10 страница. 2.Ключові поняття і основні терміни.

2.Ключові поняття і основні терміни.

Прогноз, прогнозування, етапи ппрогнозуваня, функції прогнозування, прогнозні параметри. програма, економічна програма, програмування, державне прогамування, планування, методи прогамування.

3.Питання для дискусії та практичні завдання

1. Прогнози і прогнозування.

2. Класифікаційні ознаки прогнозів.

3. Етапи формування прогнозу.

4. Методи прогнозування.

5. Класифікація методів економічного моделювання.

6.Програми, їх завдання і види.

Тести для самоконтролю знань.

Тест 1. Державна програма економічного й соціального розвитку може складатися:

а. на довгострокову перспективу;

б. на середньострокову перспективу;

в. на наступний рік;

г. для розвитку регіонів;

д. всі попередні відповіді вірні.

Тест 2. Система взаємопов'язаних і узгоджених заходів, план дій, спрямо­вані на досягнення єдиної мети, розв'язання однієї проблеми, це:

а. програма;

б. економічна програма;

в. цільова комплексна програма;

г. цільова комплексна науково-технічна програма;

д. програма економічного і соціального розвитку національної економі­ки.

Тест 3. Наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслід-кових зв'язків і закономірностей виявлення стану та вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів - це:

а. програма; б. програмування;

в. цільова комплексна програма;

г. прогноз; д. прогнозування.

Тест 4. За змістом комплексні цільові програми поділяються на:

а. соціально-економічні програми;

б. виробничі та регіональні програми;

в. науково-технічні програми;

г. екологічні та інституційні програми;

д. всі вищеперераховані.

Тест 5. Прогнози можна класифікувати за:

а. ступенем контролю та масштабом;

б. функціональною ознакою та часом;

в. об'єктом та кількістю об'єктів;

г. залежно від варіанту прогнозу та від того, прогноз заданий одним чис­лом чи інтервалом;

д. всі вищеперераховані

Тест 6. До принципів прогнозування національної економіки відносить­ся:

а. принцип наукової обгрунтованості та адекватності;

б. принцип багатоваріантності (альтернативності);

в. принцип цілеспрямованості;

г. принцип ефективності (рентабельності);

д. всі перераховані принципи.

Тест 7. До головних функцій прогнозування можна віднести наступні:

а. науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних проце­сів і тенденцій національної економіки;

б. оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив;

в. підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рі­шень;

г. оцінка можливих наслідків прийнятих рішень;

д. всі перераховані функції.

Тест 8. Економіко-математичні моделі можуть класифікуватися за:

а. характером і змістом;

б. очікуваним результатом;

в. рівнем агрегування показників;

г. аспектами розвитку національної економіки;

д. всіма перерахованими ознаками.

Тест 9. До колективних інтуїтивних методів прогнозування не належить:

а. метод «комісій»;

б. «Мозкова атака»;

в. Матричний;

г. Метод «Дельфі»;

д. «Дерево цілей».

Тема 11. Політика економічною зростання в національній економіці

1. Методичні поради до вивчення теми

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

1. Економічне зростання в національній економічній системі.

2. Характерні риси політики економічного зростання в України.

3. Концепції довгострокової о економічного зростання в Україні.

4. Методи оцінки чинників економічного зростання.

Питання на самостійне вивчення:

1. Економічне зростання в національній економічній системі.

2. Економіко-математичні моделі економічного зростання.

Література:

1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. по-сіб. У 2-х кн. Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / [С.М. Панчишин, П.І. Островерх, В.Б. Буняк та ін.]; За ред. С. Панчи-шина і П. Островерха. - 2006. - 723 с.

2. БазилевичВ.Д. Макроекономіка: Підручник. /В.Д. Базилевич, К.С. Ба-зилевич, Л.О. Баластрик; За ред. В.Д. Базилевича. - 3-є вид. - К.: Знання, 2006. - 622 с.

3. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посібн. - К.: Центр навчаль­ної літератури, 2005. - 442 с.

4. Вопросьі зкономического развития Украиньї: [Сборник] / Одес. гос. зкол. ун-т; Науч. ред. Ковалев В.Г. - Одесса, 2004.

5. Горбач Н. Національна економіка: Мета та результати. / Горбач Н., Ле­туча О., Тарасевич В.; Укр. Акад. держ. упр. при президентові України. Дніпропетр. філ. - К., 1996. -31с.

б. Дробноход Н. Устойчивое зкологически безопасное развитие: украин-ский контекст // Зеркало недели. - 2001. - № 21 (345). - С. 15.

7. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/ За ред. В.М. Гейця. - К.: Фенікс, 2003.

8. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки: Тео-рет.-методол. аспект. - К.: Світ Знань, 2002. - 526 с.

9. Задоя А.А. Макрозкономика: Учебник. / А.А. Задоя, Ю.Е. Петруня. -К.: Знання, 2006. - 368 с.

10. Інноваційна складова економічною розвитку / Відп. ред Л.К. Безчаст-ний.-К.:ІЕНАПУ,2000.

11. Інноваційний фактор сталого економічного зростання: 36. наук. пр. / Ін-т економіки НАН України; Редкол.: Безчасний Л.К. (відп. ред.) та ін.-К., 2002.-127 с.

12.Інноваційні фактори економічного зростання: Наук. доп. / [Бажал Ю.М., Александрова В.П., Данько М.С. та ін.; Відп. ред. Ю.М.Бажал]; НАН України. Ін-т екон. прогнозування. - К., 1999. -51с.

ІЗ.Кривцов О.С. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навч. по­сібн. / О.С. Кривцов, В.М. Бережний, В.М. Онегіна; Харк. нац. авто-моб.-дор. ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 199 с.

Н.Круш П.В., Тульчинська С.О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. - К.: Політехніка, 2004. - С. 57-62.

15.Крючкова І.В. Структурні чинники розвитку економіки України / Відп. ред. Б.Є. Кваснюк; НАН України. Ін-т екон. прогнозування. - К.: На­ук, думка, 2004. - 316 с.

Іб.Кулинич Р.О. Статистична оцінка чинників соціально-економічного розвитку - К.: Знання, 2007. - 276 с

П.Кучерук С.А. Макрозкономика: Учеб.-метод. пособ. / С.А. Кучерук, В.Н. Кузнецова, И.В. Дмитриева; Донец. зкон.-гуманит. ин-т. - До-нецк: Юго-Восток, 2004. - 200 с.

18.Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навч. посіб. - 2-е вид. - К.: Вікар, 2006. - 239 с.

19.Макконнелл Кемпбелл Р. Аналітична економія: Принципи, проблеми і політика. - 13-е вид. Ч. 1: Макроекономіка / Пер. з англ. Т. Панчишин, О. Ватаманюк. - Львів: Просвіта, 1997. - 671 с.

20.Макроекономіка: Навч. посіб. / Губарєв О.О., Щербаха О.М., Сотніков В.І. та ін.; Харк. держ. екон. ун-т. - X.: ІНЖЕК, 2004. - 178 с.

21-Міхов Л.І. Макроекономіка: Навч. посіб. / Л.І. Міхов, Л.Л.Кірова; Бердян. ін-т п-ва. - Донецьк: Юго-Восток, 2006. -318 с.

22.Нагачевська Т. В Інновація як фактор економічного розвитку. - К, 1995.

23.Национальная зкономика: Учебник / Бадалов Л.М., Бешенковский В.Л., Блинова Т.В. и др.; Под общ. ред. В.А. Шульги; РЗА им. Г.В. Плехано-ва. - М., 2002. - 590 с.

24.Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібн. / Голов. ред. С. Голов­ко. - 3-є вид. - К: Либідь, 2005. -614 с.

25.Попова В. В. Факторная теория зкономического роста и развития / Нац. аграр. ун-т. - К: Изд-во Европ. ун-та, 2005. - 450 с.

26.Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. / Ред­кол.: А.П. Наливайко (голова) та ін.; Київ. нац. екон. ун-т. - К, 2005. -254 с.

27.Пушкаренко П. І. Основи макроекономіки: політекономічний аспект: Навч. посіб.-практикум / Пушкаренко П.І., Нєсвєтов О.О., Логвинен-ко М.І.; За заг. ред. П.І. Пушкаренка. - Суми: Унів. кн., 2004. - 198 с.

28.Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник / Ун-т економіки і права «Крок». - К: Таксон, 2004. - 346 с.

29.Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. - К.: Таксон, 2004. -С. 302-341.

30.Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник / Редкол.: А.П. Наливайко

(голова) та ін.; Київ. нац. екон. ун-т. - К., 2005. - 441 с.

ЗІ.Самофалова Е.В. Государственное регулирование национальной зкономики: Учеб. пособ. / Е.В. Самофалова, З.Н. Кузьбожев, Ю.В. Вертакова; Под ред. З.Н. Кузьбожева. - М.: КНОРУС, 2005. - 261 с.

32.Семюелсон, Пол А. Макроекономіка / Ред., пер. з англ.: С. Панчишин та ін. - К.: Основи, 1995. - 573 с.

ЗЗ.Сотников В.И. Макрозкономика в структурно-логических схемах:

Учеб. пособ. / В.И. Сотников, О.А. Сотникова; Харьк. нац. зкон ун -т. - X.: ИНЖЗК, 2005. - 238 с. л

34.ТарасевичЛ.С. Макрозкономика: Учебник./Л.С. Тарасевич, П.И. Гребенников, А.И. Леусский; Санкт-Петербург, гос. ун-т зкономики и финансов. 5-е изд. - М.: Юрайт, 2004. - 654 с.

35.Турецкий О. А. Национальная зкономика и ее регулирование - Одес-

са: СМИЛ, 2002. - 378 с.

36. Фактори економічного зростання: 36. наук. пр. / НАН України. Ін-т еко­номіки. Редкол.: Л.К. Безчасний (відп. ред.) та ін. - К., 2001. - 104 с.

37.Фактори зкономического роста российской зкономики / Знтов Р, Луговой О., Астафьева Е. и др.; Ред. Н. Главацкая; Ин-т зкономики переходного периода. - М., 2003. - 383 с.

38.Фишер С, Дорнбуш Р, Шмалензи Д. Зкономика. - М.: Дело, 1995 -С. 580-595, 653-667.

39.Харкянен Л.В. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2006 -176 с.

40.Цимбал Л.Л. Задачі і вправи з макроекономіки: Практикум: Навч по-

сібн. / Нац. банк України. Львів, банк. ін-т. - Львів, 2005. - 139 с. 41.3двин Дж. Макрозкономика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под

общ. ред. Б. Лисовика и др. - СПб.: Литера плюс, 1996. - 402 с.

Динаміка економічних процесів проявляється в різних напрямах ру­ху - розвитку чи занепаду, які, в свою чергу, можуть мати різні форми.

Економічний розвиток - це перехід від одного стану економіки до іншого, який характеризується розширенням виробництва нових товарів і послуг з використанням нових технологій. Економічний розвиток є багатофакторним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господар­ського життя країни.

Для оцінки цього рівня використовують систему показників, яка вклю­чає:

• валовий внутрішній продукт на душу населення;

• показники ефективності функціонування економіки, що обчислюють­ся на базі ВВП;

• виробництво основних видів продукції на душу населення;

• рівень та якість життя населення.

Інтегральним показником економічного розвитку є індекс людського розвитку. Цей показник розраховується як середньозважена величина від індексів чотирьох показників - очікуваної тривалості життя, рівня гра­мотності дорослого населення, рівня охоплення населення початковою, середньою та вищою освітою, рівня виробництва реального ВВП на ду­шу населення із врахуванням купівельної спроможності.

Співставлення індексу людського розвитку кожної країни із світовими показниками дає можливість визначити її порівняльний індекс та місце. Якщо цей індекс менший за 0,5, то країна має низький рівень людського розвитку; від 0,5 до 0,8 - середній рівень; 0,8 і більше - високий. Украї­на за індексом людського розвитку (менше 0,8) входить до першої сотні країн світу.

Економічне зростання може відбуватися і без економічного розвитку, але економічний розвиток неможливий без економічного зростання.

Проблема економічного зростання є найважливішою проблемою еко­номічної теорії та практики на сучасному етапі.

Категорію економічного зростання досліджували економісти ще в ХУШ-ХІХ ст. (Ж.Б.Сей, І. фон Тюнен та ін.), а в кінці 30-х років XX ст. вивчення цієї проблеми виділилось в окремий напрямок.

Основоположниками теорії зростання вважаються американський економіст Е.Домар і англієць Р.Харрод. Вивчення цього процесу у сучас­ній економічній теорії проходить за трьома основними напрямами.

Перший напрям - це неокласичні теорії зростання, в основі яких ле­жать положення про ринкову саморегуляцію, розроблені А.Маршаллом і Л.Вальрасом. Провідним ідеологом цього напряму сьогодні вважають М.Фрідмена.

Другий напрям - це неокейнсіанські теорії, які поєднують декілька течій (Д.Тобін, О.Сімомура, С.Фудзіно).

Третій напрям спирається на праці К.Маркса, Й.Шумпетера, Дж.Ст. Мілля.

У представників усіх напрямів немає чітких меж між теоріями зрос­тання і теоріями рівноваги циклів і криз, проблемами відтворення, теорії і практики державного регулювання, що відображає зв'язок економічного зростання з багатьма іншими процесами економічного розвитку.

На сьогодні не існує єдиного тлумачення категорії економічного зрос­тання. Суть економічного зростання визначається по-різному.

Економічне зростання національної економіки - це такий її розвиток, який призводить до збільшення реального національного доходу за певний період. Тому досягнення певного рівня економічного зростання є однією з головних макроекономічних цілей держави.

Ефективність будь-якої системи господарювання можна оцінювати на основі характеристик економічного зростання. Воно проявляється у збільшенні потенційного і реального обсягів продукції, доходу та багат­ства нації. Економічне зростання має певні якісні та кількісні характе­ристики. Його якісний характер відображає реальний приріст сукупнос­ті споживчих вартостей та їх відповідність суспільним потребам. Кіль­кісний характер економічного зростання знаходить свій вираз у рівнях та темпах розвитку національного господарства.

Зміст категорії економічного зростання можна виразити через оцінку змін основних макроекономічних показників.

Явище економічного зростання за першим підходом до його розумін­ня графічно можна показати двома способами - на основі кривої пропо­зиції та кривої виробничих можливостей (рис. 4.1.2, 4.1.3).

В класичному варіанті крива пропозиції відображає зв'язок між ціною (Р) і кількістю продукції (03, яку виробник готовий виробити та продати за певного рівня цін. Економічне зростання супроводжується зростанням виробництва товарів і може бути відображене графічно переміщенням кри­вої пропозиції вправо (показано стрілкою) із положення 8, в положення 8₂.

Економічне зростання як збільшення кількості товарів і послуг, якe створює національна економіка, може також бути відображене як змінa; параметрів кривої виробничих можливостей (рис.4.1.3.).

oганізащя виробництва, оосяги та комбінація ресурсів незмінні, то кіль­кість виробничих благ можна описати кривою виробничих можливостей АВ, яка характеризує обсяги співвідношень виробництва предметів спо­живання ((^к) та засобів виробництва (С?р). Вона може бути використана для характеристики варіантів виробничої комбінації будь-яких двох змін­них (товарів). Крива АВ окреслює і відображає межу виробничих можли­востей підприємств, будь-яка точка на ній показує конкретні обсяги ви­пуску засобів виробництва та предметів споживання (або того чи іншого товару) в певному співвідношенні із граничними абсолютними значен­нями 0: (^Ц або С*р, 0. Неповне чи нераціональне використання ресурсів призведе до зменшення можливих обсягів виробництва. В той же час, збільшення обсягів виробництва понад теперішні виробничі можливості потребує кількісних чи якісних змін у застосовуваних ресурсах чи інших факторах впливу, тобто економічного зростання. Це буде характеризува­ти уже нові економічні можливості, які на графіку відображені кривою трансформації СБ. Нарощування виробничих можливостей відбувається під впливом певних чинників економічного зростання, а її крива відобра­жає взаємодію цих чинників. Засоби виробництва,

Рис.4.1.3. Зображення економічного зростання як кривої виробничих можливостей

Другий підхід до розуміння економічного зростання базується на пи­томих оцінках динаміки розвитку країни з врахуванням кількості її на­селення і виражає його через зростанням обсягу валового внутрішнього продукту на душу населення за певний період часу. Це дає можливість досліджувати соціально-економічні проблеми добробуту, оцінки рівня життя тощо.

Якщо у певний період ВВП відтворюється у тих самих обсягах, що й у попередньому періоді, то це свідчить про нульове економічне зростан­ня. Якщо в розрахунковому періоді обсяг ВВП скорочується, то відбу­лося від'ємне зростання, і якщо ВВП зріс, то має місце власне (додатне) зростання.

Економічне зростання перш за все проявляється у зростанні обсягів виробництва. Залежно від цілей економічного аналізу розміри вироб­ництва можна виразити різними макроекономічними показниками - ва­ловим внутрішнім продуктом (ВВП), валовим національним продуктом (ВНП), національним доходом (НД). Однак, основним показником націо­нального виробництва є валовий внутрішній продукт (ВВП), на базі яко­го визначаються основні показники економічного зростання. При цьому оцінюється динаміка змін ВВП за певний період, як правило за рік, в ці­лому або на душу населення. Темпи економічного зростання розрахову­ють відношенням абсолютного приросту ВВП до його початкового зна­чення. До основних показників економічного зростання належать:

1. Індекс економічного зростання ВВП - розраховується як відношен­ня ВВП звітного періоду до цього ж показника базового періоду і по­казує, у скільки разів він змінюється:

Ізр = ВВП/ВВП₀, (4.1.1.)

де Ізр - індекс економічного зростання;

ВВП, - валовий внутрішній продукт звітного року, грн; ВВП₀ - валовий внутрішній продукт базового року, грн.

2. Темп економічного зростання (приросту) ВВП (Тпр) -визначається як відношення абсолютного приросту ВВП до його початкового зна­чення і показує процентну зміну ВВП:

Тпр = [ (ВВП, - ВВП₀₎/ ВВП₀]*х 100, % (4.1.2.)

3. Темп приросту ВВП на душу населення - розраховується як відно­шення абсолютного приросту ВВП у розрахунку на душу населення до початкового значення цього показника:

Тпр/осіб = [(ВВП_1/осі6 _ВВП₀/_осі6/ ВВП₀/_осіб] * 100 % (4.1.3.)

де Тпр/осіб - темп економічного зростання у розрахунку на душу насе­лення, %;

ВВП,/осіб - валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу насе­лення даного періоду, грн.;

ВВП₀/осіб - валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу насе­лення базового періоду, грн.

На величину цього показника впливає не тільки зміна обсягів ВВП, але й чисельності населення.

Економічне зростання економіки в цілому пов'язане із збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг як в цілому, так і в окремих галузях. Тому економічне зростання можна визначити за показником ва­лового національного продукту (ВНП) національного господарства або темпах зростання виробництва по окремих галузях виробництва в ціло­му і на душу населення.

За основним показником розвитку національної економіки - ВВП на душу населення - усі країни поділяють на розвинуті і країни, що розви­ваються. На даний період до розвинутих відносять країни, у яких, зокре­ма, величина ВВП на душу населення перевищує 12 тис. дол. за рік.

Середньосвітове значення показника ВВП на душу населення в 5 разів менше ніж в США. Для подвоєння ВВП на душу населення в Україні при 5 % зростанні необхідно 14 років а при 7 % зростанні - 10 років.

Існують два проти­лежні підходи щодо перспектив економічного зростання та проведення національної економічної політики країн.

Противники економічного зростання вважають, що у зв'язку з обме­женістю ресурсів та інтенсивним їх використанням, людство може ви­черпати життєво важливі для процесу виробництва природні ресурси. Прихильники економічного зростання вважають, що це - єдиний шлях забезпечення матеріального достатку й підвищення життєвого рівня насе­лення. Збільшення виробництва товарів і послуг та доходів населення по­кращує освітнє та медичне обслуговування, подовжує середню тривалість життя, тощо. Враховуючи всі фактори, можна зробити висновок, що економічне зростання не є абсолютним благом. Воно потребує відповідного моні­торингу, оцінки наслідків його впливу на всі суспільні явища та проце­си. Однак, без відповідних темпів економічного зростання забезпечення добробуту та благополуччя населення неможливе.

Для економічного зростання характерна циклічність - періоди еконо­мічного піднесення чергуються з періодами економічного спаду. Кожен з цих періодів характеризується певними ознаками. Наприклад, у роки економічного спаду зростає безробіття, знижуються, як правило, ціни, зменшуються прибутки підприємств. У роки економічного піднесення все відбувається в протилежному напрямку. Хоча можливі інші комбі­нації основних наслідків розвитку економіки.

Економічне зростання залежить від багатьох чинників, їх кількісних та якісних характеристик. Екстенсивний тип економічного зростання - це розширення вироб­ництва на основі кількісного збільшення його факторів при незмінних їх якісних параметрах. Обсяги виробництва продукції зростають за рахунок збільшення чисельності робочої сили, обсягу інвестицій, використовуваних

земельних та інших ресурсів. Економічне зростання називається екстен­сивним, якщо воно характеризується незмінним співвідношення факторів та результатів виробництва, тобто не змінює середню продуктивність пра­ці і відбувається за рахунок залучення додаткових факторів виробництва - землі, праці і капіталу, якісний і технічний рівні яких залишаються не­змінними. Можливості такого розвитку пов'язані насамперед з наявніс­тю вільних ресурсів та запасів.

Інтенсивний тип економічного зростання - розширення виробництва на основі якісного вдосконалення його факторів та організаційно-еконо­мічних відносин.

При інтенсивному типі економічного зростання збільшення масштабів випуску продукції досягається шляхом якісного вдосконалення всієї сис­теми продуктивних сил, насамперед речових і особистих факторів вироб­ництва, підвищення кваліфікації працівників, поліпшення використання фізичного капіталу, застосування принципово нових машин і механізмів, кращої організації господарської діяльності тощо.

Економічне зростання називається інтенсивним, якщо воно характеризу­ється випереджуючим зростання результатів порівняно з факторами вироб­ництва, тобто коли збільшення національного доходу випереджає зростання кількості зайнятих у виробництві і продуктивність праці в країні підвищуєть­ся.

Екстенсивне та інтенсивне зростання в абсолютно чистому вигляді на практиці не існує. Реально обсяг виробництва збільшується під впливом сукупності факторів, що свідчить про змішаний тип економічного зрос­тання. Наприклад, може відбуватися одночасно і приріст кількості діючої робочої сили, і підвищення її якості, розширення масштабів виробництва і удосконалення технічної бази виробничого процесу. Змішаний тип еко­номічного зростання поєднує в собі ознаки двох попередніх типів зрос­тання. Залежно від того, який спосіб збільшення виробництва благ пере­важає, говорять про «переважно екстенсивний» чи «переважно інтенсив­ний» типи економічного зростання. Віднесення до того чи іншого типу зростання здійснюється залежно від питомої ваги приросту виробництва, отриманого за рахунок якісних і кількісних змін його факторів.

За ознакою можливостей збільшення ВВП на душу населення можна виділити два способи економічного зростання:

• наближення сукупного попиту до сукупної потенційної пропозиції;

• збільшення потенційної пропозиції.

Поряд із типами та способами розробляються відповідні моделі еко­номічного зростання, які показують конкретне співвідношення та роль задіяних факторів суспільного виробництва, а також його матеріальну основу. В екстенсивних моделях основою зростання є збільшення обся­гів традиційних ресурсів, тобто зростання їх кількісної визначеності. В моделях економічного зростання інтенсивного типу, на відміну від моде­лей екстенсивного типу, переважають якісні фактори впливу на кінцеві результати. Матеріальною основою економічного зростання в моделях інтенсивного типу є інновації, які забезпечують зростання якісної визна­ченості та підвищення ефективності використання залучених ресурсів.

Використання тієї чи іншої моделі залежить від рівня розвитку та ін­ших можливостей і визначається окресленими цілями та прагненнями.

можна звести до наступних груп:

• базисні фактори або фактори пропозиції;

• фактори попиту;

• фактори розподілу;

• інституційні фактори;

• соціальні фактори;

• культурні фактори;

• релігійні та інші фактори.

Різним етапам розвитку економіки відповідають різні чинники еконо­мічного зростання та їх структурні комбінації. Кожна країна використо­вує доступні їй фактори для свого розвитку із врахуванням національних особливостей.

Фактори пропозиції забезпечують основу для економічного зростан­ня, безпосередньо діють і впливають на підприємства, виступають зі сто­рони пропозиції. До них відносять:

• кількість та якість природних ресурсів;

• кількість та якість трудових ресурсів;

• обсяг капіталу країни;

• технології;

• інновації;

• менеджмент

Вплив фактора попиту проявляється в певному рівні сукупних ви­датків споживачів. Попит формується доходами громадян, які викорис­товуються для споживання, державними витратами, а також попитом на капіталовкладення, що направляються на інвестиції.

Запити споживачів є стимулом для розвитку підприємств та повнішо­го використання наявних ресурсів. Незавантаження виробничих потуж­ностей сповільнює економічне зростання, оскільки спостерігається недо-виробництво продукції. Забезпечення повного використання збільшених обсягів усіх ресурсів потребує підвищення загального рівня сукупного попиту та окремих його видів.

Економічне зростання в значній мірі залежить від факторів розпо­ділу, оскільки дії в цій сфері відображають елементи раціоналізму та справедливості відносин у суспільстві та в значній мірі впливають на трудову діяльність його членів. Ці фактори проявляють свій вплив як в сфері постачання, так і в сфері виробництва. В умовах недостатності ресурсів економічна політика має бути націлена на найекономніше їх використання з метою виробництва найважливіших для суспільства то­варів і послуг.

Разом з тим, існує цілий ряд факторів, які протидіють процесу еконо­мічного зростання. До них можна віднести;

• низький рівень доходів населення, що обмежує його попит;

• низька норма нагромадження підприємств, що знижує їх інвестиційні можливості;

• нестабільна соціально-політична атмосфера у країні;

• вичерпування природних ресурсів;

• підвищення рівня екологічних стандартів;

• необгрунтоване державне втручання у ринкові відносини;

• високі податкові та процентні ставки, тощо.

Серед факторів, які негативно впливають на економічне зростання, виділяють:

• корупцію, хабарництво, криміналізацію економіки;

• порушення трудової дисципліни та недобросовісне ставлення до праці;

• втрати робочого часу під час страйків, трудових конфліктів;

• техногенні та природні катаклізми, несприятливі погодні умови. Висока результативність економіки може бути досягнута тільки при

відповідному пропорційному та узгодженому залученні всього комплек­су факторів економічного зростання, які спроможні забезпечити високий рівень конкурентоспроможності країни в глобалізованому світі при об­межених економічних ресурсах.

2.Ключові поняття і основні терміни: економічне зростання,економічний розвиток, фактори попиту, фактори пропозиції, циклічність, інтенсивний тип, екстенсивний тип,крива пропо­зиції, крива виробничих можливостей, темпи економічного зростання.

3.Питання для дискусії і обговорення.

1. Дайте визначення категорій "економічне зростання" і "економічний розвиток".

2. Що таке економічне зростання і в яких формах воно може відбувати­ся?

3. Яке значення має економічне зростання?

4. Якими показниками вимірюється економічне зростання?

5. Які ознаки кожного типу економічного зростання?

6. Які основні фактори економічного зростання?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: