![]() ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Основні види модальних судженьУ логіці виокремлюють і досліджують модальні судження (від лат. тоіїш — спосіб). Вони будуються з простих категоричних суджень за допомогою логічних операторів, які вказують на додаткові обставини, що можуть вплинути на їхнє (суджень) істиннісне значення. Видів модальних суджень існує багато, ми розглянемо лише деякі основні: алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні й темпоральні. 1. Алетичні (істиннісні, від гр. аіе^а — істина) модальності характеризують вид істинності суджень. Істина буває необхідною, можливою або випадковою. Судження про необхідність (аподиктичні) будуються за допомогою модального оператора "необхідно" ("*"). Наприклад: "Необхідно, що 2*2=4". Судження про події навколишньої дійсності (асерторичні) будуються за допомогою модального оператора "випадково" ("А"). Наприклад: "Випадково Петро виграв у лото тисячу гривень". Проблематичні судження будуються за допомогою модального оператора "можливо" ("0"). Насамперед, це судження про майбутні або минулі події, достовірні відомості про які не збереглися. Наприклад: "Можливо, збірна України з футболу стане чемпіоном Європи"; "Можливо, у Києві сьогодні йтиме дощ". Взаємозв'язки між видами алетичних суджень мають певні закономірності, наприклад, незбалансованість (несиметричність). Наприклад: те, що дійсне, те й можливе, але не навпаки; те, що необхідне, те й дійсне, але не навпаки. 2. Епістемічні, або пізнавальні (від грецьк. еріяіете — знання), судження визначають характер і ступінь достовірності знання. Існують два основні види епістемічних модальностей: 1) судження, що ґрунтуються на вірі; 2) судження, що ґрунтуються на знанні. Перший вид суджень будується за допомогою модальних операторів "знаю", "вірю", "впевнений" тощо. Наприклад: "Борис упевнений, що всі політики є брехунами"; "Микола вірить у потойбічне життя". Другий вид суджень будується за допомогою модальних операторів "знаю", "ймовірно", "достовірно", "доведено" тощо. Такі судження бувають імовірнісними (проблематичними) або достовірними. Наприклад: "Імовірно, життя існувало на Марсі"; "Достовірно відомо, що Земля обертається навколо Сонця". 3. Деонтичні, або нормативні судження (від грецьк. (іеоп — потрібно, повинно) стосуються діяльності людей, норм їхньої поведінки в суспільстві. Існують два основні види деонтичних модальностей: 1) судження про наявність (або відсутність) певного права; 2) судження про наявність (або відсутність) певного обов'язку. Перший вид суджень будується за допомогою модальних операторів "дозволено", "заборонено", "має право" тощо. Наприклад: "Кожний має право на життя"; "В Україні примусова праця заборонена" і под. Наявність або відсутність прав у громадян правових країн фіксується у відомій формулі: "Дозволено все, що не заборонено законом". Але посадовці повинні керуватись іншою формулою: "Забороняється все, що не дозволяється законом". Другий вид суджень будується за допомогою модальних операторів "зобов'язаний", "повинен" тощо. Наприклад: "Державні органи повинні сприяти професійним спілкам у їх діяльності". Права й обов'язки громадян повинні бути збалансованими. Кожному праву повинен відповідати певний обов'язок і навпаки, інакше правова система може виявитися неефективною. 4. Аксіологічні, або оціночні, судження будуються за допомогою модальних операторів "добре", "погано", "байдуже" та ін. Вони виявляють ставлення людей до предметів або подій. Зрозуміло, що ставлення різних людей до однакових подій можуть бути різними, що впливає на істиннісне значення таких мовних виразів. Мабуть, далеко не всі німці погодяться, скажімо, із таким твердженням: "Добре, що союзники (СРСР, США, Великобританія) перемогли фашистську Німеччину у війні". Аксіологічні судження досліджуються логічною прагматикою. 5. У темпоральних судженнях враховуються часові характеристики, які можуть вплинути на істиннісне значення суджень про події в навколишній дійсності. Вони будуються за допомогою модальних операторів "раніше", "вчора", "минулого тижня", "у майбутньому", "завтра", "наступного місяця" тощо. Наприклад: "Наступного тижня у нашій групі відбудеться семінар з логіки"; "Минуле літо в наших краях було дуже спекотним". Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|