Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Предмет та зміст сучасної гідрогеології




На початок 90-х років 20 століття сформувався багатий і різноманітний спектр знань, що забезпечує теоретичну базу гідрогеологічної науки, її практичне використання і плідні зв’язки з іншими галузями.

Але не зважаючи на це стабілізації структури і змісту гідрогеології не відбулося. Навіть навпаки, у останні роки почався процес оновлення гідрогеології і зміна деяких її орієнтирів. Головними причинами цього є:

- докорінний перегляд понятійно – смислової бази гідрогеології;

- перебудова гідрогеологічної служби (фундаментальна і кількісна);

- підвищення ролі і місця гідрогеологічної науки;

- колосальне зростання об’єму інформації, комп’ютеризація систем збирання, обробки, накопичення та зберігання інформації та її аналізу і інтерпретації;

- екологізація гідрогеологічних досліджень.

Перегляд понятійно – смислової бази почався з переосмислення термінів „об’єкт” і „предмет” гідрогеології. Ці поняття було запропоновано і обґрунтовано у низці публікацій як російських (Є.Піннекера, О.Короткевича, С.Шварцева, Г.Голевої та ін.),так і українських (А.Бабінця, І. Вовка, В.Шестопалова, В.Лялька та ін.) вчених.

Нова методологія вивчення гідрогеологічних явищ розглядалася з позиції системного підходу та екологізації науки (системна методологія).

По – новому став розглядатися і об’єктивний предмет гідрогеології. Ним стала не просто вода, а підземна гідросферау системній сукупності: “вода – порода – газ – жива речовина”. Зміна понять обумовила появу нових формулювань змісту усіх розділів гідрогеології, до яких відносяться: еволюційний, структурно – просторовий, просторово – часовий, фізичний, хімічний та екологічний.

Введене нове фундаментальне поняття про гідрогеологічну систему (ГГС) як певним чином зорганізовану сукупність гідрогеологічних елементів (підсистем), пов’язаних і взаємодіючих між собою і одна з одною.

При цьому зовнішнє середовище – це все те, що виявляється за межами цієї системи.

Гідрогеологічні системи можуть бути матеріальними (гідрогеологічні об’єкти) і ідеальними (дискові, графічні і т.ін.).

Характеристиками системи є:

1) властивості і структура;

2) характер зв’язків і взаємодії.

По – новому зараз розглядаються і форми руху підземних вод, а саме:

- рух води як фізичного тіла ( рух великих мас підземних вод);

- рух води у широкому розумінні (сюди відносяться взаємні переходи з одного стану в інший ( твердий, рідинний, пароподібний); з однієї форми в іншу ( вільна, зв’язана, гігроскопічна); з одного середовища в інше (атмо – гідро – літо – біосферна);

- рух у геологічному аспекті – це історія природних вод, розвиток у часі цілісної системи “вода – порода – газ – жива речовина”.

Кругообіг води розглядається як форма руху природних вод .

Виділяють 4 форми кругообігу:

1) кліматичний (обумовлений сонячною енергією і силою тяжіння);

2) геологічний кругообіг, який залежить від темпів осадконакопичення;

3) метаморфічний кругообіг, що обумовлений зв’язуванням підземних вод гірськими породами або їхнім вивільненням, внаслідок чого формується система “вода – порода”, що відбувається як за рахунок дегідратації (у глибоких горизонтах), так і гідратації (у зоні гіпергенезу);

4) гідрогеологічний кругообіг – це взаємодія інфільтраційних та седиментаційних вод між собою.

Необхідно сказати, що у подальшому розвиток гідрогеології буде різноплановим. Серед пріоритетних напрямків, що визначатимуть зміст гідрогеології на найближчу перспективу є наступні:

- розробка фундаментальних і окремих законів гідрогеології;

- поява космічної гідрогеології (порівняльна гідрогеологія);

- зближення гідрогеології з іншими науками (відображення як диференціації, так і інтеграції наук) і створення нових гілок гідрогеології: екологічної, економічної, медичної, морської, ізотопної

і т.ін.;

- кількісна оцінка гідрогеологічних процесів у зоні гіпергенезу у зв’язку з вирішенням практичних задач з використання і охорони підземних вод та запобігання їхнього негативного впливу;

- подальша розробка програмних засобів і використання аналітичних рішень для моделювання і оцінки гідрогеологічних процесів;

- упровадження комп’ютерних технологій збору, передачі, опрацювання гідрогеологічної інформації для створення локальних, регіональних та глобальних інформаційних систем і моделей та їхнього використання на усіх стадіях гідрогеологічних досліджень.

Важливо підкреслити, що ціна підземних вод повсякденно зростає як упрямому, так і у переносному смислі.

Суспільство повинно дбайливо ставитися до найціннішої корисної копалини. І саме цим пояснюється посилення уваги до проблеми надро – водокористування і ресурсозбереження, пошуку оптимальних шляхів поліпшення якості води.

Таким чином, сучасна гідрогеологія – це прогресивна і перспективна галузь природничих знань, використання яких має величезне значення для життєдіяльності і розвитку людського суспільства.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных