Договір найму (оренди) житла

Питання:

1. Поняття договору найму житлового приміщення.

2. Підстави та особливості укладення договору найму житлово­го приміщення в будинках державного, комунального та громадсь­кого житлових фондів.

3. Предмет договору найму.

4. Сторони договору майна. Поняття члена сім'ї наймача.

5. Права та обов'язки наймача, членів його сім'ї та наймодавця.

6. Підстави та порядок припинення договору найму. Наслідки припинення договору.

Задачі:

1.Ярченко пред'явила позов про визнання права на житлову пло­щу в квартирі, наймачем якої є свекруха, і вселення. Позовні ви­моги обґрунтувала тим, що поселилась у спірну квартиру у зв'язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлю­бу їй стали перешкоджати користуватись житловою площею, тому вона просила задовольнити вимоги.

Заперечуючи проти позову, свекруха посилається на те, що зго­ди на постійне проживання невістки в квартирі вона не давала, в квартирі вона у зв'язку з цим не була прописана і тому права на житлову площу в ній не мала.

Вирішіть спір.

2. Корбут звернулася з позовом до місцевого органу самоврядуван­ня про визнання права на житлове приміщення і укладення з нею договору найму в зв'язку з тим, що наймачка житлової площі, де вона проживає, померла. В позовній заяві Корбут підтверджувала, що вселилась до своєї знайомої наймачки 10 років тому, перебува­ла на її утриманні як інвалід з дитинства, вони спільно вели госпо­дарство, для чого позивачка віддавала свою пенсію, займалась веденням домашнього господарства. У прописці її в цю квартиру їй відмовляли, посилаючись на відсутність родинних відносин з най­мачкою житлової площі. Вважаючи, що відповідно до ст. 65 Ж України вона набула самостійного права на житлову площу, бут просить визнати за нею права на житлову площу.

Чи підлягає позов задоволенню?

3. Новенко з 20 липня 1992 р. є наймачем однокімнатної кварти­ри, що знаходиться у відомчому будинку. Загальна площа кварти­ри 32 м². Новенко, маючи намір скористатися своїм правом, передбаченим ст. 65¹ ЖК, звернувся до адвоката з проханням відпо­вісти на такі питання:

Яким шляхом він може отримати свою квартиру у влас­ність?

В який строк він може реалізувати своє право на отримання

квартири у власність?

В який орган і які документи він повинен подати?

Який строк підготовки та оформлення документів про пе­редачу у власність квартири?

Які документи будуть підтверджувати його права власності

на квартиру?

Який порядок утримання квартири?

Як оподатковується житло, що перебуває у власності гро­мадян?

4. Сім'я Кащуків у складі чотирьох осіб: чоловік, дружина, їх син та невістка проживає в трикімнатній квартирі загальною площею 72 м². Син проходить альтернативну службу. Наймач (чоловік) бажає придбати займане приміщення у власність.

Роз'ясніть підстави та порядок придбання цієї квартири у власність. Хто буде власником квартири?

5. Херсонський бавовняно-прядильний комбінат пред’явив у квітні 1993 р. позов до Гришка про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і виселення, зазначаючи що жит­лово-комунальний відділ комбінату без видачі ордера у 1987 р. ук­лав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем, який проживав у ній як тимчасовий жилець.

Заперечуючи проти позову, Гришко посилався на те, що договір найму з ним укладений після від'їзду наймача житлового при­міщення на інше постійне місце проживання, він сумлінно, протя­гом 5 років, виконував обов'язки за договором, сплачував квартирну плату, зробив у квартирі ремонт.

Вирішіть спір.

6. Максимов із сім'єю проживав у квартирі в м. Львів. У зв'язку з переїздом на інше місце проживання і отриманням квартири він здав займану квартиру житловим органам і вона була надана сім'ї Савко.

Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі в м. Києві, пред'явив позов про визнання виданого Савко ордера не­дійсним і виселення, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд він не давав, в ордер на нову житлову площу батько включив сина без його відома.

Чи підлягає позов задоволенню?

7. Грошева пред'явила позов до колишнього чоловіка про виселен­ня без надання іншого житлового приміщення на підставі ст. 116 ЖК України за систематичне порушення правил співжиття, заз­начаючи, що після розірвання шлюбу він систематично вчиняє сварки, а вжиті заходи попередження з боку органів внутрішніх справ позитивних результатів не дали.

Заперечуючи проти позову, Грошев посилався на те, що колиш­ня дружина, намагаючись вижити його з двокімнатної квартири, сама провокувала сварки, на розбір викликала працівників міліції, які обмежувались бесідами. Від нього не вимагали пояснень у пись­мовій формі і ніхто не попереджував про можливості виселення без надання житлового приміщення. Позивачка, крім того, ухиляєть­ся від обміну займаного приміщення, хоча він пропонував декіль­ка його варіантів.

Вирішіть спір.

Договір позички

Питання:

1. Поняття та загальна характеристика договору позички. Відмінність позички від найму.

2. Сторони договору позички. Об’єкт договору позички.

3. Строк договору позички. Форма договору позички. Права та обов'язки сторін за договором позички.

4. Припинення договору позички. Розірвання договору позич­ки. Правові наслідки припинення договору позички.

Задачі:

1. Власник ½ частки у праві спільної часткової власності на квар­тиру під час відсутності другого співвласника вирішив передати свою частку у позичку своєму знайомому. Договір був укладений усно при цьому під час дії договору позички сам позичкодавець у квартирі не проживав, виїхавши в інше місто на відпочинок, тому користувач фактично здійснював користування усією квартирою.

В чому полягає порушення прав другого співвласника і яким чином він може їх захистити?

2.Між власником автомобіля А. та ПП «Світанок» було укладено договір позички автомобіля, належного А. на праві приватної влас­ності. Договір було укладено у простій письмовій формі. Під час проведення перевірки працівником ДАІ з'ясувалося, що ПП «Світа­нок» не має довіреності на використання автомобіля, через що ос­танній забрали на штрафмайданчик.

Унаслідок вилучення автомобіля ПП «Світанок» зазнало збитків, вимогу про відшкодування яких і заявило до позичкодавця.

Чи підлягають вимоги ПП задоволенню?

3. Після смерті Б. з'ясувалося, що він є власником приватного бу­динку, в якому проживає його сестра Ц. на підставі укладеного з Б. нотаріально посвідченого та зареєстрованого безстрокового догово­ру позички. З'ясувалося також, що Ц. відповідно до договору пе­редала право на користування частиною будинку М., який з дозволу Ц. за власний рахунок здійснив прибудову і зареєстрував її на своє ім’я.

Право на яке майно виникло у спадкоємців власника будинку? Чи мають вони право вимагати виселення Ц. та (або) М. з будинку?

Договір підряду.

Питання:

1. Поняття та ознаки договору підряду. Відмежування його від трудового договору, договору поставки та договорів з надання по­слуг.

2. Сторони договору підряду. Права та обов'язки сторін.

3. Множинність осіб у договорі підряду та залучення для вико­нання договору третіх осіб.

4. Зміст договору підряду.

5. Ризик у підрядних відносинах.

6. Відповідальність за договором підряду.

7. Види договорів підряду. Договір побутового підряду. Договір будівельного підряду. Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт.

Задачі:

1. Кшумовський домовився зі своїм знайомим - ювеліром Давидо-вичем про виготовлення із лома золота ювелірних прикрас для своєї дружини. Всі необхідні матеріали були надані Кшумовським. Деякі прикраси потрібно було зробити за зразком із каталогу «Отто», а деякі прикраси Кшумовський запропонував виготовити за своїм дизайном, пояснивши при цьому, що саме він хотів би бачити в кінці роботи.

Через кілька тижнів із журналу Кшумовський дізнався, що Давидович брав участь у конкурсі «Кращий ювелір року», де зайняв одне з призових місць та отримав винагороду в розмірі 1000 гривень. Кшумовський побачив на фотографії прикраси, ідею яких він, як замовник, описував Давидовичу, а на фотографії ці прикраси були представлені як авторська робота Давидовича.

Наступного дня Кшумовський звернувся до Давидовича з вимогою передати йому ювелірні прикраси, які він замовляв, та половину суми, яку Давидович отримав в якості винагороди, мотивуючи тим, що представлені на конкурсі прикраси були розроблені за його ідеями та з його матеріалу, а якщо б цього не було, то і брати участь у конкурсі Давидович не зміг би.

Давидович звернувся до адвоката з проханням проконсульту­вати його з цього приводу.

Надайте мотивовану відповідь відносно цієї ситуації.

2. Ресторан «За двома зайцями» запросив для оформлення свого банкетного залу дизайнера Геворкяна. Перед художником була поставлена мета - оформлення стін залу для покращання його естетичного вигляду. Оформлення повинно бути здійснено з матеріалів та за ескізами Геворкяна. Строк виконання замовлення становив один місяць.

Керівник ресторації звернувся до юрисконсульта з проханням підготувати відповідний проект договору.

Дайте правову кваліфікацію відносинам між художником-дизайнером Геворкяном та ресторацією «За двома зайцями». Які істотні умови цього договору?

3. Громадянин Ковбасенко уклав з робочими однієї з будівельних організацій договір. Договір мав назву трудового та включав до себе такі умови: працівники зобов’язалися у вільний від роботи час побудувати на земельній ділянці Ковбасенко з його та частково зі своїх матеріалів гараж. Окремим списком, який додавався до договору, вказувались види матеріалів та хто їх надає. Строк закінчення будівництва був встановлений - 20 травня. Для проведення будівельних робіт необхідна вода, щоб замішувати цемент, а її на території земельної ділянки не було. Робітники зробили свердловину для колодязя, використовуючи спеціальне обладнання, оскільки вода розташовувалась на досить великий глибині. Однак у ніч з 17 на 18 травня від удару блискавки гараж повністю згорів. Робочі вимагали від Ковбасенко сплатити за виконані роботи та матеріали, додатково вимагаючи сплати за буріння свердловини.

Ковбасенко відмовився сплачувати вартість робіт і матеріалів, оскільки робота ним не була прийнята, а матеріали загинули не з його вини, що стосується колодязя, то замовник взагалі не просив цього робити.

Вирішіть спір між сторонами.

4. За договором, укладеним між Ященком та будівельною організа­цією «Квадрат», на земельній ділянці Ященка було збудовано будинок, який був прийнятий Ященком у день закінчення будівництва - 14 липня 2002 р. Побачивши, що деякі роботи, які передбачалися проектом, будівельниками не виконані, Ященко З березня 2003 р. звернувся до будівельної організації з вимогою про усунення недоліків. У цьому йому було відмовлено на тій підставі, що Ященко пропустив строк для пред'явлення такої вимоги. Тоді замовник звернувся до суду. Суд відмовив Ященку у задоволенні його вимог, тому що ним було пропущено строк для пред'явлення таких вимог.

Чи правильне рішення суду?

5. Громадянин Меньшов уклав договір будівельного підряду із будівельним комбінатом «Траст» на будівництво житлового будинку. За умовами договору на капітальне будівництво були встановлені строки, затверджена тверда проектно- кошторисна документація, яка визначає ціну робіт, порядок розрахунків тощо. Будівельний комбінат «Траст» купив відповідну кількість цегли, але не по ціні 10 коп. за штуку, яка була вказана в кошторисі, а по 8 коп. Договір був виконаний у відповідний строк та проведені усі розрахунки. Через деякий час, коли Меньшов зі своєю дружиною вже жили у цьому будинку у них стали виникати хвороби. Чоловік та дружина були змушені звернутися до лікаря.

Анамнез цієї хвороби стався через накопичення шкідливих для організму речовин. Меньшов звернувся за допомогою до міської санепідемстанції. При проведен­ні експертизи було встановлено, що при будівництві житлового будинку використовувалась силікатна цегла, яка згідно з вимогами ГОСТів повинна використовуватись тільки для будівництва виробничих приміщень, де людина може знаходитися не більше 5 годин на добу.

Меньшов та його дружина звернулися до суду з позовом до будівельного комбінату «Траст»:

- про відшкодування шкоди, заподіяної використанням силікат­ної цегли;

- про виплату різниці між узгодженим кошторисом та докумен­тацією, за якою фактично були проведені розрахунки між підрядником та продавцем цегли.

Голова будівельного комбінату просив суд відмовити у позові, посилаючись на те, що роботи комбінатом були виконані якісно та в обумовлений строк. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлювалось актом, підписаним обома сторонами, а відповідальність за властивості цеглі він нести не повинен, бо про них йому нічого відомо не було.

Яке рішення повинен прийняти суд?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: