Етапи засвоєння знань учнями.

Розрізняють (С. Рубіштейн) такі стадії (етапи) процесу засвоєння:

· початкове ознайомлення з матеріалом або його сприймання в широкому розумінні;

· осмислення;

· спеціальна робота, пов'язана із закріпленням матеріалу;

· опанування матеріалу - можливість оперувати ним у різних умовах.

Ця схема є загальною стратегією засвоєння. Доцільно співвіднести її з однією з розроблених у психолого - дидактичній площині конкретною моделлю поетапного управління формуванням розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна).

Відповідно до цієї моделі розрізняють п'ять етапів у процесі засвоєння.

1. Ознайомленим. На цьому етапі учням роз'яснюють цілі дії, те, на що треба орієнтуватись при виконанні дії, як довільно її виконувати, а також формують у них необхідну мотивацію.

2. На етапі матеріальної (матеріалізованої) дії остання виконується у зовнішній, матеріальній та розгорнутій формі. Це допомагає учнямзасвоювати зміст дії (склад її операцій, правила виконання), а вчителюздійснювати об'єктивний контроль за виконанням кожної операції.

3. На етапі зовнішнього мовлення всі елементи дії подаються у формі усної чи письмової мови. Відбувається подальше узагальнення дії, проте вона ще не стає автоматизованою, "згорнутою".

4. На етапі „зовнішнього мовлення про себе дія виконується у формі проговорювання про себе. Далі дія змінюється у напрямку узагальнення ізгортання.

5. На етапі внутрішнього мовлення дія максимально згортається іавтоматизується.

Внутрішній процес засвоєння знань включає три взаємопов'язані етапи (стадії).

1. На першій стадії відбувається сприймання, осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

2. На другій стадії засвоюються навички і вміння практичногозастосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

3. На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріпленнязнань, удосконалення практичних умінь і навичок.

Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом учневі необхідноздійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання новогоматеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування,виправлення при застосуванні теорії на практиці, повторення з метоюпоглиблення і засвоєння знань, умінь, навичок.

І етап. Засвоєння теоретичних знань. Засвоєнням знань називаєтьсянавчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на свідоме і міцнеоволодіння знаннями, способами виконання навчальних дій. Процесзасвоєння знань починається зі сприймання матеріалу, що вивчається. Сутьданої дії полягає в тому, що учні за допомогою органів чуття сприймаютьзовнішні властивості, особливості й ознаки предметів і явищ, які вивчаються.

Сприймання - це відображення в свідомості зовнішніх властивостей, якостей і ознак предметів та явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття. Результатом сприймання є формування уявлень як нижчої форми знань: у свідомості людини зберігаються лише зовнішні образи сприйнятих предметів і явищ, проте не розкривається їх сутність. Діти можуть запам'ятати розмір, колір, особливості окремих частин. Проте ці уявлення не завжди чіткі і виразні, часто відображаються неістотні, змінні ознаки. В уявлення фіксуються лише зовнішні, властивості (образи предметів). А в навчанні необхідно розкрити сутність предметів і явищ.

Цьому передує підготовка учнів до участі в процесінавчання формування активного позитивного ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності; мотивізація; опора на попередні знання і досвід; зосередження уваги учнів на об'єкти пізнання. Тому новий матеріал потрібно викладати лаконічно, узагальнюючи й уніфікуючи його. Найважливіше на цьому етапі - перше враження.

Вищим ступенем розуміння є осмислення. В загальному планіосмислення - це така розумова діяльність, в процесі якої людина розкриваєсутність предметів і явищ, що підлягають вивченню.

Процес осмисленняскладається з таких розумових операцій (дій):

· аналіз сприйнятих, зафіксованих в уявленнях зовнішніх властивостей і ознак предметів та явищ, що підлягають вивченню;

· логічне групування ознак і властивостей предметів та явищ, що вивчаються, і виділення з-поміж них найсуттєвіших, найбільш загальних;

· розумовеве осягнення суті предметів і явищ, що підлягають вивченню,формування теоретичних понять, узагальнюючих висновків, правил;

· перевірка обгрунтованості й достовірності зроблених теоретичних висновків.

2 етап. Організація вправ на застосування знань на практиці таформування умінь і навичок. Важливість даного етапу в процесі оволодіння новим матеріаломвиявляється не тільки в тому, що знання потрібні людині для практичноїдіяльності та її духовного розвитку, а в тому, що формування практичнихумінь і навичок сприяє глибшому осмисленню матеріалу, якийвивчається, розвитку кмітливості та творчих здібностей. Наприклад, задопомогою вправ учні виробляють навички осмисленого і виразного читання,грамотного письма, уміння розв'язувати задачі з математики, орієнтуватися покарті при вивченні географії та історії.

Для організації вправ суттєве значення мають два положення:

1. довиконання тренувальних вправ учні можуть приступати лише тоді, коли вонидобре опанували теорію, осмислили і засвоїли знання;

2. процесзастосування засвоєних знань на практиці має труднощі, пов'язані з тим, щозагальне проявляється у великій різноманітності конкретного, колисформоване правило, висновок чи закон учень повинен застосувати в новійситуації.

У сучасній дидактичній системі вправ перші завдання маютьрепродуктивний характер. Вони спрямовані на актуалізацію (оживлення)раніше набутих знань, чуттєвого і практичного досвіду, на які повинноопиратися засвоєння нових навичок і умінь. Вони виконуються за допомогоювчителя. Перехід до наступних видів вправ передбачає постійне наростаннятруднощів і складності завдань, підвищення самостійності учнів у їхвиконанні і творчий підхід до їх вирішення.

Усе це необхідно врахувати, організовуючи заняття, на яких виробляються уміння і навички застосування засвоєних знань на практиці.

3 етап. Повторення, узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з метою поглиблення знань та удосконалення практичних умінь та навичок.

Вихідною основою стадії повторення, узагальнення і систематизації єположення про те, що пізнання є не прямою, а кривою лінією, яка безмежнонаближається до спіралі. Це означає, що оволодіння знаннями не зводиться до одного пізнавального акту, суть знання не розкривається одразу всією своєю багатогранністю, а потребує подальшої розумової і практичної діяльності з метою глибшого його засвоєння.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: