Тема 5. Хронометраж

Мета заняття: закріпити теоретичні знання та виробити навички здійснення аналізу використання робочого часу працівників підприємства із застосуванням хронометражу.

План

1. Хронометраж, його сутність, призначення та види.

2. Організація проведення хронометражних спостережень.

3. Оброблення, аналіз та систематизація результатів спостереження.

4. Рішення задач; складання та опрацювання матеріалів хронометражних спостережень.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теоретичних положень по темі рекомендується розпочати питанням: хронометраж, його сутність та призначення. Фотографія дає можливість одержати корисну інформацію щодо ефективності екстенсивного використання робочого часу протягом зміни. Проте за допомогою використання методу фотографії робочого часу ми не можемо впливати на якість технологічних процесів та інтенсивність праці. Не знаходимо відповіді на таке питання: наскільки інтенсивно працює той чи інший робітник? А тому потрібен більш детальний аналіз трудового процесу. Необхідно досліджувати окремі елементи технологічних процесів.

Об’єктом дослідження хронометражу виступає технологічна операція або окремі її частини. В разі необхідності окремо може проводитись хронометраж часу на підготовчо-завершальних роботах, обслуговуванні робочих місць.

Хронометраж є одним із методів вивчення затрат часу робітника або устаткування шляхом спостереження на робочому місці. Призначення хронометражу в тому, щоб використовуючи заміри часу виконання прийомів різних видів роботи і їх нормальної тривалості, визначити науково-обґрунтовані норми часу і норми виробітку.

За допомогою проведеного хронометражу представляється можливим:

А) визначити кількість прийомів в операції та послідовність їх виконання;

Б) встановити причини низької продуктивності праці окремих працівників;

В) перевірити дані технічного розрахунку тривалості окремих елементів операції;

Г) встановити норму оперативного часу на одиницю продукції;

Д) виявити шляхи вдосконалення і раціоналізації різних прийомів (методів) роботи;

Ж) виявити тривалість окремих видів підготовчо-завершального часу;

З) виявити тривалість часу з обслуговування робочого місця.

Крім цього, хронометраж використовується на конвеєрах, потокових лініях для встановлення синхронності роботи окремих елементів конвеєра і робітників.

Хронометраж проводиться також з метою:

· Розробки нових норм;

· Перевірки діючих норм і нормативів;

· Виявлення причин невиконання норм окремими працівниками.

Хронометраж може бути індивідуальним, коли вивчається робота одного працівника. Хронометраж може бути також і груповим, коли ведеться обстеження групи робітників одним дослідником (спостерігачем).

Організація проведення хронометражу. Вся організація спостережень здійснюється в чотири етапи:

Перший етап - підготовка до проведення хронометражу;

Другий етап - спостереження;

Третій етап - систематизація, узагальнення та обробка матеріалів спостереження і встановлення норм;

Четвертий етап - проведення аналізу даних спостережень, проектування тривалості операцій.

Підготовка до проведення хронометражу включає в себе ряд важливих і обов’язкових напрямів:

· Вибір об’єкта дослідження;

· Ознайомлення з трудовим процесом на робочому місці і з організацією робочого місця;

· Розмежування операцій на прийоми і вибір фіксажних точок;

· Підрахунки щодо кількості замірів;

· Визначення факторів, що впливають на тривалість прийомів та операцій;

· Підготовка необхідної документації та інструментів;

· Проведення бесіди з робітником.

Наступний етап - спостереження. Полягає в тому, що дослідник (спостерігач) замірює тривалість складових елементів операції.

При спостереженні користуються безперервним і вибірковим способами. При безперервному способі піддаються хронометражу всі складові елементи операції. При цьому в лист спостереження записують поточний час початку або кінця прийому. При застосуванні вибіркового способу кожен елемент операції спостерігається окремо. В лист спостереження записують тривалість даного прийому. На етапі обробка матеріалів спостереження і встановлення норм складаються хронометражні ряди. Сама сутність хронометражного ряду - це тривалість окремих прийомів операції. При вибірковому способі хронометражні ряди отримують безпосередньо в процесі дослідження. Коли використовується безперервний спосіб, то хронометражні ряди складають шляхом вирахування тривалості з кожного прийому.

Тривалість хронометражних рядів має коливання, а тому їх потрібно очистити від випадкових тривалостей, перевірити хронометражний ряд на стійкість. Прийнято обчислювати і користуватись коефіцієнтом стійкості (Кст), який можна визначити відношенням максимальної тривалості очищеного хронометражного ряду до мінімальної:

(2.19)

Стійким хронометражним рядом вважається такий ряд, якщо:

(2.20)

Нормативне значення коефіцієнта хронометражних рядів стійкості () подається в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Нормативне значення коефіцієнта стійкості хронометражних рядів

В нормуванні праці певне значення має і встановлення оптимальної кількості замірів. На цей показник впливають різні чинники: тип виробництва, рівень механізації трудового процесу, тривалість операції. Безумовно, врахувати всі ці чинники досить складно. А тому в практичній діяльності користуються довідковими таблицями науково-дослідного інституту праці (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Число спостережень при проведенні хронометражу в залежності від характеру трудового процесу і тривалості операцій

Звернемось до зарубіжної практики. На підприємствах компанії «Вестингауз електрик корпорейшн» (США) число хронометражних вимірів пов’язують із повторюваністю операцій впродовж усього календарного року. В залежності від цих двох чинників число вимірів коливається від 5 до 140.

В компанії «Дженерал електрик» (США) кількість вимірів поставлено в залежність від тривалості операції (за таких умов число вимірів коливається від 5 до 200).

Отже, є різні підходи щодо кількості вимірів при проведенні хронометражних спостережень. Але бувають випадки, коли всі вище згадані методологічні підходи не відповідають, скажімо, специфічним умовам виробництва. В такому разі число потрібних вимірів (n) рекомендується розрахувати, використавши таку формулу:

(2.21)

де 2 - числовий коефіцієнт, що враховує ймовірність одержання вірогідного результату (ймовірність—0,9545);

Кс - нормативний коефіцієнт сталості (стійкості) хроноряду;

р - допустима похибка результатів спостереження, %.

Якщо по згаданій формулі внаслідок розрахунків одержали число хронометражних вимірів (n) менше 20, то його слід збільшити на 3 одиниці.

Хронометражні виміри протягом робочого дня рекомендується проводити приблизно за 1-2 години після початку зміни (перший прийом). Другий прийом хронометражних вимірів проводиться за 1 годину після обідньої перерви і завершується за 1 годину до кінця зміни.

В таблиці 2.7 наведено результати хронометричних спостережень.

Таблиця 2.7

Результати хронометражних спостережень

Аналіз даних, зокрема обробки хронорядів показав, що випадкові тривалості мають місце в першому хроноряду (тривалість 39 сек.; шостий вимір), в третьому (тривалість 37 сек.; сьомий вимір), та в п’ятому хроноряду (тривалість 24 сек., четвертий вимір).

В першому хроноряду сума тривалості нормативна складає 145 сек., середня арифметична очищеного ряду 145:9=16,11. Фактичний коефіцієнт стійкості очищеного ряду:

(2.22)

В третьому хроноряду сума тривалості нормативна складає 123 сек., середня арифметична очищеного ряду 123:9=13,77. Фактичний коефіцієнт стійкості (К ст) складає 16:11=1,4.

В п’ятому хроноряду сума тривалості нормативна складає 53 сек., середня арифметична очищеного ряду 53:9=5,89. Фактичний коефіцієнт стійкості (К ст) складає 6:4=1,5.

Норма часу на виконання елемента операції обчислюється за формулою:

(2.23)

де Т і – тривалість виконання операції в і-тому замірі;

m – кількість замірів, проведених після чистки хроноряду.

Фотохронометраж, його призначення і сфера застосування. Фотохронометраж представляє собою комбінований спосіб спостереження, в якому поєднується фотографія робочого дня і хронометраж оперативного часу.

Є два види фотохронометражу: індивідуальний і груповий. При індивідуальному фотохронометражі об’єктом спостереження являється один робітник або ж один верстат.

При груповому фотохронометражі спостереження проводиться над групою робітників або групою верстатів.

Фотохронометраж як метод нормування праці складається із чотирьох етапів роботи:

· Підготовка до спостереження;

· Спостереження;

· Систематизація та обробка даних спостереження;

· Аналіз і висновки спостереження.

Підготовка до спостереження (перший етап) включає роботу з підготовки до фотографії робочого дня і до хронометражу. Основні напрями підготовчої роботи:

· Вибір об’єкту спостереження;

· Бесіда з робітниками щодо мети проведення спостереження;

· Складання характеристики спостережуваного процесу за всіма елементами (дані про робітників, знаряддя праці, предмет праці);

· Розчленувати на елементи оперативний час;

· Встановити фіксажні точки з кожного елемента операції;

· Визначити мінімальну кількість замірів з кожного елемента оперативного часу.

Спостереження (другий етап) при умові застосування індивідуального хронометражу проводиться як і при фотографії робочого дня.

Фотохронометраж проводиться суцільно і комбіновано. При суцільному хронометражі оперативний час фіксується за окремими прийомами.

При комбінованому - частина тривалості зміни вивчається фотохронометражем, а інша частина - фотографією робочого часу.

При груповому хронометражі при одночасній участі у виконанні окремих елементів оперативного часу двох і більше робітників, спостереження можуть проводитись аналогічно індивідуальному фотохронометражу. При цьому фіксується кількість виконавців.

Якщо елементи оперативного часу виконуються різними робітниками, то спостереження проводиться за кожним робітником. Результати записуються у спеціальну форму.

Досвід свідчить про те, що фотохронометраж прискорює процес вивчення робочого часу.

Систематизація та обробка даних спостереження (третій етап) проводиться у певній послідовності і залежить від способу (виду) фотохронометражу.

Основні роботи складаються з таких напрямів:

· Обчислення тривалості за всіма видами витрат часу;

· Підсумовування (складання таблиці) одноіменних витрат;

· Складання фактичного балансу робочого часу;

· Складання хронометражних рядів за елементами оперативного часу;

· Обробка хронометражних рядів.

Слід відмітити, що хронометражні ряди складаються за елементами оперативного часу на основі записів у спостережувальному листі фотохронометражу.

Внаслідок обробки і систематизації фотохронометражних матеріалів встановлюють: як використовується робочий час протягом зміни, а також які витрати праці на окремі елементи оперативного часу та часу з обслуговування робочого місця.

Аналіз і висновки фотохронометражного спостереження проводяться за такими напрямками:

· Аналіз використання робочого дня, як при фотографії робочого дня;

· Визначення часу оперативної роботи, як при хронометражі.

Завершується цей етап встановленням нормативного коефіцієнта використання робочого часу, а також норми оперативного часу на одиницю продукції. Крім цього, розробляються заходи, які і забезпечують використання розроблених нормативів.

Використовуючи результати фотохронометражних спостережень (досліджень), можна обчислити ріст продуктивності праці на даному робочому місці. З цією метою використовується формула:

(2.24)

де П% - ріст продуктивності праці;

Топ2 - оперативний час за зміну за нормативним балансом робочого часу;

Топ1 - оперативний час за зміну за фактичним балансом робочого дня;

tоп1 - фактичний оперативний час на одиницю продукту праці;

tоп2 - нормативний оперативний час на одиницю продукту праці.

При проведенні фотохронометражу заповнюється цифровими даними лист спостережень за такою формою:

Із листа спостережень складається таблиця, в якій вміщується зведення однойменних витрат робочого часу, зокрема:

Топ - оперативний час;

Тобс - час обслуговування робочого місця;

Тпз - підготовчо-завершальні роботи;

Тптд - перерви внаслідок порушення трудової дисципліни;

Тптп - перерви з технічних причин;

Тпоп - перерви з організаційних причин;

Твід - відпочинок.

Після зведення однойменних витрат робочого часу складається фактичний, а потім і нормативний баланс робочого дня.

На основі матеріалів опрацювання хронометражних спостережень складаються заходи щодо більш раціонального використання робочого часу, росту продуктивності праці.

Питання до самоконтролю

1. Які цілі застосування фотохронометражу?

2. Які результати отримують методом фотохронометражу та як їх аналізують?

3. Які форми запису витрат часу використовують при хронометражних спостереженнях?

4. У чому полягає зміст коефіцієнта сталості хронометражного ряду?

5. Навіщо перевіряється достатність кількості хронометражних спостережень?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: