Співвідношення понять злочину та складу злочину.

Злочин - це поняття явища, яке визначається, передусім, з позицій соціально політичних і кримінально-правових.

«Склад злочину» - це вчення про це явище виключно з кримінально правових позицій.

Таким чином, співвідношення понять «злочин» і «склад злочину» це співвідношення явища і вчення про це явище.

Склад злочину дає можливість єдиного підходу до розуміння змісту злочину, його конструкції,

формування наукового підходу до боротьби зі злочинністю в цілому та боротьби зі злочинними

посяганнями на конкретні суспільні відносини, єдиного застосування кримінального закону. В цьому значення складу злочину.

Поняття злочину (ст. 11 КК):

Злочином є: передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб єтом злочину.

Не є злочином:

дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначимість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Ознаки злочину:

1. Суспільна небезпечність (матеріальна ознака)

Об єктивна властивість злочину, яка полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.

2. Винність

Вчинення передбаченого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння умисно або з

необережності, тобто винно (ст. 23 КК)

3. Протиправність (формальна ознака злочину)

Забороненість суспільно небезпечного діяння кримінальним законом.

4. Караність

Встановлення законом кримінального покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння.

Склад злочину – сукупність встановлених кримінальним законом, об єктивних і суб єктивних ознак (елементів), що характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

1. Об єктивні ознаки:

а) об єкт – ті суспільні відносини, на які спрямоване злочинне посягання, яким воно завдає або може завдати шкоду;

б) об єктивна сторона – сукупність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно-небезпечного діяння.

2. Суб єктивна сторона:

а) суб єкт – особа, яка вчиняє злочин і наділена відповідними ознаками;

б) суб єктивна сторона – сукупність ознак, які характеризують внутрішній прояв суспільно – небезпечного діяння.

Значення складу злочину:

1. Визначається криміналізація суспільно небезпечних діянь на законодавчому рівні;

2. Підстава кримінальної відповідальності;

3. Кваліфікація злочину і розмежування суміжних злочинів.

Ознаки (елементи) складу злочину (сукупність всіх чотирьох ознак (елементів) утворює склад злочину. При відсутності хоча б одного з елементів не буде і складу злочину, відповідно особа не буде притягнута до кримінальної відповідальності).

2. Види складів злочинів.

1. За ступенем тяжкості:

- простий (основний) – юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду без пом’якушючих і без обтяжуючих обставин;

- кваліфікований – юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими обставинами;

- особливо кваліфікований – юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими обставинами;

- привелійований – юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність даного виду злочину;

2. За конструкцією об єктивної сторони:

- матеріальний – склад, який передбачає наслідки як обов язковий елемент його об єктивної сторони;

- формальний – склад, який не передбачає наслідки як обов язковий елемент об єктивної сторони;

- усічений – склад, в якому момент закінчення злочину пов язується з вчиненням діяння, що за своїм загальним кримінально-правовим змістом є попередньо злочинною діяльністю;

3. За способом описання складів у законі:

- простий - склад, специфічна частина описання єдиного за своїм змістом діяння, що вчиняється в межах однієї і тої самої форми вини;

- складний – склад, специфічна частина якого містить описання одного ускладеного чи кількох різних за змістом альтернативних діянь, що вчинятися з різними формами вини, різними способами або призводити до кількох наслідків.

Конструкції складів злочинів:

1. З матеріальним складом:

Об єктивна сторона складу злочину, містить всі обов язкові ознаки, тобто не тільки суспільно небезпечне діяння, але і небезпечні наслідки, що настали в результаті цього діяння:

- суспільно небезпечне діяння;

- причинно-наслідковий зв язок;

- сутність суспільної небезпеки;

2. З формальним складом:

Об єктивна сторона злочину містить в якості обов язкової ознаки тільки суспільно небезпечне діяння, яке зазначене в диспозиції:

- суспільно небезпечне діяння;

- закінчено у момент вчинення діяння.

3. З усіченим складом:

Момент закінчення злочину починається на більш ранній стадії вчинення злочину:

- суспільно небезпечне діяння;

- закінчено на стадії замаху.

3. Кваліфікація злочинів, її ознаки, значення та загальний механізм.

Кваліфікація злочину – це кримінально-правова оцінка вчиненого злочину на підставі виявлення тотожності його ознак ознаками конкретного складу злочину і юридичне закріплення точної відповідності (або невідповідності) між ознаками вчиненого діяння й ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Ознаки кваліфікації:

Кваліфікація:

- є правовим обґрунтуванням притягнення особи до кримінальної відповідальності, застосовування заходів процесуального примусу, пред явлення обвинувачення, віддання до суду, призначення покарання, виконання покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності і покарання;

- правильне і повне встановлення фактичних обставин вчиненого злочину;

- є кримінально-правовою оцінкою фактичних обставин;

- це співвідношення кримінально-правової норми з обставинами вчиненого діяння (співставлення фактичних даних з кримінально-правовою нормою по всіх елементах складу злочину).

Значення кваліфікації злочину:

- забезпечує суворе дотримання законності;

- обумовлює процесуальний порядок розслідування кримінальної справи;

- гарантує права і законні інтереси винного;

- є однією з гарантій здійснення правосуддя у точній відповідності до закону;

- тягне певні правові наслідки, зокрема, впливає на вирішення питання про тяжкість покарання, про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання;

- сприяє точному відображенню стану, структури і динаміки злочинності;

- виражає юридичну і соціально-політичну оцінку вчиненого суспільно небезпечного діяння, забезпечуючи індивідуалізацію кримінальної відповідальності та покарання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: