Визначте правильнi форми звертання, уживанi в дiловому листуваннi.

Пане директор – пане директоре – пане директор;

вельмишановний професоре – вельмишановний професор – вельмишановний пане професоре;

шановний пане суддя – шановний пан суддя – шановний пане судде;

високодостойний пан міністр – високодостойний пане мiнiстре;

пане Василь Іванович – пане Василю Івановичу – пане Іване;

шановний добродiй Дубич – шановний добродiю Дубичу – шановний добродiю Дубич;

шановна панi Олено Григорівно – шановна панi Олено.

24. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Запишіть їх.

Дмитро, Володимир, Микита, Арсен, Євген, Сидір, Прокіп, Олексій, Ігор, Еміль, Олесь, Василь, Аркадій, Юрій, Тадей, Мефодій, Анатолій, Георгій, Микола, Григорій, Ілля, Яків, Федір, Кузьма, Лука, Сава, Хома.

25. Складні слова запишіть у дві колонки: разом і через дефіс.

Батько...мати, хліб...сіль, трудо...день, людино...день, контр...адмірал. інженер...механік, лісо...степ, літак...снаряд, пів...години, пасажиро...кілометр, крути...голова, Нечуй...вітер, екс...чемпіон, контр...атака, бджоло...знавство, радіо...фізик, гори...цвіт, альфа...промені, водо...грай, Мало...катеринівка, буряко...комбайн, максі...спідниця, перекоти...поле, авіа...моторо...будування, блок...апарат, пів...яблука, земле...впрорядкування, життя...буття, жень...шень, пів...озера, пів...лимона, стоп...кран, буй...тур, жар...птиця, фото...монтаж, свят...вечір, жук...носоріг, пів...Африки, залізо...бетон, пів...листа, льон...довгунець, полу...станок, напів...фабрикат, 50...річчя, сто...шістдесяти...річчя, дочка...красуня, люби...мене, міні...футбол, чар...зілля, мати...й...мачуха, богатир...сусід, Туган...Барановський, Тугар...Вовк, щастя...доля, Білгород...Дністровський, жук...плавунець, Переяслав...Хмельницький, Бестужев...Рюмін, Дольд...Михайлик, Нетуди...хата, Новоград...Волинський, пів...Ялти, пів...острів, екс...прем’єр, євшан...зілля, полин...трава, дід...хлібороб.

26. Розкрийте дужки, узгодивши іменник з числівником.

Два (дід, голуб, дуб, красень, зуб, короп); три (син, килим, батько, професор, лікар, каменяр, тиждень); чотири (чоловік, селянин, харків’янин, вірменин, грузин); чотири з половиною (день, кілограм, келих); три з половиною (мішок, вечір, мільйон); п’ять з половиною (місяць, вік, аркуш); сім і одна третя (рік, гектар, віз); півтора (день, вечір, вікно); півтораста (рік, пуд); сто сімдесят чотири (день, тиждень, століття).

27. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом, 2) через дефіс.

Рука, писати; машина, писати; край, знати; вода, міряти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п’ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблука; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ, алюнок, музей, турбота, газон, жир, оксамит, асортимент, читач, покриття.

28. Поставте слова у формі орудного відмінка однини, правопис поясніть.

Височінь, вісь, вість, галузь, доповідь, жовч, загибель, любов, мідь, подорож, промисловість, радість, тінь, чер­ствість, цілісність, якість.

29. Поставте слова у формі родового відмінка однини і погрупуйте за двома колонками: 1) із закінченнями -а, -я; 2) із закінчен­нями -у, -ю.

а) Ансамбль, апарат, барельєф, батальйон, вид, віск, гвинт, город, долар, мед, міст, замок, землетрус, іменник, іменинник, інструмент, інтерес, карниз, коридор, магазин, малюнок, мільйон, настрій, ніж, овес, оратор, оркестр, понеділок, півень, пісок, принцип, рис, ритм, сад, синтаксис, спорт, текст, учитель, хлопець, хор, футбол;

б) Андрій, Байкал, Берлін, Богдан, Вашингтон (штат), Відень, Вовк (прізвище), Воронеж, Донець, Дунай, Єгипет, Ірак, Іртиш, Казахстан, Каїр, Київ, Китай, Миргород, Мороз (прізвище), Нью-Йорк (місто), Остап, Париж, Санкт -Петербург, Тетерів, Харків.

30. Випишіть словосполучення, у яких правильно утворено форму родового відмінка в іменниках чоловічого роду.

Відкриття рахунку – відкриття рахунка; до акту додається – до акта додається; вручення диплому – вручення диплома; пам’ятного знаку – пам’ятного знака; до при­значеного терміну – до призначеного терміна; структурно­го підрозділу – структурного підрозділа; переїхати до Но­вого Бугу – переїхати до Нового Буга; направити до Львову – направити до Львова; політичного блока – полі­тичного блоку; незаперечного факту – незаперечного факта; працівники апарату – працівники апарата; важливого об’єкта – важливого об’єкту; своєчасного контролю – своєчасного контроля; ділового папера – ділового паперу.

Тема 2. Особливості вживання прикметника у професійному мовленні.

1. Прикметник.

2. Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи.

3. Особливості вживання прикметників у професійному мовленні.

Прикметник

В українській мові прикметник виражає ознаку предмета, дії, явища й найчастіше виконує функцію означення, відповідає на питання який? яке? яка? які? чий? чия? чиє? чиї?: український народ (який?), рідна земля (яка?), Шевченкове село (чиє?), родинні проблеми (чиї?).

За особливостями вираження ознаки предмета, лексичним значенням та особливостями словотворення прикметними поділяють на якісні, відносні та присвійні.

Якісні прикметники називають ознаки, властиві предметові більшою або меншою мірою: широкий – ширший – найширший.

Відносні прикметники називають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонна розмова, договірне зобов’язання.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета людині (рідше – тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: батькова ферма, материне прохання.

3. Особливості вживання прикметників у професійному мовленні:

1. Перевага надається прикметникам книжного походження, таким як: автобіографічний, балансовий, зоологічний, легітимний, маршрутний.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників переваги надають аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: дуже працьовитий, менш вдалий, надто великий.

3. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому: на попередньому ззді, на старому обладнанні.

4. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-: найдовший, найширший, найбільший.

5. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма­ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. Відмінку: ставлення студента, пропозиції Коваля.

6. Усталеним є вживання прикметників, які озна­чають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Керченська протока, Казахська затока та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

7. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их: два нестандартні вироби).

8. Треба стежити за узгодженням прикметникових закін­чень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно­рідних предметів, що існують у певній сукупності: медичне приладдя, рідке пруття

9. Утворюючи просту форму вищого ступеня порівняння прикметників треба пам ’ ятати про такі зміни приголосних звуків:

а) кінцеві приголосні основи на г, з, ж разом з суфіксом -ш- змінюються на -жч-:

дорогий – дорожчий

дужий – дужчий

вузький – вужчий

б) кінцевий кореня с разом з суфіксом -ш- змінюється на - щ-:

високий – вищий

товстий – товщий

Завдання

1. Поставте наголоси у наведених словах:

Батьківський, безгрошовий, беззахисний, безколірний, бездоглядний, багаторазовий, безпринципний, безпросипний, пристарілий, пристаркуватий, радий, жадібний, жалісливий, живописний, рукописний, нова, стара, чималий, старанний, дробовий, фаховий, легкий, тяжкий, вдовин.

2. Провідміняйте подані словосполучення:

Краща земля, дружнє плече, свіжа рілля, безкрайній степ, літній бджоляр

3. Визначть якісні, відносні та присвійні прикметники:

Металева пластина, металевий голос, золотий перстень, золоті руки, мінорний лад, мінорний настрій, сталевий прут, сталеві м’язи, сталевий крок, крижана вода, крижане серце, горяча вода, гарячі думки, гарячі голови, вишневий садок, вишневе плаття.

4. Поясніть правила правопису. Поясніть як утворилися дані прикметники:

Машинно-траспортні, меліоративний, агролісомеліоративний, всесвітньо-історичні, всебічний, повсякденний, своєчасний, життерадісний, політико-економічний, автодорожній, автомобільно-тракторний, сьогоденний, напівреальний, високошановний, цілеспрямваний, злий- презлий, лагідний-лагідний, багатоступенева, маловживаний, висококвалифікований, трипроцентний, двадцятилітній.

5. Утворіть від даних іменників прикметники, визначте розряд кожного і складіть із ними словосполучення:

Гордощі, розум, життя, смерть, батько, мудрість, брат, лукавство, молодь, згода, шана.

6. Від поданих нижче прикметників утворіть вищий та найвищий ступені порівняння:

Здібний, вихований, уважний, старанний, дисциплінований, ледачий, звичайний, зелений, сонний, денний, відкритий, горний, чорний, високий, стрункий, бадьорий, засмучений, ображений, світло-сірий, каштановий, бордовий, малесенький, пречудовий, босий, фактичний, аргументований, сумлінний, гордий, значний, швидкий, поганий, малий, великий.

7. До поданих іменників утворіть відносні прикметники і доберіть до них іменники:

Золото, спина, море, нація, читання, місто, село, вечір, зміна, тиждень, місяць, повторення.

8. Утворіть присвійні прикметники від власних імен та загальних іменників:

Шевченко, директор, ректор, декан, Іваненко, Микола, Євген, секретарка, вовк, заєць, Марія, Юрій, мати, секретар, менеджер, правник, касирів.

9. Замініть описові іменникові словосполучення прикметниково-іменниковими:

Олія з кукурудзи –

Будинок з цегли –

Збіжжя жита –

Пшениця з Кубані –

Збори студентів –

План на семестр –

Апарат для обчислювання –

Комбайн для збирання –

Завдання на сьогодні –

Поля фермера –

Інститут наукового дослідження –

Дані експериментів –

Праця менеджера –

10. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою:

Выборг – выборгская сторона

Норвегия – норвежские острова

Прага – пражские улицы

Париж – парижские люди

Кавказ – кавказские горы

Воронеж – воронежский хор

Француз – французский язык

Казах – казахские степи

Грек – греческий народ

Рига – рижское пиво

Узбек – узбекский хлопок

Суэц – суэцкий канал

11. Перекладіть українською мовою:

Единовременное пособие, пособие по болезни, пособие по зоологии, наглядные пособия, денежное пособие, пособие по временной нетрудоспособности, пособие на детей, учебное пособие; образцовый человек, дом образцового порядка, показательный образец, образец детям; год основания, не без основания, для этого нет никаких оснований, основание треугольника.

12. На місці крапок поставте е(є) чи о(ьо), йо:

Черешн...вий, оранж...вий, полудн...вий, вермішел...вий, взірц...вий, кизил...вий, коричн...вий, тін...вий, півоні...вий, замш...вий, марганц...вий, марш...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий, гутаперч...вий, черепах...вий, квасол...вий, алюміні...вий, свинц...вий, вол...вий, перц...вий, чесуч...вий, песц...вий, торц...вий, магні...вий, алич...вий, парч...вий, раді...вий, бо...вий, квітн...вий, емал...вий, овоч...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий, ключ...вий, га...вий, яблун...вий, чебрец...вий.

13. Запишіть слова у дві колонки залежно від –н- чи -нн- у кожному слові.

Засніжен...ий, нагромаджен...ий, дарован...ий, погашен...ий, виїжджен...ий, заслужен...ий, незбагнен...ий, скопійован...ий, збудован...ий, сформульован...ий, нездолан...ий, неоцінен...ий, неоцінен...ий, невблаган...ий, несказан...ий, несказан...ий, нескінчен...ий, нескінчен...ий, склян...ий, дан...ий, дерев’ян...ий, натхнен...ий, організован...ий, незрівнян...ий, олов’ян...ий, віддан...ий, розпродан...ий, згуртован...ий, гречан...ий, написан...ий, лебедин...ий, возз’єднан...ий, роззброєн...ий, безсон...ий, беззахисн...ий, зібран...ий, жадан...ий, старан...ий, вихован...ий, числен...ий, шален...ий, довгождан...ий.

14. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.

1.Радіо...фізичний,механіко...математичний, фізико...математичний, високо...кваліфікований, адміністративно...територіальний, адміністративно... управлінський, адміністративно...господарський, азото...добувний, броне...бійний, вище...зазначений, світло...бузковий, водо...газо...непроникний, взаємо...вигідний, безмежно...відданий, азотно...водневий, повітряно...десантний, повітряно...морський, воєнно...стратегічний, військово...спортивний,військово...зобов’язаний, військово...полонений, синьо...жовтий, жовто... гарячий, червоно...гарячий, молочно...білий, акуратно...складений, агітаційно...пропагандистський, агітаційно...масовий.

2.Навчально...виховний, безмежно...самовпевнений, нижче...згаданий, діаметрально...протилежний, всесвітньо...відомий, всесвітньо...історичний, народно...визвольний, народно...поетичний, народно...господарський, прямо... пропорційний, обернено...пропорційний, суспільно...корисний, суспільно... політичний, партійно...політичний, свіжо...зрубаний, масово...політичний, державно...монополістичний, внутрішньо...заводський, первісно...общинний, прямо...протилежний, соціал...демократичний, віце...президентський, мовно... стильовий, мовно...стилістичний, лінгво...стилістичний, літературно...художній, східно...слов’янський, аграрно...сировинний, молочно...кислий, кисло... молочний.

15. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, повторивши попередньо відповідну тему: «Спрощення в групах приголосних»:

Бряз...нути, пристрас...ний, дилетан...ський, інтриган...ський, капос...ний, чес...ний, мес...ник, шіс...надцять, студен...ський, виїз...ний, совіс...ний, щас...ливий, хвас...ливий, форпос...ний, корис...ний, зап’яс...ний, доблес...ний, радіс...ний, проїз...ний, аген...ство, контрас...ний, учас...ник, буревіс...ник, хрус...нути, поїз...ний, фашис...ський, хрес...ний, компос...ний.

16. З’ясуйте, форми якого ступеня порівняння прикметника необхідні для перекладу, перекладіть словосполучення, складіть із ними речення:

1. Самый полный перечень, более вероятное событие, наиболее приемлемые показатели, более сложные процессы, самый высокий курс.

2. Более чёткое определение, наиболее точный подсчёт, самая эффективная программа, на более выгодных условиях, наиболее убедительные факты.

17. Виправте й прокоментуйте помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

а) найбільш доцільніші заходи, більш важливіші фактори, самі дешевіші акції, більш точніше визначення, найбільш радикальніші реформи;

б) більш уважніший працівник, самий досвідчений бухгалтер, більш продуктивніші методи, самі найвищі ціни, найбільш важливіший елемент.

18. Відредагуйте речення. Поясніть помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

Необхідно вести саму рішучу боротьбу з правопорушеннями. Відділ має більш великий досвід роботи в цій галузі. Це порушення вважається більш серйознішим. Фірма виконує замовлення в самі найкоротші строки. Ці товари дорожче попередніх.

19. Утворіть прикметники, похідні від географічних най­менувань, за допомогою суфікса -ськ(ий).

Увага! Приклади згруповано за характером вираження в них кін­цевого приголосного твірної основи: 1) г, ж, з (з’); 2) к, ч, ц’; 3) х, ш, с(с’:); 4) інші випадки. Поміркуйте, що є підставою такого поділу слів на розряди.

1. Пожог, Дорогобуж, Люб’язь, Стовпяги, Меджибіж, Устилуг, Білий Колодязь, Кривий Ріг, Чаниж, Євсуг, Біла Береза, Розваж, Звози, Облоги, Уріж, Осняги, Збуж.

2. Кагарлик, Дзвиняч, Бортничі, Клинець, Закаблуки, Вінниця, Гринчук, Дрогобич, Грушвиця, Кременчук, Родатичі, Бахмач, При­луки, Гнилець, Довжик, Бобичі, Двірець.

3. Глеваха, Слабаш, Одеса, Скоморохи, Омбиш, Черкаси, Залісся, Сабадаш, Грянчиха, Товстоліс, Золотухи, Калюс, Вараш.

4. Гайсин, Львів, Ямпіль, Гурзуф, Перевали, Умань, Словіта, Джурин, Радомишль, Рай, Рідкодуб, Роздол, Остер, Слобода, Любинь, Ворзель, Бовдури, Груд, Суми, Губин.

20. Знайдіть прикметники, у яких порушено норму творення форм ступенів порівняння прикметників.

Найшвидший, похмуріший, величезніший, довший, приємніший, солодший, пречудовіший, ближчий, найгарніший, демократичніший, скромніший, премудріший, довший, самий красивіший, тонший.

21. Утворіть складні форми прикметників, перша частина яких починається словами:

Мало, низько, вище, багато, внутрішньо, коротко. Складіть з ними речення.

22. Утворіть від географічних назв прикметники.

Новий Буг, Криве Озеро, Біла Церква, Казанка, Прага, Березнегувате, Рига, Париж, Запоріжжя, Прилуки, Золотоноша, Одеса, Галич, Вороніж.

23. Уважно прочитайте текст, перепишіть. Виберіть правильні граматичні форми прикметників, подані в дужках.

Ринкова економіка є (більш складнішою, більш склад­ною) й (більш вимогливішою, більш вимогливою), ніж ад­міністративна. За умов вільного потоку капіталу, ресурсів, ноу-хау і сучасної продукції більшості наших підприємств із (застарівшими, застарілими) системами управління, технологіями, товарами на ринку робити нічого. Тому ке­рівникам у (самі короткі, найкоротші) строки треба буде пройти шлях через науку, практику до (найвищого, само­го високого) мистецтва управління. Без опанування сучас­ної теорії та мистецтва менеджменту вітчизняними підприємствами не зупинити наростання (кризисних, кризо­вих) процесів в Україні.

24. Запишіть складні прикметники у три колонки (разом, через дефіс, окремо).

Адміністративно/командна система, багато/партій­ний, офіційно/діловий, військово/політичний союз, нор­мативно/правовий акт, соціально/демократична орієнтація, військово/зобов’язаний, суспільно/корисний, адміністративно/територіальний устрій, військово/промисловий комплекс, національно/визвольний рух, гео/політичний, науково/технічний, східно/слов’янський, екс/президентський, воєнно/стратегічний, Галицько/Волинське князів­ство, вище/зазначений, адміністративно/канцелярська термінологія, загально/вживана лексика.

25. Запишіть складні слова так, щоб першим компонентом був чи­слівник, написаний літерами.

14-мільйонний, 25-бальний, 145-кілограмовий, 40-міліметровий, 3-мільярдний, 26-річний, 5-тисячний, 22-елементний, 3-моторний, 22-метровий, 57-мільйонний, 90-тонний, 12-струнний, 85-річний, 33-тисячний, 44-мільярдний, 6-елементний, 2-моторний.

26. Перекладіть українською мовою і поясніть написання складних слів та однозвучних сполучень в обох мовах.

Остродефицитный, машиностроительный, безгранично преданный, вышеизложенный, аккуратно написанный, тя­желораненый, химико-технологический, морально устой­чивый, взаимно выгодный, желто-зелёный, всевозрастаюший, электронно-вычислительный, тёмно-зелёный, финансово-промышленный, осенне-зимний, народнопоэтический, русоволосый, военно-воздушный, сине-красный.

27. Запишіть, знявши риску.

Таємно/таємничий, суспільно/небезпечний, стилістич­но/правильний, срібно/крилий, сліпо/глухо/німий, сі­ро/буро/малиновий, системно/зумовлений, симетрич­но/протилежний, сизо/блакитний, віртуозно/виконаний, ультра/модний, хлібо/збиральний, кришталево/чистий, хвиле/подібний, високо/авторитетний, червоно/гарячий, чорно/кленовий, щиро/вдячний, ясно/зорий, світло/роже­вий, яро/зелений, ясно/золотистий, темно/шкірий, пря­мо/пропорційний, різко/окреслений, приємно/вражений.

28. Словниковий диктант із коментуванням.

Радіофізичний, сільськогосподарський, шестирічний, хитромудрий, темно-синій, жовтогарячий, вищевказаний, народно-визвольний, військово-морський, важкохворий, соціально-економічний, аграрно-сировинний, широкогабарит­ний, шарнірно-роликовий, чотиритомний, чорно-синій, цин­коплавильний, фотолюбительський, івано-франківський, ре­ставраційно-профілактичний, сірувато-жовтий, глухонімий, організаційно-господарський, нафтогазовий, комунально-житловий, зерново-тваринницький, лівобережний.

29. Утворіть складні прикметники, поясніть їх правопис.

Вагон, ремонтний; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактич­ний; відомий на весь світ; зовнішня, політика; загальний, науковий; індустріальний, механічний; віце, адміральсь­кий; продуктовий, промисловий; багато, раз; синій, бла­китний; кислуватий, солоний; мало, знайомий; західні, слов’яни; шістнадцять, поверх; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний; сус­пільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват.

30. Поясніть написання складних прикметників, які входять до фа­хових терміносполук з економічної тематики.

Антимонопольний комітет України, аудіовізуальна ін­формація, внутрішньобанківська трансакція, внутрішньогрупове сальдо, довідково-інформаційний фонд, довідково-пошуковий апарат, цивільно-правова угода, зовніш­ньоекономічний договір, фінансово-господарська діяльність, контрольно-касовий апарат, розрахунково-касове обслуго­вування, середньозважений валютний курс, товарно-транс­портна документація, форс-мажорні обставини.

31. У професійному, діловому мовленні застосовують різні варі­анти скорочення прикметників: графічні, буквені абревіатури, складноскорочені слова, скорочення змішаної форми тощо. Відповідно до правил запропонуйте скорочені варіанти пода­них словосполучень.

Сільськогосподарський університет –...; сільське госпо­дарство –...; поштова скринька –...; розрахунковий раху­нок –...; державний фонд –...; колективний договір –...; обласна державна адміністрація –...; виробниче об’єднан­ня –...; мале підприємство –...; житлово-експлуатаційна контора –...; агропромисловий комплекс –...; відкрите акціонерне товариство –...; вищий навчальний заклад –...

Тема 3. Особливості використання числівників у ділових паперах

1. Розряди числівників за значенням.

2. Особливості запису цифрової інформації.

3. Зв’язок числівників з іменниками. Відмінювання числівників.

1. Розряди числівників за значенням.

Числівник – частина мови, яка називає кількість предметів або порядок їх під час лічби, і відповідає на питання скільки? Котрий?

Кількісні – числівники, що називають кількість предметів і відповідають на питання скільки?

Порядкові – числівники, які вказують на порядок предметів під час лічби, і відповідають на питання котрий? (перший, шостий, сорок сьомий)

Кількісні числівники поділяються на чотири групи:

¨ власне кількісні: чотири комбайни, три дороги, мільярд зірок;

¨ неозначено-кількісні: багато, небагато, кілька, декілька;

¨ збірні: двоє, десятеро, тридцятеро, обидва, обидві, обоє;

¨ дробові: дві треті, сім восьмих, нуль цілих і три десяті, півтора.

За будовою числівники поділяються на три групи:прості, складні і складені.

Прості – ті, що мають один корінь: один, два, шість, сто, тисяча.

Складні – ті, що складаються з двох основ, об’єднаних в одне слово: дванадцять, двадцять, двісті, п’ятисотий.

Складені – ті, що утворені з двох або більше простих чи складних числівників, окремо взятих: двадцять чотири, п’ятдесят вісім, п’ятсот дев’яносто вісім, шістсот сорок восьмий.

2. Особливості запису цифрової інформації.

СЛІД ПАМ’ЯТАТИ:

1. Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, до, понад для більшої точності та достовірності мовлення: менше тридцяти гектар, понад сорок тонн.

2. В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четверті, п’ять шостих, дев’ять десятих.

3. Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами: чекаю Вас із чотирма студентами; відрядження на два-три місяці і т.д.

4. Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7, 13, 15 та 19-му будинках; пакунки на 5,8, 10 і 12 кг.

5. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться у документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність,при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок – 1,50; 1,75; 2,00 см.

6. Порядковий числівник другий (-а, -е, -і) треба вживати лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст, наприклад: з одного боку, з другого боку.

7. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

8. Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж і складні та складені числівники на початку речення:

Шостий тиждень...

П’ятдесяті роки...

Дві години

9. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в), правильно о: Зустріч відбудеться о 18. 00; збори завершились о 13.00 (о 13 год); початок засідання о 16.00.

10. Називаючи точний час, треба пам’ятати, що до 30 хв вживають прийменник на, а після 30 хв – прийменник за, до: пів на сьому(годину), п’ятнадцять (хвилин) до шостої, за десять (хвилин) третя (година).

11. У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а приймен­ник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

3. Зв’язок числівників з іменниками. Відмінювання числівників.

Числівники граматично пов’язані з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й відмінку та відмінюється як прикметник твердої групи: один день, одна година, одне слово.

2. Із дробовими числівниками іменники стоять у Р.в. однини: дві треті гектара, п’ять шостих центнера.

3. Числівник два, три, чотири вимагають від іменника Н.в. множини: два місяці, дві студентки, три групи,чотири університети.

Н.в. три чотири

Р.в. трьох чотирьох

Д.в. трьом чотирьом

З.в. Н. або Р. Н. або Р.

О.в. трьома чотирма

М.в. на трьох на чотирьох

4. Числівники від п’яти вживаються з іменниками у формі Р.в. множини: п’ять тарілок, дев’ять задач, сто сорок шість центнерів.

а) числівники від п’яти до десяти та на -десят відміняються за таким зразком (на позначення десятків відмінюється тільки друга частина):

Н.р. п’ятдесят

Р.в. п’ятдесяти, п’ятдесятьох

Д.в. п’ятдесяти, п’ятдесятьом

З.в. п’ятдесят, п’ятдесяти

О.в. п’ятдесятьма, п’ятдесятьома

М.в. на п’ятдесяти, на п’ятдесятьох

б) у складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини:

Н.в. шістсот

Р.в. шестисот

Д.в. шестистам

З.в. Н. або Р.

О.в. шістьмастами, шістьомастами

М.в. на шестистах

в) числівники сорок, дев’яносто і сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

5. Порядкові числівники змінюються як прикметники за родами, числами, відмінками.

Завдання

1. Перекладіть українською мовою:

Который час?; в первом часу дня; в третьем часу; третьего дня; он придет в час дня, возможно, после обеда; один к одному; один на один; не по дням, а по часам; по часам; не в добрый час; час от часу не легче; до этого часа; в вечерний час; десять минут пятого; полвторого; без десяти минут девять; уже поздно; магазин закрывается в пять часов.

2. Правильно поєднати слова, навести, де можливо, конструкції зі збірними числівниками:

два +місяць, три +син, шість +донька, десять +учень, сім +плита, шістнадцять + машина, двадцять +жінка, тридцять + теля, п’ятдесят +варіант.

3. Запишіть словами:

1/2; 2/3; 2/7; 0,5; 10,5; 107,2%; 5,5 кг; 102,5 т; 25,3 м; 541 га; 1265 км; 4 см.

4. Перекладіть словосполучення українською мовою. Вкажіть на особливості узгодження числівника з іменниками.

Двум менеджерам, тремя компьютерами, четырьмя годами, шести акций, пятью рабочими, шестидесяти программистов, семьюдесятью гектарами, на девяноста семи участках, двумстам пятидесяти девяти экономистам, сорока девяти предприятий, пятнадцатью ассоциациями.

5. Напишіть цифри словами.

До 376 додати 7, від 292 відняти 24, до 3624 додати 9, від 3212383 відняти 11, скласти 23 з 2873, сума чисел дорівнює 203, скільки разів 8 міститься в 72?

6. Провідміняйте подані числівники.

Трьохсотий, мільйон, кільканадцять, одна п’ята, чотириста сімдесят вісім тисяч, шість, триста, тисяча вісімдесят два, сімсот дев’ять, дев’ятсот дев’яносто дев’ять, двоє, багато, півтора, дев’ятсот дев’яносто сьомий, вісімсот тридцять дев’ять.

7. Поєднайте числівники з іменниками і поставте їх у відповідній формі.

3 (міністр), 5 (слово), 7 (кореспондент), 2 (харків’янин), 8(агроном), 3 (газета), 24 (зошит), 13 (книжка), 17 (градус), 9 (порося), 4 (ножиці).

8. Запишіть словосполучення і замість крапок поставте нормативні закінчення.

Півтор... годин..., півтор... метр..., півтор... кілограм..., півтор...відр..., півтор... міліметр..., півтор... тонн..., півтор...центнер..., півтор.... склянк..., півтор.... вагон..., півтор... літр..., півтор... рок....

9. До поданих слів і словосполучень доберіть синонімічні фразеологізми з числівниками.

З глузду з’їхати –

Сам на сам –

Цілком схожий –

Люди з однаковими вадами –

Дуже далеко –

Бути щасливим –

Говорити нісенітницю –

Виконувати найважчу працю –

10. Запишіть числівники, поясніть їхній правопис.

Одинадцять, п’ятдесят, трьохсот, п’ятсоттридцятитисячний, шістдесятип’ятимільйоний, багатотисячний, тисяча п’ятсот тридцять вісім, тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятий, мільярд, кільканадцять, одна друга, дев’ять десятих, шістнадцять цілих і дві сьомі. дев’ятеро, нульовий.

Поставте наголос.

Одинадцять, одинадцятеро, обидва, двадцятеро, обидві, чотири, дев’ять, дванадцять, п’ятдесят, другий, чотирнадцятий, тридцятеро, мільйон, сімдесят, більшість.

12. Утворіть словосполучення, узгодивши числівники два, три, чотири з поданими нижче іменниками.

Селянин, бухгалтер, економіст, відсоток, будинок, заробітчанин, громадянин, день, рік, місяць, термін, менеджер, завідувач, виріб, студент, брат, варіант, гектар, фактор, об’єкт, ваучер, комп’ютер.

13. Уважно прочитайте словосполучення і випишіть ті, в яких ужито числівники.

П’ять комбайнів; п’ятеро комбайнерів; десяток фірм; десятки господарств; десять бригад; два комплекси; другий комплекс; дванадцятигодинний робочий день; чотириповерховий будинок; перша сотня; п’ятирічний план; троє практикантів; у двох школах; виконати удвох; по друге липня; по-друге.

14. Перепишіть, замінивши цифри словами.

На 37 кілометрі; 12 класу; 37 учня; 69 дня; 36-го року; на 235 аркушах; у 567 документах; 894 сторінка; зустрівся з 5 друзями; у 36 номері; на 27 га посаджено пшеницю; у 117 книгах; з 9 спроб; посаджено приблизно 500 дерев; згідно з наказом № 94; працювали приблизно 2,5 млн осіб; відсотки; 13 жовтня 1978 року; 49-мільйонний народ; 120-тисячний дохід; 78-ма хвилина; у II половині XX століття; впроваджено у 138 вузах; на відстані 4–5 метрів;

15. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть уживання числівників.

1. Обычно продолжительность пребывания в гостях составляет 2–2,5 часа, когда приглашают к завтраку, обеду или на чашечку кофе, а 3–4 часа – к ужину. 2. Английская система расстановки посуды– линия рюмок образует тупой угол (более 90°) с краем стола. 3. Белое вино в бокал наливают на 3/4, а красное на 2/3 бокала. 4. Если фуршет происходит в зале или большой комнате, то столы ставят так, чтобы расстояние между столами й от столов до стен было не менее 1,5 м для свобод ного перемещения гостей (Энциклопедия этикета).

16. Виберіть правильне словосполучення.

Приблизно сто виробів, біля ста виробів; половина пра­цівників, одна друга працівників; троє фірм, троє установ, три фірми, три установи; два фахівця, два фахівці; п’ятдесятирічний стаж, п’ятидесятирічний стаж; чотири відсотка, чотири відсотки.

17. Відредагуйте речення з числівниками.

1. Якось ми почули по радіо, що літнє подружжя під час золотого весілля пригощало родичів і друзів вином п’ятидесятирічної давності, то й собі придбали кілька пляшок «Мускату» і берегли їх рівно 25 років. 2. На перше січня в нашому районі було 4 171 спеціалістів з вищою і середньою освітою. 3. В цілому ж за рік надій від корови тут довели до 953 кілограма. 4. Пару слів надали п. Грицюку.- 5. Усе це і багато чого іншого вислухали разом зі мною близько двісті осіб старшого віку, декілька репортерів. 6. Більше половини вступників цього року була добре підготовлена усіх дисциплін, винесених на екзамени.

18. Вкажіть на неправильні форми числівників.

Двохсот сорока трьома, семистами двадцятьома двома, стами, трьохсот двадцяти сімох, п’ятьмастами сорока одним, двадцятьома п’ятьома, двадцятьма дев’ятьма, тридцяти вісьми, ста сорока одним. Семидесятитисячний, восьмидесятий, дев’яносто семи, п’ятьдесяти сьоми, тристам. сорокам шести, шістьдесят сімох, восьмисот трьох, вось-мистами п’ятдесятьма сьома, трьомастами шістдесятьома сімома, шестистами дев’яносто трьома.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: