Види дефектування, що застосовують для виявлення прихованих

дефектів під час ремонту машин:

1) спектральний аналіз;

2) мікрометраж;

3) органоліптичний;

+4) магніто-порошковий.

19. Що не відносять до методів ультразвукового дефектування?

+1) метод безперебійного випромінювання;

2) імпульсний метод;

+3) резонансний метод;

4) люмінесцентний метод;

20. Основні матеріали для дефектування, що застосовуються в процесі

контролю деталей кольоровим методом:

+1) проникна червона рідина та проявна біла фарба;

2) рідина змочування;

3) взагалі не використовують проявних рідин;

4) радіоактивні.

21. Що означає адсорбція за капілярного методу контролю деталей?

+1) фізико-хімічний процес поглинання будь-яких речовин

із навколишнього середовища;

2) фізико-хімічний процес відштовхування тілом будь-яких речовин

із навколишнього середовища;

3) фізико-хімічний процес виділення будь-яких речовин із навколишнього

середовища;

4) фізико-хімічний процес перетворення будь-яких речовин із

навколишнього середовища.

22. Дефектоскоп, що застосовується для магніто-порошкового методу

дефектування?

+1) ПМД-70;

2) УДЧ-12;

3) ЛЮМ-1

4) АКМ-46.

23. Яке з наступних визначень найбільш відповідає поняттю

“пенетрант”?

+1) спеціальна люмінесцентна рідина, за використання якої відбувається

самопроявлення дефектів;

2) рідина, за використання якої відбувається самопроявлення дефектів;

3) хімічна рідина, за використання якої відбувається виявлення дефектів;

4) рідина, що не замерзає.

24. Склад суспензії, що використовується під час магніто-порошкового

дефектування:

+1) трансформаторна олива, гас, магнітна стружка;

2) гас, трансформаторна олива, бензин;

3) гас, трансформаторна олива;

4) олива, фарба.

25. Швидкість розповсюдження коливань у твердих тілах під час

ультразвукового дефектування?

1) 10000 … 15000 м/с;

2) 20000 … 30000 м/с;

+3) 40000 …60000 м/с;

4) до 10000 м/с.

26. Методи дефектування, що відносять до органоліптичних:

+1) зовнішній огляд;

2) вимірювання;

3) люмінесцентний метод;

4) ультразвуковий метод.

27. Фарба, якою маркують після дефектування деталі, що придатні

для роботи у спряженні з новими або відновленими деталями?

1) зелена;

+2) жовта;

3) біла;

4) синя;

28. Види забруднення на внутрішніх поверхнях складових частин

машин:

+1) нагар;

2) старі лакофарбові покриття;

+3) накип;

+4) лакоподібні відкладення (плівки);

29. Основу синтетичних мийних засобів становлять:

1) лужні електроліти;

+2) поверхнево-активні речовини;

3) наповнювачі;

4) консерванти.

30. Мийні засоби, що не застосовують у процесі виконання очисних

операцій:

+1) синтетичні мийні засоби (СМЗ);

+2) органічні розчинники (ОР);

+3) розчинно-емульгуючі засоби (РЕЗ);

4) лужно-органічні засоби (ЛОЗ);

31. Спосіб очищення деталей від нагару в умовах невеликих підприємств:

+1) механічний спосіб;

2) хіміко-термічний спосіб;

3) термічний спосіб;

4) лазерний.

32. Органолептичними методами дефектують поверхні:

1) зубчасті;

2) фасонні;

3) шліцьові;

+4) всі перераховані.

33. Метод дефектування, що дозволяє виявити внутрішні дефекти

деталі:

1) магнітне дефектування;

2) люмінесцентне дефектування;

+3) ультразвукове дефектування;

4) фотографування.

34. Основний параметр, за яким дефектують пружини стиснення:

1) довжина пружини у вільному стані;

2) зусилля повністю стиснутої пружини;

+3) зусилля стискання пружини до робочої висоти;

4) крок витків.

35. Визначення допустимого розміру деталі під час проведення

поточного ремонту:

+1) деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2) деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3) деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного

обслуговування.

36. Забруднення, від яких для очищення не використовують

синтетичні мийні засоби (СМЗ):

+1) асфальто-смолянисті відкладення;

+2) маслянисто-грязьові відкладення;

3) продукти корозії;

+4) маслянисті відкладення;

37. Температура, за якої проявляється найкраща мийна дія розчину

синтетичних мийних засобів під час очищення забруднених

деталей машин, °С:

1) 20;

2) 40;

+3) 60;

4) 80.

38. Що з перерахованого можна віднести до об'єктивних методів

дефектування?

1) огляд;

+2) вимірювання граничними калібрами;

+3) вимірювання штангензубоміром.;

+4) вимірювання мікрометром;

39. Що з перерахованого можна віднести до суб'єктивних методів

дефектування?

1) вимірювання нутроміром;

+2) огляд;

3) вимірювання штангенциркулем;

4) вимірювання граничними калібрами.

40. Дефекти, які можна визначати за допомогою магніто-порошкового

дефектування:

1) внутрішні дефекти (пори, раковини);

+2) поверхневі та підповерхневі тріщини;

3) неметалічні включення;

4) прогин.

41. Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукового

дефектування:

1) зовнішні тріщини;

+2) внутрішні включення інших матеріалів;

3) залишкові напруги від циклічних навантажень;

4) відхилення форми поверхні деталі.

42. Які чинники не впливають на процес миття деталей?

1) підвищення концентрації мийного засобу;

2) активація мийного розчину;

3) підвищення температури мийного розчину;

+4) нагрівання деталей;

43. Як можна намагнітити шийку колінчастого вала під час

проведення магнітної дефектоскопії за допомогою електромагнітного

дефектоскопа?

+1) створенням на шийці вала соленоїда за допомогою гнучкого кабелю;

2) інтенсивним розкручуванням деталі;

3) це практично неможливо зробити, зважаючи на великі розміри і складну

форму деталі;

4) неможливо, оскільки матеріал цієї деталі погано намагнічується.

44. Методи дефектування, якими можна знайти тріщини на поверхні

деталі:

1) рентгенівський;

2) ультразвуковий;

+3) капілярний;

4) кінетичний.

45. Методи, якими можна знайти внутрішні дефекти:

1) капілярний;

+2) рентгенівський;

+3) магніто-люмінесцентний;

4) ультразвуковий.

46. Які дефекти можна визначати капілярним методом дефектування?

+1) зовнішні тріщини;

+2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) відхилення від прямолінійності.

47. Які дефекти можна визначити під час дефектування методом

проникних фарб?

+1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) концентрацію напруг.

48. Які дефекти можна визначити люмінесцентним методом

дефектоскопії?

+1) зовнішні тріщини;

2) внутрішні пори;

3) внутрішні неметалічні включення;

4) концентрацію напруг.

49. Комплекс робіт з визначення стану деталей і можливості їх

повторного використовування називають:

1) комплектація;

+2) дефектування;

3) дефектоскопія;

4) діагностика.

50. Прогинання колінчастого вала найбільш точно можна заміряти

(закріпивши його в центрах) за допомогою:

1) штангенрейсмуса;

2) мікрометра;

+3) штатива з індикаторною головкою;

4) глибиноміра.

51. Який метод дефектування найбільш доцільно застосувати для

виявлення тріщин і нещільностей у блоці циліндрів двигуна?

1) магнітний;

2) капілярний;

+3) гідравлічний;

4) ультразвуковий.

52. Комплекс робіт з підбору деталей, що забезпечують складання

виробів відповідно до технічних вимог, називають:

1) дефектування;

+2) комплектування;

3) дефектоскопія;

4) діагностика.

53. Групи, на які діляться деталі в процесі дефектування під час

ремонту машин:

1) придатні і непридатні;

2) придатні, непридатні та придатні в сполученні з новими

або відновленими деталями;

+3) придатні, непридатні, придатні в сполученні з новими деталями,

придатні для відновлення на цьому підприємстві, придатні для

відновлення на спеціалізованому підприємстві;

4) бувші у вжитку та нові.

54. Послідовність розбирання повинна:

1) точно відповідати вимогам керівництва;

+2) відповідати вимогам технологічних карт;

3) виконуватись у довільній послідовності;

4) забезпечувати зручність робіт.

55. Для полегшеного відкручування різьбових з’єднань їх:

+1) обстукують;

2) фарбують;

3) охолоджують;

4) змащують.

56. З’єднання, що перебувають під дією додаткових навантажень

необхідно розбирати:

1) швидко;

2) акуратно;

+3) після їх розвантаження;

4) всі варіанти.

57. У процесі розбирання використовують:

1) стенди;

2) преси;

3) знімачі;

+4) всі варіанти.

58. Оглядом виявляють такі види пошкодження деталей, як:

1) зношування;

2) жолоблення;

3) деформацію;

+4) каверни.

59. До мийних засобів належать:

+1) синтетичні мийні засоби та кислотні розчини;

2) лаки;

3) каніфолі;

4) спирти.

60. З наведених ремонтних матеріалів виберіть мийні засоби:

+1) Лабомід-101;

2) МС-6;

3) МА-15;

4) ГФ-073.

61. Способи очищення виробів із залишками фарби під час

капітального ремонту машин:

1) виварювання у воді;

+2) очищення занурюванням у розчинах синтетичних мийних засобів або

розчинах на установці з ультразвуковою активацією;

3) струменеве очищення розчинами синтетичних мийних засобів

у камерних або конвеєрних машинах;

4) струменеве очищення синтетичними мийними засобами монітор ними

установками.

62. До методів очищення не відносять:

Ультразвуковий;

+2) радіаційний;

3) електрохімічний;

+4) лазерний.

63. До мийних реагентів не належать:

1) органічні розчинники;

2) розчинно-емульсійні засоби;

+3) нітрати;

4) воднево-кисневі суміші.

64. Мийні машини є наступного типу:

1) вихрові;

2) напірні;

+3) струменеві;

4) карусельні.

65. Магнітне дефектування застосовується для:

1) вимірювання дійсних розмірів деталі;

2) зміцнення поверхні деталі;

3) намагнічування деталей;

+4) виявлення зовнішніх прихованих дефектів.

66. Пенотранти використовують під час проведення дефектування:

+1) капілярним методом;

2) органоліптичним методом;

3) ультразвуковою дефектоскопією;

4) магнітною дефектоскопією.

67. Комплектування – це:

1) підготовча операція до ремонту агрегатів і вузлів;

+2) підготовча операція до складання агрегатів і вузлів;

3) підготовча операція до відновлення агрегатів і вузлів;

4) підготовча операція до випуску агрегатів і вузлів.

68. Для дефектування зубів шестерень не використовують:

1) штангензубомір;

+2) призми;

3) штангенциркуль;

4) шаблон.

69. Під час дефектування зубів шестерень визначають:

+1) товщину зуба;

2) висоту зуба;

3) ширину зуба;

4) радіус кривошипа.

70. Під час дефектування підшипників кочення вимірюють:

1) робочу висоту;

2) вагу;

+3) радіальний зазор;

4) повний зазор.

71. Під час дефектування колінчастих валів вимірюють:

1) довжину вала;

2) твердість поверхонь шийок;

+3) діаметр шийок;

4) масу вала.

72. Під час дефектування пружин вимірюють:

1) товщину дроту;

2) масу пружини;

+3) жорсткість пружини;

4) видовження пружини.

73. Які з наведених процесів властиві тільки ремонтному

виробництву?

1) фарбування;

+2) дефектування деталей;

3) обкатування;

4) складання машини.

74. Дефекти, за яких колінчасті вали вибраковують:

1) знос шийок більше, ніж до другого ремонтного розміру;

2) знос шийок більше, ніж до першого ремонтного розміру;

3) прогин вала до 0,25 мм;

+4) тріщини на поверхні шийок валів;

75. Як виглядає класичний знос гільзи циліндра від верхнього

до нижнього пояска?

1) збільшується;

+2) зменшується;

3) не змінюється;

4) зростає тангенціально.

76. За якою з вказаних технологій ремонту колінчастого вала

досягається найбільший ресурс?

1) точіння, балансування, шліфування;

+2) шліфування, полірування, балансування;

3) шліфування, балансування;

4) полірування, хонінгування.

77. До способів відновлення деталей нанесенням компенсаційного

шару не відносять:

+1) пластичне деформування;

2) електродугове наплавлення;

3) електрошлакове наплавлення;

4) заливку рідким металом.

78. Вказати найбільш ефективний спосіб перевірки щільності зварних

з’єднань:

1) перевірка ультразвуковим дефектоскопом;

2) перевірка люмінесцентним способом;

3) за падінням розрідження в зоні зварювання;

+4) за проникненням гасу на протилежну сторону, що натерта крейдою.

79. Інструмент, яким проводиться дефектування кулачків

розподільного вала газорозподільного механізму:

1) штангенциркуль;

+2) мікрометр;

3) нутромір;

4) електронний мікроскоп.

80. Вимірювальні інструменти, якими контролюють фасонні

та конічні поверхні колінчастих валів під час їх дефектування:

+1) шаблони та калібри;

2) мікрометри та оптиметри;

3) лінійки та індикатори;

4) візуально.

81. Місце найбільшого зносу внутрішньої поверхні гільзи циліндрів:

1) середина гільзи;

2) нижня точка гільзи;

+3) у місці положення першого компресійного кільця у верхній мертвій точці;

4) в зоні ходу стискування.

82. Способи очищення машин:

+1) фізико-хімічний;

2) абразивний;

3) лазерний;

4) вакуумний.

83. Параметр, за яким дефектують кулькові підшипники:

+1) радіальний зазор;

2) хибне бринелювання;

3) діаметр зовнішнього кільця;

4) всі перераховані.

84. Колір фарби, якою позначають деталі, придатні за результатами

дефектування:

1) біла;

2) синя;

3) жовта;

+4) зелена.

85. Товщину головки зуба шестерні можна визначити:

1) нормалеміром;

+2) штангенциркулем;

3) мікрометром;

4) штангензубоміром.

86. Органолептичний метод дефектування ґрунтується на використанні:

1. вимірювальних інструментів;

2. рулетки;

3. комп’ютерної техніки;

+4. органів чуття.

87. Під час дефектування колінчастих валів вимірюють:

1) довжину вала;

2) твердість поверхонь шийок;

+3) прогин вала;

4) масу вала.

88. Під час дефектування блоків двигунів використовують:

1) вимірювальні інструментіи оптичні;

+2) скалки;

3) бралки;

4) каталки.

89. Колір фарби, якою позначають деталі за результатами

дефектування придатні для використання після їх відновлення:

+1) синя;

2) жовта;

3) зелена;

4) червона.

90. Під час розбирання не використовують:

+1) стенди;

2) верстати токарні;

+3) знімачі;

+4) преси.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: