РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ АСЕАН

Пояснювальна записка

до дипломної роботи бакалавра

на тему:

«АСЕАН у міжнародних відносинах: історія та сучасність (1967-2012)»

Виконала

студентка ІV курсу групи 434

напрямку підготовки

0203 «Гуманітарні науки»

Напряму підготовки 6.020302 «Історія»

Андреєва А.І.

Керівник: Підберезних І.Є.

Рецензент: Шевченко Н.В.

Миколаїв-2013 року

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ АСЕАН

РОЗДІЛ II. СТАНОВЛЕННЯ АСЕАН ЯК РЕГІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЇН ПСА

2.1. Історія становлення та політичний розвиток

2.2. Організаційна структура і механізми

2.3. Зона вільної торгівлі та зона інвестицій країн АСЕАН

РОЗДІЛ III. КООРДИНАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН АСЕАН НА ПОЧАТКУ XXI ст.

3.1. Основні напрямки зовнішньої політики

3.2.Регіональне та поза регіональне військово-політичне співробітництво

3.3. Проблеми міжнародного тероризму

РОЗДІЛ IV. ДІАЛОГ США-АСЕАН У ТИХООКЕАНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ (1991-2011 рр.)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Південно-Східна Азія сьогодні – це один з найбільших регіонів світу, що активно і динамічно розвивається. Саме тут функціонує одна з найперспективніших світових організацій – Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка на даний момент об’єднує 10 країн Південно-Східної Азії (ПСА) – Сінгапур, Малайзію, Індонезію, Філіппіни, Таїланд, Бруней, В’єтнам, М’янму, Лаос і Камбоджу. Ці країни займають стратегічно важливе положення не лише в межах регіону, а і на міжнародних комунікаціях. Площа суші держав-засновників АСЕАН перевищує 5 млн. кв. км. та охоплює частину континентальної Азії і ряд прилеглих до неї архіпелагів.

Сьогоднішня успішна інтеграція настільки різних країн як в економічному, так і в культурному значенні, – це результат політики, яку вони спільно розробляли та проводили в впродовж всього існування організації. Завдяки цьому міжнародному співробітництву на даний момент АСЕАН стала однією з найбільш авторитетних та розвинених організацій багатопрофільної кооперації не лише в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, але і в світі.

За 45 років свого існування АСЕАН отримала унікальний досвід колективної розробки спільної лінії поведінки на міжнародній арені, а також практики спільного пошуку шляхів вирішення внутрішніх проблем ПСА на основі принципів взаємодопомоги, довіри і врахування інтересів всіх сторін. Як наслідок, АСЕАН перетворилася на базову структуру багатостороннього регіонального співробітництва, яка відіграє ключову роль в основних механізмах політичної та економічної взаємодії в АТР, організацію, яка впритул наблизилася до реального втілення висунутого нею гасла «Єдність в різноманітті».

Дана тематика актуальна для вивчення з огляду декількох аспектів. По-перше, завдяки охопленню досить масштабних хронологічних рамок, з початку створення АСЕАН (1967 р.) до сучасності (2012 р.), ми маємо змогу прослідкувати історичну градацію міжнародної організації, її політичну активність на міжнародній арені як в межах локального регіону, так і поза межами Східно-Азіатського регіону. По-друге, дане дослідження допомагає простежити лінію розвитку міжнародних відносин розвиваючої АСЕАН з передовими країнами Східно-Азіатського регіону – Китаєм, Японією і Південною Кореєю. Остання обставина в перспективі може бути використана як певний емпіричний досвід для міжнародних відносин України та ЄС.

Об’єкт дослідження теми «АСЕАН в системі міжнародних відносин» є поглиблене уявлення про міжнародні процеси регіональної і світової політичної та економічної інтеграції, що відбуваються в Південно-Східній Азії. В ході дослідження розглядаються проблеми становлення АСЕАН як єдиної організації, її структура і механізм функціонування, взаємовідносини між країнами-членами Асоціації та між Асоціацією і найбільшими регіональними та світовими «центрами сили». Детально аналізуються нові виклики і загрози, які стоять перед Асоціацією на рубежі століть, і перспективи її подальшого розвитку.

Предмет дослідження є стан і динаміка міжнародної політичної інтеграції країн АСЕАН та країн, що не входять до Східно-Азіатського регіону, історичні процеси, що сприяли становленню АСЕАН, узгоджена політика щодо третіх країн і міжнародних економічних організацій.

Територіальні рамки цього дослідження обмежені територією Східно-Азіатського регіону, включаючи в себе 10 країн ПСА – Сінгапур, Малайзію, Індонезію, Філіппіни, Таїланд, Бруней, В’єтнам, М’янму, Лаос і Камбоджу.

Хронологічні рамки дослідження. У кваліфікаційній роботі розглядається зовнішня політика країн АСЕАН з моменту утворення цього регіонального блоку (1967 р.) і аж до сучасного етапу її функціонування (2012 р.)

Мета і завдання кваліфікаційної роботи. Мета дослідження полягає в тому, щоб у ході всебічного аналізу політики АСЕАН простежити найбільш важливі проблеми міжнародної інтеграції країн АСЕАН та країн поза межами регіону; розглянути зовнішньополітичний фактор АСЕАН в історичній інтерпретації та на сучасному етапі. Тому основну мету роботи автор вбачає у вивченні історії міжнародної діяльності АСЕАН період з 1967 по 2012 рік.

Виходячи з цієї мети, можна визначити такі завдання роботи:

o Дослідити історичний шлях розвитку Асоціації країн Південно-Східної Азії та розкрити механізм формування спільної позиції країн АСЕАН з приводу тих і чи інших міжнародних питань.

o Проаналізувати основні зовнішньополітичні документи, прийняті країнами АСЕАН протягом 1967-2012 рр. При цьому особливу увагу приділити документальним матеріалам, пов’язаним з вирішенням камбоджійської проблеми, яка зробила багато в чому визначальний вплив на процес формування основних принципів зовнішньої політики країн АСЕАН.

o Підвести підсумки взаємної співпраці країн АСЕАН на міжнародній арені в 1967-2012 рр., показати, як через паркан протиріч вони прагнули знайти спільну компромісну лінію.

Наукова новизна отриманих у процесі дослідження результатів полягає в тому, що в кваліфікаційній роботі:

o Розглянуто результати дослідження, що дозволяють скласти більш повне уявлення як про розвиток відносин всередині АСЕАН, так і поза межами цієї організації.

o Автору вдалося розкрити процес адаптації зовнішньої політики АСЕАН до нового контексту після того, як організація вийшла на глобальну міжнародну арену

РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ АСЕАН

Не аби який інтерес дослідників до АСЕАН був обумовлений безпрецедентними економічними успіхами країн Асоціації в 1980-90 рр. і швидким відновленням їх економіки після фінансово-економічної кризи 1997 р. Тому не дивно, що детальне знайомство з досвідом функціонування Асоціації, її проблемами і досягненнями представляє безперечний інтерес. Насамперед, поглиблене вивчення даної проблеми дозволяє краще дізнатися і зрозуміти соціально-економічні процеси, що відбуваються в країнах-учасниках розглянутого угруповання. Завдяки такому знайомству, ми можемо розширити наші уявлення про діяльність регіональних інтеграційних організацій в цілому, що допоможе розумінню загальних закономірностей їх становленню та розвитку [12, с. 97].

Проблеми формування зовнішньополітичного курсу країн АСЕАН, економічні та політичні питання інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії та ключові механізми системи військово-політичної безпеки в АТР взагалі детально розглядаються у працях Є. Є. Камінського [1], О. Г. Білоруса [2], Б. І. Гуменюка [3], О. А. Коппель [4], Д. Г. Лук’яненка [5], Б. О. Парахонського [6], С. О. Шергіна [7], С. О. Якубовського [8] та інших.

Не аби який інтерес представляють праці видатного українського вченого, дипломата, політолога Є. Є. Камінського. Упродовж тривалого часу визначний науковець очолював відділ трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, під його керівництвом було розроблено наукові теми щодо геополітичного виміру посттоталітарних трансформацій у контексті стратегій суспільного розвитку, глобальних стратегій США, Росії, АСЕАН і ЄС у контексті національних інтересів України, прогнозування системоутворюючої ролі євроатлантичного співтовариства у ХХІ столітті. Є.Є. Камінський залишив велику творчу спадщину, став автором та співавтором низки фундаментальних наукових праць, які зіграли важливу роль у дослідженні АСЕАН. Серед них «Українська дипломатична енциклопедія» [9], «Світ переможців і переможених. Міжнародні відносини і українська перспектива на початку ХХІ ст.» та багато інших [1].

Навчальний посібник «Основи дипломатичної та консульської служби» Б.І. Гуменюка дозволив розглянути проблему взаємовідносин АСЕАН і України у не професійному наукову ракурсі, де розглядаються організаційні, правові, адміністративні аспекти становлення дипломатичної та консульської служби в Україні з часу проголошення незалежності. Аналізуються поняття сучасної дипломатії, структура і статус провідних інституцій, базові нормативно-правові та підзаконні акти [3, с. 171].

Колективна монографія «Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України», підготовлена співробітниками НІПМБ у співпраці з Київським інститутом міжнародних відносин та Одеським філіалом НІСД, містить аналіз регіону Близького Сходу як вагомого чинника впливу на процеси міжнародної безпеки. У книзі розглянуто питання розвитку міжнародних відносин на близькому Сході під кутом зору перспективних можливостей реалізації національних інтересів України. Висвітлено роль і місце регіону в сучасній системі міжнародних відносин, інтереси основних світових гравців щодо нього, регіональні конфлікти та питання регіональної безпеки, проблеми міжнародного тероризму. Особливу увагу приділено перспективним напрямам економічної, військово-технічної та енергетичної співпраці України з країнами Близького Сходу [10, с. 399].

Беззаперечну роль для дослідження теми АСЕАН становлять праці Шергіна С.А. [7], Проня С.В. [11] Головними науковими інтересами цих дослідників стали міжнародні системи, глобалістика та регіонознавство (Азійсько-Тихоокеанський регіон).

На просторах СНД література, спеціально присвячена АСЕАН, з’явилася в кінці 1970-х – початку 1980-х рр. До цього моменту Асоціація переступила через певний рубіж, який завершив ранній етап її існування, і приступила до конкретних починань в галузі взаємного економічного співробітництва. Стали очевидні підсумки першого, багато в чому підготовчого періоду діяльності АСЕАН. Ці підсумки були, у певній мірі підведені, в роботі Н. П. Малетіна. [13]. Комплексну оцінку АСЕАН як політико-економічної організації дали Н. М. Хрящева [14], М. А. Халдін [15], Ю.А. Плеханов [16] і А. А. Рогожин [17]. У цих працях детально проаналізовано становлення економічної співпраці між країнами-членами АСЕАН, описані її передісторія і функціональні механізми, специфіка, що склалася в регіоні взаємних торгових потоків, протиріччя в питаннях лібералізації внутрішньорегіональної торгівлі.

Поглиблена оцінка економічних аспектів діяльності АСЕАН з урахуванням вже майже 30-річного її досвіду представлена у збірниках «АСЕАН в системі міжнародних економічних відносин» [18, с. 195] і «АСЕАН: підсумки, проблеми, перспективи» [19, с. 58]. Автори, серед яких А.А. Рогожин, Н.М. Хрящева, Г.І. Чуфрін, загалом, були схильні вважати досвід АСЕАН конструктивним, а факт загальмованого розвитку внутрішньорегіональної торгівлі та інших аспектів економічного співпраці не представлявся однозначно негативним, але, навпаки, дав АСЕАН час на необхідну трансформацію і дозрівання до рівня, коли реальна інтеграція вже не загрожуватиме національним інтересам.

Серед монографічних робіт російських вчених, спеціально присвячених історії формування, функціонування та проміжних підсумків діяльності АСЕАН, як регіонального економічного співтовариства слід перш за все назвати праці А. Ю. Андрєєва, Є. Г. Журавської, В. В. Міхальова, Ю. А. Плеханова і А. А. Рогожина, В. В. Самойленка, Т. І. Сулицької, М. А. Халдіна, в тому числі спільно з В. М. Курзановим і Г. С. Шабаліною. До числа подібних видань слід віднести також і колективні роботи російський фахівців під редакцією С. А. Биліняк. Зазначені роботи відрізняються багатством фактичного матеріалу і, в цілому, досить високим ступенем об’єктивності аналізу. Їх авторам вдалося уникнути як принизливого тону, так і ейфорії в оцінці результатів та перспектив розвитку Асоціації. Всі вони, разом узяті, складають хорошу основу подальшого вивчення соціально-економічних та політичних процесів, що відбуваються в країнах АСЕАН. Особливо повно в них висвітлені питання, пов’язані з аналізом факторів і історії формування угруповання, законодавчої бази, її діяльності та організаційної структури, а також участі в роботі міжнародних економічних організацій та об’єднань і господарської взаємодії [20, с. 23].

Особливу увагу слід приділити науковій праці Т.І. Сулицької «Країни АСЕАН і міжнародні відносини в Південно-Східній Азії». У цьому дослідженні об’єктивно розглядаються ключові питання зовнішньої політики країн АСЕАН в 60-70-ті роки, досліджуються відносини з США у зв’язку з прийняттям у Вашингтоні так званої «тихоокеанської доктрини». Авторка відзначала, що СРСР повністю підтримує підхід «трьох братніх країн Індокитаю», що ратують за припинення іноземного втручання у справи регіону, виходячи з мирного пошуку взаємоприйнятних рішень, що «три братні держави виявили готовність до конструктивного світу» і здійснення ідеї про зону миру, свободи і нейтралітету в Південно-Східній Азії буде залежати «від гнучкості АСЕАН» [21, с. 69].

Важливим є науково-дослідницька робота М.А. Халдіна «АСЕАН без ілюзій». Незважаючи на її очевидну ідеологічну заангажованість у ній також зібраний цікавий матеріал з різних аспектів діяльності АСЕАН. У книзі автор аналізує причини і цілі створення Асоціації країн Південно-Східної Азії, досліджує форми та напрями співпраці в рамках організації у зв’язку з конфліктом у регіоні. М.А. Халдін вважав, що держави АСЕАН під тиском США, Японії та ЄС відхиляють мирні ініціативи соціалістичних країн і тим самим гальмують ослаблення напруженості в Південно-Східній Азії. Асоціація, таким чином, «діє врозріз зі своїми офіційними цілями, які передбачають мирне і взаємоприйнятне рішення регіональних проблем». Західні країни штовхали АСЕАН на шлях, який «веде в глухий кут конфронтації АСЕАН з сусідами по регіону, до перетворення у військово-політичний блок, до неоколоніального закабалення» [15, с. 16].

На величезну увагу заслуговують праці сучасного російського сходознавця та фахівця в галузі міжнародних відносин Н.П. Малетіна. Особливо цікавою є монографія «АСЕАН: чотири десятиліття розвитку», де розглядаються інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії, передумови створення Асоціації країн регіону – АСЕАН. Показаний процес поступового подолання розколу регіону на два угруповання – Східний Індокитай і країни АСЕАН, а також підключення до регіональному співробітництву М’янми [13, с. 62].

Економічні питання розвитку АСЕАН аналізувалися в роботі Ю.А. Плеханова і А.А. Рогожина «Економіка і політика країн АСЕАН». Автори розглянули роль АСЕАН у політиці країн Заходу, політичні та економічні відносини країн Південно-Східної Азії між собою, дійшовши висновку, що конфлікт навколо Камбоджі був невигідним ні країнам АСЕАН, ні Індокитаю. На думку авторів цієї монографії, проблема полягала в тому, чи зважиться АСЕАН на співпрацю з країнами Індокитаю, щоб разом дати відсіч позарегіональними силам, що нагнітали напруженість [16, с. 9].

Надалі, за період 1992-2000 рр., незважаючи на складнощі і проблеми, з якими зіткнулися російські вчені, вони підготували серію книг, які розглядали розвиток і становлення АСЕАН з самих різних позицій. Серед таких робіт згадаємо найбільш значущі з цієї проблематики: «АСЕАН в системі міжнародних політичних відносин» [18], «Південно-Східна Азія: параметри безпеки наприкінці XX сторіччя» [22], «АСЕАН: підсумки, проблеми, перспективи» [19], «30 років АСЕАН: підсумки та перспективи» [23], «Південно-Східна Азія в 1998 р. Актуальні проблеми розвитку» [24], «Індокитай на рубежі століть (політика, ідеологія)» [25].

У 1993 р. Інститут сходознавства РАН видав наукову роботу «АСЕАН в системі міжнародних політичних відносин». Це була одна з перших колективних робіт російських авторів, де вони проаналізували весь період попередньої історії асоціації, узагальнили ключові документи і зробили абсолютно вірні прогнози щодо майбутнього характеру розвитку і зовнішньої політики країн АСЕАН. Послідовне вивчення поміщених в них матеріалів дозволяє проводити певний моніторинг процесів, що протікають в регіоні, дає інформацію для осмислення можливих перспектив політичної та економічної еволюції АСЕАН [26, с. 23].

Фронт дослідних робіт з «асеанівської» тематики на Заході досить широкий. Багато зарубіжних дослідників ввели в науковий обіг цікавий фактичний матеріал, позначили коло специфічних проблем, що вимагають об’єктивного і неупередженого дослідження. АСЕАН стала символом і знаменням успіхів Азії, в той час як Японія вже давно ототожнювалася із західним світом. За останні два роки інтерес до зони АСЕАН набув іншого контексту – країни Асоціації опинилися в епіцентрі глобальної фінансово-економічної кризи. Грандіозний обвал дає привід заново і точніше оцінити шлях, пройдений країнами угруповання, сильні і слабкі сторони їх економічних систем, потенціал їхнього розвитку.

Загалом, для досліджень західних авторів характерна орієнтованість на вивчення спільних проблем АСЕАН, аналіз перспектив і протиріч її діяльності на міжнародній політичній та економічній аренах. До значних робіт можна віднести праці таких вчених, як Алан Колінс [27], Симон Таї, Жусус Естаніслао, Хаді Соесастро [28], Жернх Досех, Манфред Молс [29] та інші.

Великий вплив справляє на дослідників класичні роботи Б. Скалапіно [30], та Д. Барнетта [31] – науковця, що прекрасно орієнтувався в тонкощах політики в Південно-Східній Азії. У цих роботах особливо відзначені дослідження глобальних інтересів Китаю в ПСА, опис способів і методів того, як китайська діаспора в країнах Південно-Східної Азії отримує можливість активного і послідовного впливу на ключові рішення, що приймаються правлячими режимами цих країн.

Існує ряд наукових збірок та монографій західних авторів, що становлять не аби який інтерес у дослідженні проблематики АСЕАН.

У монографіях «Дилеми безпеки Південно-Східної Азії» і «Безпека Південно-Східної Азії: внутрішні, регіональні і глобальні питання» Алан Колінс приділяє увагу аналізу традиційним і нетрадиційним проблем безпеки в регіоні. Його праці мають велике значення в дослідженні динаміки регіональних процесів в ПСА в області безпеки [27, с. 25]. Наукова робота «Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії: між білатералізмом і мультілатералізмом», опублікована в 2010 р. під редакцією Н. Ганешан і Рамсеса Амера, висвітлює процес інтеграції в ПСА, а також взаємини між країнами-учасницями Асоціації з 1975 р. Її автори відзначають, що держави-члени АСЕАН повинні посилювати їхню взаємодію у всіх сферах, запобігати конфліктам всередині регіону для забезпечення його стабільного розвитку [32, с. 158]. В іншому збірнику «Міжнародні зв’язки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: нові моделі розвитку та співробітництва», підготовленому Джорном Досехом та Манфредом Молсом, показуються зміни, що відбулися в міжнародних відносинах АТР в кінці XX століття. Аналізується роль США, АСЕАН, Японії, Китаю та Австралії в регіоні, розглядаються такі регіональні організації, як Форум економічного співробітництва АТР (АТЕС), АРФ і т.д. Поряд з цим тут наводиться аналіз теорій міжнародних відносин та їх значення для аналізу сформованої структури в АТР [29, с. 184].

Описуючи міжнародне співробітництво між Євросоюзом та АСЕАН, доречно буде використати працю відомого норвезького вченого, директора Нобелівського інституту Гая Лундестата «Схід, Захід, Північ, Південь. Основні напрямки міжнародних відносин, 1945 – 1996 рр.», що була перекладена на російську мову і видана в Москві [33]. У книзі англійського дослідника Пітера Кальвокорессі «Світова політика 1945 – 2000 рр.», що була також видана в Москві, дано глибокий аналіз процесу становлення та розширення Євросоюзу, початок його співробітництва з країнами Південно-Східної Азії [34]. Найбільш широким і різноманітним питанням асеанівської інтеграції присвячена праця японських дослідників, що була написана на честь 20-річчя АСЕАН[35]. Вона була створена колективом фахівців Токійського інституту міжнародних відносин, які розглянули деякі моменти історії АСЕАН під «японським» кутом зору, зробивши основний акцент на політичні та економічні аспекти інтеграції і відносини Асоціації з Японією, Китаєм, США і СРСР.

Говорячи про дослідження власне зовнішньої політики ЄС необхідно відзначити монографії, «Глобальна Європа. Європейський Союз у світовій політиці» і «Європейські глобальні зв’язки. Європейське співтовариство та міжрегіональне співробітництво». Специфічне бачення торгових механізмів Асоціації та ЄС представлене в книзі «Європейське співтовариство і країни, що розвиваються». За своєю структурою і системою викладу ця роботазалишається лідером серед досліджень за темою взаємодії ЄС з країнами «третього світу» [35, с. 183].

До історіографії АСЕАН слід віднести статті наукового характеру в широковідомих виданнях: «Азія і Африка сьогодні», «Схід», «Міжнародне життя», «Світова економіка і міжнародні відносини», «Поліс», «Проблеми Далекого Сходу», «Експерт», «ASEAN Review», «Asian Affairs», «Asia Magazine», «Asia Pacific Community», «Asian Perspective», «Asia Research Bulletin», «Asiaweek», «Asian Survey», «The Economist», «Fareastern Economic review», «Foreign Affairs», «News week».

Також з доступних монографічних публікацій зарубіжних фахівців, що займаються дослідженням проблем регіонального економічного співробітництва країн-членів Асоціації, вважаємо за необхідне відзначити праці В. Аріффа, X. Бломквіста, Дж. Вонга, X. Індорфа, В. Кенепеті, Дж. Маски, Ч. Стахла, М. Суріямоньякома, а також наступні колективні роботи: «Економічні проблеми і перспективи в країнах АСЕАН» (1977), «Економічне співробітництво АСЕАН: програма досліджень» (1980), «Західна Європа і Південно-Східна Азія»(1989). Огляди та статті зарубіжних авторів із зазначеної тематики регулярно публікуються і в періодичних виданнях, найчастіше в таких, як «ASEAN Economic Bulletin», «ASEAN Business Quarterly», «The ASEAN Report», «Far Eastern Economic Review», «Asia Pacific» і деяких інших, а також у працях Інституту з вивчення Південно-Східної Азії в Сінгапурі та куалалумпурского Інституту стратегічних і міжнародних досліджень [36, с. 47].

Великий внесок у вивчення проблеми АСЕАН внесли вчені країн Азії – Японії, Південної Кореї, Китаю і самої АСЕАН. Палкі та цікаві дискусії між представниками нової когорти аналітиків сприяють розширенню розуміння не лише Південно-Східної Азії, а й дають змогу ефективно застосовувати теорії міжнародних відносин до регіональних відносин взагалі. Головні засади становлення міжнародних відносин країн АСЕАН та світових держав були сформовані такими теоретиками та аналітиками, як Г. Катсумата, Ц. Кавасакі і Тан Сі Сенг [37, с. 203].

Гіро Катсума також застосовує конструктивістський підхід при оцінюванні стратегічної ролі Регіонального форуму АСЕАН. Він критикує реалістичний та неоліберальний підходи до розуміння причин утворення форуму і подає свою аргументацію зацікавленості членів AСЕАН у створенні системи співробітництва з питань безпеки в Південній Азії. Катсумата зазначає, що співробітництво з питань безпеки в регіоні складається з двох елементів: шляхів досягнення загальної безпеки, яку вперше визначила Конференція з питань безпеки та співробітництва у Європі, а також кодексу поведінки, який асоціюється зі «Шляхом АСЕАН», де важливу роль відіграє процедура переговорів і досягнення консенсусу. Автор приходить до висновку, що АРФ треба розглядати як арену для обговорень і втілення в життя стандартів безпеки та співробітництва, яка є значно важливішою організацією, ніж її традиційно вважають [38, 188].

Цуйоші Кавасакі критикує конструктивістський підхід, характеризуючи його як романтичний і наївний. Він стверджує, що функції, які виконує AРФ, переважно полягають у реалізації «Шляху АСЕАН» – регіонального кодексу поведінки та встановлення заходів зміцнення довіри, що слугують основою

для програми дій країн-членів, спрямованою на задоволення інтересів держав-членів. Тому, на думку дослідника, їх найкраще аналізувати за допомогою «раціонально-інституційної лінзи», оскільки АРФ виконує таку функцію інституційного вирішення низки проблем співробітництва, яку експерти та аналітики Південно-Східної Азії характеризують як «гру з гарантіями».

Тан Сі Сенг також пропонує конструктивістський підхід до міжнародних відносин у Південно-Східній Азії. Він наголошує на тому, що науковці-конструктивісти в Південно-Східній Азії – це своєрідні методологічні та концептуальні новатори, особливо коли йдеться про нові погляди щодо створення нових регіональних інституцій. Водночас Тан Сі Сенг звинувачує їх у деякому академічному конформізмі щодо ідеї державницького центризму та ідеального/нормативного детермінізму. З погляду дослідника, багато конструктивістів поділяють раціоналістичну схильність об’єднувати суверенні утворення, тому він вважає їх такими, що відхиляються від ідеального розуміння міжнародного порядку в поясненні регіональних відносин у Південно-Східній Азії. Тан Сі Сенг підкреслює роль тих конструктивістів, які вийшли за рамки традиційних уявлень про роль держави, суспільства в забезпеченні регіонального порядку [39].

Проте, дослідження діяльності АСЕАН не обмежуються лише поодинокими науковими роботами вчених та дослідників. На велику увагу заслуговують публікації наукових центрів, відповідальних працівників секретаріату АСЕАН. Сінгапурський Інститут досліджень Південно-Східної Азії опублікував ряд робіт, присвячених розвиткуАсоціації. Колишній Генеральний секретар АСЕАН Р. Северіно в книгах «На шляху до Спільноти безпеки АСЕАН» розглядає аспекти політичного співробітництва держав-членів Асоціації у сфері безпеки на шляху до формування Спільноти безпеки АСЕАН, про створення якого заявлено в другій Декларації згоди АСЕАН 2003 р. У роботі «АСЕАН сьогодні і завтра» він аналізує проблеми, з якими зіткнулася АСЕАН, дає свою оцінку перспективам створення «Спільноти АСЕАН», вважаючи цю мету реальною, а шлях до неї подекуди тяжким [40].

У збірнику «Розробка Хартії АСЕАН: пропозиції Інституту досліджень Південно-Східної Азії» (2005 р.), дослідники АСЕАН докладно розглядають пропозиції для включення до майбутнього Статуту. Слід зазначити, що проект Хартії виявився більш чітким за той, що пропонувався.

У виданому англійською мовою спільно з ISEAS збірнику ІСЕМВ «Відносини АСЕАН і Росії» зачіпаються перспективи створення триєдиної «Спільноти АСЕАН» і деякі аспекти зовнішньої політики Асоціації [41]. Важливе місце займають видання Джакартського центру стратегічних і міжнародних досліджень, який займається політичним аналізом. Серед співробітників Центру провідні індонезійські політологи, міжнародники, історики, соціологи, а також зарубіжні фахівці в галузі суспільних наук. Серед колективних праць вчених CSIS робота, в якій аналізується роль і місце АСЕАН в регіональній і міжнародній політиці та економіці, яка була присвячена 20-річчю Центру, заснованого в 1971 р. У ній висвітлюються питання співпрацідержав АСЕАН - координація експорту, взаємодія на політичному рівні, зусилля з реалізації ЗОПФАН, участь у врегулюванні камбоджійської кризи, перспективи створення системи колективної безпеки. Цим проблемам присвячена робота керівника CSIS Юсифа Вананді [42].

Видана Куала-Лумпурським інститутом міжнародних відносин книга «АСЕАН на роздоріжжі» представляє собою збірник статей відомих вчених і політичних діячів як малайзійських, так і зарубіжних, в яких аналізуються різні аспекти співпраці країн Асоціації і, перш за все, економічний. У ній порушені й відносини з різними контр-агентами, зокрема з ЄЕС. Важливість, даного видання в тому, що вступне слово до нього написано прем’єр-міністром Малайзії М. Мохамадом [43].

В’єтнамський дослідник Чана Хьеп аналізує етапи розвитку АСЕАН від створення до 2000 р., показує її роль у врегулюванні регіональних конфліктів та історію вступу держав Індокитаю в асоціацію [44]. Велику увагу розвитку АСЕАН, місцю в ній Сінгапуру приділено в книзі Лі Куан Ю «Сінгапурська історія. З «третього світу» - у перший», написаної у вигляді мемуарів [45]. З камбоджійських дослідників слід відзначити роботи Кім Као Хорна, в яких відображена позиція Камбоджі в питанні вступу в АСЕАН, уроки, досвід і проблеми, які слід враховувати після перетворення Асоціації в АСЕАН-10 [46].

Відзначаючи зростаючу кількість публікацій в країнах АСЕАН, слід констатувати, що тема взаємовідносин з ЄС не знаходить комплексного висвітлення, особливо у світлі разючих змін на європейському континенті і надзвичайно активною діяльністю АСЕАН у азіатському напрямку.

Змістовною є в’єтнамська історіографія, яка переважно присвячена взаємодії між В’єтнамом та організацією. Для вивчення міжнародної ситуації, її впливу на формування зовнішньополітичних пріоритетів В’єтнаму, а також загальних закономірностей розвитку політичних відносин В’єтнаму не тільки з країнами АСЕАН, а й іншими позарегіональними державами використовувалися праці провідних в’єтнамських дослідників-міжнародників Чинь Миу, Ву Куанг Вінь, Нгуен Суан Шона, Нгуен Ван Зу, Фам Бінь Мінь, Фан Зоан Нам.

Особливий вклад у вивчення проблеми зробили праці «35 років АСЕАН. Співпраця та розвиток» дослідника Нгуєн Чан Кюе і «АСЕАН в першому десятилітті XXI століття» Фам Дик Тхань. У них в’єтнамські дослідники приділили велику увагу вивченню різних аспектів розвитку регіону, перспектив співпраці та подальшого стабільного розвитку організації в новому тисячолітті [47, с. 28].

Інтерес являє монографія «АСЕАН впродовж сорока років: історія та перспективи розвитку», опублікована в 2007 р. колективом авторів Ханойського державного університету. У ній проведено аналіз проблем становлення і розвитку АСЕАН протягом сорока років, відзначені основні досягнення Асоціації та її вплив на процес інтеграції В’єтнаму в регіоні, висвітлені проблеми відносин між В’єтнамом і країнами АСЕАН, а також дані прогнози цього співробітництва. У збірках «АСЕАН в умовах глобалізації» і «Економічне об’єднання в рамках АСЕАН» досліджується процес впливу глобалізації на всі сфери діяльності АСЕАН, особливо у сферіекономіки, її адаптація до глобалізації, а також розглядаються перспективи цього об’єднання в XXI ст.

Аналіз стану та перспектив в’єтнамо-асеанівських відносин дозволяє в’єтнамським вченим давати оцінку зовнішньополітичної стратегії В’єтнаму в регіоні. Тому більшість робіт в’єтнамських авторів пов’язані з аналізом двостороннього співробітництва, а також перспективами взаємодії В’єтнаму з іншими країнами. Цій темі присвячені статті таких авторів, як Ву Зионг Нінь, Нгуєн Тху Мі, Чан Хань, Нгуен Хоанг Зап, Нгуен Суан Тханг, Нгуен Зуї Зунг, Ле Фионг Хоа, Ха Ле Гуен та інші [47, 31].

Таким чином, можна зробити висновок, що хоча АСЕАН є досить молодою регіональною організацією, проте коло наукових інтересів відносно цієї теми з кожним роком неупинно розширюється. Вчені Південно-Східної Азії досить ретельно та плідно досліджують проблему АСЕАН, що підтверджує велика кількість дослідних робіт, які присвячені в основному аналізу проблем регіону в цілому або міжнародному співробітництву АСЕАН з окремими країнами. Західні видання пропонують в багатство фактичного матеріалу (статистичних даних, документів керівних і виконавчих органів АСЕАН, виступів політичних і державних діячів країн регіону і т. д.). Вітчизняні вчені досить плідно працюють у напрямку розробки концепції міжнародних відносин з країн-членів АСЕАН. Разом з тим, незважаючи на значне число досліджень з історії становлення та функціонування АСЕАН, на даний час практично відсутні роботи, присвячені комплексному осмисленню суперечностей і перспектив розвитку АСЕАН в умовах глобалізації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: