Об’єктивна сторона складу злочину (поняття, структура та значення).

Об'єктивна сторона злочину - сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину.

Суспільно-небезпечне діяння - суспільно небезпечний протиправний, конкретний, свідомий, вольовий акт поведінки людини, зовнішньою стороною якого є або активна поведінка (дія) або утримання в певній обстановці від вчинення конкретних дій (бездіяльність).

Суспільно-небезпечні наслідки - шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

Види наслідків:

1. За змістом:

а) матеріальні:

— майнові;

— фізичні.

б) нематеріальні:

— моральні;

— організаційні;

— соціальні;

— політичні.

2. за видом безпосереднього об'єкта: а)основні та б) додаткові.

Значення суспільно небезпечних наслідків:

— одна з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння;

— ознака, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;

— обставина, що враховується при призначенні судом покарання в межах санкції відповідної статті КК;

Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (злочини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'язкове для:

а) констатації складу злочину як підстави для кримінальної відповідальності;

б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від суміжних злочинів.

Якщо наслідки (у злочинах з матеріальним складом) відсутні, питання про кримінальну відповідальність вирішується таким чином:

а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин;

б) якщо у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Поняття і значення причинного зв'язку між діяннями і наслідками.

Причинний зв'язок - об'єктивно існуючий зв'язок між діянням -дією чи бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку.

Види причинного зв'язку:

1. Необхідний Ознаки:

— діяння, передує наслідку за часом;

— діянню внутрішньо властива неминучість або реальна можливість настання наслідку;

— у конкретних умовах місця, часу та обстановки це реальна можливість перетворюється в дійсність - діяння породжує наслідок;

— наслідок породжується саме цим діянням, як результат його закономірності, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил.

2. Випадковий: Ознаки:

— наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння особи у конкретній обстановці;

— наслідки настають через випадковий збіг обставин;

— в закономірний перебіг діяння втручається друга закономірність - дія третьої особи або іншої зовнішньої сили, у результаті перехрещення цих закономірностей настає наслідок, не властивий жодній із них окремо взятій.

Основні умови необхідні для встановлення необхідного причинного зв'язку в кримінальному праві:

I. Діяння закономірно і безпосередньо породжує наслідки:

II. Діяння закономірно породжує друге явище, яке, в свою чергу, закономірно зумовлює настання суспільно небезпечного наслідку.

III. Діяння одного суб'єкта закономірно породжує діяння іншого Суб'єкта, яке, в свою чергу, закономірно породжує наслідок.

IV. Одночасні діяння двох або більше суб'єктів закономірно породжує наслідки.

Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину.

1. Місце - певна територія, або інше місце, де відбувається суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки.

2. Час - певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.

3. Обстановка - конкретні об'єктивно — предметні умови, в яких вчиняється злочин.

4. Спосіб - певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину.

5. Засоби - предмети матеріального світу, що застосовується злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння:

а) знаряддя - предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об'єкти;

б) інші засоби - предмети, використовуючи які особа вчиняє будь-який інший, крім фізичного вплив на матеріальні об'єкти.

21. Поняття договору позики.

Договір позики - це договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду й такої ж якості.

Юридична характеристика договору:

- односторонній;

- реальний;

- відплатний - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, то їхній розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України;

- безвідплатний - якщо договір укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін або якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Сторонами за договором позики є позикодавець і позичальник.

Предметом договору позики можуть бути гроші чи інші речі, визначені родовими ознаками.

Форма договору позики - письмова, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а коли ж позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей, (ст. 1047 ЦК України).

Обов'язки позичальника:

- повернути позикодавцеві позику (гроші в такій же сумі чи речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду й такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлених договором;

- якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, то позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором;

- сплатити грошову суму - суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та невчасного повернення суми позики (статті 625, 1050 ЦК України);

- сплатити неустойку при несвоєчасному поверненні речі, вона нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів;

- сплачувати щомісячні проценти до дня повернення позики, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін.

Права позичальника:

- оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти та речі насправді не були одержані ним від позикодавця чи були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором (ст. 1051 ЦК України);

- одержати від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом;

- вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням);

- вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання чи погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: