Договір ренти. Договір довічного утримання.

Питання:

1. Поняття та ознаки договору довічного утримання.

2. Форма договору довічного утримання.

3. Сторони договору довічного утримання.

4. Предмет договору довічного утримання (догляду).

5. Права та обов'язки сторін за договором довічного утримання.

6. Способи забезпечення виконання договору.

7. Особливості припинення договору довічного утримання (дог­ляду).

Задачі:

1. 25 грудня 2006 року між подружжям Грибовими та Прохоровою був укладений договір довічного утримання, за яким Прохорова передала у власність подружжю Грибових жилий будинок, що знаходиться у Києво-Святошинському районі Київської області, аГрибови зобов'язувалися довічно утримувати Прохорову. Договір не був належним чином нотаріально завірений. 30 вересня 2007 р. Прохорова померла, у грудні 2007 р. син Прохорової звернувся до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщи­ну. Свідоцтво про право на спадщину було видане у січні 2008 р. До спадкового майна був також включений будинок. По отриманні свідоцтва про право на спадщину син Прохорової звернувся до суду з позовом про повернення майна з чужого незаконного володіння та виселення Грибових з будинку, мотивуючи це тим, що недотримання нотаріальної форми договору у передбачених законодавством випадках тягне за собою недійсність договору. Грибови проти по­зову заперечували, посилаючись на те, що умови договору були ними виконані в повному обсязі.

Вирішіть справу.

Чи зміниться рішення суду, якщо буде встановлено, що до­говір був незасвідчений нотаріально з причини відмови Прохорової, що буде підтверджено її листом?

2. У серпні 2004 р. між Моховим та Васильєвим був укладений до­говір довічного утримання, за яким Мохов передав у власність Ва­сильєву 1/2 частину жилого будинку, а Васильєв зобов'язувався утримувати Мохова, надаючи йому матеріальне забезпечення. За­безпечення Васильєв надавав до липня 2006 р.

У вересні 2005 р. Мохов звернувся до суду з позовом про розір­вання договору, повернення йому частини будинку та виселення з будинку Васильєва. У відповіді на позов Васильєв мотивував при­пинення забезпечення тим, що виплати заробітної плати йому зат­римують і він не в змозі виконувати взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Також Васильєв просив залишити йому у власності 1/4 частину будинку у рахунок суми утримання, яке він фактично надав Мохову у період з серпня 2004 р. по липень 2005 р. Заперечу­ючи проти виселення, Васильєв посилався на ст. 168 Житлового кодексу України, відповідно до якої виселення можливе лише з його згоди, а іншого житла він не має.

Відповідно до рішення суду договір довічного утримання було розірвано, в компенсації Васильєву зроблених витрат було відмов­лено. В частині виселення Васильєва із будинку суд у позові відмо­вив.

Чи правильне рішення прийняв суд? Які наслідки розірвання договору довічного утримання?

3. У вересні 2005 р. Матвєєва та Копилова уклали договір довічно­го утримання. Матвєєва передала у власність Копиловій жилий будинок, що знаходиться у Печерському районі м. Києва. Копилова у свою чергу зобов'язувалася довічно утримувати Матвєєву, надаючи їй матеріальне забезпечення на харчування та інше забезпечення усього на суму 250 гривень на місяць. Договір був належним чином засвідчений нотаріально.

Через 3 місяці Матвєєва звернулася до суду з позовом про виз­нання договору недійсним на підставі ст. 233 ЦК України як такого, що укладений внаслідок збігу тяжких обставин. Позивачка посилалася на те, що під час укладання договору вона не отримува­ла з причин затримки виплат пенсію у зв'язку з непрацездатністю, пенсію на померлого чоловіка, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу та пенсію як мати військовослуж­бовця, який загинув при виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан, всього 600 гривень. Внаслідок таких не­виплат позивачка не мала необхідних коштів на харчування та ліки, які їй потрібні як хворій на цукровий діабет, і тому вона була змушена укласти договір на вкрай невигідних для себе умовах.

У судовому розгляді справи було з'ясовано, що будинок цегля­ний, знаходиться у задовільному стані. Аналогічні будинки, що розташовані поруч і знаходяться у гіршому стані, ніж будинок по­зивача, мають ринкову вартість від 470. 000 до 590. 000 гривень.

При розгляді справи у суді відповідачка вимагала у разі визнан­ня договору недійсним відшкодувати їй витрати, які вона понесла при наданні матеріального забезпечення Матвєєвій.

Рішенням суду позов Матвєєвої був задоволений. Вимоги відповідача на компенсацію витрат суд залишив без задоволен­ня. Чи правильне рішення прийняв суд?

4. При укладенні договору довічного утримання матеріальне забез­печення на харчування та лікування було встановлено у розмірі 550 гривень щомісячно. Через 3 місяці Матвєєва переїхала до родичів у Чехію. Ще через місяць Матвєєва звернулася до суду з позовом про розірвання договору та повернення їй будинку, стягнувши з неї суму витрат на матеріальне забезпечення, мотивуючи це тим, що вона проживає у забезпечених родичів.

Вирішіть справу.

5. Ковальов та Нестеренко уклали договір довічного утримання

Ковальов передав у власність Нестеренку житловий будинок, а Нестеренко виплатив Ковальову одноразове матеріальне забезпечення у сумі 20000 грн.

Через рік при проведенні поточного ремонту будинку було виявлено, що основні несучі конструкції внаслідок підвищеної вологості підвалу прийшли в непридатний стан і будинок є непридатним для проживання. Нестеренко звернувся з позовом до суду про розірвання договору і відшкодування збитків, мотивуючи це тим, що будинок має недоліки, не застережені відчужувачем. Ковальов проти позову заперечував, тому що законодавство України, що регулює договір довічного ут­римання, не містить такої підстави розірвання договору з ініціати­ви набувача.

Вирішіть справу. Які відмінності між договором утримання та договором купівлі-продажу?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: