ЄВГЕН ЕРЛІХ: ДЕЯКІ СТОРІНКИ З ОСТАННІХ РОКІВ

Як відомо, соціологія права як всеохоп­лююча соціологічна теорія права й відтак са­мостійна правознавча дисципліна, виникла в ба­гатонаціо­нальній Австрійській імперії, а саме в такому її куточку на межі ХХ ст. як Буко­вина [6, c. 327-344] (нині поділеній кордоном двох держав на румунську й українську час­тини). Тодішні куль­турно розмаїті суспільні відносини тієї місцево­сті багато в чому поді­бні на відносини сучасного світу епохи гло­балізації, світу, що водночас ґру­нтується на засадах субсидіарності суспільного ладу. Єв­ген Ерліх є ключовою постаттю, з якою пов’язується виникнення соціології права як но­вої дисципліни. В останні роки життя, він, як і багато визначних вчених-юристів своєї доби, опинився в небезпечному для свого професій­ного статусу положенні, спричине­ного наслід­ками радикальних суспільних зміна. Внаслідок програної Першої світової війни Австро-угор­ська імперія розпалася, й в 1918 р. до королівсь­кої Румунії відійшла Бу­ковина. Ерліх втрачає місце роботи – кафедру римського права в німе­цькомовному Черніве­цькому університеті імені Франца Йозефа. Не зважаючи на значні зусилля (прийняття ру­мунського громадянства, публічні виступи, публікації й використання численних особис­тих зв’язків), Ерліху таки не вдалося за­ново працевлаштуватися, і він, втративши здо­ров’я внаслідок хворобу цукрового діабету, по­ми­рає 2 травня 1922 р. у Відні в купецькому шпиталі [5, c. 28].

Як свідчать повідомлення щоденної місце­вої преси Ерліх був добре відомий не лише у вузь­кому професійному колі, але й широкій громад­ськості Буковини. Нами вже передру­ковано роз­шукані раніше два детальні некро­логи, почат­ково опубліковані в “Альґемайне черновітцер цайтунг” [6, с. 232 і далі]. Про­ведені згодом в обласному архіві Чернівців тривалі дослі­дження дозволили віднайти ще два некрологи, опубліко­вані в “Черновітцер морґенблат” в субо­ту 13 тра­вня 1922 р. (с. 2) та в неділю 14 травня 1922 р. (с. 1). У них мі­ститься ряд раніше мало­відомих або допов­нюючих попередні дослі­дження фактів. Вони зокрема засвідчують високу оцінку особи Ер­ліха, як “земляка та вченого”, а також напа­дки проти нього з боку не згадува­них в дета­лях осіб. Останні прагнули відсторо­нити Ер­ліха від черні­вецької Альма-матер, не зважа­ючи на те, що на посаду завідувача універ­ситет­ською кафедрою його було призначено са­мим Королем. Зважаючи на вищезазначене, пе­рший некролог доречно відтворити дослі­вно.