Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Об’єктивне обстеження органів дихання».




Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
1. Положення пацієнта. Пацієнт, в залежності від загально-го стану, стоїть або сидить з оголе-ним торсом, який повинен бути рівномірно освітленим з усіх боків. Положення пацієнта повинно бути зручним.
2. Огляд груд-ної клітки. Зверніть увагу на: - форму грудної клітки; - симетричність обох половин грудної клітки і їх участь в акті дихання; - число дихальних рухів за хвилину; - тип дихання; - частоту дихання; - глибину та ритм дихання. Оцініть отримані результати.
3. Пальпація грудної кліт-ки. Визначіть: - дихальну екскурсію; - ділянки болючості; - ширину епігастрального кута; - голосове тремтіння. Проаналізуйте отримані дані.    
4. Порівняльна перкусія. Порівняйте перкуторні звуки на симетричних ділянках грудної клітки. Дайте оцінку отриманим результатам.
5. Топографічна перкусія. Визначте: - верхні на нижні межі легень; - екскурсію нижнього легеневого краю. Зробіть висновки за от-риманими показниками.
6. Аускультація легень. Зверніть увагу на: - основні дихальні шуми; - додаткові дихальні шуми: а/ хрипи – сухі і вологі (дрібнопу-хирчасті, середньопухирчасті, крупнопухирчасті); б/ крепітацію; в/ шум тертя плеври.   Оцініть отримані резуль-тати.

Алгоритм №6

«Огляд грудної клітки»

 

Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
1. Положення пацієнта. Пацієнт стоїть або сидить з оголеним до пояса тулубом, який повинен бути рівномірно освіт-леним з усіх боків. Положення пацієнта повинно бути зручним.
2. Оцінка форми грудної клітки. Зверніть увагу на: а/ передньо-задній і боковий розміри; б/ симетричність правої і лівої половини грудної клітки; в/ рівень розміщення ключиць і лопаток; г/ вираженість надключичних та підключичних ямок; д/ величину епігастрального кута і міжреберних проміжків.   Статичний огляд. В нормі розрізняють три форми грудної клітки: а/ нормостенічну; б/гіперстенічну; в/ астенічну. Патологічні форми грудної клітки: а/ емфізематозна; б/ паралітична; в/ рахітична (куряча чи кілеподібна); г/ кіфосколітична; д/ асиметрична
3. Визначення дихальних рухів. Зверніть увагу на дихальні рухи: - їх синхронність чи асинхронність на обидвох половинах грудної клітки; - участь у акті дихання допоміжних м’язів. Динамічний огляд. В нормі – грудна клітка синхронно приймає участь у акті дихання, без допомоги додаткових м’язів. В патології: - уражена половина грудної клітки може відставати в акті дихання; - в акті дихання можуть приймати участь додат-кові м’язи.
4. Визначення типу дихан-ня. Зверніть увагу на дихальні рухи грудної клітки і черевної стінки під час вдиху та видиху. Визначте тип дихання. Динамічний огляд. В нормі тип дихання може бути: а/ грудним (реберним) – переважно у жінок; б/ черевним (діафрагмальним) – пер-важно у чоловіків; в/ змі-шаним – у людей похи-лого віку.
5. Визначення частоти ди-хання. Підрахуйте число дихальних рухів за хвилину за рухами грудної або черевної стінки непомітно для пацієнта. Динамічний огляд. В нормі ЧД = 16-20 за 1 хвилину. - Якщо ЧД > 20 – тахіпное; - якщо ЧД < 16 – брадіпное.
  Визначення глибини та ритму ди-хання. Зверніть увагу на глибину дихання, тривалість фази вдиху та видиху. 1. Глибина дихання нор-мальна при нормальній ЧД. - Поверхневе дихання – здебільшово буває прискореним. - Глибоке дихання – поєднується з патоло-гічним зрідшанням. 2. В нормі ритм дихання – правильний.

Алгоритм №7

«Пальпація грудної клітки»

Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
1. Положення пацієнта Пацієнт стоїть або сидить з оголеним до пояса торсом, який повинен бути рівномірно освітленим з усіх боків. Положення пацієнта повинно бути зручним.
2. Визначення дихальної екскурсії, болючості. 1. Пальпацію проводять обома руками. 2. Покладіть долонні поверхні пальців або цілі долоні на симетричні ділянки лівої та правої половини грудної клітки почергово: спереду, ззаду, пахвинні ділянки. 3. Пальпуйте і прослідкуйте за: а/ дихальною екскурсією легень; чи нема відставання однієї половини грудної клітки при акті дихання; б/ встановіть локалізацію болю у грудніій клітці та його розповсюдженість.   а/В нормі – грудна клітка синхронно приймає участь у акті дихання. В патології –уражена половина грудної клітки може відставати в акті дихання. б/ В нормі – грудна клітка при пальпації не хвороблива. В патології,при ура- женні шкіри, міжреберних м’язів, нервів, ребер – при пальпації визначаються болючі ділянки (поверхневий біль).  
3. Визначення ширини епігастрального кута. 1. Притисніть долонні поверхні ве-ликих пальців до реберної дуги, а кінці їх упріть в мечоподібний відросток. 2. Визначіть ширину епігастрального кута. Визначення ширини епігастрального кута допомагає встановити форму грудної клітки: - якщо епігастральний кут прямий– грудна клітка нормостенічна; - якшо епігастральний кут тупий – гіперсте-нічна; - якщо епігастральний кут гострий – астеніч-на.
4. Визначення голосового тремтіння. І. Покладіть долоні обох рук на симетричні ділянки грудної клітки пацієнта, почергово: 1.Спереду – а/ над ключицями (долоні вклада-ють паралельно грудині); руки пацієнта при цьму розташовані вздовж тіла; б/ під ключицями (долоні вклада-ють косо, пальцями до підключич-них ділянок, основою – до пахво-вих); руки пацієнта розташовані вздовж тіла; в/ в бокових, пахвинних ділянках (долоні вкладають перпендикуляр-но грудині, пальцями до задніх пахвових ліній, основами долоней – до передніх пахвових ліній); руки пацієнта при цьому підняті вгору і схрещені на потилиці. 2. Сзаду – а/ над лопатками (долоні укладають паралельно хребту); руки пацієнта при цьому просимо розташувати вздовж тіла; б/ між лопатками (долоні розтало-вують у міжлопатковому просторі паралельно хребту); руки пацієнта схрещені на грудях; в/ під лопатками (долоні розміщу-ють паралельно ребрам, пальцями до пахвових ділянок, основою – до хребта); руки пацієнта при цьому повиннфі бути схрещеними на грудях. ІІ. Попросіть пацієнта під час визначення голосового тремтіння голосно промовлятислова, що мають літеру «Р» і дають макси-мальну вібрацію голосу – «трид-цять три». ІІІ. Відзначте силу проведення голосу в симетричних ділянках В нормі: на симетрич-них ділянках грудної клітки голосове тремтіння приблизно однакове (дещо голос-ніше у верхніх і слаб-кіше у нижніх відділах).   Різні патологічні процеси можуть зумовлювати: а/ посилення; б/ послаблення; в/ відсутність голосо-вого тремтіння.

Алгоритм №8

«Порівняльна перкусія легень»

 

Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
1. Порівняльна перкусія ле-гень спере-ду. 1. Пацієнт стоїть з оголеним до пояса тулубом, з опущеними вздовж тіла руками або сидить на стільці, поклавши руки на коліна. 2. Покладіть почергово (справа і зліва) палець-плесиметр по середньо-ключичній лінії паралельно до ключиці, над нею. 3. Нанесіть по пальцю-плеси-метру пальцем-молоточком рівно-мірні удари. 4. Потім приберіть палець-плеси-метр і нанесіть удари по ключицях (плесиметром служать ключиці) – з обох боків. 5. Далі перкутують під ключицями по середньоключичних лініях па-ралельно до ребер. 6. В ІІ, ІІІ та IV міжребер’ях палець-плесиметр виставляють також паралельно до ребер на симетричних ділянках і перкуту-ють, але кожного разу – трохи вбоки від середньоключичної лінії, аж до передньої пахвової лінії. 4. Дайте оцінку отриманим ре-зультатам.   В нормі при порівняльній перкусіїнад симетричними ді-лянками грудної кліткиотримуємо однаковий ясний легеневий перку-торний звук. В патології перкуторний звук над легенями може стати: - притупленим чи на-віть тупим (при ущіль-ненні легеневої тканини або при накопиченні в плевральній порожнині рідини); - тимпанічним (при зниженні напруги леге-невої тканини); - коробковим (при підвищеній повітряності легенів).
2. Порівняльна перкусія ле-гень в пах-вових ділян-ках. 1. Попросіть пацієнта підняти руки вверх і покласти їх за голову. 2. Покладіть почергово палець-плесиметр в міжреберні проміжки паралельно ребрам і в симетричних ділянках правої і лівої пахвових ділянок. 3. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари. 4. Дайте оцінку отриманим результатам.  
3. Порівняльна перкусія ле-гень ззаду. 1. Покладіть почергово палець-плесиметр над лівою та правою лопаткою паралельно верхньому краю лопатки. 2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари. 3. Попросіть пацієнта схрестити руки на грудях. 4. Покладіть в міжлопатковому просторі почергово (справа і злі-ва) палець-плесиметр вертикально. 5. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари симетрично, кожного разу спускаючись на одне міжребер’я (3-4 рази). 6. Оцініть характер отриманого звуку. 7. Покладіть палець-плесиметр по лопатковій лінії почергово справа та зліва біля нижнього кута лопат-ки паралельно ребрам. 8. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари. 9. Дайте оцінку отриманим результатам.  

Алгоритм №9

«Топографічна перкусія легень»

 

Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
  Положення пацієнта.     В залежності від стану пацієнт знаходиться у вертикальному або горизонтальному положенні з ого-леним до пояса тулубом, руки вздовж тіла, а при перкусії бокової поверхні – в положенні стоячи, си-дячи або лежачи з піднятими і за-кладеними за голову руками.  
  Визначення верхньої ме-жі легень спереду. 1. Покладіть палець-плесиметр по-чергово справа та зліва над ключи-цею по середині і паралельно їй. 2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи його віялом вверх та до середини, до зміни пер-куторного звуку з ясного легене-вого на тупий. 3. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 4. Визначте відстань від середини ключиці до відміченого місця в см. В нормівисота стояння верхівок легень спереду складає 3-4см над ключицею.
    Визначення верхньої ме-жі легень ззаду. 1. Палець-плесиметр покладіть паралельно почергово – справа та зліва на рівні ості лопатки. 2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи палець-плеси-метр віялом догори та до середини до зміни перкуторного звуку з яс-ного легеневого на тупий. 3. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 4. Визначте висоту стояння верхі-вок ззаду в см. (від ості лопатки до отриманої мітки). 5. Дайте оцінку отриманим резуль-татам. В нормівисота стояння верхівок легень ззаду – на рівні остистого від-ростка VII шийного хребця.   В патології верхні межі легень можуть бути піднятими або опуще-ними, як з одного боку, так і з обох боків
4. Визнчення нижніх меж правої леге-ні. 1. Покладіть палець-плесиметр паралельно до ребер в ІІ- міжре-бер’я по пригрудинній лінії і перку-туйте по ньому, переміщуючись вниз з одного міжребер’я на інше, доки ясний легеневий звук не змі-ниться на тупий. 2. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 3. Підрахуйте ребра, переміщуючи другий та перший пальці правої руки, які встановіть на ширину ключиці, що рахується, як перше міжребер’я, вниз по міжребер’ях даної лінії до зробленої попередньо мітки. 4. Вкажіть на рівні якого ребра чи міжребер’я відмічено зміну перку-торного звуку. 5. Проведіть аналогічну перкусію по середньо ключичній лінії – починаючи з другого міжребер’я; передній, середній та задній пахвових лініях – починаючи з підпахвових ділянок; лопатковій і прихребтовій лініях – починаючи з нижнього кута лопатки, дотримуючись пункту 4.1-4.4. В нормі нижні межі правої легені розташо-вані: - по пригрудинній лінії – на рівні V міжребер’я; - по середньоключичній лінії – на рівні VІ між-ребер’я; - по передній пахвовій лінії – на рівні VІІ між-ребер’я; - по середній пахвовій лінії – на рівні VІІІ між-ребер’я; - по задній пахвовій лінії – на рівні ІХ міжребер’я; - по лопатковій лінії – на рівні Х міжребер’я; - по прихребтовій лінії – на рівні остистого відростку ХІ грудного хребця.  
5. Визначння нижніх меж лівої легені. 1. Проведіть аналогічну перкусію, але починаючи тільки з передньої пахвової лінії, далі перкутуйте по середній та задній пахвових лініях, потім по лопатковій та прихребто-вій лініях, дотримуючись пункту 4.1-4.4 2. Дайте оцінку отриманим резуль-татам. В нормі нижні межі лівої легені розташо-вані: - по передній пахвовій лінії – на рівні VІІ між-ребер’я; - по середній пахвовій лінії – на рівні VІІІ між-ребер’я; - по задній пахвовій лінії – на рівні ІХ міжребер’я; - по лопатковій лінії – на рівні Х міжребер’я; - по прихребтовій лінії – на рівні остистого відростку ХІ грудного хребця. В патології нижні межі легень можуть бути піднятими або опуще-ними, як з одного боку, так і з обох боків

 

Алгоритм №10

«Визначення екскурсії легень»

Етапи виконання Зміст і матеріальне забезпечення Примітки
1. Положення пацієнта. Пацієнт стоїть або сидить з ого-леним торсом, який повинен бути рівномірно освітленим з усіх боків, руки вздовж тіла, а при перкусії бокової поверхні з піднятими і за-кладеними за голову руками.   Положення пацієнта повинно бути зручним.
2. Визначення рухомості нижнього краю правої легені. 1. Спочатку знайдіть нижні межі легені при нормальному фізіоло-гічному диханні по средньоклю-чичній, середній пахвовій та лопт-ковій лініях. 2. Зробіть мітки про знайдені межі нижнього краю правої легені. 3. Послідовно, починаючи з серед-ньо-ключичної лінії, запропонуйте пацієнту зробити максимальний вдих і затримати дихання. 4. Палець-плесиметр перед вдихом укладіть паралельно ребрам, паль-цями до пахвової ділянки, а доло-нею до грудини – на виявленій межі легені. 5. За глибоким вдихом перкутуйте, паоступово зміщуючи палець-пле-симетр вниз до появи тупого звуку. 6. Зробіть по верхньому краю паль-ця (з боку ясного звуку) другу мітку. 7. Запропонуйте пацієнту зробити максимальний видих і затримати дихання. 8. Перкутуйте вгору, від тупого звуку до появи ясного легеневого звуку. 9. Зробіть по верхньому краю пальця (з боку ясного звуку) тре-тю мітку. 10. Виміряйте відстань в см. між першою та другою, між першою та третьою мітками. Складіть отрима-ні результати. 11. Так само визначте екскурсію нижнього краю легені і по середній пахвовій, і по лопатковій лінії.   В нормі екскурсія нижнього краю правої легені: -по середньоключичній лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарно – 4-6см; -по середньопахвовій лінії – вдих – 3-4см; видих – 3-4см; сумарно – 6-8см; -по лопатковій лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарно – 4-6см.
3. Визначення рухомості нижнього краю лівої легені. 1. Проведіть аналогічну перкусію, але тільки по сереньопахвовій і лопатковій лінії дотримуючись пункту 2.1-2.11 2. Дайте оцінку отриманим результа-там. В нормі екскурсія нижнього краю лівої легені: -по середньопахвовій лінії – вдих – 3-4см; видих – 3-4см; сумарна – 6-8см; -по лопатковій лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарна – 4-6см.   В патології може відбуватися обмеження екскурсії нижніх країв легень: - як однобічно, так і з обох боків; - як за рахунок фази вдиху, так і за рахунок фази видиху, і навіть за рахунок обох фаз дихання.

Алгоритм №11






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных