Ремонтна рота бригади.

Призначається для виробництва поточного ремонту БТОТ, поточного ремонту і середнього ремонту автомобілів, евакуації пошкоджених (несправних) та застрягших машин, подання допомоги екіпажам в технічному обслуговуванні машин.

Ремонтна рота складається (85чоловік):

- взвод регламенту систем керування боєм.......14

- бронетанковий ремонтний взвод.....................23

- автомобільний ремонтний взвод.....................17

- ремонтний взвод озброєння.............................17

- взвод спеціальних робіт...................................11

Взвод регламенту систем управління боєм складається з 4 відділень.

1. Регламенту і ремонту (спецмашина 9В863) КПМ–3 чол.

2. Регламенту і ремонту систем активного та динамічного захисту (ГАЗ - 66) – 3 чол.

3. Регламенту і ремонту двигунів (ТРМ-А) – 4 чол.

4. Регламенту і ремонту автоматики і електрообладнання (МЕС) - 4 чол.

Бронетанковий ремонтний взвод

Має 3 відділені по 4 чоловіки, в І -3 х відділеннях по

одній ТРМ- А, в одному, відділенні МТО-1 од-5 чол.,

в 5 відділенні БТС-4- 2 од., Урал-375-2 – 5 чол.

Автомобільний ремонтний взвод

1. Відділення розбірно-збірних робіт.............7 чол.

МРС-АТ – 1 од

2. Відділення слюсарно-механічних і поточного ремонту агрегатів МРМ - 1 од..............................5 чол.

3. Відділення діагностики і регулювальних робіт 4 чол. МТО-АТ - 1 од.

Ремонтний взвод озброєння

1. Відділення по ремонту артозброєння..............6 чол.

МРС-АР - 1 од.

2. Відділення по ремонту стрілецького озброєння,

гранатометів та приладів ГАЗ-66........................4чол.

3. Відділення слюсарно-механічних, зварювальних

робіт і зарядки АБ.................................................5 чол.

МРМ - 1 од., ЕСБ-403, ТА-5+АСБ-300 - 1 од.,

Взвод спеціальних робіт

1. Відділення слюсарно-механічних робіт.........3 чол.

МРМ - 1 од.

2. Відділення зварювальне....................................З чол.

МЗ-А – 1 од.

3. Відділення ремонту та зарядки........................4 чол.

СРЗ-А - 1 од.

Виробничі можливості

Ремонтна рота ТП: поточний ремонт з трудоємністю до 50 чол/год - 4 танка.

Ремонтна рота: поточний ремонт танків та БМП

Трудоємністю до 50 чол/год - 2 танка та 2 БМП або 2 танка і БТР (якщо полк на -БТР)

12-14 поточних ремонтів автомобіля і черги або 6-7 поточних ремонтів повного об'єму стрілецької зброї та засобів в б/б - 30 - 40 од.

Евакуація 9-10 танків на плечі 5-7 км

Евакуація 9-10 БМП на плечі. 5-7 км ОРВБ 6 танків, 3 БМП, 4 БТР

Забезпечення військово-технічним майном при військовому ремонті.

Ремонт бронетанкової техники звязан з використанням приспособ та інструментів різного призначення,з необхідностью заміни вишедших з ладу ілі пошкоджених деталей,вузлів і агрегатів машин,використанням різних матеріалов.

Ремонт можливий,якщо буде забезпечен необхідною кількостью приспособ,матеріалів,запасних частин.

Постачання полягае в укомплектованніі військ рухомими засобами ремонту і обслуговування і забезпечення частин і підрозділів бронетанковим майном.

В організацію забезпечення входять: своєчасне витребування і отримання відсутнего майна,зберігання майна на складах,его розподіл,видача,перевізка і облик,збір придатних агрегатів,узлів і деталей з непридатних відновленню машини після іх списання

К бронетанковому майну відносяться,агрегати,вузли,прилади,електрообладнання,запасні частини,гумово-техничні вироби,матеріали,інструменті пристосування для єксплуатаціі,зберігання,ремонта і євакуаціі машин.

Розхід при обслуговуванні і ремонті може бути значним.Відсутність тіх чи інших запасних частин,матеріалів іт.д. може збільшити терміни приведення техники в бойову готовність.Тому в військах постійно утримуються необхідна кількість бронетанкового майна,яка по міре використання повинно поповнюватися.

Всі деталі і матеріали,використовуваеми при ремонті,повинні враховиатись і списуватись.До списання вони продовжують знаходитись на облику у підрозділі.

Заменяеми при ремонті агрегати, узли і агрегати записиваються в формуляр машин.

Командири повинні контролювати стан ЗІП,его наявність,природність і правильность використання

В сроки встановлені командиром частини,складаеться акт на використане і пришедше до непридатного стану майно. Акт затверджуеться командиром частини і являеться основанім для списання.Все списане майно повинно бути поповнено зі склада,по заявці.

Зняти при ремонті з машин деталі,узли і агрегати,які мжуть бути відремонтовани,здаються на склад для відправки в ремонт.

Бронетанкова техника яка не може бути відновлена,повинна бути списана з облику і ісключена із списків підрозділа.Основним документом для списання е акт технічного стану.Поки не буде получено інспекторське свідотство,або приказ о списанні машини,вона числіться в списках підрозділу.

Некомплект в техниці який утворився в результаті списання машин -поповнюеться за рахунок надходження новоі ілі відремонтованоі техники.

Організація військового ремонту при веденні бойових дій.

Організації і ведення технічної розвідки.

Одними з першочергових і найважливіших умов швидкого відновлення і повернення до строю пошкоджених озброєння і техніки в ході сучасного загальновійськового бою є повнота й оперативність одержання органами управління технічним забезпеченням інформації про кількість, місця розміщення, стан ремонтно-евакуаційного фонду, потреби в силах і засобах відновлення та т. і. Для вирішення цих задач у системі технічного забезпечення передбачені органи технічної розвідки, ефективність роботи яких впливає на ступінь реалізації виробничих можливостей ремонтно-відновлювальних підрозділів у ході бойових дій.

Із досвіду Великої Вітчизняної війни відомо, що несвоєчасне визначення місцезнаходження, технічного стану, необхідних сил і засобів для евакуації і ремонту пошкоджених машин призводило до того, що ремонтно-відновлювальні органи не могли в повному обсязі реалізувати наявні виробничі потужності з евакуації і ремонту озброєння та техніки, які вийшли з ладу, що знижувало боєздатність військ.

У сучасних умовах вимоги до ефективності ведення технічної розвідки значно зростають унаслідок збільшення втрат озброєння і техніки в бою й операції в поєднанні зі зростанням просторового розмаху, динамічності, швидкоплинності, напруженості та рішучості ведення бойових дій.

Технічна розвідкавключає комплекс заходів, що проводяться військами та їх ремонтно-відновлювальними органами щодо збору, обробки й передачі інформації про кількість і місце розташування озброєння і техніки, що вийшли з ладу, їхній технічний стан, потребу в силах і засобах для відновлення, конкретні умови здійснення евакуації та ремонту, а також інші дані, необхідні органам управління технічним забезпеченням для організації швидкого повернення до строю пошкоджених і застряглих машин.

Своєчасність і повнота даних, що надаються органами технічної розвідки, дозволяють за більш короткі терміни зосередити основні зусилля ремонтно-відновлювальних підрозділів на першочергову евакуацію і ремонт тих машин, що найбільшою мірою забезпечують боєздатність військ, а також машин, що мають найменшу трудомісткість відновлення.

Технічна розвідка організовується заступником командира частини з озброєння і ведеться:

пунктами технічного спостереження;

групами технічної розвідки;

замиканнями похідних колон;

ремонтно-евакуаційними (ремонтними групами);

рятувально-евакуаційними групами;

евакуаційними командами.

У ході бойових дій органи технічної розвідки ешелонуються за елементами та глибиною бойової побудови військ і виконують задачі в призначених їм смугах, просуваючись слідом за бойовими порядками.

Робота органів технічної розвідки здійснюється поетапно і включає:

пошук і виявлення озброєння та техніки, що вийшли з ладу;

встановлення наявності і стану екіпажів (розрахунків, водіїв), надання їм при необхідності медичної допомоги;

визначення технічного стану пошкоджених машин, потреб у силах і засобах для їхнього відновлення;

перевірку ступеня зараженості, наявності мінно-вибухових загороджень навколо пошкоджених машин;

інструктаж збережених членів екіпажів щодо подальших дій;

аналіз отриманої інформації про наявний ремонтно-евакуаційний фонд і передачу її в органи управління технічним забезпеченням (ремонтно-відновлювальні органи) для ухвалення рішення на відновлення.

Додатково по мірі просування визначаються найбільш вигідні шляхи евакуації, маршрути переміщення ремонтно-відновлювальних органів, райони (місця) для організації ЗППМ, можливості використання місцевих ресурсів для відновлення машин. Крім того, ведеться радіаційна, хімічна й інженерна розвідка в інтересах технічного забезпечення.

Цілком очевидно, що силами і засобами технічної розвідки повинен виявлятися й оброблятися весь ремонтно-евакуаційний фонд, а також об'єкти озброєння і техніки, що не підлягають відновленню. Однак унаслідок ряду причин частина машин, що вийшли з ладу, у ході бойових дій не буде виявлена і, отже, випаде з активного процесу їхнього відновлення й повернення до строю.

На підставі математичної теорії пошуку кількість виявлених пошкоджених машин у першу чергу визначається імовірністю виявлення машин однією групою технічної розвідки (ГТР) та кількістю таких груп у кожній ланці військ. У свою чергу, на вірогідність виявлення машин впливає значне число різних факторів, основними з який є: склад ГТР; технічні характеристики засобів спостереження (дальність бачення вдень і вночі, дозволяюча і пропускна здібності, сектор огляду, потужність і т.і.); швидкість пошуку; геометричні розміри й фотометричні властивості машини (фарбування, яскравість, відбиваюча здатність); характер місцевості (рельєф, рослинність, фон); психофізіологічні властивості спостерігачів та їхній пошуковий потенціал (поріг контрастної чутливості й гостроти зору, пильність, режим і тривалість спостереження); час року і доби, хмарність, стан атмосфери, висота й азимут сонця, освітленість і т.і., а також характер впливу противника.

Класифікація пошкоджень БТОТ.

Специфіка використання ОВТ обумовлює роботу їхніх агрегатів, як правило, на несталих режимах, в умовах значних вібраційних і динамічних навантажень, що приводе до ушкоджень і порушення справного стану об'єкта.

Основною причиною ушкодження машин у процесі експлуатації служить погіршення технічного стану конструктивних елементів, що характеризується зміною геометричних розмірів сполучених деталей, появою надмірних зазорів. Наприклад, для двигуна це розміри деталей циліндропоршневої групи і кривошипно-шатунного механізму, для гальма-розміри гальмових накладок, барабанів і зазори між ними.

Утомлені руйнування деталей обумовлені частими знакоперемінними навантаженнями. Під впливом цих навантажень на робочих поверхнях деталей (торсионів, валів коробки передач) з'являються дрібні тріщини, що потім стають причинами ушкоджень.

У процесі утримання машин на зберіганні під впливом зовнішніх факторів металеві деталі піддаються корозії. Корозійне ушкодження деталей, що викликає підвищений і навіть аварійний знос, можливо не тільки під час утриманні на зберіганні, але і при повсякденній експлуатації машин через порушення правил використання і технічного обслуговування. Так, наприклад, влучення в пальне вологи викликає руйнування сітки фільтрів.

Під впливом природнокліматичних факторів на машині відбувається старіння неметалічних виробів. З ним зв'язані втрати еластичності і поява тріщин на гумовотехнічних виробах, порушення лакофарбових покрить поверхонь металевих деталей, старіння пластмасових виробів. Ці зміни можуть бути причиною ушкоджень на машині.

Визначена частина ушкоджень машин викликана порушенням правил евакуації застряглих машин і їхні буксирування чи транспортування різними засобами. Недотримання вимог установлених правил приводить до руйнування підкрилок, поломці агрегатів ходової частини, вириву буксирних гаків і т.п. Крім того, причинами появи ушкоджень машин можуть бути стихійні лиха і вплив вогню супротивника.

 

 

 

 

ХАРАКТЕР

1.2. Класифікація пошкоджень

ВИД

 

Незалежно від причин виникнення всі ушкодження поділяються на бойові ушкодження, поломки,аварії та катастрофи.

До бойових ушкоджень відносяться ушкодження, отримані в результаті впливу засобів поразки супротивника.

Поломкою вважається ушкодження, для усунення якого потрібно ремонт чи заміна деталей, складальних одиниць, номенклатура і кількість яких установлюються керівними документами. Наприклад, поломка торсіона, вихід з ладу стартера, ушкодження підкрилок.

Аварія — це ушкодження, для усунення яких потрібно ремонт чи заміна складальних одиниць, у більшій кількості, чим установлено для поломок, чи в результаті яких зразок не підлягає відновленню.

Катастрофа -- це ушкодження, поволікше за собою загибель людей.

Незалежно від характеру ушкоджень ремонт чи заміна несправного конструктивного елемента приводить до втрати боєздатності машини, витратам сил і засобів на її відновлення. Кожне ушкодження оформляється у встановленому порядку (після проведення відповідного розслідування).

Працездатність військового ремонту.

Організація ремонту озброєння і техніки в загальному випадку передбачає укомплектування ремонтних органів необхідною кількістю фахівців визначеної кваліфікації, забезпечення засобами технічного оснащення для ремонту відповідних зразків БТВТ створення необхідних виробничих площ, забезпечення нормативно-технічною документацією, запасними частинами інструментом і матеріалами.

Працездатність військового ремонту залежить від організації виробництва в ремонтних органах,яка повинна раціонально сполучити всі елементи виробничого процесу /люди, засоби і предмети праці, технологія/, щоб забезпечити повне використання ресурсів ремонтного органа і виконання плану в стислі терміни і з мінімальними витратами сил і засобів.

Особливістю ремонтного виробництва є те, що основу виробничого процесу складають не технологічні процеси виготовлення, а процеси дефектації, відновлення, заміни зношених /ушкоджених/ агрегатів, вузлів і деталей. При цьому в силу випадкового розподілу величини і характеру зносу /ушкоджень/ процес відновлення, як правило, носить індивідуальний характер. При розміщенні груп підрозділів необхідно керуватися наступними основними положеннями:

1. Доцільно в одному будинку /приміщенні/ поєднувати підрозділи, зв'язані між собою загальним виробничим процесом. Так, наприклад, одне можуть скласти підрозділу по ремонті танків, озброєння й оптики, ЭСО і т.д.

2. При загальному компонуванні об'єднаних у группу підрозділів варто передбачати таке взаємне їхнє розташування, що забезпечувало б найбільш короткі /без зворотних рухів/ вантажопотоки в строгій відповідності зі схемою технологічного процесу.

3. Підрозділи і виробничі ділянки зі шкідливими виділеннями /зварювального, ковальсько-мідницького, фарбувальні, ремонту і заряду АБ і ін./ необхідно розміщати біля зовнішніх стін, коли ці процеси включені в загальну потокову лінію, а для видалення шкідливих виділень передбачаються відповідні пристрої.

4. В окремих прольотах варто зосереджувати ділянки по заміні агрегатів і вузлів, артилерійських систем і інші ділянки з крановим устаткуванням.

5. Допоміжні ділянки, оклади, що обслуговують підрозділи необхідно розташовувати осторонь від загального виробничого потоку, у бічних прольотах по можливості поєднуючи їх у блоки

Основні положення по евакуації БТОТ

Види застрягань БТОТ і їх характеристика.

Евакуація бронетанкового озброєння і техніки полягає в буксируванні, транспортуванні або виводі машин, що вийшли з ладу, у найближчі укриття, на шляхи евакуації, у місця ремонту (відновлення боєздатності) або відвантаження, навантаження їх на транспортні засоби, а також у витягуванні застряглих, засипаних, затонулих і підйомі перекинутих машин із проведенням необхідних підготовчих робіт.

Принципи організації евакуації в ході бойових дій:

— ушкоджені машини евакуюються безпосередньо в ході бою;

— у першу чергу евакуюються машини з-під вогню противника, з районів, яким загрожує захоплення противником, а також машини, що заважають руху колон на марші;

— спочатку евакуюються машини, які найбільшою мірою впливають на боєздатність військ, а також потребуючі найменшого часу на ремонт і евакуацію;

— евакуація здійснюється «на себе», тобто машина евакуюється засобами тієї частини, з'єднання й об'єднання, ремонтні засоби якої будуть її ремонтувати.

Організація евакуації бронетанкового озброєння і техніки в ході бойових дій включає:

— визначення потреби в евакуації, а також районів (рубежів), де може знаходитись найбільша кількість машин, що вимагають евакуації;

— визначення можливостей по евакуації і напрямки зосередження основних зусиль евакуаційних засобів за місцем і часом;

— визначення складу угруповань евакуаційних засобів, їхній розподіл по напрямках, рубежам, елементам бойового (похідного) порядку військ, термінів і порядку переміщення;

— вибір і підготовку шляхів евакуації і місць розміщення евакуаційних засобів;

— визначення і постановку задач по евакуації

— збір інформації про місцезнаходження і стан машин, що вимагають евакуації;

— проведення заходів щодо захисту, обороні й охороні евакуаційних підрозділів.

Основними задачами евакуації є:

- швидкий вивід підлягаючих відновленню озброєння і техніки з-під вогню противника в найближчі укриття, з районів (місць), яким загрожує захоплення противником, з районів (зон) враження ядерною і іншим видами зброї масового знищення;

- своєчасна доставка озброєння і техніки, що вийшли з ладу на ЗППМ чи до інших місць ремонту, у райони відновлення боєздатності частин (підрозділів), у райони (місця) передачі засобам старшого начальника на станції (пристані, порти) відвантаження;

витягування застряглих, засипаних, затонулих (підйом перекинутих) озброєння і техніки.

Основними евакуаційними роботами, які проводяться в з'єднанні, частинах і підрозділах є чи буксирування, транспортування, а також витягування застряглих (засипаних, затонулих) озброєння і техніки. Буксируванню, транспортуванню, витягуванню озброєння і техніки, як правило, передують підготовчі роботи.

Підготовчі роботи в залежності від конкретних умов можуть включати:

- контроль зараженості, дезактивацію (дегазацію), розмінування шляхів підходу й евакуації, місцевості,що оточує, озброєння і техніки, що підлягає евакуації;

- відкопування зразків, устрій виходів, настилів і анкерів, виготовлення полозів, лиж і інших допоміжних пристосувань;

- збирання такелажних, підготовку й установку піднімальних пристроїв;

- проведення монтажно-демонтажних робіт по зняттю або заміні ушкоджених агрегатів, складальних одиниць, що утрудняють евакуацію озброєння і техніки.

До підготовчих робіт відноситься також збір на полі бою стрілецької зброї й інших засобів індивідуального використання особового складу, що втратив боєздатність.

Підготовчі роботи в залежності від їхньої складності і трудомісткості проводяться екіпажами (розрахунками), водіями (механіками-водіями), особовим складом ремонтних, ремонтно-евакуаційних, рятувально-евакуаційних груп і евакуаційних підрозділів. Для дезактивації і дегазації, розмінування, а також для проведення складних і трудомістких інженерних і інших робіт розпорядженням командира з'єднання (частини) може виділятися особовий склад і техніка підрозділів спеціальних військ (хімічного захисту й інженерних), а також бойових і інших підрозділів. Збір стрілецької зброї й інших засобів індивідуального використання проводиться також особовим складом медичних підрозділів, що здійснюють винос з полю бою поранених з їх озброєнням.

Застрягання озброєння і техніки в залежності від необхідного для їхнього витягування тягового зусилля, обсягу і складності підготовчих робіт розрізняються па легкі, середні, важкі і надважкі.

До легких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля менше половини маси об'єкта, що витягується, а підготовчі роботи можуть бути виконані екіпажем (розрахунком) чи водієм (механіком-водієм). Легкі застрягання ліквідуються самовитягуванням, зусиллями одного-двох тягачів з використанням лебідки тягача.

До середніх відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля до півтори маси об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані екіпажем (розрахунком), водієм (механіком-водієм) і особовим складом евакуаційного підрозділу, витягування здійснюється тягачами або лебідкою тягача з використанням поліспаста.

До важких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля до трьох мас об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані з залученням додаткового особового складу і техніки інженерних і інших підрозділів, витягування здійснюється тягачами чи їхніми лебідками з застосуванням складних поліспастів.

До надважких відносяться застрягання, для ліквідації яких необхідне зусилля понад три маси об'єкта, підготовчі роботи можуть бути виконані силами і засобами інженерних підрозділів (частин) чи рятувально-пошукової служби, витягування здійснюється тягачами чи лебідками тягачів із застосуванням складних поліспастів, спеціальної інженерної техніки.

Технічні засоби евакуації.

Букирні, транспортні, тягові та підйомні засоби.

Буксирні засоби служать для переміщення бронетанкової техніки на її ходовій частині.

Основними буксирними засобами для евакуації бронетанкової техніки є броньовані і неброньовані тягачі, броньовані ремонтно-евакуаційні машини (БРЭМ), машини технічної допомоги (МТП), а також трактори.

Броньована ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-1 на базі Т-72 ї багатофункціональним засобом для ремонту і евакуації машин Т-72 і машин на їхній базі. Вона призначена для:

виконання ремонтних і електрозварювальних (режучих) робіт на поле бою, що забезпечують витаскування і буксирування машин;

витаскування застряглих і затонулихмашин з необхідним зусиллям до 100 т

буксирування ушкоджених і несправних основних машин на поле бою в зоні дії вогню супротивника;

виробництва в польових умовах вантажопідйомних робіт із заміни і переміщення агрегатів машини масою до 12 т;

транспортування на платформі запасних частин і матеріалів масою до 4 т;

здійснення землерийних робіт з уривку укриттів (окопів) і нівелювання місцевості.

Засоби витягування

Основними засобами для одержання стискальних зусиль при витягуванні бронетанкової техніки є тягачі (БРЭМ. МТП) і наявні на них лебідки

Можуть застосовуватися також трактори і різні ручні (будівельні) лебідки. При цьому для одержання необхідних стискальних зусиль потрібно застосування поліспастів з великим передаточним числом.

Піднімальні засоби

Основними піднімальними засобами, використовуваними для проведення необхідних вантажопідйомних робіт при евакуації бронетанкової техніки, служать: гідравлічні домкрати, кран-стріли, установлювані на тягачах, машинах технічної допомоги; кранові установки на тягачі ВТ-55А, БРЭМ-1; крани на колісному шасі ДО-67, КС-3572 і КС-4561АМ.

Такелажні засоби

Такелажні засоби служать для зміни напрямку і збільшення стискальних зусиль при витаскуванні бронетанкової техніки, а також для кріпильних робіт. До них відносяться сталеві канати (троси), блоки, поліспасти і різні сполучні деталі (коуши, затиски, серги, петлі і т.д.).

Сталеві канати застосовуються для приєднання машини, що підлягає евакуації, до тягача (БРЭМ, МТП) чи лебідці, для зборки схем поліспастів, для кріплення евакуаційного устаткування й інших кріпильних робіт.

Для вибору каната, виходячи з необхідного стискального зусилля і необхідного запасу міцності, визначають розривне зусилля і потім за допомогою таблиць підбирають відповідний канат.

Орієнтовно для наближеної оцінки міцності каната по його діаметрі можна вважати, що:

канати діаметром 15—25 мм витримують на розрив стільки тонн-сил, скільки міліметрів у діаметрі каната;

канати діаметром 25—35мм витримують на розрив число тонн-сил в півтора разам більше числа міліметрів діаметра каната;

канати діаметром 35—45 мм витримують на розрив число тонн-сил удвічі більше числа міліметрів діаметра каната.

Блоки застосовуються для складання поліспастів і зміни напрямку стискального зусилля. Для приєднання до чи тросів анкерам блоки мають чи гаки силові пальці.

Для виключення заривання блоків у ґрунт вони можуть міститися на салазках, виготовлених з листового заліза.

Поліспастом називається механізм, що складається із системи блоків, з'єднаних тросом. Поліспаст призначений для збільшення стискального зусилля за рахунок зменшення швидкості руху танка, що витягається, у порівнянні зі швидкістю вибирання троса за допомогою тягового засобу (лебідки тягача, БРЭМ і т д.).

Анкерні пристрої

Анкерні пристрої служать для закріплення тягових засобів на місцевості при витяганні застряглих машин.

Для закріпленні тягача, БРЭМ на місцевості при роботі лебідкою застосовується сошник (сошник-бульдозер).

У якості анкерів можуть також використовуватися танки, тягачі, БРЭМ, МТП, спеціальні анкерні спорудження і місцеві предмети, що знаходяться поблизу, (дерева; пні, валуни і тд.).

Використання танка, тягача (БРЭМ, МТП) як анкер можливо шляхом установки його перпендикулярно тросу. Трос у цьому випадку прив'язують до декількох колод (після чого, танк, чи тягач БРЭМ, МТП наїжджає на трос) чи пропускають його під днищем між ковзанками танка, тягача (БРЭМ, МТП).

Витягнення і транспортування пошкодженої техніки.

Евакуація бронетанкової техніки організовується командирами усіх степенів і здійснюється, як правило, евакуаційними підрозділами. В залежності від обставин рішенням командирів підрозділів та частин для евакуації БТТ можливо використання інших бойових, транспортних, спеціальних машин та попутний транспорт.

В першу чергу евакуюють ракетні та зенітно-ракетні пускові установки, машини управління та машини з найменшим об’ємом евакуаційних ремонтних робіт.

Екіпажі технічно несправної та пошкодженої бронетанкової техніки відповідають за її збереження та приймають участь в евакуації і ремонті машин.. Обов’язки екіпажу по підготовці машин до евакуації.

Підготовчі роботи по евакуації БТТ проводяться в об’ємі що забезпечує можливості евакуації її в найменший час технічними засобами які е в наявності.

Підготовчі роботи виконуються екіпажами машин, особовим складом ремонтно-евакуаційних груп, ремонтних та евакуаційних підрозділів. Для розмінування та проведення інших складних робіт залучаються допоміжний особовий склад, а також інженерна та інша техніка.

Підготовчі роботи по евакуації бронетанкової техніки в залежності від конкретних умов можуть включати:

- розмінування, трасування та розчистку шляхів підходу і евакуації;

- визначення ступеню зараженості радіоактивними, отруйними речовинами та при необхідності дезактивацію, дегазацію машин підлягаючий під евакуацію;

- відкопування машин, будова виходів, настилів і анкерів;

- відновлювальні роботи.

Відновлювальні роботи на машинах, підлягаючих до евакуації включають:

- необхідний ремонт ходової частини (заміна або зняття заклинених опорних та направляючих катків, ведучих коліс, надягання гусениць або усунення їх заклинювання);

- відновлення працездатності гальм;

Несправна БТТ на залізничні платформи навантажуються залізничними кранами, тягачами, БРЕМ, МТД або лебідками. Навантаження тягачами або лебідками проводять з постійних чи збірно-розбірних пристроїв. Постійні платформи споруджуються по типовим проектам із каміння (бетону) і мають тверде покриття. Вони встановлюються на залізничних станціях біля колії, визначеної для навантаження і розвантаження. До кола збірно-розбірних навантажувально-розвантажувальних пристроїв відносяться металеві апарелі, а також платформи і апарелі з рель сів та шпал. До платформ відносяться постійні та збірно-розбірні навантажувально-розвантажувальні пристрої, що мають горизонтальні площини, а до апарелів - збірно-розбірні навантажувально-розвантажувальні пристрої без горизонтальних площин.

Буксирування машин

Буксирування може застосовуватися як при евакуації справних машин, що застрягли в болоті, річці або на перешкодах (рови, ями, надовби й ін.), так і при евакуації несправних машин.

Підготовка до буксирування

Перед буксируванням машини проробити наступні роботи:

оглянути машину, що підлягає буксируванню, перевірити її технічний стан, і в першу чергу стан ходової частини і роботу зупинного гальма;

розвідати маршрут буксирування;

підготувати машину до буксирування;

підготувати тягач.

При підготовці машини до буксирування необхідно:

відремонтувати (у необхідному ступені) ходову частину;

вежу буксируемой машини повернути гарматою убік корми і застопорити;

хрестоподібно закріпити буксирні троси;

у картери правого і лівої КП за допомогою насоса МЗН-2 буксири заправити масло.

Для заправлення масла в КП необхідно:

замірити кількість масла в трансмісійному баці по щупі. Без відкачки олії з картерів КП у баці повинне бути 22— 26 л, а при подвійній відкачці масла з картерів — 38—40 л;

установити важіль переключення передач у положення II або IV передачі;

уключити МЗН-2 буксири і, вичавлюючи і відпускаючи педаль зчеплення, дозаправить масло картери КП, при цьому кількість дозаправляемого масла в кожну КП повинно бути:

— по 5 л, якщо відкачка масла з картерів не вироблялася;

— по 10 л, якщо вироблялася подвійна відкачка масла з картерів;

контролювати по щупі в баці.

У випадку відмовивши роботі МЗН-2 буксири масло заправити в картери КП із трансмісійного бака через лючки механізмів розподілений і я, для чого:

відкрити дах силового відділення;

зняти лючки на правом і левом механізмах розподілу;

залити через лючки в кожен картер КП необхідна кількість масла.

Буксирування несправної машини при невідкаченому маслі з картерів КП без додаткового заправлення масла в КП допускається на відстань до 5 км зі швидкістю не більш 6— 8 км/ч

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: