Результати дослідження технічної підготовленості у баскетболістів 15-16 років після педагогічного експерименту

Після впровадженої розробленої методики нами було проведено повторне тестування. Результати тестувань свідчать, що у баскетболістів експериментальної групи суттєво покращилися показники за всіма тестами у порівнянні з показниками баскетболістів контрольної групи (табл.3.11.).

Таблиця 3.11.

Результати дослідження технічної підготовленості юних баскетболістів 15-16 років (після педагогічного експерименту)

ПРИМІТКИ: К – контрольна група; Е – експериментальна група; min – мінімальне значення; max – максимальне значення; Х – середнє значення; m – стандартна похибка середнього значення; δ – середнє квадратичне значення; tроз. – розрахункове значення критерії Стьюдента; Р – надійність

Рис. 1. Рівень виконання тесту «човниковий біг з веденням м'яча» у баскетболістів 15-16 років.

Розглядаючи результати дослідження рівня технічної підготовленості у баскетболістів експериментальної та контрольної груп до та після впровадження розробленої нами методики можна сказати, що по тесту «човниковий біг з веденням м’яча» експериментальної групи відзначений вірогідний приріст у порівнянні з вихідним рівнем на 3.3 с, а в контрольній групі показник покращився лише на 0,4 с.

Рис. 2. Рівень виконання тесту «комплексна вправа» у баскетболістів 15-16 років.

В «комплексній вправі» також була відзначена значна тенденція, щодо покращення результату і виконання вправи за мінімальний час в експериментальній групі 4,6 с (р>0,05),а в контрольній лише 0,5 с, різниця склала між експериментальною і контрольною групою 4 с.

Рис. 3. Рівень виконання тесту «штрафні кидки» у баскетболістів 15-16 років.

Показник ефективності тесту «штрафні кидки» у баскетболістів 15-16 років експериментальної групи після експерименту, у середньому по групі, складав 70,8±3,4%, а контрольної – 69,1±2,3%,отже незначно підвищилася в обох групах: в експериментальній на 8,7% (p>0,05), у контрольної – на 2,4% (p>0,05), що на 6,3 % менше ніж у експериментальній групі.

Рис. 4. Рівень виконання тесту «кидки з точок» у баскетболістів 15-16 років.

Аналізуючи результати тесту «кидки з точок» у баскетболістів 15-16 років, так само спостерігалася тенденція щодо зміни, як у контрольній, так і в експериментальній групі.

Як видно з рисунка 4.6.б. у гравців протягом експерименту спостерігалося значна тенденція до підвищення в експериментальній групі 7,8 %,а в контрольній навпаки навіть знизилися на 1,3%, різниця між ними склала 7,7 %.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років свідчать про недостатню кількість наукових розробок, які стосуються удосконалення технічної підготовленості баскетболістів.

2. Розроблена нами методика удосконалювання технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років з урахуванням психомоторних якостей та ігрового амплуа включала в себе вправи спрямовані на удосконалення технічної підготовленості в умовах наближених до змагальних, з урахуванням психомоторних якостей баскетболістів та ігрового амплуа. Методика включала в себе три комплекси вправ для спортсменів з різними типами реакції (збудження, гальмування, зрівноважений).

3. Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані з опором в змагальній діяльності гравців,ми отримали такі результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 67±2,68 %, після передачі - 65±5,71 %,після підбору - 65±10,66 %; при виконанні кидків на середні дистанції гравці показали гірший результат влучень: після ведення - 55±8,97 %,після передачі - 33±11,9 %, після підбору відсоток влучень взагалі показав нуль тому,що з 7 кидків гравці жодного разу не влучили; при виконанні кидків на дальні дистанції гравці показали також поганий результат влучень: після ведення - 54±10,87 %, після передачі - 50±8,3 %, після підбору - 50±15,2 %.

4. Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані без опору в змагальній діяльності гравців,ми отримали інші результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 75±13,15 %,після передачі - 90±10,79 %, після підбору - 44±19,07 %; показники кидків на середні дистанції гірші чим кидки на дальні дистанції та гравці показали такі результати: після ведення - 31±11,79 %, після передачі - 48±10,63 %, після підбору - 33±13,55 %; результати кидків м’яча на дальні дистанції без опору схожі з результатами кидків м’яча на дальні дистанції з опором відрізняються тільки показниками кидків м’яча після підбору,що показав 19±6,21 %,після ведення - 52±13,58 %, після передачі - 53±9,45 %.

Не можемо обійти увагою виконання штрафних кидків. За 10 змагальних ігор гравці виконали 207 кидків, та на жаль влучили тільки 147. Відсоток влучень - 71±3,05 % - цього не достатньо для команд такого рівню.

Також ми вирішили розглянути технічні показники гравців БК «Дніпро-дубль» по четвертям, для цього ми підвели підсумки 5 змагальних ігор. Розглядаючи статистичні звіти зіграних матчів в кінці кожної гри, рахунок окремо за кожну чверть, ми звернули увагу на те що команда незважаючи на загальний рахунок в кожній грі програвала 3 чверть. Але розглядаючи загальну таблицю підрахунків, не бачимо різниці, і відсоткові показники навпаки кращі, чим в інших трьох чвертях. І тому зробили висновки, що ефективність виконання кидків гравців в 3 чверті ми мусимо розглядати не по статистичним розрахункам, а за діями гравців в період гри. І виходить що після перерви гравці напевно не встигли відновити сили та налаштуватись на гру, чи недостатня в них психологічна підготовка.

Психологічна напруженість являється фактором гальмування в процесі змагань і приводить до зниження ефективності ігрових дій. Якщо врахувати, що дії в умовах баскетболу проходять в умовах постійного контакту і протидії захисту, і більшістю прийомів гри потребують високої чіткості в управлінні рухами, і становиться зрозуміло, що додаткова психологічна напруженість знижує концентрацію уваги у гравців, негативно впливає на точність їх ігрових дій.

5. В результаті педагогічного експерименту було отримано вірогідний приріст показників баскетболістів експериментальної групи у порівнянні з показниками контрольної за всіма тестами:

- в рівні виконання тесту «човниковий біг з веденням м'яча» – 0,3 с. в експериментальній групі, в контрольній групі – 0,2 с.;

- комплексна вправа – 1,4 с. в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,8 с.;

- штрафні кидки – 2,3 % в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,2 %;

- кидки з точок – 1,1 % в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,6 %.

6. Дослідження латентного періоду психомоторних якостей дозволили нам виявити рівня латентних періодів (ЛП, мс) сенсомоторних реакцій різної складності.

7. Дослідження показали, що необхідне продовження пошуку нових підходів до питання удосконалення технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років і перш за все, з використанням засобів та методів в тренувальних умовах максимально приближених до змагальних, що дозволить підвищити ефективність змагальної діяльності та рівень функціональної підготовленості спортсменів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Робота над удосконаленням техніки повинна здійснюватися безупинно протягом усього періоду занять. На різних етапах підготовки баскетболістів застосування пропонованих засобів має свої особливості. Матеріал даної дипломної роботи призначений для багаторічної роботи з баскетболістами і може бути виконаний із групами різної підготовленості за винятком початківців.

Першими з засобів, що рекомендуються, використовуються вправи для розвитку швидкості і точності влучень м’яча в кошик. Потім застосовують вправи з впливом на розвиток точності і швидкості пересувань гравця, техніки ведення, влучності кидків м’яча у кошик. Однак зазначену послідовність не можна розуміти в тім змісті, що спочатку виконують тільки одну групу вправ, та потім іншу. Мова йде лише про переважне застосування вправ тієї чи іншої групи на різних етапах підготовки спортсменів.

Вправи усередині груп обираються відповідно ступеню фізичної і технічної підготовленості що займаються, рівню розвитку в них швидкості й оволодінню тактичними уміннями. Крім цього, у залежності від кваліфікації спортсменів дії в обраних вправах сполучаються з більш простими чи більш складними технічними і тактичними прийомами. Встановлюються і різні тимчасові рамки для виконання вправи і кількість повторень.

При вдосконалюванні техніки кидків тренер повинен планувати збільшення обсягу й інтенсивності роботи з використанням різноманітних педагогічних засобів тренування. У першому мікроциклі другого етапу, при обсязі кидків 250-300 влучень зберігається принцип виконання кидків окремими серіями зі збільшенням кількості кидків у серії до 50 із середніх і далеких дистанцій у рівному співвідношенні. На першої, утрень тренуванню ЧСС при виконанні кидків повинна бути не вище 110-130 уд/хв; на другий, увечері, кидки виконуються, в основному, при ЧСС 140-150 уд/хв після динамічних вправ, що вирішують інші завдання тренувального процесу.

Таким чином, при плануванні учбово-тренувальної роботи з удосконалювання техніки кидка м'яча в кошик при підготовці до змагань, необхідно дотримувати основних принципів педагогіки й спортивного тренування - поступового ускладнення виконання прийомів. Які, у цьому випадку, полягає в східчастому зростанні інтенсивності рухової діяльності спортсменів при виконанні кидків м'яча в кошик з метою адаптації нервово-м'язової системи до зростаючих навантажень і налагодження координаційних зв'язків між системами, що управляють рухами в умовах зниженого енергозабезпечення. При цьому, незважаючи на високий рівень автоматизації навички з боку спортсмена, при виконанні кидків м'яча в кошик необхідна постійна зібраність і аналіз із метою проведення необхідних корекцій (за принципом зворотного зв'язка) після неточних кидків і закріплення точних рухів у руховій пам'яті.

Установлено, що досягнута стійкість рухової навички при виконанні кидка, у результаті цілеспрямованого впливу, без підкріплення спеціальними засобами, починає знижуватися через 7-10 днів і через 3-4 тижні може повернутися до вихідного рівня.

Засоби й методи виховання швидкісної витривалості самі по собі не роблять скільки-небудь істотного впливу на підтримку досягнутого рівня стійкості рухової навички.

У процесі проведення учбово-тренувальної роботи з удосконалювання техніки дистанційних кидків, доцільно вести щодня поточний контроль за обсягом і ефективністю виконаної роботи з дистанцій кожним гравцем в індивідуальних протоколах - графіках.

Чим краще техніка виконання кидка в стрибку, тим менше часу буде потрібно гравцеві для досягнення високого результату.

Удосконалювати техніку кидків м'яча в кошик необхідно з різних дистанцій, тому що тимчасові й просторові параметри техніки кидка мають істотні розходження.

Удосконалювати техніку кидків в умовах, по інтенсивності, максимально наближеним до ігрового або вести гру в тім режимі, у якому виконуються кидки на тренуваннях.

Мінімальний обсяг кидків повинен становити 350-400 влучень у день.

Кидки м'яча в кошик - найважливіша й самому трудомістка в рішенні проблема сучасного баскетболу.

Розминка повинна відповідати інтенсивності рухових дій гравців у грі й проводитися раціонально.

ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальні проблеми ФкіС // Коробейников Г. В., Росоха Г. В., Коняєва Л. Д., Медведчук К. В., Вернидуб К. А., Добровольський А. І., Купченко О. М., Дрюков С. В. // Діагностика психофізіологічного стану спортсменів високої кваліфікації. – 35-42 с.

2. Алейников Т. В. Возрастная психофизиология.- Ростов-на-Дону. -2000.

3. Андреев В. И. Факторы, определяющие эффективность технических примов нападения в безопорном положении в игровых видах спорта, и методики их совершенствования: Автореф.докт.дис. Омск, 2001. – 52 с.

4. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности: Избранные труда. – М.: Наука, 1979. – 454 с.

5. Бабушкин В. З. Подготовка юных баскетболистов. – К. – 1985.

6. Баскетбол. Поурочная учебная программа для детско-юношеских спортивных школ и специализированных детско-юношеских школ олимпийского резерва. – Москва. 1984

7. Вальтин А. И. Методика визначення рівня технічної підготовленості баскетболістів. «М-100.» – К. – 1998.

8. Вальтин А. И. Проблеми сучасного баскетболу. – К. – 2003.-150с.

9. Вари П. 1000 упражнений игры в баскетбол. – К.: БК «Денди-Баскет», 1997 – 2007с.

10. Варюшин В.В. Изменение физической работоспособности у футболистов разных амплуа при коротких межигровых интервалах //Теория и практика физической культуры,1993. – № 5-6. – С. 6-7.

11. Вікова і педагогічна психологія / під ред. А.В. Петровского. – М. – 1973.

12. Волков Л. В. Спортивна підготовка дітей і підлітків. – К. – Вежа. – 1998.

13. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 294 с.

14. Гандельман А.Б., Смирнов К.М. Физиологические основы методики спортивной тренировки. – М., Физкультура и Спорт, 1970. С.103-110.

15. Гомельський А. Я. Баскетбол: секрети майстерності: 1000 баскетбольних вправ. – М. – 1997.

16. Грасис А. М. Спеціальні вправи баскетболістів. – М. Физкультура и Спорт:. - 1962.

17. Грюкова В.В.,Шарунова Е.А. Обучение техники игры в баскетбол (методические рекомендации для институтов Физкультуры и Спорта). – Днепропетровск. 2000, - 28с.

18. Джон Р. Вуден Сучасний баскетбол. – М. – Физкультура и Спорт. – 1987.

19. Дорошенко Е.Ю., Кириченко Р.О., Хабарова М.О., Цапенко В.О. Аналіз змагальної діяльності у баскетболі: теоретико-методичні аспекти// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Збірник наукових праць. – Харків. – 2004. - № 21 – С.25-34.

20. Жданов С.В. Управление подготовкой баскетболыстов 16-19 лет//ВНИИФК. Тезисы докладов Х Всес. науч.-практ. конф. «Программно-методические основы подготовки спортивных резервов». – М., 1985. – С.22-23.

21. Заброцький М. М. Основи вікової психології. – Тернопіль. – 2004.

22. Зельдович Т. А. Підготовка юних баскетболістів. – М. – Физкультура и Спорт. – 1964.

23. Ильин Е. П. Психомоторная организация человека. К.–2000.– 136-143 с.

24. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека. – СПб.: Питер, 2003.–384с.

25. Козаків С. В. Спортивні ігри/енциклопедичний довідник. – «Планета спорт». – Ростову-на-Дону. – 2004.

26. Кле М. П. Психологія підлітка. – М. – 1991.

27. Келлер В. С., Платонов В. Н. Технічна підготовка /Теорія спорту. – К.: Вища школа. – 1987.

28. Коломинский Я. Л. Людина: психологія. – М.: Освіта. – 1986.

29. Корягин В.М. Подготовка высококвалифицированных баскетболистов. Учебник для вузов физического воспитания. – Львов, издательство «Край», 1998. – 191с.

30. Корягин В.М., МухинВ.Н., БоженарВ.А., Мозола Р.С. Баскетбол. Высшая школа, 1989. – 203 с.

31. Корягин В.М. Структура и содержание спортивной тренировки баскетболистов. Диссер. д. Пед. наук. – М., 1994. – С.102-108.

32. Кузнецова Т.Д., Левитский П.М., Язловецкий В.С. Дыхательные упражнения в физическом воспитании. – Киев. «Здоровье», 1989. – 133с.

33. Кін И. С. У пошуках себе. – М.: Политиздат. – 1984.

34. Кін И. С. Дружба. – М.: Политиздат. – 1987.

35. Леви В. А. Мистецтво бути собою. – М.: Знання. – 1977.

36. Мітова О.О. Інтегральна підготовка баскетболістів 17-19 років при переході в команди Суперліги. – Автореф.дисс.канд. наук фіз вих. і спорту. –Харків, 2004. – 20 с.

37. Митова Е.А., Шамардин В.Н. Значение индивидуальной тренировки в баскетболе // Спорт і наука в ХХІ столітті. ДДІФКіС – Дніпропетровськ, 2001. – С. 57-60.

38. Митова Е.А. Исследование уровня проявления психологических факторов у баскетболистов при переходе в команди высокого класса // Концепція розвитку фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць Міжнародного університету “РЕГІ” імені академіка Степана Дем’янчука. – Вип. 2. – Рівне – 2001. – С. 409–413.

39. Мітова О.О., Шамардін В.М. Методика вдосконалення спеціальної фізичної підготовки баскетболістів при переході в команди високого класу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ, 2002. - № 15. – С. 23-29.

40. Мітова О.О. Дослідження рівня технічної підготовленості баскетболістів при переході в команди високого класу // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному супільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім. Лесі Українки – Т 2. – Луцьк: ВДУ.- 2002. – С. 180-183.

41. Мітова О.О. Методика удосконалення технічної підготовки баскетболістів при переході в команди високого класу // Теорія і практика фізичного виховання: Науково-методичний журнал. - № 1. – Донецьк: ДНУ. – 2003. – С. 58-67.

42. Мозола Р.С. Система подготовки баскетболистов, юниоров. Методические рекомендации. – М., 1988. – 45с.

43. Макаренко М. В., Іванюра І. О., Шейнеко В. І. Дослідження психологічних функцій учнів шкільного віку при тривалих фізичних навантаженнях // Фізіол. журн. – 2002. – 48, №5. С. 56-61.

44. Матвєєв Л. П. Теорія і методика фіз. культури. – М. – 1991.

45. Начинская С.В. Основы спортивной статистики. – К.: Вища школа. – 1987.

46. Ник Сортел. Баскетбол: первые шаги 100 упражнений и советов для юных игроков. – М.: Астрель. АСТ. 2002. – 237 с.

47. Новокщенов И.Н. Специальная физическая підготовка футболистов различных игровых амплуа на этапе спортивного совершенствования: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Волгоград, 2000. – 24с.

48. Петрасинский З. М. Пізнай себе. – К.: Радянська школа. – 1989.

49. Платонов В. Н. Загальна теорія підготовки спортсменів в Олімпійському спорті. – К.: Олімпійська література. – 1997. 351-392 с.

50. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте: Общая теория и ее практическое продолжение. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с.

51. Платонов В.Н. Теория спорта. – К., 1987. – 138с.

52. Поплавский Л. Ю. Баскетбол. – К. – 2004.

53. Портнов Ю. М. Баскетбол. – М. – 1988. С.226 – 243.

54. Портнов Ю. М. Баскетбол. – М. – 1997. – 477с.

55. Психологія/під ред. Рудина П. А. – М.: Физкультура и Спорт. – 1974.

56. Рыжонкин Ю.Я. Практика организации спортивно-игровой команды. Психология спортивной деятельности / Ю.Я. Рыжонкин. – Казань: Казанский госуниверситет, 1989. – 68 с.

57. Савченко В.Г. Основи психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації: Автореф. дис. докт. пед. Наук / Український державний

58. університет фізичного виховання і спорту. – К.,1997. – 48 с.

59. Стонкус С.С. Совершенствование технико-тактической подготовки баскетболистов. – М.: Физкультура и Спорт, 1969. – 78с.

60. Стонкус С.С. Индивидуальная подготовка баскетболистов. – М.: Физкультура и Спорт, 1967. - с.14-18.

61. Сурков Е. Н. Психомоторика спортсмена. – М.: Физкультура и Спорт, - 1984. – 126 с.

62. Сучилин А.А., Лапшев А.П. Разработка системы комплексного контроля за подготовкой юных футболистов. – Волгоград: ВГАФК, 1997. – 237с.

63. Семашко Н.В. Баскетбол. – М.: Физкультура и Спорт, 1976. – 263с.

64. Уилкс Г. Стратегія баскетболу. М. – 1992.

65. Уилмор Д. Х., Костил Д. Л. – Физиология спорта. – К.: Олимпийская литература, 2001.

66. Упражнения баскетболиста: Метод. пособие / З. М. Хромаев, Е. В. Мурзин, А. В. Обухов, С. Г. Защук / Под. общ. ред. Поплавского Л. Ю. – К.: ФБУ, 2006 – 128 с.

67. Фомін Н. А. Фізіологія. – М. – 1982.

68. Хедман Руне. Спортивная физиология. – Москва.: Физкультура и Спорт, С.106-107.

69. Хромаев З. М., Мурзин Е. В., Обухов А. В., Защук С. Г. Упражнения баскетболиста. Методическое пособие. – Киев, 2006. – 128 с.

70. Шамардина Г.Н. Основы теории и методики физического воспитания. – Днепропетровск.: Пороги.- 2003. С.160-181.

71. Шестаков И.М. Методологические основы индивидуализации подготовки в командных спортивных играх // Теория и практика ФК. 1999, - № 3. – С.12-16.

72. Шутова С.Е. особенности проявления волевых качеств обеспечивающие эффективность соревновательной деятельности баскетболистов различной квалификации // Фізичне виховання, спорт і культура, здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. - Луцьк, 1999. – С.1129-1134.

73. Яхонтов Е.Р. Мяч летит в кольцо. – Лениздат., 1984. – С.23-32.

74. Яхотнов Е.Р. Юний баскетболист. – М.: Физкультура и Спорт, 1987. – С.14-15.

75. Яхонтов Е.Р., Кит Л.С. Индивидуальные упражнения баскетболиста. – М.: Физкультура и Спорт, 1981. – 95с.

76. Енциклопедичний словник юного спортсмена. – М.: Педагогіка. – 1980.

77. Daus A.T.,Wilson j., Freeman W.M. Predicting success in football// J. Sports Med. And Phys. Fitness, 1989. – V. 29. N 2. – P. 209-212.

78. Ignjatovic A. Effects of perceived neuromuscularfatigue on kinermaticvariables of the basketball free throw shooting / Abstract Boor. 10^th Annual Congress European College of Science/ Serbia. Belgrade. Juli 13-16. 2005. – P. 98.

79. Marco Siblila. Stanco Stuhec. Marta Bon. Primoz Pori. K inematik analysis of Anja Freser''s jumh shot. / Abstract Boor. 10^th Annual Congress European College of Science/ Serbia. Belgrade. Juli 13-16. 2005. – P. 361.

80. Vanoll Mark. NBA Basketball Basics / Sterling Publishibq Congress New York. 1995. – 128 p.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: