Збереження психологічного благополуччя педагогів

Професія педагога є однією з найбільш енергозатратних. Для її реалізації потрібні значні інтелектуальні, емоційні та психічні ре­сурси.

Наразі підвищується рівень не лише педагогічного навантажен­ня, а й нервово-психічного напруження особистості педагога, що по­глиблюється численними страхами: контролю з боку адміністрації, бути звільненим, залишитися без підтримки колег, проявити непро-фесійність тощо.

Професійна діяльність педагога має безліч чинників, що прово­кують емоційне вигорання фахівців. Із-поміж них — значне емоцій­не навантаження, постійна необхідність співпереживати, співчувати, відповідальність за життя і здоров'я дітей тощо.

Здебільшого професію педагога обирають жінки. Педагогічний колектив із представників лише однієї статті — додаткове джере­ло конфліктів. Сукупність зазначених чинників доволі швидко може призвести до емоційного вигорання педагогів.

Хронічна втома є причиною багатьох психосоматичних за­хворювань. Педагогам, яким не вдається подолати стрес, власти­ва підвищена тривожність і агресивність, категоричність і жорстка самоцензура. Ці прояви значно обмежують свободу творчості, про­фесійне зростання, прагнення до самовдосконалення.

Тож проблема збереження психологічного здоров'я педагогів є надзвичайно актуальною.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: