2 страница. Предметомнаціональної економіки є система законів і закономірностей, що регулюють процеси, явища які відбуваються в господарській практиці

Предметом національної економіки є система законів і закономірностей, що регулюють процеси, явища які відбуваються в господарській практиці. Як наукова дисципліна національна економіка є системою знань про закони функціонування національного господарства в процесі дослідження національної економіки використовуються загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед загальних використовують діалектичний, структурно-функціональний підходи, абстрагування, індукції, дедукції.

Основним методом вивчення національної економіки є метод макроекономічного моделювання.

Всі моделі які використовуються в національній економіці розрізняють за наступними ознаками:

1. За формою представлення моделі:

- логічні, - графічні - економіко-математичні- табличні

2. За періодом дослідження:

- короткострокові,

- довгострокові

3. За ступенем відкритості економіки:

- відкриті

- закриті

4. В залежності від врахування часових змін:

- статистичні

- динамічні (моделі)

5. За цільовою функцією:

- рівноважні,

- не рівноважні.

Функції національної економіки як науки

Національна економіка виконує такі функції:

1. Гносеологічну або теоретико-пізнавальну - полягає у визначенні суті економічних явищ і процесів та обґрунтуванні нових тенденцій і моделей у розвитку національної економіки.

2. Практична функція - полягає у розробці рекомендацій до використання інструментів макроекономічної політики

3. Прогностична - полягає у прогнозуванні стратегії розвитку економіки в цілому чи окремих галузей.

Сутність і компоненти національної економіки

Національна економіка представляє собою економіку певної країни, що має ознаки економічної системи та власні особливості та принципи розвитку які виявляються в наступних формах:

1. власний економічний потенціал (ресурси)

2. наявна структура господарського комплексу та галузей економіки

3. внутрішні чинники соціально-економічного розвитку

4. особливості програмування та прогнозування економічних процесів

5. особливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобалізації та інтеграції світу.

Сучасна національна економіка будь-якої країни базується на закономірностях змішаної соціально-економічної системи, але враховує національні особливості функціонування такої моделі.

Національна економіка не може виникати на початкових етапах розвитку людства для цього необхідне формування системо утворюючих ознак нації, а саме:

1. наявність спільної території проживання та життєдіяльності. (територіальна цілісність).

2. Наявність державної влади, державних інституцій.

3. Спільне економічне життя, що характеризується єдиним внутрішнім ринком, спільною діяльністю та єдиними фіскальною і грошовими системами.

4. Суверенітет, як верховенство держави у вирішенні внутрішніх проблем та її незалежність у зовнішніх відносинах

5. Національна ідеологія і свідомість

6. Спільна культура, мова, ментальність, традиції

Основними ознаками національної економіки як єдиного господарського механізму є наступні:

1. єдина мета функціонування, забезпечення сталого економічного зростання;

2. формування структури національної економіки (така структура є певним співвідношенням між галузями економіки і господарським комплексом, що відображають стан суспільного поділу праці). Виділяють декілька рівнів в структурі національної економіки:

- мікроекономіка;

- мезоекономіка (галузева економіка)

- макроекономіка

3. Наявність механізмів саморегулювання і саморозвитку. До них відносять ринкове, державне і корпоративне регулювання.

4. Організаційно-функціональні взаємозв'язки між елементами економічної системи, тобто всі складові національної економіки пов'язані економічними зв'язками, виробничими силами і відносинами.

5. Цілісність економіки - вона забезпечується наявністю стійких і повторюваних економічних відносин, виробництва, розподілу, обміну і споживання.

6. Відкритість національної економіки - вона визначається станом розвитку ринкового механізму і виявляється у міжнародних відносинах.

Ефективність національної економки залежить від рівня розвитку продуктивних сил, виробничих відносин та наявних інститутів держави і ринку.

Сталість розвитку національної економіки залежить від її ресурсного потенціалу до якого в сучасних умовах належать не тільки традиційні фактори, але й нові фактори, які визначають здатність економіки розвиватися у напрямку досягнення постіндустріальної стадії. Такими факторами вважають новітню техніку, технологію інформацію і знання.

Основою будь-якої національної економіки є її соціально-економічна система, яка характеризується співвідношенням економічних та неекономічних методів і форм регулювання господарського життя. До основних складових регулювання відносять державне і ринкове, які в процесі розвитку доповнюються соціальним і корпоративним контролем.

Для національної економіки України стратегічними пріоритетами є формування інноваційної моделі розвитку, вступ до ЄС. Забезпечення сталого економічного зростання, соціальна переорієнтація економічної політики. Для досягнення стратегічних цілей необхідне завершення інституційних перетворень та завершення розпочатих реформ.

Моделі національної економіки

Модель національної економіки формується на основі економічної системи, як форми організації суспільного господарства та враховує власні специфічні особливості кожної економіки на певному етапі. Основними елементами моделі виступають продуктивні сили, господарський механізм, соціально економічні відносини, техніко-економічні відносини. Всі економічні системи класифікують за наступними ознаками:

· 1.

·

.

2. За структурою господарського механізму: ринкова економіка, неринкова економіка.

3. За ступенем індустріально-економічного розвитку: до індустріальні, індустріальні, постіндустріальні.

4. За рівнем розвитку соціально-економічних відносин та способом управління економічною діяльністю.

- чисту ринкову економіку;

- командну економіку (державний соціалізм);

- змішана економіка;

- традиційна економіка.

Етапи еволюції національної економіки України

Будь-яка національна економіка проходить у своїй еволюції три стадії:

- стадія виникнення;

- формоутворення (формування власних засад відтворення);

- стадія розвитку.

Ці стадії різні за темпами і тривалістю переходів від однієї до іншої. Для економіки України найдовшою була друга cтадія, яка переривалася зміною моделей розвитку та функціонуванням у складі господарських комплексів інших країн.

2. Ключові слова і нові терміни:

Обєкт, суб’єкт, предмет, метод, функції, національна економіка, елементи, компоненти, моделі,показники, валовий внутрішній продукт, чистий національний продукт, національний доход, еволюція.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це продукція, що вироблена резидентами на просторі країни протягом року.

Чистий національний продукт (ЧНП) утворюється вилученням з ВНП вартості засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування – А):Якщо з ЧНП вилучити непрямі податки, то одержимо національний доход

3. Питання для дискусії та практичні завдання

1. У чому сутність предмету вивчення дисципліни? Назвіть об’єкт і основні методи вивчення.

2. Навести конкрет­ні економічні моделі національних економік.

3. Компонети національної економіки.

4. Функції національної економіки

5. Загальне і особливе в розвику національної економіки.

6. Обґрунтувати основні напрями розвитку національної економіки.

4. Тести для самоперевірки знань

Тест 1. Об'єктом вивчення національної економіки є:

а) господарські процеси і явища, що відбуваються в економіці;

б) природні процеси і явища, що відбуваються в економіці;

в) соціально-економічні процеси і явища, що відбуваються в економіці;

г) господарські соціально-економічні та природні процеси і явища, що відбуваються в економіці;

д) система законів і закономірностей, що регулюють процеси, явища які відбуваються в господарській практиці;

ж) якісні характеристики процесів, що відбуваються в національній економіці.

Тест2. Предметом вивчення національної економіки є:

а) системпа знань про закони функціонування національного господарства;

б) цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена державними кордонами;

в) система законів і закономірностей, що регулюють процеси, явища які відбуваються в господарській практиці;

г) господарські соціально-економічні та природні процеси і явища, що відбуваються в економіці;

д) взаємозв'язки між ендогенними і екзогенними змінними в національній економіці;

ж) реалізація національних економічних інтересів.

Тест 3. Національна економіка виконує такі функції:

а) макроекономічне регулювання;

б) гносеологічну, прогностичну, пізнавальну;

в) макроекономічного моделювання;

г) логічна, динамічна, рівноважна;

д) саморегулююча, організаційно функціональна, цілісна

ж) ринкова, планова, змішана.

Тест 4. Основний метод вивчення національної економіки:

а)діалектичний;

б) структурно-функціональний

в) абстрагування

г) індукції,

д) макроекономічного моделювання

ж) економіко статистичний

Тест 5. Перерахуйте компоненти національної економіки.

а) наявність спільної території проживання та життєдіяльності.

б) спільне економічне життя, що характеризується єдиним внутрішнім ринком, спільною діяльністю та єдиними фіскальною і грошовими системами;

в) національна ідеологія і свідомість;

г) спільна культура, мова, ментальність, традиції;

д)суверенітет, наявність державної влади, державних інституцій,

ж) цілісність економіки, організаційно-функціональні взаємозв'язки між елементами економічної системи;

е) всі відповіді правильні.

Тест 6. Основними ознаками національної економіки як єдиного господарського механізму є наступні:

а) єдина мета функціонування, забезпечення сталого економічного зростання;

б) формування структури національної економіки;

в) цілісність, відкритість, наявність механізмів саморегулювання і саморозвитку;

г) організаційно-функціональні взаємозв'язки між елементами економічної системи;

д) наявність спільної території проживання та життєдіяльності;

ж) всі відповіді правильні.

Тест 7. Сталість розвитку національної економіки залежить від:

а) ресурсного потенціалу;

б) новітньої техніки, технології інформації і знання;

в)традиційні фактори;

г)зовнішньо економічні фактори;

д)рівня розвитку соціально економічної системи;

ж) правильна відповідь а) і б);

е) всі відповіді правильні.

Тест 8. Основні елементи моделі національної економіки

а) виробництво, розподіл, обмін і споживання;

б) мікроекономіка, мезоекономіка (галузева економіка), макроекономіка;

в) державне і ринкове регулювання;

г) продуктивні сили, господарський механізм, соціально економічні відносини, техніко-економічні відносини;

д) правильні а), б),в);

ж) всі відповіді правильні.

Тест 9. Національна економіка це:

а)сукупність всіх галузей господарських комплексів, регіонів країни та історично-сформована в межах певної території система суспільного відтворення;

б) форма організації суспільного господарства;

в) економічна системиа яка має особливості та принципи розвитку;

г) еклноміка узгоджень;

д) ресурсний потенціал держави; ж) немає правильної відповіді.

Тест 10. Моделі національної економіки

а) ринкова, неринкова;

б) до індустріальна, індустріальна, постіндустріальна;

в) чиста, командна, змішана, традиційна;

г) економіка узгоджень;

д) всі відповіді правильні;

ж)правильні а) і в).

Тест 11. Етапи еволюції національної економіки України

а) виникнення, розвитку, занепаду;

б) виникнення, формоутворення, розвитку;

в)виникнення, реформування, міжнародна інтеграція;

г) всі відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді.

Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Мета теми — дати студентам чітке уявлення про економічні теорії національної економіки, класифікацію базисних інститутів, ознайомити з найважливішими макроекономічними індикаторами їх функціонування.

1. Методичні поради до вивчення теми

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

1. Економічні теорії епохи до ринкової економіки.

2. Економічні теорії епохи нерегульованої ринкової економіки.

3.Економічні теорії регульованої ринкової економіки.

4.Поняття та сутність базисних інститутів національної економіки.

Питання на самостійне вивчення:

1.Категорії, що обмежують коло базисних економічних інститутів.

2.Взаємозв'язок базисних економічних інститутів та його специфіка.

3.Обіг базисних економічних інститутів.

Література:

1. Буряковський В. В. Національна економіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – Д.: Наука і освіта, 2007. – 310 c.

2. Градов А.П. Национальная экономика. 2-е изд. – СПб.: Питер 2005. – 240

3. Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна Тищенко О. П., Никифоров А. Є., Куценко Т. Ф., Пасічник О. В., Жданов В. І. Національна економіка: тексти лекцій / під заг. ред. А.Г. Савченко. – К.: КНЕУ, 2007. – 457 с.

4. Заблоцький Б.Ф. Національна економіка: Підручник. – Львів: Новий світ-2000, 2009. – 582 с.

5. Кваша С.М., Діброва А.Д. та ін. Державне регулювання економіки: Навч.-метод. посіб. для студ. економічних спеціальностей. – К.: НАУ, 2006. – 167 с.

6. Национальная экономика: Учебник / Под общей ред. Акад. В.А.Шульги. – М.: Изд-во Рос. экон. акад., 2002. – 592 с.

7. Национальная экономика: учебник / под ред. П. В. Савченко (ред.). – М.: Экономистъ, 2006. – 813 с.

8. Національна економіка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. [Білоцерківець В.В., Завгородня О.О., Лебедєва В.К та ін.]; За ред. В. М. Тарасевича – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с.

9. Національна економіка: підручник / за ред. П. В. Круша. – К.: Каравела, 2008. – 416 c.

10. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. – К.: Поліграф книга, 1998. – 304с.

11. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.

12. Самофалова Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.

Самофалова

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. Меркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіта­лістичного способу виробництва виник на підставі узагальнення до­свіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. предметом дослідження меркантилістів є сфера обігу. Навіть сам термін «меркантилізм», що виник у XVII ст., походить від італійського слова «mercante» — купець. Метод дослідження мер­кантилістів — збирання й описування реальних фактів та часткова їх класифікація, тобто вони прямують від конкретного до абстракт­ного, що є неминучим у період зародження будь-якої науки. Відтак меркантилісти не створили й не могли створити розгорнутої теорії капіталізму, не визначили його законів і категорій, а присвятили свою діяльність суто практичним питанням економічної політики. Конкретна меркантилістська політика і теорія меркантилізму пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній меркантилізм, який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий мерканти­лізм, що його Маркс характеризував як власне меркантилізм, або мануфактурну систему. Основними представниками його були Томас Мен у Англії, Антуан Монкретьєн у Франції, Антоніо Сєрра в Італії. Отже, в центрі уваги всіх меркантилістів була проблема збага­чення країни. У головному й ранні, і пізні меркантилісти єдині — основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єди­ним справжнім багатством країни є гроші. Класична політична економія зародилася в Англії в кінці ХІХ ст. та у Франції на початку XVIII ст., прийшовши на зміну меркантилізму.

Класична школа, на відміну від меркантилістів — прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізме. Класики були про­тивниками протекціонізму. Проблему цінності, яка на той час була однією з центральних в економічному аналізі, вони вирішували переважно з позицій трудової теорії, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод дослідження економічних явищ.

Загальна оцінка класичної політичної економії у колишній ра­дянській літературі здійснювалась за схемою К. Маркса, котрий до класиків зараховував економістів від Петті до Рікардо в Англії і від Буагільбера до Сісмонді у Франції. Вершиною класичної політичної економії Маркс називав праці А. Сміта і Д. Рікардо, якими, на його думку, класична школа вичерпала себе.

Англійська політична економія початку XIX ст. характеризува­лась відносною сталістю поглядів, використанням абстрактних ме­тодів досліджень. Найортодоксальнішими послідовниками Рікардо були Джеймс Мілль та Джон Мак-Куллох, які не лише сприйняли його ідеї, а й застосовували їх для аналізу економічних процесів капіталістичного суспільства.

Найортодоксальнішими послідовниками Рікардо були Джеймс Мілль та Джон Мак-Куллох, які не лише сприйняли його ідеї, а й застосовували їх для аналізу економічних процесів капіталістичного суспільства.

У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школ а, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Засновником нової історичної школи вважають професора Бер­лінського університету Густава Шмоллера, який очолив праве консервативне крило економістів. Головний його твір — «Основи загального вчення про народне господарство» — хоча багато в чому і базувався на принципах і методах старої історичної школи В. Рошера і Б. Гільдебранда, проте в методологічному плані був суттєво іншим.

Основними теоретичними засадами, що визначали світогляд нової плеяди німецьких учених, були емпіризм, описовий підхід до вивчення економічних явищ і процесів, заперечення абстракт­но-теоретичного методу пізнання дійсності, накопичення історич­них фактів та статистичних даних для майбутнього раціонального мислення.

В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова те­чія — маржиналізм, яка згодом стала визначальним напрямом роз­витку політичної економії. Найбільш вагомий внесок у розробку ідей маржиналістів зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX ст. Її репрезентували професори Віденського університету Карл Менгер (1840—1921), Фрідріх фон Візер (1851—1926) та Ейген Бем-Баверк (1851—1919).

Її теоретичними принципами були суб'єктивний ідеалізм та тео­рія граничної корисності.

Економічні теорії регульованої ринкової економіки.

Сучасні школи в економічній науці

Монополізація економіки, виникнення державно-монополістич­ної форми власності, усесвітня економічна криза 20—30-х pp. поста­вили під сумнів основні постулати ортодоксального неокласицизму. Вихідний принцип неокласиків — принцип лібералізму, згідно з яким вільне ціноутворення і ринковий спосіб розподілу доходів обумовлюють прийняття економічними суб'єктами оптимальних го­сподарських рішень, що має своїм наслідком урівноважування по­питу і пропозиції, був підірваний.

Остаточного удару основоположним принципам неокласицизму завдали кейнсіанці, які запропонували нову концепцію економічно­го розвитку. Кейнсіанська ідея регулювання економіки також будувалась на знанні закономірностей розвитку ринкового механізму. Сама її ін­терпретація як «теорії рівноваги за умов неповної зайнятості», тобто як одного з аспектів проблеми загальної рівноваги економічної сис­теми, заперечує її несумісність з неокласичними підходами.

У цей же час формується і неолібералізм — течія в неокла­сичному вченні, що визнає можливість часткового, обмеженого впливу держави на економіку. Це свідчило про пристосування ідей лібералізму до нової дійсності, і отже, про початок нового етапу йо­го розвитку.

Одним з найвідоміших і найславетніших економістів першої половини XX ст. є Йозеф Шумпетер (1883—1950). Його теоретична спадщина над­звичайно широка та різноманітна. Історії й методології економічно­го аналізу присвячено такі його праці, як «Суть і основний зміст те­оретичної політекономії» (1908), «Історія економічного аналізу» (1954), економічній динаміці — «Теорія економічного розвитку» (1912), теорії суспільного розвитку — «Капіталізм, соціалізм і де­мократія» (1942).

Усебічне вивчення історії економічного аналізу привело Шумпетера до висновку, що найдосконалішою на той час концепцією в по­літекономії була теорія загальної економічної рівноваги Вальрас а. Проте він бачив у ній і суттєву ваду, яка полягала в тім, що теорія економічної рівноваги відбивала статичний стан економіки і не вра­ховувала факторів розвитку економічних процесів.

У сучасних західних академічних колах нову неокласику вважа­ють домінуючим і перспективним напрямком. Та слід зазначити, що побудований на основі ідеї цінової рівноваги та теорії граничної ко­рисності, на використанні принципу системного аналізу сучасний неокласицизм впритул підходить до визнання необхідності впливу держави на окремі сторони економічної системи з метою спричини­ти «ланцюгову реакцію» і забезпечити умови для дії ринкових сил.

Школа Вальтере Ойкена. В. Ойкену належить багато економічних праць, найвідоміші з яких «Критичні нотатки з проблеми грошей в Німеччині» (1923), «Міжнародна валютна проблема» (1925), «Теоретичні дослідження капіталу» (1934 і друге, доповнене визначенням функцій політичної економії, видання — 1954), «Основні принципи національної еко­номії» (1940), яка витримала багато видань, а також «Основні прин­ципи економічної політики», що вийшла вже після його смерті, 1952 p. Усі його праці грунтувалися на класичних підходах до ана­лізу, усупереч історико-націоналістичній спрямованості німецької економічної науки.

Поняття та сутність базисних інститутів національної економіки.

Питання про базисні інститути в економічній науці – як питання про власність, владу, управління, працю – взагалі є традиційним та домінуючим у політекономії, політології, праві, менеджменті.

Визначення поняття «інститут» може бути вихідною в аналізі як загалом процесу інституціоналізації, так і у визначенні специфіки власне базисних економічних інститутів.

Під базисними економічними інститутами слід розуміти обмежені певними рамками, правилами та нормами особливі сфери соціальних відносин, належність до яких наділяє економічних суб'єктів стратифікованим статусом та виступає підґрунтям отримання специфікованих «притаманних» доходів.

У контексті цього визначення висунемо припущення про наявність серед багатьох правил, норм, рамок, що регламентують економічну поведінку, чотирьох базисних економічних інститутів, взаємообумовленість яких формує інституційну підсистему економіки – власності, влади, управління, праці. У теорії суспільно-економічної формації традиційним є віднесення праці в її структурованості на «прості моменти» до сфери продуктивних сил, власності – до виробничих відносин, які визначають зміст економічного базису, влада розглядається як суттєвий елемент надбудови; за управлінням закріплюється роль опосередкованого моменту між виробничими відносинами і надбудовою (господарський механізм).

Важливе місце в дослідженні базисних інститутів відводиться інституціоналізму. Методологічні засади інституціоналізму формувалися марксистською політекономією та історичною школою з їх акцентуванням уваги на дослідженнях економічної ролі соціальних організацій, правових нормах, політиці держави та її функцій у суспільному виробництві.

Характеристика базисного інституту «власність».

Власність – це ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням, з її аналізу слід починати вивчення економічного ладу кожного суспільства.

При цьому мається на увазі таке.

По-перше, власність визначає характер функціонування не лише соціально-економічних, а й організаційно-економічних відносин. Наприклад, за умов суцільного одержавлення власності немає умов для розвитку підприємництва, маркетингової організації господарства тощо.

По-друге, власність визначає цілі й мотиви розвитку виробництва.

По-третє, будь-які докорінні зміни в економічних відносинах мають починатися з відповідних перетворень у відносинах власності. Без цього не можна досягти скільки-небудь істотних зрушень у господарському житті.

Власність як економічна категорія є діалектичною єдністю матеріально-речового змісту і суспільної форми.

З боку матеріально-речового змісту власність означає певну сукупність матеріальних благ, грошей, цінних паперів, певні об'єкти привласнення (засоби праці, предмети праці, предмети споживання, земля, послуги, а також патенти, ліцензії як об'єкти інтелектуальної власності), до яких належить і робоча сила – специфічний об'єкт привласнення. Об'єктами власності є й природні ресурси, територія, створений національний доход, інформація та ін.

2. Ключові поняття: фізіократи, меркантилісти, кейнсіанці, ринковий механізм, ціна, товар, державне регулювання, власність, праця, влада, управління, інституціоналізм, економічнй базис, виробничі відносини.

3. Питання для дискусії та практичні завдання

1. Охарактеризуйте основні економічні теорії. Школи, представники, переваги і недоліки.

2. Поняття базисних інститутів національної економіки.

3. Сутність базисних інститутів національної економіки.

4. Категорії, що обмежують коло базисних економічних інститутів.

5.Взаємозв'язок базисних економічних інститутів та його специфіка.

Тематика рефератів:

1. Характеристика базисного інституту «власність».

2. Інституціональний зміст та форми прояву владних відносин

3. Інститут управління

4. Праця як базисний економічний інститут.

5.Сучасні економічні теорії.

4. Тести для самоперевірки знань

Тест 1. формами суспільної власності є?

1) Приватна і державна; 2) Державна і колективна;

3) Колективна і приватна;

4) Приватна і суспільна.

Тест 2. Скільки виділяють етапів розвитку національної економіки?

1) 6 етапів; 2) 5 етапів; 3) 7 етапів; 4) не має вірної відповіді

Тест 3. В економічній науці 20ст. домінуючою була..?

1) Нова інституціональна економічна теорія;

3) Нова французька інституціональна економічна теорія;

4) Не має правильної відповіді.

Тест 4. Скільки виділяють підсистем у нових французьких інституціоналістів?

1) 6 підходів;

2) 5 підходів;

3) 4 підходи;

4) не має вірної відповіді.

Тест 5. Яка підсистема базується на принципі підпорядкування приватних інтересів загальним. В рамках цієї підсистеми функціонують держава і її установи (поліція, суди) і багато важливих громадських організацій (наприклад, церква)?

1) Підсистема громадської думки;

2) Підсистема творчої діяльності;

3) Цивільна підсистема;

4) Традиційна підсистема.

Тест 6. У центрі уваги опиняються відносини, які складаються у середині економічних організацій, тоді як неокласики розглядали їх як?

1) «чорний кошик»;

2) «чорний ящик»;

3) «червоний ящик»;

4) не має вірної відповіді

Тест 7. Які є ознаки класичного інституціоналізму?

1) Інституціоналізм розширює економічний аналіз, залучаючи до нього чинники, які не враховуються класичною економічною теорією;

2) Неповнота інформації, неповна визначеність прав власності, невизначеність і чинники певних колективних дій у системі колективного вибору;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: