Тема 2. Морське страхування 6 страница

На практиці, подібно тому, як за умовами чартеру агент призначається фрахтувальником, можливі ситуації, коли застосовується обумовлюється вантажовідправником при оформленні коносамента т.зв. "address clause" (clause d'adresse). Цей пункт, будучи включеним у коносамент, зобов'язує капітана судна призначити в порту вивантаження того агента, що застережений у коносаменті. Хоча застосування "address clausе недвозначно вказує, що призначений таким агент є довіреною особою відправника вантажу, у судовій практиці він однозначно розглядається як агент судновласника.

За формою власності агентські компанії представлені суб'єктами всіляких форм власності - державної, змішаної державної й колективної, державної за участю іноземних інвестицій, національної приватної з іноземними інвестиціями, національної приватної, іноземного капіталу й інших. Класифікація агентських фірм Росії й України по участі іноземного капіталу показує, що деякі з них працюють за участю іноземного капіталу у вигляді спільних підприємств або як чисто іноземні. Інші представляють національний капітал у всілякій формі.

По ступені відповідальності перед принципалами виділяють агента делькредере (del credere agent), що приймає на себе за додаткову плату, матеріальну відповідальність перед принципалом за дії третіх осіб. Подібного роду відносини зустрічаються також між морським агентом і судновласником.

Таким чином, можна зробити висновки про те, що: при визначенні поняття «морський агент» необхідно дотримуватися наступного визначення: «морський агент – це представник і помічник судновласника, що виступає від імені й за рахунок останнього відповідно до повноважень, заснованих на законі або договорі, у всіх справах судновласника комерційного й адміністративного характеру, які пов'язані з морським перевезенням вантажів або пасажирів»; сформована до теперішнього часу світова інфраструктура агентського бізнесу характеризується дуже високими професійними вимогами до агентів (професійна кваліфікація й поводження, сумлінність, обережність при розпорядженні засобами від імені свого довірителя й т.д.); правове регулювання агентської діяльності в портах України в цей час здійснюється за допомогою системи нормативних актів, що регламентують поводження сторін в агентських відносинах і відповідних критеріях, що передбачають установлення, і галузевих вимог; крім нормативно-правових актів агентські відносини між сторонами регулюються властиво положеннями договорів морського агентування; по ряду ознак може бути зроблена класифікація морських агентів (по виду діяльності, по обсязі повноважень, по виду судноплавства, один по одному призначення, за формою власності, по ступені відповідальності перед принципалами й т.д.).

У більшості морських країн агентські компанії різних форм власності об'єднані в національні професійні асоціації. Головною метою їхнього створення є прагнення до вдосконалювання й уніфікації організаційно-правових основ діяльності морських агентів. Досягнення цих цілей здійснюється, головним чином, шляхом розробки типових проформ агентської угоди, шкал агентської винагороди, правил і рекомендацій, покликаних захищати інтереси агентів, брокерів і регулювати їхня діяльність.

Наприклад, в Англії суднові брокери об'єднані в Інститут суднових брокерів, створений по Королівському патенті в 1920 році. Членство в ньому передбачено як для фізичних, так і для юридичних осіб. Справами Інституту управляє спеціальна Виборна рада. Відповідно до Уставу Інституту метою його діяльності є подання й захист інтересів своїх членів у їхніх відносинах з Об'єднанням судновласників З'єднаного Королівства, Міністерством транспорту й інших урядових організацій.

У Німеччині діяльністю по уніфікації правових норм, що стосується роботи суднових агентів, займаються місцеві об'єднання корабельних маклерів - такі, що як існує з 1897р. Гамбурзьке об'єднання корабельних маклерів Північного й Балтійського морів. Провідна роль у діяльності подібних організацій у Німеччині належить Центральному союзу корабельних маклерів. У ряді різноманітних завдань Союз ставить перед собою професійне утворення, підготовку корабельних маклерів. Найбільш значні документи, розроблені Союзом - Допомога з оволодіння професією маклера, Положення про фахівця з торговельних операцій в області судноплавства, що враховує зміна вимог до професії, а також утримуючої програми підготовки для її придбання.

У Бельгії професійні асоціації суднових агентів різних портів країни об'єднані в Бельгійську національну федерацію асоціацій суднових агентів і фрахтових брокерів «Нейвз». Одним з найбільш авторитетних її членів є Антверпеньска судноплавна асоціація. Одержали популярність розроблені нею Загальні умови діяльності суднових агентів і фрахтових брокерів у порту Антверпен. У них основна увага приділяється регулюванню питань обмеження відповідальності суднових агентів, умовам, що визначають відносини між морськими агентами, судновласниками й третіми особами, питанням арбітражної практики й загальному порядку розгляду споровши. Бельгійська національна федерація асоціацій суднових агентів і фрахтових брокерів займається розробкою типових агентських договорів у різних видах судноплавства, а також тарифів агентської винагороди.

У Голландії агентування судів здійснюється на підставі розроблених Північною судноплавною асоціацією Нідерландів «Загальних умов і правил шипброкерів Роттердама». Цей документ створений з метою регулювання комерційно-правової діяльності морських агентів у портах Нідерландів, він зареєстрований у Торговельній палаті Роттердама 20 жовтня 1952 року й носить обов'язковий характер для всіх суднових брокерів Нідерландів.

У США в 1933 році в Нью-Йорку було створене Об'єднання суднових брокерів і агентів. Його особливістю є приватна форма, що диктується існуванням антитрестовського законодавства. Об'єднання має свій друкований орган - Щорічну книгу, де публікуються дані, пов'язані з історією Об'єднання, акти, що ставляться до агентування, списки членів і ставки агентської винагороди й зборів, які носять рекомендаційний характер і не є обов'язковими. До складу Нью-Йоркської асоціації входить Комітет поводження, наділений правами розглядати скарги у випадку порушення членами асоціації професійних норм поводження.

У Росії організацією подібного роду є Асоціація російських морських агентів АРМА. Поле діяльності її досить широко, воно охоплює весь спектр питань агентського бізнесу. На другій Конференції АРМА 14 липня 1995 року були обговорені й рекомендовані до застосування агентськими компаніями Російської Федерації тарифи на агентське обслуговування. Уведені ставки плат за агентування є граничними, керівники організацій мають право надавати окремим судновласникам знижки за договором.

Існуючий з 1929 року « Совфрахта », що був генеральним фрахтовим брокером у СРСР і генеральним агентом судів пароплавств СРСР в іноземних портах. У цей час «Совфрахт» належить приватному сектору економіки Росії. Заслужену репутацію одержали створені «Совфрахтом» на базі представництв за рубежем в 1970-1980 р. агентські й фрахтові брокерські компанії, такі як «Совфрахт Лтд» (Лондон), «Совчар С.А.» (Париж), «Совфрахт Інк.» (Нью-Йорк), «Совчарт» (Гамбург, Женева) і інші. Його фрахтові відділи є також у ряді відомих агентських фірм (за участю капіталу «Совфрахта») - «Саймаа Лайнз» (Хельсінкі), «Трансмед» (Пирей) і інших. Від імені судновласників «Совфрахт» здійснює роботу з підбора суднових агентів в іноземних портах, містить угоди на агентське, стивидорное й експедиторське обслуговування, контролює їхнє виконання. В останні час «Совфрахт», взявши на себе функції оператора іноземного тоннажу, став одним зі світових лідерів у цій області.

У цей час у світі існує кілька організацій, що поєднують національні асоціації суднових агентів і брокерів. Найбільш великої й представницької з них є Федерація національних асоціацій суднових брокерів і агентів ФОНАСБА (FONASBA (Federation of National Associations of Shipbrokers and Agents. ФОНАСБА була створена в 1969 році національними асоціаціями Англії, Бельгії, Голландії, Данії, Франції, Італії, Норвегії, Фінляндії, ФРН і Швеції. Згодом до них приєдналася Австрія, Ірландія, Марокко, Португалія, США, ПАР, Югославія, Японія й інші країни. Членом ФОНАСБА з 1996 р. є й Україна. На сьогоднішній день у Федерацію входять близько 50 країн, представлених 40-а національними асоціаціями, 7-ю асоціаціями на правах асоційованих членів і 4-я Клубами P&I. Основний принцип членства у Федерації полягає в тім, що кожна країна може бути представлена тільки одним членом. Членами ФОНАСБА, відповідно до її уставу, можуть бути тільки національні асоціації суднових брокерів і агентів або там, де немає національних асоціацій, (інші морські асоціації або націоналізовані організації агентів. Устав ФОНАСБА був прийнятий 23 квітня 1969 р., доповнений і змінений 1 січня 1975 р. Федерація є некомерційною організацією. Основні цілі й завдання ФОНАСБА: виступати від імені членів Федерації з питань судноплавного бізнесу, що має відношення до діяльності суднових брокерів і агентів; захищати інтереси своїх членів; удосконалювати, спрощувати й уніфікувати суднові вантажні документи; обмінюватися інформацією, що має значення для роботи суднових брокерів і агентів, для чого організовувати конференції, семінари, курси по інтересах, установлювати контакти з міжнародними й національними організаціями по профілі.

ФОНАСБА має консультативний статус при ЮНКТАД, підтримує зв'язку з BIMС, INTERCARGO, INTERTANС, іншими міжнародними організаціями. У співробітництві з ними розроблені й одержали широке поширення Генеральна угода по агентуванню, стандартна, лінійне, угода для контейнерних перевезень, інші документи, керівництва й контракти. Регулярна інформація про діяльність ФОНАСБА публікується в журналі «Shipbroker», видаваному Інститутом фрахтових суднових брокерів (Лондон).

Європейським підкомітетом ФОНАСБА є ЕКАСБА - Європейська асоціація суднових брокерів і агентів - the European Community Association of Ship Brokers and Agents (ECASBA), заснована в 1990 році. ЕКАСБА сьогодні має членів у всіх країнах Європейського Союзу. Секретаріат Асоціації розміщається в Лондоні, ЕКАСБА також має офіс у Брюсселі, що полегшує її співробітництво з Європейською Комісією й всіма її органами, пов'язаними із судноплавством. Метою ЕКАСБА є подання спільних нтерес суднових брокерів і суднових агентів у Європейському Союзі. У рамках Асоціації робочі групи координують зусилля в областях: політики портів (особливо надаваних ними послуг), прибережного плавання, безпеки судноплавства, митних правил і звичаїв.

В 1978 р. група агентів об'єдналася в Міжнародну асоціацію суднових агентів «Малтипорт» (Maltiport Agencies Network). Причинами, що спонукали агентів створити Асоціацію, були нестійкість ринку й, як наслідок, збільшення кількості банкрутств у судноплавній галузі й зниження ділової етики суднових агентів, що обернулося зниженням престижу агентської роботи. До 1990 р. «Малтипорт» нараховувала вже близько 80 членів з 75 країн миру, охоплювала більше 800 морських портів. Її секретаріат перебуває в Роттердамі, Голландія. Побудова цієї асоціації відрізняється від інших. Її членами можуть бути тільки незалежні агентські компанії, при цьому від однієї держави може бути представлений тільки один агент. Перед прийомом до членів «Малтипорт» нового агента виробляється ретельна перевірка фінансового стану кандидата, рівень його професіоналізму, що зложилася ділова репутація в судноплавному й торговельному світі. Щорічно всі члени «Малтипорт» проходять перевірку незалежними аудиторами. Основне завдання «Малтипорт» – надання об'єктивної інформації про агентські компанії в будь-якій країні миру, для чого нею щорічно видається довідник всіх діючих членів. «Малтипорт» також консультує судновласників і фрахтувальників по різних питаннях суднового агентування практично у всіх країнах миру [25, С. 67][6].

На підставі добровільної угоди суб'єктів підприємницької діяльності, що виконують функції суднових брокерів і агентів закордонних і вітчизняних морських і річкових судів, 11 березня 1993 року в Україні була заснована Асоціація морських агентств України АМАУ. 4 вересня 1996 року у зв'язку зі зміною законодавства, що регламентує діяльність підприємців, організаційної форми й призначення Асоціації, вона на підставі рішення збори засновників реорганізовані зі збереженням правонаступництва й колишнього найменування.

Відповідно до уставу АМАУ, її основні цілі й завдання полягають у захисті законних інтересів її членів, сприянні у формуванні ділової етики, високоякісних агентських послуг в Україні, як необхідної умови поступового розвитку національної транспортної системи. Учасниками АМАУ є недержавні компанії й агентства, що займаються агентською діяльністю, а також компанії й фірми, діяльність яких тісно пов'язані з морським бізнесом (фрахтування, сюрвейєрскі послуги, страхування та інші). У цей час в АМАУ входять близько 30 недержавних компаній, що активно діють в Україні як морські агенти. АМАУ є однієї з організацій - засновників Українського Транспортного Союзу (УТС), має тісні ділові відносини з національними асоціаціями «Укрвнештранс», «Политтранссервис», міжнародних експедиторів України (АМЭУ), незалежних судновласників і менеджерів України (АНСМУ), а також з міжнародною Асоціацією судновласників Чорноморського басейну (БІНСА). Крім портів одеського регіону, АМАУ має повноважних представників у Маріуполі й Керчі. Прикладами практичних результатів діяльності АМАУ є: початок в 1996 р. комплексної роботи під керівництвом Мінтрансу України по перегляду діючих ставок тарифів і зборів у морських портах; скасування деяких додаткових зборів, незаконно встановлених контролюючими організаціями, що діють у портах Одеської області й упорядкованість сплати зборів у пунктах пропуску вантажів через державний кордон; організація придбання із частковим фінансуванням пакета документації для впровадження системи якості агентських послуг у морських агентствах - членах АМАУ відповідно до міжнародних стандартів ISO - 9002; розробка й надання уряду документів, що стосується ліцензування агентської діяльності; налагодження обміну інформацією з поточних питань агентування, безкоштовні консалтингові послуги та інше.

У планах діяльності АМАУ пріоритет віддається наступним заходам: участь у розробці, обговоренні, коректуванні законодавчої бази України, що регламентує діяльність морських агентів; взаємодія з міністерствами й відомствами по формуванню нормативної бази, що має відношення до діяльності агентських компаній; робота з Антимонопольним комітетом з питань недопущення дискримінаційних мір до компаній - членам АМАУ; взаємодія з органами виконавчої влади по правових і організаційних питаннях, пов'язаним з агентуванням судів; протидія спробам ряду державних органів і зв'язаних с ними приватних підприємств введенню додаткових платежів або вимог по наданню різного роду інформації, що суперечить законодавчим актам; робота з органами законодавчої й виконавчої влади по формуванню цивілізаційного ринку агентських послуг; робота із громадськими організаціями, союзами, асоціаціями по правових і організаційних питаннях, пов'язаним з агентуванням судів; ведення банку даних по всіх законодавчих актах, що стосується діяльності морського агента; робота з юридичного забезпечення дозволу спірних питань із органами виконавчої влади й членами Асоціації; робота із залучення в АМАУ нових членів; розширення співробітництва з національними асоціаціями морських агентів інших країн, участь у семінарах по проблемних питаннях морського судноплавства, організація проведення їх в Україні із залученням зацікавлених осіб, а також юристів, що спеціалізуються на морському транспортному праві й на морському агентуванні зокрема.

При створенні агентської компанії одним з головних правових питань є вибір підходящої правової форми.

В основному, існують дві можливості: акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю. Незалежно від форми організації - і в першому, і в другому випадках відповідно до законодавства більшості країн ці компанії розглядаються як національні, якщо місце їхньої реєстрації й адміністративний центр перебувають на території даної держави.

Як правило, акціонерне товариство (stock company) відрізняється від товариства з обмеженою відповідальністю тим, що для перший закон більш детально й строго регламентує форму й зміст уставу, права акціонерів і наглядацької ради, а також ради директорів. Дана обставина надає акціонерному товариству репутацію більше солідної форми товариства в порівнянні з іншими видами фірм.

Основний капітал акціонерного товариства ділиться на акції. Номінальна сума акцій повинна відповідати величині основного капіталу. З економічної точки зору акція являє собою певну частину майна суспільства. Акція може бути цінним папером на пред'явника або іменний цінний папір. У деяких країнах установлений той мінімум основного капіталу, яким повинна розташовувати компанія. В інших країнах, наприклад, у Великобританії й США, мінімальний розмір капіталу суспільства не встановлюється. В акціонерному товаристві акціонери мають право продавати свої акції, як правило, без яких-небудь обмежень. Структура акціонерних товариств може бути різна. Вони в деяких країнах мають три органи керування: правління, наглядацька рада й загальні збори, в інші - два органи: правління й загальні збори акціонерів.

Товариства з обмеженою відповідальністю (partnership, limited)характеризуються більше простим порядком керування: не завжди створюється правління, у ряді випадків керуючий призначається без скликання загальних зборів. За можливу заборгованість перед принципалом або третіми особами таке товариство відповідає всім своїм майном, а відповідальність його членів обмежується їхніх часток в основному капіталі, тобто член товариства, що вніс повністю свою частку основного капіталу, не несе понад цього ніякої відповідальності.

На відміну від акціонерів, які самі не мають права контролювати ділові папери й бухгалтерські документи акціонерного товариства, засновники товариства з обмеженою відповідальністю правочинні перевіряти бухгалтерські книги й інші документи товариства.

Але саме істотне розходження полягає в тому, що за законом акціонерне товариство повинне публікувати свій річний звіт у друкованих органах, і, таким чином, що конкурують агентські компанії одержують інформацію, що відображає його діяльність. Товариство з обмеженою відповідальністю такого обов'язку на собі не несе. Остання обставина спричиняється перевагу діяльності агентської компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю. У колишньому СРСР через монополію на проведення агентської діяльності були відомі лише Інфлот і Трансфлот, тому й національних асоціацій агентів не існувало.

Безсумнівно, заслуговує на увагу діяльність існуючі з 1929 року «Совфрахта», що був генеральним фрахтовим брокером у СРСР і генеральним агентом судів пароплавств СРСР в іноземних портах. У цей час «Совфрахт» належить приватному сектору економіки Росії. Заслужену репутацію одержали створені «Совфрахтом» на базі представництв за рубежем в 1970-80 р. агентські й фрахтові брокерські компанії, такі як «Совфрахт Лтд» (Лондон), «Совчар С.А.» (Париж), «Совфрахт Інк» (Нью-Йорк), «Совчарт» (Гамбург, Женева) і інші. Його фрахтові відділи є також у ряді відомих агентських фірм (за участю капіталу «Совфрахта») - «Саймаа Лайнз» (Хельсінкі), «Трансмед» (Пирей) і інших. Від імені судновласників «Совфрахт» здійснює роботу з підбора суднових агентів в іноземних портах, містить угоди на агентське, стивідорне й експедиторське обслуговування, контролює їхнє виконання. В останні час «Совфрахт», взявши на себе функції оператора іноземного тоннажу, став одним зі світових лідерів у цій області.

Після розпаду СРСР у колишніх його республіках, що мають вихід до моря, з'явилися агентські компанії різної форми власності, які із часом стали поєднуватися в національні асоціації морських агентів цих нині незалежних країн.

У Росії організацією подібного роду є Асоціація російських морських агентів АРМА. Поле діяльності її досить широко, воно охоплює весь спектр питань агентського бізнесу. Наприклад, на другій Конференції АРМА 14 липня 1995 р. року були обговорені й рекомендовані до застосування агентськими компаніями Російської Федерації тарифи на агентське обслуговування. Уведені ставки плат за агентування є граничними, керівники організацій мають право надавати окремим судновласникам знижки за договором.

В Україні 11 березня 1993 р. на підставі добровільної угоди суб'єктів підприємницької діяльності, що виконують функції суднових брокерів і агентів закордонних і вітчизняних морських і річкових судів, була заснована Асоціація морських агентств України АМАУ.4 вересня 1996 р. у зв'язку зі зміною законодавства, що регламентує діяльність підприємців, організаційної форми й призначення Асоціації, вона на підставі рішення збори засновників реорганізовані зі збереженням правонаступництва й колишнього найменування. У цей час в АМАУ входять близько 30 недержавних компаній, що активно діють в Україні як морські агенти. АМАУ є однієї з організацій - засновників Українського Транспортного Союзу (УТС), має тісні ділові відносини з національними асоціаціями «Укрвнештранс», «Политтранссервис», міжнародних експедиторів України (АМЭУ), незалежних судновласників і менеджерів України (АНСМУ), а також з міжнародною Асоціацією судновласників Чорноморського басейну (БІНСА). Крім портів Одеського регіону, АМАУ має повноважних представників у Маріуполі й Керчі.

Основні цілі й завдання АРМА й АМАУ полягають у захисті законних інтересів її членів, усілякому сприянні у формуванні ділової етики, високоякісних агентських послуг, як необхідної умови поступового розвитку національних транспортних систем. Учасниками цих асоціацій є недержавні компанії й агентства, що займаються агентською діяльністю, а також компанії й фірми, діяльність яких тісно пов'язані з морським бізнесом (фрахтування, сюрвейєрскі послуги, страхування та інше).

Прикладами практичних результатів діяльності АРМА й АМАУ є: початок в 1996 р. комплексної роботи з перегляду діючих ставок тарифів і зборів у морських портах своїх країн; скасування деяких додаткових зборів, незаконно встановлених контролюючими організаціями, що діють у морських портах і впорядкованість сплати зборів у пунктах пропуску вантажів через державний кордон (наприклад, указ Президента України від 23.07.98 №799/98); організація придбання із частковим фінансуванням пакета документації для впровадження системи якості агентських послуг у морських агентствах - членах асоціацій відповідно до міжнародних стандартів ISO - 9002; розробка й надання уряду документів, що стосується ліцензування агентської діяльності; налагодження обміну інформацією з поточних питань агентування, безкоштовні консалтингові послуги та інше.

У планах діяльності АРМА й АМАУ пріоритет віддається наступним заходам: участь у розробці, обговоренні, коректуванні національної законодавчої бази, що регламентує діяльність морських агентів; взаємодія з міністерствами й відомствами по формуванню нормативної бази, що має відношення до діяльності агентських компаній; робота з Антимонопольним комітетом з питань недопущення дискримінаційних мір до компаній - членам асоціацій; взаємодія з органами виконавчої влади по правових і організаційних питаннях, пов'язаним з агентуванням судів; протидія спробам ряду державних органів і пов'язаних з ними приватних підприємств введенню додаткових платежів або вимог по наданню різного роду інформації, що суперечить законодавчим актам; робота з органами законодавчої й виконавчої влади по формуванню цивілізованого ринку агентських послуг; робота із громадськими організаціями, союзами, асоціаціями по правових і організаційних питаннях, пов'язаним з агентуванням судів; ведення банку даних по всіх законодавчих актах, що стосується діяльності морського агента, розробка й підтримка сайтів в Інтернеті про діяльність асоціацій; робота з юридичного забезпеченню дозволу спірних питань із органами виконавчої влади й членами асоціацій; робота із залучення в асоціації нових членів; - розширення співробітництва з національними асоціаціями морських агентів інших країн, участь у семінарах по проблемних питаннях морського судноплавства, організація їхнього проведення із залученням зацікавлених осіб, а також юристів, що спеціалізуються на морському транспортному праві й на морському агентуванні зокрема.

У висновку слід відзначити, що: у більшості морських країн агентські компанії різних форм власності об'єднані в національні професійні асоціації, головною метою створення яких є прагнення до вдосконалювання й уніфікації організаційно - правових основ діяльності морських агентів. В Україні заснована Асоціація морських агентів України АМАУ(1993р.), куди входять близько 30 недержавних компаній, що активно діють в Україні як морські агенти; у світі існує кілька міжнародних об'єднань національних агентських асоціацій, самими великими з яких є: Федерація національних асоціацій суднових брокерів і агентів ФОНАСБА (FONASBA (Federation of National Associations of Shipbrokers and Agents, ЕКАСБА - Європейська асоціація суднових брокерів і агентів - the European Community Association of Ship Brokers and Agents (ECASBA) і ін.; при створенні агентської компанії одним з головних правових питань є вибір підходящої правової форми (акціонерне товариство, товариства з обмеженою відповідальністю й т.д.).

Страхова компанія. Які перевозяться за договором морського перевезення вантажу - найбільш поширені об'єкти морського страхування.

Страховий інтерес у вантажі з'являється у всякої особи, яка може зазнати збитків від загибелі або пошкодження вантажу. Як правило, це власники вантажу - продавці та покупці. Вони виступають як страхувальники в залежності від видів договорів купівлі-продажу товару з використанням морських суден.

Сукупність норм морського страхування вантажів, пропонованих Інститутом лондонських страховиків, узагальнені у формі так званих клаузул, або застережень, стосовно до кожних конкретних умов укладеного договору страхування. Ці застереження систематизовані в умовах, що мають порядкову буквену абревіатуру А, В, С - відповідно, умови А, умови В і умови С в Україну ці умови мають чіткі назви, які були прийняті ще Інгосстрахом СРСР, а тепер затверджені Міністерством фінансів СРСР від 24 грудня 1990р. і надалі прийняті і затверджені в Україні Морським страховим бюро.

Морське страхування вантажів в СРСР здійснювалося страховим акціонерним товариством Інгосстрах. Правонаступником в пострадянському просторі є: в Росії - Ингосстрах Росії, в Україні - страхова компанія «ОСТРА».

Правила транспортного страхування вантажів, що приймаються страховиками, засновані на чолі VIII КТМ та умов морського страхування, прийнятих у міжнародній торгівлі[4,ст.242]. У відповідності з цими умовами страховик може приймати на страхування:

- Вантажі,

- Очікуваний прибуток і комісію,

- Фрахт та інші витрати, пов'язані з перевезенням вантажів.

Такі Правила не є обов'язковими. За погодженням сторін, вони можуть бути видозмінені або замінені іншими умовами страхування.

Правила визначають обсяг страхування і відповідальність страховика, а також обмеження цієї відповідальності і виключення з неї. Правилами передбачено три основні види умов договору страхування:

1. «З відповідальністю за всі ризики» (Умова А). Сюди включаються збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу, що сталися з будь-якої причини, крім особливо перестрахованих випадків, а саме: не відшкодовуються збитки, що сталися внаслідок:

1) (а) всякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідків, пошкодження або знищення мінами, торпедами, бомбами та іншими знаряддями війни, піратських дій, а також внаслідок громадянської війни, народних хвилювань і страйків, конфіскації, реквізиції, арешту або знищення вантажів на вимогу військових або цивільних влад;

2) (б) прямого або непрямого впливу атомного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, пов'язаних з будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням матеріалів, що розщеплюються:

3) (в) умислу або грубої недбалості страхувальника або вигодонабувача, або їх представників, а також внаслідок порушення ким-небудь з них встановлених правил перевезення, пересилання та зберігання вантажів;

4) (г) впливу температури, трюмного повітря або особливих властивостей і природних якостей вантажу, включаючи усушку;

5) (д) невідповідної упаковки та укупорки вантажів і відправлення вантажів у пошкодженому стані;

6) (е) вогню або вибуху внаслідок навантаження з відома страхувальника або вигодонабувача, або їх представників, але без відома страховика речовин і предметів, небезпечних у відношенні вибуху або самозаймання;

7) (ж) недостачі вантажу при цілості зовнішньої упаковки;

8) (з) пошкодження вантажу черв'яками, гризунами та комахами;

9) (і) уповільнення в доставці вантажів і падіння цін, не відшкодовуються також всякі інші непрямі збитки страхувальника, крім тих випадків, коли за умовами страхування такі збитки підлягають відшкодуванню в порядку загальної аварії [5,ст.17].

Цей вид страхування включає в себе також:

1) збитки, витрати і внески по загальній аварії

2) всі необхідні і доцільно здійснені витрати по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та по встановленню його розміру.

3) Інші види страхування є похідними від першого із скороченим об'ємом страхування і відповідальності страховика.

2. «З відповідальністю за приватну аварію» (Умова В).

При укладанні договору страхування на цій умові відшкодовуються:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: