване тим, що трансформація польської економіки мала бути в надзвичайно "ворожих" економічних умов. Рівень житті досяг найнижчої оцінки за десять років, що було основною причиною поширення бідності. Ситуація характеризувалася також макроекономічної дестабілізацією (гіперінфляція, фінансову кризу, падіння виробництва) і екологічним кризою у багатьох частинах країни.

Трьома головними елементами такий жорсткої програми:

• грошова і цінова стабілізація;

• структурну перебудову;

• зменшення зовнішнього боргу і розрахунок економічну допомогу з-за кордону.

Усіх цього слід було досягти це й швидко, оскільки вони були запорукою стабілізації, без якої, на думку авторів програми, не можна було прогнозувати успішний розвиток економіки. Радикалізм і швидкоплинність погоджувалися з єдиною метою уряду зменшити період болючого "примирення" суспільства з жорсткими і радикальними заходами. З іншого боку, невдалий досвід часткових реформ в 80-ті роки вкотре переконував прибічників "шокову терапію" у необхідності його проведення.

Заходи, створені задля досягнення грошової і зупинити цінове стабілізації, включали у собі обмеження доступу уряду та підприємств до кредитів і вирівнювання відносних цін. У короткостроковій перспективі очікувалося, що "коригувальна інфляція" усуватиме наявні у економіці цінові спотворення. Передбачалося здійснити заходи, як короткострокового, і довгострокового характеру, які включали у собі:

• значне скорочення існуючих джерел зростання грошової пропозиції, включаючи скорочення бюджетного дефіциту, "дорогі кредити" за Центральний банк, зміна формул індексації і над заробітною платою;

• уніфікацію обмінного курсу (спочатку що припускала проведення девальвації офіційного обмінного курсу) і конвертованість валюти;

• ліквідацію субсидування і податкові пільги щодо експортних виробників;

• різке зниження внутрішніх субсидій встановлення відповідності між внутрішніми і чотирма світовими цінами у вигляді уніфікації обмінного курсу;

• встановлення ринкових відсоткові ставки на кредитних ринках (використання практично позитивних реальних ставок відсотка);

• політику щодо доходів, спрямовану на утримання рівня зарплати нижчий за рівень інфляції під час періоду скорочення субсидій і погіршення фінансового становища підприємств;

• поліпшення стану у сфері збирання податків;

• фундаментальну реформу податкової системи наступного року;

• підвищення ставок оплати житлово-комунальних послуг;

• конверсію окремих підприємств;

• ліквідацію і/або ослаблення цінового контролю. [2]

Структурна перебудова мала підтримати розвиток приватних компаній, приватизацію значній своїй частині державних підприємств (тоді державні підприємства становили 90% загальної кількості несільськогосподарських підприємств) і сприяти його ліквідації неефективного виробництва. Проект податкової реформи припускав створення сприятливих умов розвиток приватного сектори й ринку капіталу і був поліпшити розподіл фінансових коштів. Ці мети досягнуто шляхом проведення наступних заходів:

• спрощення системи оподаткування нафтопереробки і зниження граничних ставок оподаткування, як юридичних, так фізичних осіб;

• уніфікації обмінного курсу та вільної конвертованості;

• ліквідації імпортного і експортного ліцензування;

• створення фондових бірж;

• створення банківської системи з допомогою приватного капіталу і забезпечити умови входження ринку банківського капіталу іноземних учасників;

• швидкого проходження законів, що стосуються приватизації, що здійснювати продаж активів в різної формі; особливими правами у придбанні активів було надано тим, хто був, безпосередньо зачеплять приватизацією (було заведено під впливом профспілок), і включали різні плани приватизації для співробітників;

• поліпшити роботу державних підприємств, зокрема через усунення м'яких бюджетних обмежень і впровадження банківських процедур за одночасного посилення ролі антимонопольних органів;

• розвитку (телекомунікації, захист довкілля, НДР, охорону здоров'я);

• активного залучення міжнародного капіталу.

З початку реформ уряд розуміло, що великомасштабне розподіл робочої сили в зажадає часткової її перекваліфікації та розвитку системи компенсаційних виплат, необхідні мінімізації соціальних витрат. Географічна мобільність капіталу повинна бути поліпшено у вигляді упорядкування процедури продажу будинків, що досягалося завдяки адаптації рентних ставок до ринковому рівню та запровадження відповідних податків.

Технічна і фінансову допомогу була потрібна щодо реформування і ослаблення боргової навантаження протягом наступного, і навіть у загальне зниження майбутніх боргових зобов'язань. Фінансова і технічна допомогу було визначено угодою про резервування з МВФ. Позика на структурну перебудову передбачалося від від Світового банку. Допомога також включала у собі стабілізаційний позику від країн "сімки" і підтримку міжнародних резервів Польщі. З іншого боку, польська влада декларували курс - на об'єднання із Європейським Союзом. Протягом місяців стабілізації уряд розглядало і питання необхідність поставок продуктів харчування формі міжнародної фінансової допомоги.

Узгодженість реформ була спланована остаточно 1991 р. Перша хвиля реформ включала все стабілізаційні заходи, створені задля боротьбу з гіперінфляцією. У періоди дії уряду було сконцентровано у сфері скорочення інфляції і проведення фіскальних заходів. З початку запуску програми також розглядалися питання здійснення інституціональних змін.

Перші досягнення кінця 1989 р. було цілком переконливі. Сукупний бюджетний дефіцит упав на 30%, що співвідносилася з величиною, передбаченої у плані. Кредитування недержавного сектора було зменшено на 60% у реальних величинах і США приблизно ж на таку ж величину скоротили реальне пропонування грошей. Зростання зарплати був істотно обмежений (передусім, у вигляді прогресивної би ставки оподаткування). У реальному вираженні вона виросла на 10% (тоді як 15% 1988 р). Завдяки швидкій девальвації польського злотого між курсом чорного ринку України і офіційним було зменшено до 40% проти 300 - 400% в 80-ті роки. Зарубіжна допомогу у формі продуктів також допомогла ліквідувати дефіцит, що виник унаслідок падіння. І, тим щонайменше, інфляція під кінець року досягла 640%. Попри це, ключовою пакет реформ, запущений 1 січня 1990 р., був підкріплений створенням стабілізаційного фонду у розмірі млрд. дол., наданого країнами "сімки" підтримки злотого протягом 1990 р

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: