Рівень групової поведінки

Наступний аналітичний рівень – це контактні групи (де люди спілкуються «обличчям до обличчя»). Всі види груп можна класифікувати за певними складовими. За розміром групи діляться на великі і малі; по сфері спільної діяльності на управлінські та виробничі; за рівнем розвитку на високо-і слаборозвинені; по реальності існування на реальні та умовні; за принципом створення і характером міжособистісних відносин на формальні і неформальні; за метою існування на проектні, функціональні, за інтересами, дружні; по періоду функціонування на постійні і тимчасові; щодо входження індивіда до групи на референтні і груп приналежності. У групах і командах особисті, і придбані якості, які не є просто індивідуальними особливостями, змінюються. Особистості роблять вплив на життя групи або команди, але й самі змінюються під впливом змін і еволюції контактних груп. Групи і команди є центральними елементами координації та контролю організаційних процесів. Вони важливі як у формальних, так і в неформальних організаційних структурах. Керівництво може, як заохочувати, так і перешкоджати формуванню груп і команд в залежності від обстановки, сприйняття і політики. Деякі групи, в залежності від поставленої перед ними мети, виявляються недовговічними. Коли місія виконана або коли члени групи втрачають до неї інтерес, група розпадається. Інші групи можуть існувати протягом декількох років і робити вплив на своїх членів або навіть на зовнішнє оточення. Персонал, що входить до групи, має ряд специфічних характеристик:

- Щільна взаємодія;

- Усвідомлення себе членами групи;

- Визначення їх іншими людьми як членів групи;

- Наявність загальних норм при розгляді групових інтересів;

- Відчуття корисності групи;

- Переслідування загальних цілей;

- Колективне сприйняття внутрішньої єдності;

- Тенденція діяти унітарною способом по відношенню до навколишнього середовища тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: