J Доброзичливим, коректним, тактовним. 3 страница

З погляду постановки запитання й очікуваних дій респондента можна запропонувати ще одну класифікацію.

Для закритих запитань це такі групи:

1) альтернативне запитання – пропонується зробити вибір із двох альтернативних запитань, причому з твердою постановкою “чи”;

2) запитання у виді семантичного диференціала (не тверде, альтернативне) – необхідно вибрати точку на шкалі чи бал між двома полярними твердженнями, характеристиками;

3) запитання з вибором однієї відповіді – із запропонованого набору треба вибрати один варіант відповіді;

4) „меню”, коли в запропонованому переліку варіантів відповідей варто вказати всі придатні;

5) запитання зі шкалою оцінок, чи шкалою згоди, чи шкалою відповідності;

6) ранжирування зазначених ознак чи характеристик.

Відкритізапитання можна згрупувати в такий спосіб:

1) завершення пропозиції;

2) завершення початої розповіді;

3) завершення малюнка;

4) коментар чи короткий опис запропонованого малюнка;

5) з’ясування асоціацій із запропонованими окремими словами чи словосполученнями

6) зовсім не структуроване запитання – дозволяється будь-яке формулювання.

4.3 Основні критерії оцінки якості питань

№№	Зміст критерію й оцінки	Оцінки і дії дослідника
11:	ЧИ Є ЗАПИТАННЯ ВІДКРИТИМ, ЗАКРИТИМ ЧИ НАПІВЗАКРИТИМ?	Чи немає необхідності „закрити” запитання?
	1. Відкрите	Чи немає необхідності „відрити” запитання,
	2. Закрите	зробити напівзакритим?
	3. Напівзакрите
22:	ЯКЕ З ПЕРЕЛІЧЕНИХ ЗАВДАНЬ ПОТРІБНО ВИКОНАТИ РЕСПОНДЕНТУ ПІД ЧАС ВІДПОВІДІ НА ДАНЕ ЗАПИТАННЯ?	Чи визначена взагалі логічна задача?
	1. Вибрати за даним критерієм тільки одну відповідь із запропонованих варіантів.	Чи не є логічна задача суперечливою?
	2. Вибрати задане число варіантів (більше одного) із запропонованого списку за заданим критерієм.	Чи досить буде зрозуміло кожному з потенційних респондентів, що саме необхідно зробити для відповіді на дане запитання?
	3. Проранжувати запропоновані варіанти відповідей за заданим критерієм.
	4. Визначити необмежене число варіантів за заданим критерієм. /Наприклад: Укажіть у даному списку ті речі, які є у Вашому домі/.	Чи однозначно сформульовано: що і як зробити респонденту?
	5. Закінчити фразу.	Чи всім посильна буде дане завдання?
	6. Знайти розв’язання проблемної ситуації.
	7. Сформулювати власну відповідь у вільній формі.
	8. Інше логічне завдання. Яке саме?
33:	ЧИ ОДНОЗНАЧНО СПРИЙМАЄТЬСЯ ЗМІСТ ПИТАННЯ? ЧИ НЕМАЄ В ЙОГО ФОРМУЛЮВАННІ ПОНЯТЬ, СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ, ЯКІ ДОПУСКАЮТЬ РІЗНЕ РОЗУМІННЯ ЗМІСТУ?
	1. Формулювання однозначне.	Зміни не потрібні.
	2. Формулювання неоднозначне, можливі різні варіанти розуміння змісту.	Необхідно уникнути неоднозначності розуміння.
44:	ЧИ Є НЕОБХІДНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ РЕСПОНДЕНТУ МОЖЛИВІСТЬ УХИЛИТИСЯ ВІД ВІДПОВІДІ?
	1. Потрібно включити позицію типу „Не знаю”, „Важко відповісти”, „Не думав про це” і т. п.
	2. Потрібно вилучити позицію ухилення від відповіді.
	3. Запитання не має зауважень за даним критерієм.
45:	ЧИ СТОСУЄТЬСЯ ДАНЕ ЗАПИТАННЯ ДО ВСІЄЇ СУКУПНОСТІ ОПИТУВАНИХ ЧИ ТІЛЬКИ ДО ДЕЯКОЇ ЧАСТИНИ ЦІЄЇ СУКУПНОСТІ?
	1. Запитання стосується всієї сукупності опитуваних.. (Перейдіть до запитання-критерію № 7).
	2. Запитання стосується тільки тієї частини сукупності, що... (визначьте ознаку тієї групи респондентів, яких стосується запитання. Переходите до критерію № 6).
	3. Важко визначити. (Зверніться по допомогу до досвідчених колег або проведіть тестування даннго питання.).
66:	ЯКЩО ЗАПИТАННЯ СТОСУЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ДО ЧАСТИНИ ОПИТУВАНИХ, ТО ЯК ПОЗНАЧЕНА ГРУПА-АДРЕСАТ ЗАПИТАННЯ?
	1. Передбачено спеціальне запитання-фільтр.
	2. Фільтр оформлений у вигляді звертання до респондентів (Наприклад: Увага! Наступні два запитання для тих, хто відпочивав цього року за кордоном.).
	3. Замість запитання-фільтра у формулювання запитання включена конструкція "Якщо.., то..." (Наприклад: Якщо Ви відпочивали цього року за кордоном, то вкажіть, чи був це індивідуальний тур, чи поїздка в складі групи?).
	4. Фільтр оформлений у вигляді варіанта відповіді на основне запитання. (Наприклад: у запитанні про улюблену марку жувальної гумки варіант відповіді “у мене немає любимої марки”.).
	5. Є інша форма фільтра. Яка? Чи достатня вона? Чи зрозуміла вона? Чи забезпечує вона “фільтрування”?
	6. Відсутній фільтр, що виділяє адресата запитання.	Необхідно оформити фільтр
77:	ЧИ НЕМАЄ У ФОРМУЛЮВАННІ ЗАПИТАННЯ СКЛАДНИХ ДЛЯ РОЗУМІННЯ ТЕРМІНІВ, СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ?
	1. Немає важких слів і виразів, що могли б виявитися незрозумілими для респондентів.
	2. Є важкі для розуміння слова та вирази.	Необхідно змінити формулювання запитання, уникнути важких для розуміння респонденнтами слів і термінів.
88:	ЧИ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ ЗАПИТАННЯ МОЖЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ РЕСПОНДЕНТІВ?
	1. Не перевищує
	2. Перевищує	Необхідні зміни, доробки.
	3. Важко відповісти	Залучити досвідчених консультантів.
99:	ЧИ НЕ Є ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАПИТАННЯ ТАКИМ, ЩО ВПЛИВАЄ НА ВІДПОВІДЬ?
	1. Містить вплив	Необхідні зміни, доробки.
	2. Не містить впливу
	3. Важко оцінити	Залучити досвідчених консультантів.
110:	ЧИ МІСТИТЬ ЗАПИТАННЯ ОЦІНОЧНУ ШКАЛУ?
	1. Так
	2. Ні (Переходьте до критерію № 16)
	3. Важко оцінити	Залучити досвідчених консультантів.
	УВАГА! За критеріями 11–15 оцінюються тільки запитання, що містять оціночні шкали.
111:	СКІЛЬКИ ПОЗИЦІЙ МІСТИТЬ ШКАЛА?
	2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 і більше	· Співвіднесіть з можливостями потенційних респондентів. · Переконайтеся у доцільності обраної шкали.
112:	ЯК СФОРМУЛЬОВАНІ ПОЗИЦІЇ ОЦІНОЧНОЇ ШКАЛИ?
	1. У вигляді цифрових позначень. (Наприклад: Оцініть явище Х за п’ятибальною системою від 5 до 1 за умови, що 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча оцінка.)
	2. У вигляді словесно визначених балів. (Наприклад: Відмінно, добре, задовільно, погано, дуже погано.)
	3. У вигляді кількісних прислівників і інших оціночних слів: (Наприклад: від "багато" до "мало"; від "завжди" до "ніколи", від "цілком задоволений" до "зовсім незадоволений").
	4. У виді розгорнутих оціночних суджень.
	5. Інші види формулювань.
113:	ЧИ ЗБАЛАНСОВАНА ОЦІНОЧНА ШКАЛА? ЧИ НЕМАЄ ЗСУВІВ У БІК ПОЗИТИВНОГО ЧИ НЕГАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ?
	1. Шкала збалансована
	2. Є зсув у бік позитивного значення шкали	Внесіть зміни, добийтеся Збалансованості.
	3. Існує зсув у бік негативного значення шкали	Внесіть зміни, добивайтеся Збалансованості.
	4. Важко визначити	Залучіть досвідчених консультантів.
114:	ЧИ ПОЗНАЧЕНЕ СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ ОЗНАКИ В ШКАЛІ?
	1. Позначено середнє значення ознаки в окремій позиції	Виходьте з дослідницьких завдань. Переконайтеся, що середнє значення необхідно чи, навпаки, в ньому немає необхідності.
	2. Середина шкали (середнє значення ознаки) не позначена	Проведіть тестування запитання.
	3. Важко визначити
115:	ЧИ МІСТИТЬСЯ В ЗАПИТАННІ З ОЦІНОЧНОЮ ШКАЛОЮ ПОЗИЦІЯ ДЛЯ УХИЛЕННЯ ВІД ВІДПОВІДІ?
	1. Міститься позиція типу "Не знаю", "Важко оцінити" і т. п.	Перевірьте, чи є необхідність у такій позиції. Проведіть тестування.
	2. Не міститься такої позиції	Прийміть рішення.
116:	ЧИ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ ЗАПИТАННЯ КОМПЕТЕНТНІСТЬ (ІНФОРМОВАНІСТЬ) ОПИТУВАНИХ? ЧИ НЕ ВАРТО ВКЛЮЧИТИ ФІЛЬТР-ПИТАННЯ-ФІЛЬТРИ ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ РЕСПОНДЕНТІВ?
	1. Відповідає компетентності респондентів.
	2. Не відповідає компетентності опитуваних.	Потрібно спростити питання чи не ставити його.
		Варто додати спеціальне запитання-фільтр для з’ясування компетентності респондентів.
	3. Важко оцінити.	Залучіть досвідчених консультантів.
117:	ЧИ МОЖЛИВО ОДЕРЖАННЯ НЕДОСТОВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ ПІД ВПЛИВОМ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ? (Мова йде про так звані нормативні відповіді, стереотипні, соціально очікувані, бажані, схвалювані.)
	1. Можливе одержання недостовірних відповідей.	Потрібно доробити запитання або не ставити його.
	2. Тиск соціальних норм не буде впливати на вірогідність відповідей.
	3. Важко оцінити.	Залучіть досвідчених консультантів
118:	ЧИ ЗАЧІПАЄ ЗАПИТАННЯ САМОЛЮБСТВО ОПИТУВАНИХ, ЇХНІЙ ПРЕСТИЖ, ПОЗИТИВНУ САМООЦІНКУ?
	1. Зачіпає.	Потрібно доробити запитання чи не ставити його.
	2. Не зачіпає.
	3. Важко визначити.	Залучіть досвідчених консультантів.
119:	ЧИ НЕ ПОРУШУЄ ЗАПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНІ ЧИ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ І УЯВЛЕННЯ ОПИТУВАНИХ?
	1. Порушує.	Необхідно доробити і змінити формулювання запитання чи не ставити його.
	2. Не порушує.
	3. Важко визначити.	Залучіть досвідчених консультантів

Ретельна перевірка будь-якого запитальника (чи окремого блоку, чи окремих запитань) за наведеними критеріями гарантує досить високу якість зібраної інформації за результатами опитування.

Розробка анкет

Що потрібно визначити, перш ніж почати розробку анкети

1. Прийняти, передусім, рішення – чи дослідження кількісне?

2. Визначити – для якої сукупності готується анкета?

- які особливості (специфічні характеристики цієї групи)

- чи однорідна вона?

- чи досить одного варіанта анкети?

- чи потрібен скринінговий (відбірковий) блок?

3. Деталізувати дослідницькі завдання, які будуть досягатися за рахунок інформації, отриманої з анкети.

Послідовні кроки розробки анкети

1. Скласти перелік тематичних блоків (під завдання)

Ø Основні тематичні блоки.

Ø Додаткові тематичні блоки.

Ø Обов’язковий блок – характеристика респондентів:

1) соціально-демографічний блок: вік, стать, освіта і т. д. в залежності від дослідницьких завдань і вибіркової сукупності;

2) соціальний стан: рівень доходів, структура домогосподарства, діти;

3) соціально-професійний статус: спосіб життя, вільний час.

2. Розробка кожного тематичного блоку до рівня запитань (їх повнота і достатність, дотримання вимог до запитань анкети див. в підрозділі 4.2 та 4.3).

3. Формування загального дизайну анкети

Загальні вимоги до анкети складаються з таких основних пунктів:

Перед тим як приступати до розробки анкети, необхідно ще раз переглянути мету і завдання дослідження. Саме вони визначають тип анкети, її структуру, зміст і особливості мови. Варто мати на увазі, кого саме будуть опитувати за даною анкетою, наскільки однорідна група потенційних респондентів з точки зору предмета дослідження (чи немає необхідності готувати більш ніж одну анкету – тобто окремі види анкет для різних груп респондентів).

Дамо коротку характеристику різних видів анкет. Структурована анкета складається таким чином, щоб той, хто опитує, не міг змінити ні послідовність запитань, ні їх формулювання. Саме такі анкети використовують при опитуванні великої кількості респондентів. Запитання можуть використовуватися і відкриті, і закриті. У масових опитуваннях питома вага відкритих запитань, як правило, невелика (на рівні 10–15%). У деяких видах досліджень структуровану анкету використовувати досить складно чи навіть неможливо. Формалізовані запитання не завжди забезпечують необхідну глибину відповідей, можуть викликати дискомфорт у респондентів, особливо в тих випадках, коли пропоновані варіанти відповідей не відповідають його точці зору. Крім того, якщо очікується, що відповіді різних груп потенційних респондентів будуть значно відрізнятися, то краще скористатися напівструктурованою анкетою. Цей вид анкет більш гнучкий. У них, як і в структурованих, повинні міститися дослідницькі запитання, сформульовані відповідним чином. Але інтерв’юер має право задавати запитання в тому порядку, який найбільше відповідає ходу интерв’ю в кожному конкретному випадку, пропускати окремі запитання для того, щоб повернутися до них трохи пізніше. Дозволено ставити запитання в перефразованій формі, вільно застосовувати уточнюючі запитання. Крім того, допускається можливість відходу від основного напряму інтерв’ю, якщо респонднет повідомляє цікаву і корисну для дослідження інформацію. Тобто напівструктурована анкета – це інструмент дослідження, що забезпечує велику глибину опитування. Така анкета також може включати і відкриті, і закриті запитання, але їх співвідношення, як правило, на користь відкритих. Варто відразу застерегти, що при використанні напівструктурованої анкети існує небезпека неоднозначної інтерпретації запитань, визначена свобода в діях інтерв’юера може внести значний суб’єктивізм у процес одержання первинної інформації. З огляду на це, цілком очевидно, що якщо при структурованій анкеті опитування може провести практично кожний (хоча для забезпечення належної якості дослідження для будь-якого найпростішого опитування варто залучати підготовлених інтерв’юерів), то напівструктурованими анкетами ефективно можуть користуватися тільки досвідчені інтерв’юери. Існує ще один вид анкет, що фактично являє собою контрольний перелік запитань. Такий перелік запитань, які цікавлять дослідника, використовують при неструктурованому опитуванні. Такий запитальник скоріше схожий на перелік тем для розмови, ніж на анкету. Його функція – нагадувати теми, проблеми, а не давати готові сформульовані запитання. З такою „анкетою” той, хто опитує, має максимальний ступінь свободи в побудові розмови з респондентом, щоб досягти найбільшої глибини аналізу проблем. Цей тип запитальника частіше використовується при якісних дослідженнях, коли кількість одиниць опитування невелика, коли проблематика маловивчена і нерозроблена, а також при проведенні фокусованих групових інтерв’ю.

Тип анкети визначається виходячи з дослідницьких цілей, предмета і проекту дослідження, наявних ресурсів для забезпечення всіх етапів повного циклу соціального дослідження, а також методу опитування. Телефонне опитування, наприклад, вимагає, по-перше, обмеженого об’єму самої анкети, по-друге, не дозволяє використовувати роздавальні картки для респондентів, по-третє, передбачає лише нескладні запитання, по-четверте, не дозволяє використовувати громіздкі варіанти відповідей і складні оціночніні шкали. Анкети, розраховані на письмове заповнення, також повинні враховувати специфіку цього методу, тобто забезпечувати мотивацію респондента, бути досить стислими і нескладними для заповнення, містити чіткі інструкції по кожному запитанню. Існують свої вимоги до анкет при опитуванні „face to face” і при використанні інших технологій.

Розробка і дизайн анкет. Анкета, як правило, включає п’ять компонентів:

1) ідентифікаційна інформація;

2) запрошення до співробітництва;

3) інструкції;

4) необхідна досліднику інформація, про яку запитується;

5) класифікаційна інформація.

Ідентифікаційна інформація, перший компонент анкети, в залежності від характеру дослідження може містити дані про ім’я, адресу респондента чи організації, номер телефону, ім’я інтерв’юера, дату і тривалість інтерв’ю і т. ін. Частина цієї інформації відома заздалегідь, ще до власне проведення опитування, із завдань вибіркової сукупності. Частина інформації заповнюється інтерв’юером самостійно, деяка інформація запитується в респондента. Ідентифікаційна інформація може міститися на початку анкети, наприкінці чи частково на початку, а частково наприкінці. Запрошення до співробітництва чи пропозиція взяти участь в опитуванні являє собою вступне слово до інтерв’ю, яка розробляється дослідниками разом з анкетою та повинне інформувати про організаторів дослідження, містити необхідну інформацію для того, щоб зацікавити і мотивувати респондента до участі в опитуванні, пояснити мету та завдання дослідження в мінімально необхідному об’ємі, повідомляти про те, скільки часу знадобиться для участі в опитуванні.

Інструкції являють собою коментарі для інтерв’юера чи для респондента про те, як працювати із запитальником і його запитаннями. Інструкції можуть стосуватися окремого запитання чи блоку запитань, запитальника в цілому. У залежності від методики опитування інструкції можуть міститися безпосередньо в бланку анкети чи в окремому документі – “Інструкції для інтерв’юера”.

Необхідна досліднику інформація, про яку запитується, становить основну і найбільшу частину анкети. Розробка саме цієї частини анкети найбільш складна і визначає успіх усього дослідження.

Класифікаційна інформація – розділ анкети, що стосується характеристик респондентів. Ці дані надаються безпосередньо респондентом, до них належать персональні дані про вік, освіту, доходи і витрати, сімейний статус, структуру домогосподарства і т. д. В окремих випадках можуть бути характеристики, за якими дається оцінка інтерв’юером на основі спостереження (наприклад, матеріальний рівень домогосподарства). Як правило, цей блок інформації розташовується наприкінці анкети. Однак, якщо окремі характеристики є критерієм добору для проведення опитування, то вони можуть розташовуватися і на початку анкети. Наприклад, якщо опитування про стиль життя і споживання безалкогольних напоїв проводитися лише серед вікової групи 15–16-літніх підлітків, то не має сенсу спочатку проводити повне інтерв’ю, а потім з’ясовувати, що респонденту вже виповнилося 17 років. Тобто деякі технології процедури вибірки вимагають, щоб класифікаційні дані були з’ясовані до початку інтерв’ю, що дозволить визначити, чи підлягає конкретний потенційний респондент опитуванню.

Дуже часто доводиться стикатися з тим, що за розробку анкети готовий узятися ледве не кожний. Однак розробка доброякісних, коректних, точних і грамотних анкет – це мистецтво, що вимагає кваліфікації і досвіду. Саме тому, коли перед якою-небудь організацією виникає питання про проведення соціального дослідження самотужки, вкрай бажано, для досягнення результативності цього дослідження, залучити фахівців, як мінімум, до розробки анкети чи іншого інструментарію.

Як уже зазначалося вище, важливим етапом є перевірка анкети.

Ключову схему для перевірки мови анкети можна представити так:

1) доступність мови різним категоріям респондентів;

2) однозначність інтерпретації понять, висловлювань;

3) сприйняття запитань за їх обсягом;

4) коректність мови запитань з точки зору соціальних норм.

Крім того, потребують перевірки:

1) наявність логічної структури порядку запитань в анкеті;

2) припустима тривалість опитування (припустимий обсяг анкети) тощо.

Процедура побудови шкали здійснюється декількома кроками.

Крок перший: вибір об’єкта шкалування. Особливість соціологічного застосування шкал полягає в тому, що об’єктом шкалування виступають не окремі люди, як, наприклад, у психології, а великі групи людей, які можна охарактериізувати за тими чи іншими ознаками.

Крок другий: вибір предмета шкалування. Оскільки вивченню підлягають не самі соціальні групи, а їх окремі ознаки, то й предметом шкалування виступають ставлення, оцінки, думки.

Крок третій: перевірка шкали з точки зору надійності й обґрунтованості. Перевірку можна здійснити двома способами: або розбити тестування на дві частини і перевіряти їх у групі паралельно, або в одній групі провести повторне дослідження через певний проміжок часу.

РОЗДІЛ 5. ЗБІР ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

В СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ

Процес збору первинної інформації (або польовий етап дослідження) є одним з ключових етапів, що забезпечує достовірність, надійність та якість дослідження. Від того, як проходитиме польовий етап, залежить успіх дослідження в цілому.

5.1. Етапи соціологічного дослідження

Розглянемо загальну схему проведення соціологічного дослідження, яка стисло дає уявлення щодо проведення соціологічного дослідження і визначає центральне місце етапу збору первинної інформації.

Схема проведення соціологічного дослідження

5.2. Польовий етап соціологічного дослідження

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: